Економічні науки/Інвестиційна діяльність і фондові ринки

Полянчич Тетяна Михайлівна, здобувач

Львівська державна фінансова академія, Україна

Іноземні інвестиції, як джерело фінансування розвитку сільського господарства.

 

Серед потенційних джерел ресурсів для ринкової трансформації економіки країн з перехідною економікою іноземні інвестиції займають особливе місце. Вони, як свідчить міжнародний досвід, здатні забезпечити масштаби й темпи структурної перебудови через розвиток ринкових відносин, а відтак і органічнішу інтеграцію національних ринків у міжнародні, дають можливість впроваджувати нові технології та зарубіжний досвід менеджменту, сприяють заходам макроекономічної стабілізації, дозволяють вирішувати окремі соціальні проблеми трансформаційного періоду.

За даними Міністерства аграрної політики у 2008 рік в АПК України у фактичних цінах було залучено близько 30,0 млрд. грн. інвестицій в основний капітал, з них - 13,1 млрд.грн. вкладено в харчову та переробну промисловість і 16,7 млрд.грн. - у сільське господарство [1].

В останні два роки відбулася деяка зміна інвестиційних пріоритетів у АПК. Основний приріст інвестицій було спрямовано в сільське господарство, особливо у тваринництво.

Сільське господарство перетворилося у одну з найбільш пріоритетних галузей для інвестування. В порівнянні із 2000 роком обсяги інвестицій в сільське господарство збільшились у 7,5 разів, у той час як у харчову промисловість - лише у 2,6 раза. Загальні обсяги інвестицій в основний капітал у сільському господарстві в 2008 році у порівнянних цінах проти 2007 р. зросли на 43,2 %, а в тваринництво - на 62,3 %. Водночас, інвестиції у виробництво харчових продуктів і напоїв у 2008 році склали лише 90,4 % від рівня попереднього року.

Для порівняння: протягом 2008 року в національну економіку України в цілому було залучено інвестицій на 2,6 % менше, ніж у 2007 році.

Обсяги залучення інвестицій в сільське господарство в порівнянні з відповідним періодом минулого року становлять 58,7%, в галузі рослинництва - 50,4%, тваринництва - 91,6%, рибальство та рибництво - 100,3%.

За даними Державного комітету статистики України станом на 01.01.2009, починаючи з 1992 року, в агропромисловий комплекс України було залучено 2454,4 млн. дол. США прямих іноземних інвестицій (6,9 відсотка загального обсягу). З них 1655,5 млн. дол. США (4,7 %) вкладено у 812 підприємств харчової та переробної промисловості та 798,9 млн. дол. США (2,2 %) у 655 сільськогосподарських підприємств [2].

Приріст іноземного капіталу за 2008 рік склав 340,4 млн. дол. США, що на 104,5 млн. дол. США менше, ніж за аналогічний період минулого року. При цьому інвестиційні вкладення у харчову промисловість досягли 94,3 млн. дол. США. Обсяг залучення іноземних інвестицій в сільське господарство з початку року збільшився на 246,1 млн. дол. США.

Як стверджує Іваницька Г.Б., чинниками інвестиційної привабливості АПК Львівської області для іноземних інвесторів є: відносно вищий, порівняно з іншими регіонами, рівень приватизації сільськогосподарських підприємств та підприємств системи агробізнесу; наявність кваліфікованої, відносно незайнятої, а тому дешевої робочої сили з досвідом роботи в сільському господарстві і сфері агробізнесу  за кордоном; вигідне географічне положення регіону; наближеність до кордонів з Польщею; наявність спеціальних економічних зон “Яворів” і “Трускавець”; сприятлива структура розселення і розміщення сільських населених пунктів щодо міст; потужний переробний сектор; відносно вищий рівень господарської освіченості сільськогосподарських працівників; розвиток агробізнесових кооперативів; досвід організації і функціонування великих організаційних структур у системі агробізнесу; розвинута мережа комерційних банків, їх філіалів, контор та кредитних спілок у сільській місцевості; наявність консалтингових служб, наукової і дослідної бази [2, с.71-72].

