3. Методические
основы воспитательного процесса
старший викладач Вахняк
Н. В.
Мелітопольський державний
педагогічний університет
імені Богдана Хмельницького,
Україна
студентка Якименко А. Є.
Мелітопольський державний
педагогічний університет
імені Богдана Хмельницького,
Україна
СУТНІСТЬ ПЕЙЗАЖНОГО ЖИВОПИСУ ТА ЙОГО РОЛЬ У ФОРМУВАННІ ЕКОЛОГІЧНОЇ
КОМПЕТЕНТНОСТІ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
Дитина майже чи не з народження починає знайомитися зі світом природи,
сприймати його безпосередньо та опосередковано. Отримуючи емоційні враження від
спілкування з природою рідного краю, знайомлячись з пейзажами, із
представниками рослинного та тваринного світу, дошкільник вчиться бачити красу
навколишньої природи, розвиває естетичні почуття, набуває досвіду гармонійної
взаємодії з природним довкіллям.
Нажаль сьогодні, ми все більше зустрічаємо урбанізовані пейзажі, забруднені
міста і села, річки і моря, степи та ліси, нераціональне природокористування,
байдужість людей до проблем довкілля.
Навколишній світ для малят – це не тільки соціальне, природне, а й
предметне довкілля, середовище в якому дитина живе у неподільній єдності зі
світом мистецтва, спілкування, предметів побуту, техніки, тобто об’єктивній
реальності, яку кожен дошкільник прагне у процесі спостережень і дослідницької
діяльності пізнати якомога повніше.
Нам імпонує думка видатного педагога В. Сухомлинського, який у своїх
напрацюваннях зазначає: “ми вчимо дітей бачити і відчувати красу природи,
виховуємо розум і дар бачення заповітних таємниць, учимо говорити яскраво,
точно і гарно – все це для того, щоб вони, сьогоднішні малюки стали дбайливими,
турботливими господарями … Ми виховуємо у своїх вихованців погляд на природу як
на народжене багатство, що передається з покоління в покоління…” [4, с. 538].
Педагоги освітніх закладів останніми десятиріччями до одних із головних завдань відносять формування у дітей дошкільного віку естетичного
ставлення до природи, екологічної компетентності, уміння відчувати красу природи
рідного краю, захоплюватися нею, вболівати за її долю.
Формування екологічної компетентності дитини ‒ це
складний, довготривалий процес, який потребує систематичної та послідовної
роботи і виступає базисом екологічної освіти для сталого розвитку.
Згідно з нормативно-правовими документами (Законом
України “Про освіту”, Законом України “Про дошкільну освіту”, Національною доктриною розвитку освіти, Концепцією дошкільного виховання в
Україні, Базовим компонентом дошкільної освіти в Україні, чинними освітніми програмами
дошкільних навчальних закладів) формування екологічної компетентності повинно
починатися вже з дошкільного віку.
Керуючись сучасними підходами до формування екологічної
компетентності у дітей дошкільного віку (О. Білан, Г. Бєлєнької, А. Бродовської,
Н. Глухової, Н. Горопахи, Н. Кот, Н. Лисенко, С. Ніколаєвої,
В. Маршицької, З. Плохій, О. Половіної, Н. Рижової, Г. Тарасенко,
Н. Яришевої та ін.) дослідники звертають увагу на важливість використання
в сукупності інноваційних форм, методів, прийомів, способів, засобів
освітньо-виховного процесу. В результаті поєднання яких, сприяють формуванню у
дітей екологічно доцільних потреб у спілкуванні з навколишнім середовищем,
дотримуванні правил і норм поведінки у природі, здатність бачити красу природи,
милуватися яскравими пейзажами.
З огляду на специфіку проблеми дослідження розглянемо
сутність поняття “пейзажного живопису”. Теоретичний аналіз наукових доробок (Н. Голоти, О. Дронової, Т. Козакової,
Т. Комарової, В. Котляр, Г. Смирнова, Г. Сухорукової, Л. Янцур та ін.) свідчить, що у
перекладі з французької мови пейзаж (рaazsage, від pays − країна, місцевість) – жанр в образотворчому мистецтві, де об’єктом
зображення є природа [2; 5]. У cвоїх напрацюваннях
В. Котляр, виокремлює живопис, як один з основних видів образотворчого мистецтва, в
якому художнє зображення предметного, природного світу на площині здійснюється
за допомогою фарб [2, с. 132].
Художнє зображення природи – це вдалий засіб підсилення вражень дітей дошкільного віку від прогулянок на лоно
природи, екскурсій на пленер чи вернісаж, створення дитячої картинної галереї,
зустрічей із художником.
Розуміння мови пейзажного живопису допомагає дітям усвідомити
задум художника, відчути насолоду від спілкування із твором, радість відкриття
прекрасного у звичайному, забезпечує
художньо-педагогічне спілкування, формує естетичне ставлення до природи.
