Педагогічні науки/2. Проблеми підготовки спеціалістів

Приступа І.В.

Криворізький технічний коледж Національної металургійної академії, Україна

Формування професiйних якостей майбутнiх спецiалiстiв у навчальному процесi.

Сучасна людина живе та дiє в умовах, якi потребують високого професiоналiзму та значних iнтелектуальних зусиль. Ускладнення соцiально-економiчних процесiв, зростання iнформацiйних потокiв обумовлюють досить високi вимоги до випускникiв технічних навчальних закладів.

Умови ринкової економiки вимагають вiд фахiвцiв мислити і дiяти професiйно, не допускати бракiв у роботi, бути спроможними швидко усунути причини простоїв виробництва, передбачати можливi aвapiї i травми та попереджати їx; зниження складових собiвартостi, якi залежать вiд спецiалiста, його дiлянки роботи; удосконалення свого виробництва i пiдвищення якостi продукцiї та скорочення втрат; знання характерних помилок та порушень у своїй галузi дiяльностi та їx недопущення в практичнiй щоденнiй роботi; умiння працювати з людьми, створити нормальний психологiчний клiмат в очолюваному трудовому колективi i успiшно керувати ним при виконаннi поставлених завдань. Крім професійних умінь і знань, роботодавці воліють, щоб працівники володіли вмінням спілкуватися та працювати в команді. Славетний винахiдник Едiсон зазначав: "Найважливiше завдання цивiлiзацiї' - навчити людину мислити". Творчо мислячий спецiалiст спроможний правильно вирiшувати виробничi завдання, про якi сказано вище.

На яких же засадах; на якiй основi слiд здiйснювати навчально-виховний процес, щоб забезпечити пiдготовку спецiалiста-професiонала, вiдповiдати сучасним вимогам? Вiдповiдь на це питання, бiльш-меньш повна, може бути тiльки при рiзнобiчному розглядi органiзацiї освiтньої•дiяльностi. Це перш за все якiсний змiст освiти,(база),навчально-матерiальне забезпечення,кадрове забезпечення, органiзацiя навчального процесу та його науково-методичне забезпечення, форми та методи його здiйснення. Основний документ у галузi освiти Закон "Про освiту" визначає як одне з головних завдань - формування свiтогляду особистостi, оскiльки лише спираючись на свiтогляднi настанови, людина здатна зробити свiдомий суспiльний вибiр.

Студенти приходять у коледж в тому вiцi, коли процес цiннiсного самовизначення особистостi на свiтоглядному вигляді ще тiльки-но розпочинається. Формування свiтогляду студентiв у теперiшнiй час має свої особливостi i труднощi. Вони пов'язанi з беззупинно зростаючим потоком iнформацiї; що значно перевищує за своїми розмiрами вмiст iндивiдуальної пам'ятi. Крiм того цей потiк недостатньо впорядкований та насичений, головним чином, фактичним матерiалом, засвоєння якого утворює деяку "мозаїчну" картину дiйсностi у свiдомостi людей. Разом з тим загострення проблем сучасностi ставить на практичний рiвень завдання формування вмiння орiєнтуватись у нинiшньому складному, суперечливому, але взаємозалежному свiтi. У педагогiчнiй лiтературi широко розповсюдженим є визначення свiтогляду, сформульоване Е.І. Моносзоном: "Свiтогляд являє собою узагальнену систему поглядiв, переконань та iдеалiв, в яких людина висловлює своє ставлення до оточуючого її соцiального та природного середовища. Будучи узагальненням знань, досвiду та емоцiйних оцiнок, в яких вiдбитi особливостi суспiльного буття людини, її мiсце iсторично-конкретнiй системі суспiльних вiдносин, свiтогляд особистостi визначає iдейноспрямованiсть всього її життя та дiяльностi. До структури свiтогляду входять рiзноаспектнi переконання: фiлософськi, економiчнi, полiтичнi, соцiологiчнi, моральнi, естетичнi, релiгiйнi, науковi, що спiввiдносяться помiж собою. Тому формування свiтогляду як цiлiсної системи може бути забезпечене лише спiльними зусиллями викладачiв суспiльних, загально-освiтнiх, загально-професiйних та професiйних дисциплiн, спрямованих на здiйснення органiчного взаємозв'язку ycix сфер наукової дiяльностi на її практичну реалiзацiю. Спираючись на свiтогляднi настанови, студент, випускник i в перспективi - майбутнiй фахiвець може самостiйно знайти правильний пiдхiд до вирiшення проблем, що виникають, свiдомо орiєнтуватись у морi рiзноманiтної iнформацiї.

