«Економічні науки», 9) економіка підприємств

К.е.н. Філіпішина Л.М., Бойко Ю.А.

Харківський державний університет харчування та торгівлі

СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ – ЗАПОРУКА УСПІХУ

 

Система управління якістю - інтегрований меха­нізм управління, спрямований на реалізацію цілей у сфері якості та орієнтований як на мінімізацію всіх видів витрат, так і на узгоджене функціонування всіх її елементів. Побудова системи управління якістю регламентується вимогами міжнародних стандартів, які прийняті більшістю країн як національні. Як пра­вило, наявність сертифіцированої системи управ­ління якістю стає обов'язковою умовою при укла­данні угод визнаних у світі товаровиробників зі свої­ми субпідрядниками. У багатьох видах економічної діяльності така умова є вихідною для видачі упов­новаженим організаціями ліцензій на виконання ро­біт чи надання послуг. Наявність сертифі кованої системи управління якістю - важливий доказ висо­кого рівня характеристик продукції при складанні декларації постачальника про відповідність.

Одним з основних напрямів у сфері як виробниц­тва, так і обслуговування є якість, а не обсяг випуску продукції чи надання послуг. Дослідження показу­ють, що визначальною умовою для довгострокового завоювання ринків збуту, не кажучи вже про доходи від продажу і капіталовкладення, є більш висока відносна якість з урахуванням запитів споживачів, а не більш низькі ціни. Високоякісна продукція прино­сить приблизно на 40% більше прибутку на інвесто­ваний капітал, ніж низькоякісна.

Ще одним основним напрямом є управління по­кращенням якості (заходи, які вживаються в органі­зації з метою підвищення ефективності діяльності та процесів для збільшення вигод як для організації, так і для її споживачів), тобто управління розвитком підприємства для задоволення потреб працівників та суспільства. Можна констатувати, що концепція загального управління якістю стає провідним ін­струментом менеджменту фірм.

Методи управління якістю універсальні і не за­лежать від сфери діяльності організації. Для того, щоб зрозуміти, навіщо і як впроваджувати системи управління якістю, необхідно розглянути природний шлях розвитку наукових підходів до цього аспекту.

Якість належить до категорії складних та динамі­чних понять. Об'єктами, якість яких можна оцінити, є не тільки продукція, в категорію якої можуть входити послуги, а й увесь комплекс понять виробничо-збутової сфери. Визначення якості згідно зі стандар­тами серії ISO таке: "Якість - сукупність характерис­тик об'єкта (процес, який описується та розглядається індивідуально; продукція; організація; система чи будь-яка комбінація з них), що відповідають його здатностям задовольняти встановлені та прогнозо­вані потреби". Динамічність категорії "якість" полягає в тому, що вимоги до якості оцінюваних об'єктів змі­нюються дуже швидко. Вимоги до якості - вираз пев­них потреб чи їх переведення у набір кількісно чи якісно встановлених вимог до характеристик об'єкта, що дають змогу визначити їх виконання та провести перевірку. Вони повинні максимально відображати встановлені та прогнозовані потреби споживача.

Управління якістю - це аспекти виконання функ­ції управління, які визначають політику, цілі та від­повідальність у сфері якості, а також реалізують їх за допомогою таких засобів, як планування якості, оперативне управління якістю, забезпечення якості та покращення якості в рамках системи управління якістю. Ці системи належать до інтегрованих меха­нізмів управління програмно-цільового типу, які за­стосовуються для управління складними, динаміч­ними об'єктами. За допомогою таких механізмів ор­ганізація управління якістю орієнтується на мініміза­цію всіх видів витрат та на узгоджене функціонуван­ня всіх елементів виробничо-збутової системи.

Забезпечення якості - це всі заплановані та сис­тематично здійснювані в рамках системи управління якістю види діяльності (які можуть бути підтвердже­ні, якщо це потрібно), необхідні для створення до­статньої впевненості у тому, що об'єкт буде викону­вати вимоги до якості [2, с. 3].

Система управління якістю - це штучний еле­мент пристосування виробництва до умов зовніш­нього та/або внутрішнього середовища функціону­вання. Необхідність створення чи вдосконалення системи управління якістю виникає тоді, коли з'являються проблеми зі збутом чи собівартістю продукції традиційної якості, тобто коли змінюється комерційне середовище.

Існує багато вигод від упровадження ефективної системи управління якістю:

-       скорочення витрат на якість і збільшення ефек­тивності за рахунок запобігання виправленням;

-       підвищення конкурентоспроможності, а отже, й прибутковості;

-       покращення передачі знань усередині організації;

-       підвищення задоволеності службовців, оскільки вони працюють більш ефективно.

