Филологические науки/ 3. Теоретические и методологические проблемы исследования языка

Викладач Борковська І.П.

Національний технічний університет України «КПІ»

Структура запозичень транспортної сфери

Тема функціонування слів іншомовного походження в українській мові є досить актуальною. Цим можна пояснити збільшення кількості досліджень, пов’язаних з новою хвилею іншомовних слів. У нашому випадку проводилось дослідження структури запозичень транспортної лексики.

Всі запозичення лексичної вибірки було поділено на:

1) однослівні (автостоп, бампер, авторалі, скутер);

2) двослівні (контейнерні бази, аварійний сертифікат, логістичний інжиніринг, спорт кар);

3) ті, що складаються більш, ніж з двох слів – загалом трьохслівні (транспортне страхове бюро).

Однослівні слова склали 90% нашої вибірки. Більшість із них утворюються з інших однослівних слів-запозичень, шляхом додавання префіксу, суфіксу та закінчення. Двослівних термінів було 9,5%. Вони утворюються поєднанням двох лексичних одиниць або лексичної одиниці та загальнонаукового слова. Всі двослівні запозичення нашої вибірки складаються з іменника та прикметника або з іменника та іменника. Запозичення, які містять понад два слова, утворюються з іменників або з кількох прикметників й іменника. Такі терміни склали близько 0,5% нашої вибірки: байк-шоу порти, транспортне страхове бюро.

Як і звичайні слова, запозичені слова мають свою структуру (морфемну будову). У зв’язку з цим слід розглянути однослівні лексичні одиниці. Проаналізувавши словниковий матеріал транспортної сфери за даними лексикографічних джерел виявлено, що запозичення досліджуваної сфери складається з лексичних одиниць двох типів: однокомпонентних та багатокомпонентних слів.

Як відомо, складні слова (багатокомпонентні), або їх ще називають словами-композитами, широко застосовують у сфері термінології. Їх використовують, щоб точно назвати нові явища в галузі техніки, показати їхні важливі ознаки. Щодо запозичень складної структури, основна причина їх появи - спроба виразити в одному слові два значення, а інколи конденсувати поняття.

Як відомо, складні слова формуються завдяки об’єднанню двох чи більше основ в одній лексичній одиниці. В нашому дослідженні 140 слів виявилися складною лексичною одиницею (тобто та, що складається із двох основ) і це становить 25 % однослівних слів (автостартер, реверсибл, автопарк, автотюнинг, аероклуб, автостоп, гайдроп).

Отже, неважко переконатись, що творення складних іменників через складання основ й певних слів набуває все більшої популярності [1, с. 15]. Вивчення складних запозичень за особливостями їх будови дозволило нам виявити деякі загальні характеристики.

Існує класифікація основних іменникових дериваційних типів за частиномовною ознакою [2, с. 76]. За цією класифікацією ми спробуємо виділити основні дериваційні типи термінологічних одиниць саме в транспортній сфері.

Найпоширеніший тип, це коли складні слова, формуються за допомогою поєднання двох основ іменників і інтерфікса. Причому друга частина складного терміну може сполучатися із суфіксом або уживатися як самостійне слово: автотюнинг, автостарт, автостоп, аероліфт, антифриз, мікрологістика, автоклуб, макрологістика. У такому типі термінів особливо продуктивні терміни з другим компонентом, що означає міру: спідометр, тоннажо-кілометр.

До другого типу ми віднесемо складні слова, які утворюються внаслідок з’єднання двох однорідних іменникових основ, особливо серед них багато запозичень утворених за допомогою дефісу: біг-бек, тонно-кілометр, бокс-палет. Серед них вирізняються декілька прикладів складних слів без дефісу: автокомбі, гельмпорт, автостар, гайдроп.

Третій тип. Складні іменники, які формуються прикметниковою та іменниковою основами. Ці терміни застосовуються для назв приладів, нових машин, механізмів. Основи термінів зазвичай з’єднуються інтерфіксом, причому друга основа ускладнюється суфіксом: лонгвол, тоннажо-рейс, поляриметр, синхрофазотрон, ультрафільтр, телевимірювання, тепловідвід, багатоламповий, в’язкотекучість, дрібнодисперений, електрогенератор, енерговиробник, ламповодетектор, звукопоглинач, легкоплавкість, малорухомий, низькочастотність, многостатність, новобудова.

Четвертий тип. Терміни, в яких другий компонент дієслово. Такі терміни формуються поєднанням основ іменникової, прислівникової та дієслівної частини за допомогою х голосних –е, -о: скороход, всюдихід, далекомір, багатоверстатник.

Література:

1. Азарова Л. Є. Структурна та фонетична побудова складних одиниць у концепції «золотої» пропорції».: монографія / Л. Є. Азарова. - Вінниця, 2001. – 284 с.

2. Василевская Е. А. Словосложение в русском языке / Е. А. Василевская. – М. : Учпедгиз, 1962. – С. 22.