На підставі осмислення сутності “пейзажного живопису” у формуванні екологічної компетентності дитини
дошкільного віку, cлід окреслити основні завдання вихователя: викликати
у дітей емоційне ставлення до природи, що зображена в пейзажних творах живопису, розвивати
естетичне бачення реальних об’єктів і явищ природи; розвивати уяву, творчість,
зв’язне мовлення, уміння вирізняти такі засоби виразності, як колір, форма, перспектива,
світлотінь тощо; активізувати словник; сприяти виникненню асоціативних зв’язків
між змістом картини й життєвим досвідом дітей; розвивати здатність отримувати
естетичне задоволення від сприймання краси природи; спонукати до бажання
повторної зустрічі з творами живопису, підтримувати інтерес до подальшого
сприймання краси природи, що акумульована в картинах; розвивати креативність,
емпатію, рефлексію, образотворчі здібності; розвивати моральні якості
особистості; виховувати любов та гуманне ставлення до природи [1].
Як
наслідок, для успішної реалізації завдань вихователь повинен використати цілий
арсенал форм, методів, прийомів, способів та засобів формування екологічної
компетентності дитини дошкільного віку. Окреслимо деякі із них: бесіда, розповіді,
читання художньої літератури, заняття, уроки милування природою, спостереження,
екскурсії, прогулянки, емоційні вправи, дидактичні ігри, створення проблемних
ситуацій, музеї, створення дитячої картинної галереї,
зустрічей із художником, наочне моделювання колористичної гами та композиції, метод “фоторамки” тощо.
Досить повно, на нашу думку, окреслюють сутність
пейзажного живопису у формуванні естетичного ставлення до природи носії педагогічних
інновацій Г. Бєлєнька та О. Половіна. Вчені наголошують, що
використання у роботі з дітьми дошкільного віку творів пейзажного жанру
живопису з метою формування естетичного ставлення до природи має здійснюватися
за напрямом: сприймання – рефлексія – ставлення. Завдяки такому підходу
ознайомлення дошкільників з творами живопису базується на основі розвитку у них
відповідних умінь сприймання прекрасного, на формуванні особистої позиції при
сприйманні творів мистецтва, а також на інтегруванні набутого досвіду у
сприйманні реальних об’єктів та явищ природи [1, с. 79].
За дизайном погляди Г. Бєлєнької й
О. Половіної співзвучні ідеї створення естетичних комплексів В.
Сухомлинського і проектують інтеграцію виховних впливів природи, мистецтва,
художньо-творчої діяльності дитини та педагогічне спілкування на розвиток
особистості.
Чудовим засобом формування екологічних
уявлень, екологічної компетентності, почуттів у дітей є відомі полотна I. Шишкіна “Корабельний гай”, “Ліс”, “Ранок у сосновому лісі”, “Лісова глушина”,
“Жито”, “Галявинка з соснами”, Г. М’ясоєдова
“Осінній ранок”, I. Левітана “Золота осінь”, “Березовий гай”, O. Саврасова “Граки прилетіли”, А. Пластова “Перший сніг”, П. Лігачова
“Польові квіти”, А. Куінджі “Берези, освітлені сонцем”, І. Грабарь “Лютнева
блакить” та ін. Означений перелік репродукцій картин не вичерпує всього
розмаїття пейзажного живопису з яким доцільно знайомити дітей дошкільного віку.
Отже, підсумовуючи виклад, зазначимо, що
пейзажний живопис відіграє велику роль у формуванні екологічної компетентності дошкільника,
сприяє формуванню естетичних вражень, розвитку
позитивного емоційно-ціннісного ставлення до природного довкілля, практичних
умінь й дбайливого ставлення до реальних об’єктів та явищ природи. Це дає
підстави вважати, що використання пейзажного живопису в процесі ознайомлення
дітей з природою сприяє систематизації природознавчих знань, отриманих раніше, а
отже формуванню екологічного світобачення дошкільників.
Література:
1. Бєлєнька Г. Дошкільнятам про світ природи : старший дошкільний
вік : навч.-метод. посібник / Г. Бєлєнька, Т. Науменко, О. Половіна. – К. : Генеза, 2013. – 112с;
2. Котляр В. П. Основи образотворчого мистецтва і
методика художнього виховання дітей. Навчальний посібник /
В. П. Котляр. – К.: Кондор, 2006. — 200 с.
3. Методика ознайомлення дітей з природою: Хрестоматія / Укладач Н. М.
Горопаха. – К.: Видавничий Дім “Слово”, 2012. ‒ 432 с.
4. Сухомлинський В. О. Школа і природа /
В. О. Сухомлинський // Вибрані твори : у 5-ти т. – Т. 5. – К. :
Рад. Школа, 1976. С. 536-541.
5. Сухорукова Г. В.
Образотворче мистецтво з методикою викладання в дошкільному навчальному закладі
/ Г. В. Сухорукова, О. О. Дронова, Н. М. Голота,
Л. А. Янцур. Підручник. За заг. ред. Г. В. Сухорукової. –
К. : Видавничий Дім “Слово”, 2010. ‒ 376 с.