Важливу роль у процесi формування свiтогляду студентiв вiдiграють дисциплiни випускаючої (спецiальної) комiсiї. Окрiм спецiалiзацiї, тобто формування у майбутнiх молодших спецiалiстiв системи знань, вмiнь та засобiв дiяльностi в конкретнiй професiйнiй галузi (тобто професiаналiзмi) в ходi вивчення спецiальних дисциплiн розвиваються i формуються особистi якостi, якi задаються квалiфiкацiйними характеристиками фахiвцiв.

Розглядаючи потенцiйнi можливостi дисциплiн спецiальності «Монтаж і обслуговування холодильно-компресорних машин і установок» хотiлось б видiлити наступнi напрямки роботи.

1. Розкриття перед студентами важливостi спецiальностi, суспiльного сенсу професiйної підготовки.

У бiльшостi студентiв коледжу вибiр певної спецiальностi майже випадковий, неусвiдомлений, iншими словами професiйна орiєнтацiя ix нестiйка i може внаслiдок як змiнюватись, так i призводити до розчарування в професiї, що вiдбивається на вiдношеннi студентiв до навчання.

Лише при сформованостi iнтересiв до теоретичних проблем спецiальностi складаються найбiльш сприятливi умови для вияву активностi особистостi протягом всього процесу навчання. Тому вже на початку навчання необхiдно сприяти становленню орiєнтацiї щодо вибору спецiальностi, розкриваючи важливiсть i значення професiйної дiяльностi як в соцiальному так i в особистому планi.

Поряд з теоретичним, надзвачайно важливо використовувати i зухвало - практичнi форми впливу на цiннiсну свiдомiсть студентiв: свята (днi i декади спецiальностi, ювiлеї; виставки творчих робiт студентiв та iн.), що об'єднують людей емоцiйно, пiдiймають їхне спiлкування на висоту, недосяжну у буденнiй обстановцi.

2. Виховання у студентiв патриотичних почуттів, нацiональної свiдомостi. Важливiсть цього питання визначено в Законi України "Про освiту". Виховання патрiотичних почуттiв у студентiв у нинiшнiй час, коли суспiльство знаходиться в складній економiчнiй та полiтичнiй ситуацiї - завдання дуже непросте. Але, напевно, тут потрiбно вiдштовхуватись вiд мудрого вислову: "Не все так погано у нашому будинку".

3. Формування у студентiв активного вiдношення до дiйсностi, вмiння ставити проблеми, об'єктивно правильно вiддзеркалювати свiт. Великий потенцiал в реалiзацiї цього завдання вмiщує в собi застосування в процесi навчання активних та iгрових форм i методик, впроваджене в навчальний процес проектування, його розвиток i удосконалення, розширення самостiйної та науково-дослiдної роботи студентiв. Саме в цьому аспекті формування особистості фахівця, однією з ефективних методичних форм на заняттях зі спецпредметів є використання ігрових /рольових/ занять, занять із використанням конкретних виробничих ситуацій. Розглядаючи, наприклад, конкретні виробничі ситуації, студенти переконуються у важливості засвоєння теоретичних знань, набутих у процесі навчання, їх взаємозв'язку з практичною підготовкою, з набуттям професійних вмінь. При проведенні подібних занять розвиваються такі риси особистості фахівця, як: організаторські здібності, відчуття однієї команди, впевненості у своїх професійних можливостях; уміння конкретно, чітко, грамотно висловлювати свою думку; уміння аналізувати ситуацію та приймати рішення.

