Право/7. Екологічне, земельне та аграрне право

Павленко Д. Ю., студент 4 курсу юридичного факультету

Національний університет біоресурсів і природокористування України,

Київ, Україна

Проблеми правового регулювання екологічної безпеки навколоземного космічного простору

Наразі космічний простір є тією сферою навколишнього природного середовища, на яку спричиняється один з найбільших антропогенних впливів. Втім, незважаючи на наявність цілого ряду проблем, що виникають з приводу захисту космічного середовища, відсутній достатній рівень правового регулювання, який би повністю забезпечив гарантії здійснення безпечної діяльності в космічному просторі. Власне, саме тому питання правового регулювання космічної діяльності з метою вирішення існуючих екологічних проблем навколоземного простору є дуже актуальним.
Дослідники виділяють кілька основних екологічних проблем захисту і безпеки космосу і космічної діяльності, зокрема: екологічний вплив чинників космічного простору на організм космонавтів; вплив ракетно-космічної діяльності на довкілля Землі; забруднення космічним «сміттям» космічного довкілля [1, 27].

Серед основних шкідливих чинників, вплив яких зазнають космонавти, найбільш суттєвим і специфічним є невагомість, що комплексно впливає на всі органи та функції живих організмів. На даний момент відсутній ефективний механізм забезпечення захисту в космосі від радіації, особливо від галактичного та зоряного випромінювання. Не встановлено також і норми та нормативи гранично допустимого впливу певних фізичних, біологічних чи інших несприятливих факторів на організм людини, їх поєднаного впливу крізь призму часу (сумарні за певний період, максимальні разові тощо), які були б пристосовані до умов перебування людини в космосі та мали б обов'язковий характер [1, 27].

Заради запобігання можливого в майбутньому негативного впливу запланованої чи передбачуваної діяльності на довкілля в більшості країн світу, в тому числі в Україні, існує інститут оцінки впливу на навколишнє середовище, у тому числі – космічне. При цьому види діяльності та об'єкти підвищеної екологічної небезпеки або їх проекти підлягають обов'язковій екологічній експертизі. В Україні такі види діяльності визначаються відповідно до Закону України «Про екологічну експертизу». Також норми, що передбачають захист від екологічно несприятливих та шкідливих наслідків космічної діяльності, передбачені й Законами України «Про космічну діяльність» та «Про затвердження Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України на 2013-2017 роки». Переліком видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку (затвердженим Кабінетом Міністрів України) встановлено 22 види такої діяльності, однак космічна діяльність не віднесена до цього Переліку. Перешкодою для проведення екологічної експертизи космічних проектів є й конфлікт між режимом відкритості будь-якої екологічної інформації, яка ніким не може бути засекречена, і режимом державної таємниці та нерозповсюдження ракетних технологій, що супроводжують більшість космічних проектів. Як наслідок, жоден космічний проект, в якому бере участь наша держава, не був об'єктом екологічної експертизи, щодо них не оголошувались ані публічні слухання, ані відкриті засідання. Космічна діяльність на сьогодні залишається поза сферою впливу фахівців-екологів і громадськості [2, 240].

В екологічному законодавстві України, яке в цілому є достатньо розвиненим, на жаль, на сьогодні також взагалі не враховується специфіка ракетно-космічної діяльності. Відповідне законодавство в цій частині потребує розвитку. Тут за зразок може бути взяте законодавство деяких країн світу (зокрема, США), в якому ці питання регулюються достатньо детально [3, 8].

Неоднозначним залишається і питання врахування в якості космічного сміття об’єктів (їх елементів) чи колишніх об’єктів військового призначення, що є в космосі, оскільки Договір про космос не визнає їх в якості космічних об’єктів. З перебігом терміну експлуатації держава перестає здійснювати юрисдикцію над такими тілами, а в переважній більшості випадків неможливо взагалі встановити державу реєстрації такого об’єкта в минулому. З цим пов’язане питання відповідальності за можливу шкоду, що може бути заподіяна внаслідок зіткнення об’єктів космічного сміття з діючими космічними об’єктами. Наприклад, в законодавстві США розрізняється поняття «космічного сміття» і «орбітального сміття», що співвідносяться як ціле і його частина, оскільки до космічного сміття, крім рукотворних об’єктів, виведених на орбіту людською діяльністю, відносять і метеорити, які виникли як результат фрагментації космічних тіл [4, 7].