Аналіз динаміки та структури надходження прямих іноземних інвестицій в Львівську область (табл. 1) показав, що протягом 2004-2008 рр., обсяг вкладеного іноземного капіталу в економіку Львівської області зріс майже втричі.

Говорячи про прямі іноземні інвестиції у економіку Львівщини в 2008 р., слід відмітити, що зазвичай вони спрямовуються в промисловість (27,5 % від загального обсягу ПІІ), торгівлю (16,2%), сільське господарство (5,3%). Прямі іноземні інвестиції в сільське господарство у 2008 р. збільшились порівняно з 2004 р. на 523,9 млн.грн., а частка таких вкладень у загальній сумі іноземних інвестицій збільшилась з 1,3 % у 2004 р. до 5,3 % у 2008 р., тобто на 4,0 %1

Таблиця 1

Інвестиції в основний капітал за видами економічної діяльності

у Львівській області, 2004-2008 рр.

Показник

2004 р.

2005 р.

2006 р.

2007 р.

2008 р.

Відхи-лення, (+,-)

млн. грн.

%

млн. грн.

%

млн. грн.

%

млн. грн.

%

млн. грн.

%

млн. грн.

%

Сільське гос-поддарство

46,5

1,3

75,1

1,6

84

1,4

235,9

2,8

570,4

5,3

523,9

4,0

Промисловість

1047,5

28,8

1440,9

30,8

1606,6

27,3

2233,7

27,0

2935,8

27,2

1888,3

-1,6

Будівництво

112,4

3,1

127,2

2,7

153,4

2,6

217,7

2,6

263,8

2,4

151,4

-0,7

Торгівля

329

9,1

676,2

14,4

950,9

16,2

1262,6

15,2

1747,6

16,2

1418,6

7,1

Фінансова ді-яльність

63,6

1,8

82,8

1,8

93,5

1,6

150,6

1,8

189

1,8

125,4

-

Інші види ді-яльності

2035

56,0

2279,5

48,7

2987,1

50,8

4186,8

50,5

5092,7

47,2

3057,7

-8,8

Всього

3634

100

4681,7

100

5875,5

100

8287,3

100

10799,3

100

7165,3

-

*За даними Головного управління статистики у Львівській області.

Такий непропорційний розподіл інвестованого капіталу, як переконує світова практика, є характерним і для інших країн світу, де ПІІ насамперед вкладаються у банківську діяльність, телекомунікаційний бізнес, торгівлю та інші обслуговуючі сфери. Обсяг надходження прямого іноземного капіталу в сільському господарстві по відношенню до загальних ПІІ у світі також становить близько 2,0%. Звичайно, аграрний сектор не є настільки прибутковою галуззю, як, наприклад, фінансова сфера. Але існує ще одна важлива обставина, яка пояснює такий незначний розмір ПІІ у сільському господарстві. Справа в тому, що більшість розвинутих країн фінансує дану галузь за рахунок власних ресурсів і не сприяє залученню до неї іноземного капіталу [3, с.87].

Уряди таких держав створюють всі умови для збільшення експорту власної сільськогосподарської продукції та обмеження її імпорту. З цією метою вони дотують своїх сільськогосподарських товаровиробників, що дозволяє останнім отримати більший прибуток, ніж від закордонного інвестування.

 

Література

1.       www.minagro.kiev.ua

2.       http:/www.ukrstat.gov.ua

3.       Іваницька Г.Б. Іноземні інвестиції в АПК. Монографія. Львів:, с.71-72

4.        Тринько Р.І., Біляк Н.І. Діагностика інвестиційних процесів в аграрній сфері: теорія, методика, практика. Монографія. – Львів, 2006. - с.230