Проблемне навчання не лише розвиває творчi здiбностi студентiв, але й формує цiннiсне вiдношення до свiту. Оволодiваючи знаннями на основi проблемного навчання, студент аналiзує альтернативнi пiдходи до тих або iнших проблем, шукає аргументи , доводить iстиннiсть своєї позицiї. Засвоєння знань перестає бути лише iнтелектуальною (розумовою) дiяльнiстю, воно стає процесом , виховуючим особистi цiннiснi характеристики , сприяє перетворенню знань в переконання. Застосування варіативних завдань, поєднання групових та індивідуальних форм роботи при розв’язанні творчих завдань викликають інтерес і творче ставлення до них не тільки у студентів з високими креативними можливостями, а і у тієї частини студентів, які не відрізняються гнучкістю, послідовністю мислення.

Умовою формування будь-якого переконання є знання, вмiння, навички.

4. Здiйснення синтезу знань, формування цiлiсної картини свiту є начальною необхiднiстю для майбутнього фахiвця. У нинiшнiй час їм необхiдне чiтке розумiння та активне використання значної кiлькостi вiдомостей, законiв, принципiв дiї не лише сумiжних, але й порiвняно вiддалених галузей. Іншими словами, необхiдно чiтко встановлювати та використовувати у вивченнi спецiальних дисциплiн мiжпредметнi зв'язки з iншими дисциплiнами. З iншого боку, для встановлення мiжпредметних зв'язкiв необхiдно враховувати подальшу спецiалiзацiю студентiв вже при вивченнi ними загальноосвiтнiх та загальнотехнiчних дисциплiн. В цьому зв'язку велике значення має курсове та дипломне проектування, коли знання сприймаються не як простий набiр рiзноманiтного роду теорiй, наукових фактiв, а як єдина система, мiжпредметна модель де всi елементи пов'язанi логiчними спiввiдношеннями i мають рiвнi практичного значення.

Удосконалення тематики курсового та дипломного проектування, включення робiт дослiдницького, комплексного характеру сприяє пiдсиленню свiтоглядного спрямування професійного навчання студентiв.

У викладанні спеціальних дисциплін теорія повинна бути тісно пов'язана з практикою – тільки так відбувається становлення спеціаліста. Багато для становлення спеціаліста дає виробнича практика. Тому, на перший план виходить зв`язок з виробництвом, зацікавленим у фахівцях з якісною теоретичною та практичною підготовкою. Студенти, які пройшли виробничу практику, набагато серйозніше ставляться до навчання. Розуміють чи підходить їм вибраний фаховий напрям, чи будуть вони вдосконалюватись, продовжуючи навчання.

Було проведено опитування серед студентів 3-4 курсів. На питання, що може вас спонукати до активного навчання, 59% відповіло - можливість набути потрібні знання і навички для майбутньої професії. На питання , які види занять дають змогу отримати глибокі знання, 41% відповіли – лабораторні і практичні роботи, 9% - заняття «ділова гра».

Результати опитування наштовхують на роздуми, у чому причина низької самооцінки знань? Студенти-випускники критично ставляться до рівня і своєї практичної підготовки. Достатньою її вважають – 47%. Після проходження практики у студентів посилюється критичне відношення до своїх знань, умінь і навичок, підвищується вимогливість до себе, тобто знижується уявлення про себе як готового спеціаліста і змінюються відношення до обраної спеціальності.

З позиції випускника, що вступає в ринок інтелектуальних трудових ресурсів, головним завданням вищої школи є забезпечення соціальної значимості одержаної освіти, щоб спеціаліст даного профілю та рівня підготовки користувався попитом на ринку праці і, щоб цей попит перевищував пропозиції.

Література:

1. Державна національна програма «Освіта» («Україна ХХІ століття») – К.:Райдуга.

2. Нові технології навчання: Наук.-метод.зб./Кол.авт.-К.:Наук.-метод.центр вищої освіти,2004.-Вип.39

3. Організація навчально-виховного процесу: Наук.-метод.зб./Кол.авт.-К.:Наук.-метод.центр вищої освіти,2007.-Вип.9