У Комітеті ООН з космосу сьогодні дискутують з приводу засмічення навколоземного простору: проблеми регулювання космічного руху (зокрема, пропонується створення своєрідного космічної транспортної інспекції для регулювання космічного руху, адже вже неодноразово були зареєстровані випадки зіткнень діючих космічних об’єктів з фрагментами «космічного сміття», і їх вірогідність з розвитком досліджень в космосі з часом збільшується). Поставлене питання щодо необхідності реєстрації об’єктів засмічення навколоземного космічного простору та способів ідентифікації держави реєстрації у випадку спричинення шкоди такими об’єктами, оскільки, як вже зазначалося, у переважній більшості випадків ідентифікувати такі об’єкти сьогодні неможливо, а це створює проблеми з відшкодуванням шкоди, заподіяної функціонуючим об’єктам. Важливим є також вирішення питання поширення права власності держави запуску на «космічне сміття», зокрема, щодо супутників, що відпрацювали свій ресурс, верхніх ступенів ракет-носіїв тощо. Ціла низка інших правових питань, пов’язаних з об’єктами засмічення потребує свого вирішення як на міжнародно-правовому рівні, так і на рівні національного законодавства України [2, 249].

На жаль, міжнародне екологічне і міжнародне космічне право практично не регулюють питання безпечного знищення відповідних об'єктів спалюванням або затопленням. Одночасно на рівні ООН дедалі частіше лунають голоси на підтримку ідеї введення міжнародного мораторію на ліквідацію великих космічних об'єктів та їх фрагментів через спалювання в атмосфері Землі та затоплення в Світовому океані і т. п. [4, 8].

Отже, спираючись на вищевикладене, доцільно було б: розробити детальні методики оцінки екологічного ризику і впливу на довкілля чинників, характерних для діяльності ракетно-космічного комплексу; нормувати антропогенні навантаження на навколоземний космічний простір; запровадження процедури моніторингу навколоземного космічного простору та навколишнього природного середовища; затвердити космічний простір як природне середовище, що підлягає охороні, і закріпити у правовому полі міжнародну екологічну експертизу існуючої космічної техніки і проектів з обов’язковою оцінкою їхнього можливого впливу на довкілля; ефективно мінімізувати ризик виникнення екологічних небезпек шляхом створення системи гарантованого захисту людства від впливу негативних факторів із зовнішнього навколоземного середовища [3, 22].

Таким чином, можна зробити висновок, що космічна діяльність може спричинити немало екологічних проблем, що на даний час не знаходять свого конкретного правового вирішення. Проте варто розуміти, що не лише правовий аспект відіграє у цьому питанні ключову роль: дана категорія суспільні відносини, що врегульовуються правом, залежить також й від безпосереднього застосування власне космічних технологій для вирішення подібних проблем екологічної безпеки космічної діяльності, що у свою чергу неможливе без науково-технічного прогресу, розвитку високих технологій та становлення громадянського суспільства і правової держави.

Література:

1. Малишева Н. Р. Правове забезпечення екологічної безпеки космічної діяльності [Текст] / Н. Р. Малишева // Юридичний вісник. Повітряне і космічне право. - 2006. - № 1. - С. 27-30.

2. Проблеми права екологічної безпеки [Текст] : навч. посіб. / [М. В. Краснова та ін.] ; під заг. ред. М. В. Краснової та Р. С. Кіріна ; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, Держ. ВНЗ "Нац. гірн. ун-т". - Дніпро : НГУ, 2016. - 574 с.

3. Стельмах О. С. Міжнародно-правовий режим безпеки дослідження та використання космічного простору в мирних цілях [Текст] : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.11 / Стельмах Ольга Станіславівна ; НАН України, Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького. - Київ, 2015. - 24 с.

4. Шишка Р. Б. Правовий режим космічних об’єктів [Текст] / Р. Б. Шишка // Юридичний вісник. Повітряне і космічне право. - 2015. - № 2. - С. 5-9.