Перш ніж розпочинати обговорення загальних рекомендацій з упровадження системи управління якістю на підприємстві, порушимо питання, відповідь на яке очевидна для фахівців, але не для більшості керівників підприємств. Багаторазово перевірено на практиці, що останні у словосполученні "система управління якістю" чують виключно слово "якість". Вони вважають, що мова йде про те, що стосується, насамперед, контролю за якістю продукції, послуг тощо. Виходячи з такого розуміння, керівники вва­жають упровадження системи управління якістю певним локальним завданням, яке можна вирішити, залучаючи тільки службу контролю за якістю та не виділяючи на цю роботу додаткових ресурсів.

Щоб розробка цієї системи була дійсно корис­ною, треба, щоб керівник підприємства з самого початку добре зрозумів, що впроваджується систе­ма управління якістю, тобто, насамперед, саме його інструмент, бо основна функція керівника - управ­ління підприємством. Адже будується система управління всіма процесами на підприємстві, від яких залежить якість продукції чи послуг. Зрозуміло, що на якість впливають практично всі фактори та процеси, які проходять на підприємстві: це відпові­дальність вищого керівництва, процеси життєвого циклу продукції: маркетинг, проектування, закупівлі, виробництво, контроль за якістю, складування, збут, післяпродажне обслуговування тощо - і такі допомі­жні процеси, як управління персоналом, інфраструк­турою, робітничим середовищем, документацією.

До побудови системи управління якістю слід ста­витися не як до локального завдання, а як до вели­кої, складної, відповідальної роботи, що стосується всього колективу підприємства, починаючи з керів­ника, та потребує значних витрат часу й Інших ре­сурсів. Вважається, що існує дві основні цілі розроб­ки системи управління якістю. Перша і головна -поліпшення, впорядкування, оптимізація роботи під­приємства, забезпечення його дієздатності, конку­рентоспроможної якості продукції, підвищення ефе­ктивності виробництва. Друга, загальна мета розро­бки - продемонструвати споживачу, що підприємст­во може стабільно випускати продукцію заданого рівня якості. Якщо для досягнення першої мети до­сить просто розробити і впровадити на підприємстві систему управління якістю, то для другої необхідно ще й одержати відповідний сертифікат.

При впровадженні системи управління якістю і роботі з нею треба пам'ятати, що вимоги розробле­ної у її рамках документації є обов'язковими для виконання. З іншого боку, за необхідності вони мо­жуть бути змінені, звісно, дотримуючись певних про­цедур і не виходячи за рамки вимог ISO 9001:2000. Такі зміни не тільки допустимі, а й є вимогою самого стандарту щодо постійного вдосконалення.

Підприємство може одержувати реальну користь від системи управління якістю ще задовго до її впровадження за рахунок того, що у процесі розроб­ки при описі структури і взаємодії процесів виявля­ються "вузькі місця", суперечності тощо. Відразу ж після їх виявлення можна починати планувати дії з усунення цих недоліків, але розробку системи управління якістю можна використовувати і для їх виправлення.

Таким чином, не треба намагатися досягти "абсолютного ідеа­лу" при розробці системи, все одно її остаточний варіант не буде ніколи втілений, а реальні помилки і недоліки системи виявляться тільки під час роботи. По-друге, якщо у процесі роботи працівник бачить, що щось у документації системи його не влаштовує, то він не повинен виконувати неоптимальні дії далі тільки тому, що це колись було записане. Йому слід ініціювати зміни в застарілій документації і тим са­мим сприяти вдосконаленню системи.

Рекомендації мають бути всім зрозумілими і прийнятими не лише вищим керівництвом, а й сере­дньою ланкою менеджерів. Мета полягає в тому, щоб керівники підрозділів зрозуміли преваги систе­матичного управління для власної сфери діяльності. Оцінка ефективності діючих в Україні систем управ­ління якістю дасть змогу виявити сучасні підприємс­тва, які будуть конкурентоспроможними як на внут­рішньому, так і на зовнішньому ринках.

 

Література

1.   Грищенко Ф. Україна у міжнародній стандарти­зації: підсумки 1999 року // Стандартизація, сер­тифікація, якість. - 2000.-№ 1. -С. 16-19.

2.   Кабан П. У XXI сторіччя - з високою якістю украї­нської продукції // Стандартизація, сертифікація, якість. - 2000. - № 4. - С 3-6.

3.   Кабан П., Віткін Л. Загальні підходи до впрова­дження систем менеджменту якості в централь­них органах виконавчої влади // Стандартизація, сертифікація, якість. - 2000. - № 2. - С 44—47.

4.   Каталог нормативних документів. - К.: Держста­ндарт України, 2001. 477 с

5.   ISO 9001: 2000. Системи управління якістю. Ви­моги.

6.   ISO 9004: 2000. Системи управління якістю. На­станови щодо поліпшення діяльності.

7.   Розпорядження Кабінету Міністрів України "Прозатвердження Концепції державної політики у сфері управління якістю продукції (товарів, робіт та послуг)" від 17.08.2002 р. № 447-р.