О. М .Ятчук
Аудіовізуальний
контент: YouTube та традиційні медіа
Університет митної справи та фінансів
У статті окреслені напрями для подальшого дослідження
аудіовізуального контенту, що розповсюджується через YouTube, особлива увага приділяється традиційним
телеканалам та проблемам соціальних комунікацій між виробником та отримувачем
контенту.
Ключові слова: інтернет–комунікація,
медіакомунікація, соцмережі, телевізійний контент, on–line мовлення, YouTube.
О. М. Ятчук
Аудиовизуальный
контент: YouTube и традиционные медиа
В статье очерчены направленя для дальнейшего
исследования аудиовизуального контента, который распространяется через YouTube.
При этом особое внимание уделено традиционным телеканалам и проблемам
социальных коммуникаций между производителем и получателем контента.
Ключевые слова:
интернет–коммуникация, медиакоммуникация, соцсети, телевизионный контент, on–line
вещание, YouTube.
Olha Yatchuk
Audiovisual
content: YouTube and traditional media.
The article analyses
perspectives for study of audiovisual content transmitted via YouTube.
Traditional TV channels broadcasting as
well as social communication between a producer and a content recipient are
also highlighted.
Keywords:
communication, media audience, on–line TV, TV content, on–line
broadcasting, YouTube.
Вступ. Стрімкій розвиток Інтернет пливає не тільки на нові засоби комунікації, але і на наше уявлення про традиційні медіа. Так ще 30 років тому аудіовізуальний контент розповсюджувався переважної більшості у телепросторі, сьогодні для трансляції цього контенту використовують Інтернет та соцмережі.
Виклад основного матеріалу дослідження. Дослідники фіксують нові тенденції в медіа-комунікації під впливом розвитку інтернет-мережі: «зареєстровані на «Facebook», користувачі можуть розміщувати інформацію в будь-якому форматі й обсязі (текст, звук, фото, відео, у себе на сторінці або сторінках інших учасників, у режимі форуму або чату тощо) і шукати контакти з будь-якими іншими користувачами мережі. На відміну від блогерів, користувачам соціальних мереж уже не потрібно мати певний талант щодо написання текстів чи витрачати багато часу на підтримання своєї активності постами; кожен учасник соціальної мережі знаходить свою аудиторію і розвиває комунікацію» [2]. Ці тенденції характерні й для українських користувачів, за даними дослідження агентства «In Mind Factum Group» за 2010 рік, у топ-10 доменів, що їх відвідують українці, входили найпоширеніші соцмережі – «ВКонтакте», «Одноклассники», «Facebook» та «YouTube» [5]. Проте події в Україні вплинули і на медіа вподобання щодо використання соцмереж, так у 2017 році цей список змінився, лідером став «Facebook» (45 %), «ВКонтакте», «YouTube» та «Twitter» [7]. Ці приклади доводять, що хоча на зацікавленість у використанні соцмереж впливають зовнішні чинники, світові тренди такі як «Facebook» та «YouTube» залишаються фаворитами у світі.
Але до соціальних мереж сьогодні відносять і найчисленнішу за кількістю переглядів мультиплатформу – «YouTube» (www.youtube.com). Цей проект стартував у 2005 році як такий, що швидко обробляв відео, дозволяючи зменшити його розмір при досить високій якості зображення. На початку 2012 року щомісячно аудиторія ресурсу нараховувала понад 800 мільйонів глядачів [9]. Таке зростання зацікавленості, що фіксували й українські дослідники [4], пов’язане з покращенням інтернет-зв’язку, збільшенням кількості мобільних пристроїв (планшети, смартфони) та появою телевізорів з функцією Smart-TV. Ще одним маркером визнання YouTube фахівцями є той факт, що відомі світові телеканали мають своє представництво в цій мережі, де в офіційних групах розміщують власні матеріали, збільшуючи кількість глядачів. Так, на офіційний канал британської корпорації ВВС в YouTube станом на 1 серпня 2013 року підписалося 675000 осіб , станом на 20 січня 2018 року цей канал нараховує вже 1.9 млн. осіб; на американський канал Fox Broadcasting – 335530, станом на 20 січня 2018 року – більше 955 тисяч; на російський канал «Дождь» – 58285, станом на 20 січня 2018 – більше 376 тисяч користувачів.. Українські канали також представлені в цій відеоплатформі: станом на 2013 рік ці цифри були такі: на «ТЕТ» – 37170 осіб , «Новий канал» – 18795, «Інтер» – 15046, «Студія «1+1» – 13900, «СТБ» – 13712. Станом на січень 2018 року : «ТЕТ» – більше 450 тисяч осіб , «Новий канал» – більше 1519000, «Інтер» – майже 340 тисяч, «Студія «1+1» – більше 573 тисяч, «СТБ» – майже 985 тисяч користувачів. Збільшення аудиторії офіційних каналів демонструє тривалу тенденцію, як для вітчизняного телепростору, так і для світового. Стійкий інтерес до перегляду відеоконтенту підтримує і довіра до традиційних джерел інформації – тобто телевізійних телеканалів.
