Секционное заседание: фінанси, гроші та страхування

Щербань Павло Павлович
Казначей ПАТ «Тас-Комбанк»

м. Київ, Україна

 

РИЗИКИ СИНДИКОВАНОГО КРЕДИТУВАННЯ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ

Сутність адміністративних ризиків у більшості випадків пов’язана з політикою НБУ, даний вид ризиків залучає у свою основу ризик зміни адміністративного регулювання кредитного ринку. Договір синдикованої позики укладається на довгостроковий період, залежачи від поточних офіційних правил та норм, які корегують та регулюють діяльність позичкових операцій в тих країнах, де здійснюється кредитування. Зміна регулюючих нормативно-правових постанов може сприяти виникненню розбіжностей у кредитному договорі, через що є вірогідність нанесення збитків [2].

Слід зауважити, що ризики синдикованого кредитування у загальній більшості складають собою довготермінові синдиковані позики, це означає, що синдиковані позики можуть бути видані клієнту  на термін більш ніж десять років. Саме факт надання довгострокових синдикованих кредитів клієнтам банку, значно збільшує можливість настання ризиків. Звернімо увагу на таблицю 1, де подані типи ризиків синдикованого кредитування такі, як адміністративні та економічні.

Таблиця 1. Варіація ризиків синдикованого кредитування

Варіація ризиків синдикованого кредитування

Тип

Класифікація

Адміністративні

Ризики через корегування правил обслуговування державних боргів

Виникнення ризиків при зміні особливостей регулювання кредитного ринку

Загострення військово-політичної ситуації, яка сприяє поширенню ризиків кредитування

Економічні

Валютні ризики

Процентні ризики

Виникаючі ризики при погіршенні фінансового позичальника

Складено автором на основі [1]

На рис. 1 зображено статистику щодо залучених синдикованих кредитів банками за період з 2010 – 2017 рр. Згідно з цим можна затверджувати те, що під час надання синдикованих кредитів в Україні було залучено позику на суму 13 млн. дол. США, а 2014 р. об’єм наданих позик збільшується на більш ніж 190 млн. дол. США при зростанні ВВП на 29,0%.

Рис. 1. Статистика залучених синдикованих кредитів за період 2010 - 2017 рр.

У період з 2011 до 2014 років. комерційні банки абсолютно не залучали синдикованих кредитів, сприяло такому зниженню активності насамперед те, що у посткризовому положенні, банки були змушені займатися діяльністю, яка була пов’язана з питаннями заборгованості та реформацією поточних заборгованостей. Другим чинником можна сміливо виділити зменшення довіри та лояльності до вітчизняних позичальників серед закордонних інвесторів у посткризовий час. На рис. 2, де приведені загальні показники залучених синдикованих позик між різними галузями за 2008 – 2017 рр.

Рис.2. Розподіл синдикованих кредитів між галузями економіки [2]

Як можна зрозуміти з вище поданого графіку, то найбільше залучення синдикований кредитів комерційними банками припадає на 2008 рік, після чого йде суттєво помітний спад, інші галузі показують майже стабільний результат протягом 9 років.

Виділимо, що раціональне та ефективне використання банківських ресурсів добре впливає на динаміку залучених синдикованих кредитів, сприяє суттєвому збільшенню показників процентної маржі, чистого спреду, чистого відсоткового прибутку та підтверджує те, що залучення синдикованих позик для комерційних банків абсорбується здешевленням їх зобов’язань.

Незважаючи на значний ступень прерогатив синдикованого кредитування, у поточний час вітчизняні комерційні банки рідко користуються даним способом залучення ресурсів. Основним періодом частого здійснення залучення синдикованих кредитів можна назвати з 2005 по 2008 рр.

Індивідуально ініційований синдикований кредит дозволяє первинному кредитору «очистити» баланс для надання нових кредитів шляхом поступки своїх вимог по договору з позичальником іншим кредиторам, однак потребує наявності вторинного ринку синдикованих кредитів. Спільно виданий кредит дає можливість об'єднати частки участі в окремих кредитних угодах, укладених з позичальником, однак збільшує транзакційні витрати [3].

У вітчизняній практиці синдиковані кредити частіше за все залучали комерційні банки та великі індустріальні компанії, а саме банки були в змозі розподіляти акумульовані ресурси серед різних за рівнем підприємств. Здобуті синдиковані позики мають більш суттєвий вплив на показники рентабельності та прибутковості комерційних банків та постають одним з головних чинників накоплення активів та кредитного портфеля.

ЛІТЕРАТУРА:

1.   Курдидик Н. І.  Поточний стан і перспективи синдикованого кредитування банків / Н. І. Курдидик // Бізнес Інформ. - 2016. - № 1. - С. 287-293.

2.  Левківський І. Синдиковане кредитування українських банків під час світової фінансової кризи // Наукові праці МАУП, 2010, вип. 1(24). – С. 56–61.

3.  Масина О. П.  Синдиковані кредити як інструмент залучення ресурсів на міжнародних фінансових ринках / О. П. Масина // Формування ринкових відносин в Україні. - 2011. - № 11. - С. 85-88.