Донецький національний університет економіки і торгівлі

                                                                                       ім.М.Туган-Барановського

                                                                                                               Кащенко К.В.

Економічна безпека країни та державний борг

Світові соціально-економічні процеси на межі другого-третього тисячоліть вступили у період перманентних, глибоких, болісних змін, результатом яких повинна стати конфігурація світопорядку, новітні економічні та соціальні  механізмі розвитку. Величезного значення у звязку з цим набуває  проблема вивчення та забезпечення достатнього рівня національної економічної безпеки. У сучасних умовах тема економічної безпеки країни стає все більш актуальною. Адже, саме економічна безпека є фундаментальною основою економічно ефективної держави в цілому.

За функціональним аспектом елементи економічної безпеки можна поділити на дві групи:

1.                Економічна безпека реального сектора економіки, яка включає техніко-виробничу, енергетичну, технологічну, демографічну, екологічну, продовольчу, ресурсну, прісноводну, соціальну, військово-технологічну та продовольчу безпеку.

2.                Економічна безпека фінансового сектора економіки, яка в свою чергу, включає фінансову, бюджетну, цінову та зовнішньоекономічну безпеку.

Керівництво країни надає великого значення проблемам економічної безпеки. Про це свідчить створення в Раді національної безпеки та оборони при Президенті України Управління економічної безпеки, а також розпорядження КМУ від 25 травня 1998 р. (№ 345-р) про створення робочої групи щодо розробки стратегії та Національної програми забзпечення економічної безпеки України.

Найважливішим елементом економічної безпеки країни в сучасних умовах – фінансова безпека. Треба відзначити, що саме державний бюджет є одним із найважливіших інструментів макроекономічного регулювання. Бюджетну безпеку держави визначають як ступінь збалансованості бюджета. Політика скорочення бюджетного дефіцита є доцільною у світі того, що у проекті Державного бюджета на 2006р. запропонованим Кабінетом Міністрів України, доходи складають 120,3 млрд.грн., витрати – 130,2 млрд. грн. (дефіцит – 1,9% від ВВП), а в проекті Бюджетного комітета Верховної Ради України  доходи складають 122,7 млрд. грн., витрати – 203,2 млрд. грн. (дефіцит – 16% від ВВП)[1].

Одним з яскравих прикладів впливу економічних процесів на показники безпеки є ситуація з державним боргом в Україні. Проблема боргу і загроза економічній безпеці, що випливає з неї, з’явилась як наслідок спроби поглинути руйнівний вплив інфляції (для довідки: 2005р. була зафіксована інфляція у розмірі 10,3%; в 2004 р. - 12,3%, в 2003 р. - 8,2%, в 2002 р.була зафіксована дефляція в розмірі 0,6%. в 2001 р. -6,1%, в 2000 г. - 25,8%) та певним чином виконати зобов’язання держави перед громадянами. Негативний вплив зростання обсягів боргу (за 2004 рік зовнішний борг України збільшився на 2,97% з 8 554 млн. дол. до 8 807,8 млн. дол., загальний розмір прямого державного боргу  в 2005 зменшивсяся на 6,7% з 67 682,3 млн. грн. до 63 144,6 млн. грн., в 2006р. – 80547,00 млнрн.) у конкретній економіці може розповсюдитися не лише на безпеку економічну, але й загрожувати підвалинам державності як таким.

Ймовірність реалізації ризику кредитора і його вплив на стан економічної безпеки залежить від якісного складу кредиторів держави і може управлятися шляхом диверсифікації своєрідного портфелю позикодавців відповідно до поточної ситуації та стратегічних прогнозів. Серед основних кредиторів на 1.01.06 зазначимо (за даними Міністерства Фінансів України): міжнародні організації економічного розвитку – 35,2%; юридичні особи України – 21,4%; закордонні органи управління – 21,1%; іноземні комерційні банки – 12,2%; НБУ – 3,8% [2]. Використання коштів НБУ для фінансування дефіциту Державного бюджету має два основні негативні моменти. По-перше, відволікаються кошти, які призначені для кредитування комерційних банків та регулювання їх ліквідності, а, по-друге, занизькі резерви НБУ змушують його керівництво вдаватися до кредитних, у кращому випадку, емісій. Це ставить під загрозу стабільність курсу гривні. Серед міжнародних організацій економічного розвитку головними кредиторами України є МВФ та Світовий банк. Заборгованість перед ними не визначається високими ставками, але залучення позик від цих установ вимагає від уряду певних паопередніх умов, які становлять загрозу як економічній, так і політичній безпеці тій системі, яку має Україна на сучасному етапі [1].

Саме тому невідкладними заходами вирішення даного питання є:

- продовження співпраці з МВФ за програмою розширеного фінансування, а також із Світовим банком та ЄБРР;

- визначення та реалізація процедур непрямого обміну державних активів на зовнішні боргові зобовязання;

- забезпечення прозорості сфери управління державним боргом, утвердження механізмів, які унеможливлювали б її криміналізацію;

- розробка концептуального підходу до управління і обслуговування державного боргу.

Державний борг, його розмір, методи розміщення та погашення прямо та опосередкованно впливають майже на всі процеси економічного життя держави (дефіцит бюджету, розмір грошової маси, темпи інфляції), тобто на економічну безпеку країни.

Література:

1.            Драчук Ю.В. «Управління державним боргом України та ефективність показників боргової безпеки»//Вісник національного університета ім.Т.Г.Шевченка//Економіка – 71/2006р.

2.            www.econbez.narod.ru

 

 

 

Сведения об авторе

ПІБ

Кащенко Катерина Володимирівна

Місце навчання

Донецький  національний університет  економіки та торгівлі  ім.М.Туган-Барановського

 

Факультет, курс, група

Інститут економіки та управління, 4 курс, МЕ-03-А

Секція

 Фінансова політика України: проблеми реформування та шляхи їх вирішення

Назва тез

Економічна безпека країни та державний борг

Керівник

Доцент, к.е.н. Озаріна О.В.

Домашня адреса

Донецька область, м.Єнакієво, вул. Комуністична 61/15, 86420. 

Телефон

моб. 80502556016, 8(06252)56389