Можливості мережі «YouTube» дохволяють не тільки налагоджувати однорівневу комунікацію, але і розвивають двосторонній взаємний обмін даними. Кожний охочий може зняти відео на мобільний пристрій і розмістити його на «YouTube», простий і доступний сервіс дозволяє це робити. Крім того, відео можна коментувати, а можливість за допомогою спецкоду додати будь-яке відео на власний сайт, блог чи сторінку у соцмережі робить сервіс ще привабливішим для користувачів. За даними дослідників, значний відсоток британських підлітків взагалі вважає, що отримання новин з цього відеосервісу від «зірок» «YouTube» дозволяє краще сприймати інформацію [6].
Серед відеоплатформ у Європі цей відеохостинг посідає перше місце серед користувачів [8, с. 26]. Слід зауважити, що інколи навіть у новинах використовуються як ілюстрації відео з «YouTube», особливо коли йдеться про мобільне відео, зняте свідками подій. Крім того, «YouTube» не є унікальним проектом за архітектонікою чи процесом створення спільноти, у нього є конкуренти, є й проекти, що виникли раніше за нього. Це лише приклад функціонування медіа-контенту в мережі з недосконалою системою захисту авторського права, розповсюдженням забороненого контенту тощо.
«Сучасні інформаційні та телекомунікаційні технології (ІТТ) істотно змінюють не тільки те, що ми виробляємо продукти та послуги, але й те, як ми проводимо дозвілля, реалізуємо свої громадські права, виховуємо дітей» [3, с. 7]. Сучасний світ, на думку багатьох науковців, перейшов на стадію розвитку, яку називають «інформаційним суспільством». Зростання технічних можливостей приводить до різкого зростання швидкості циркуляції інформації в суспільстві. Змінюються функції журналістики, та, як зазначає В. Іванов, «інтерактивність, що, з одного боку, дає можливість користувачеві активно добирати інформацію для перегляду, з іншого – позбавляє журналістів функцій геткіперів, тому що інформацію можна розповсюджувати і без посередництва мас-медіа» [92, с. 339].
Висновки. Таким чином, ми бачимо, що сучасна популярність соцмереж у користувачів Інтернетом пов’язана з тим, що реципієнт використовує мережі не тільки для обміну текстовими повідомленнями, але і розширює комунікацію до використання аудіовізуальних творів. Мережа «YouTube» стає однієї з головних сервісів для відеоконтенту, про те збільшення кількості підписчиків на офіційні сторінки телекомпаній свідчать про певний стійкий інтерес до традиційної телекомунікації, змінюючи лише технології для її отримання. Подальшого детального дослідження потребує взаємодія між користувачем та контентом, інструментарій мережі дозволяє деталізувати аудиторію, чітко відзначаючи час перегляду, та інтереси користувачів.
Взаємодію з глядачем під час контактних,
інтерактивних програм можна розглядати як форму, що вже стала традиційною у
світі і в Україні. Але очевидно, що головну роль тут відіграє рівень розвитку
технічної бази як системи ТБ загалом, так і окремого телемовника. Українське
телебачення, що довгий час розвивалося як складова радянського телепростору,
останнім часом демонструє високий рівень національної самоідентичності,
поєднуючи кращі традиції національної журналістської школи з досвідом
європейських і світових лідерів у сфері телебачення.
Література:
1.
Зернецька О. В. Глобальний розвиток систем масової
комунікації і міжнародних відносин / О. В. Зернецька. – К. : Освіта, 1999. –
352 с.
2.
Карякина К. А. Актуальные формы и модели новых медиа : от
понимания аудитории к созданию контента [Электронный ресурс] / К. А. Карякина
// Медиаскоп : электрон. науч. журн. фак-та журналистики МГУ им. Ломоносова. –
2010. – Вып. 1. – URL : http ://www.mediascope.ru/node/524
3.
Мелюхин И. С. Информационное общество : истоки, проблемы,
тенденция развития / И. С. Мелюхин. – М. : Издательство МГУ, 1999. – 208 с.
4.
Рейтинг сайтов Украины – исследования аудитории Интернета
Gemius Ukraine : охват аудитории,
посетителей сайта [Электронный ресурс]. – URL : http ://www.audience.com.ua/
5.
Топ 10 доменів що відвідують українці [Електронний ресурс] //
InMind Factum Group. – URL : http
://www.inmind.com.ua/press/openresult/opinion_software_media_december2010
6.
Шульц В. Процес комунікації / В. Шульц // Публіцистика.
Масова комунікація. – К. : АУП, ЦВП, 2007. – С. 619–646.
7.
Юдін А. Найпопулярніші соціальні мережі в країнах СНД та
світі [Электронный ресурс] / А. Юдін // Marketer. – 2017. –5 серпня. – URL :
https://marketer.ua/ua/top-social-media-2017/
8.
Digital : As Mobile Grows Rapidly, the Pressures on News
Intensify. [Електронний ресурс]. – URL : http
://stateofthemedia.org/2013/digital–as–mobile–grows–rapidly–the–pressures–on–news–intensify/
9. Sinead C. YouTube eyes gadgets, channels to boost viewership [Електронний ресурс] / C. Sinead // Reuters. – 2012. – Jan 10. – URL : http://www.reuters.com/article/2012/01/10/us-ces-youtube-idUSTRE8090AB20120110
Інформація про автора
Ятчук Ольга
Михайлівна
Університет
митної справи та фінансів, доцент кафедри міжнародних економічних відносин,
туристичного бізнесу та країнознавства, кандидат наук із соціальних комунікацій
Службова
адреса: 49000, м.Дніпро, вул. Володимира Вернадського , 2/4
Контакти:
067-909-81-80; 050-155-33-23