Економічні науки/3. Фінансові відносини

К.е.н., доцент Волик І. М.

ВНЗ «Українська академія банківської справи НБУ», Україна, м. Суми

Реалії розвитку корпоративного управління на тлі реалізації Закону України «Про акціонерні товариства»

Знаковою подією минулого року стало прийняття Закону України «Про акціонерні товариства», що має досить тривалу історію свого впровадження, адже його перший варіант з’явився ще 12 років тому. Саме набуття чинності зазначеного нормативно-правовогу акту актуалізувало питання розбудови ефективних корпоративних відносин в Україні, що досить важливо з позиції залучення інвестицій та розвитку вітчизняної економіки. В той же час, сьогодні виникає необхідність проведення заходів щодо втілення в практику зазначеного Закону.

За даними Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку на початок 2010 року в Україні функціонувало близько 30 тис. акціонерних товариств; 20,4 тис. з них закриті; 9,6 тис. – відкриті. Тільки за 2009 рік їх кількість скоротилася на 1360. 150 акціонерних компаній вже на сьогодні привели свою діяльність у відповідність до Закону України «Про акціонерні товариства», близько 100 з них реорганізовано у публічні. Цей шлях поступово за 2 роки мають пройти усі акціонерні компанії, адже законодавчо передбачено функціонування публічних та приватних компаній. Вибір форми є добровільним кроком, однак визначається обмеженнями у кількісному складі до та більше 100 осіб. Звичайно, публічна форма є більш привабливою з позиції залучення зарубіжного інвестора та відкриває можливості виходу компанії на нові ринки капіталу, в той же час вимагає процедури лістингу та перебування у біржовому реєстрі хоча б однієї біржі. Однак тільки цей момент переходу від закрито-відкритої форми товариства до публічної чи приватної порушує цілу низку питань, реалізація яких на практиці ускладнюється та потребує чітких роз’яснень.

То ж на сьогодні ДКЦПФР поміж іншого проводить широку роз’яснювальну роботу щодо впровадження норм Закону «Про акціонерні товариства». Так, зокрема прийняті роз’яснення щодо порядку застосування прикінцевих та перехідних положень Закону. Комісією розроблено Положення про порядок реєстрації випуску акцій при зміні розміру статутного капіталу акціонерного товариства; Положення про порядок реєстрації випуску акцій при заснуванні акціонерного товариства; Положення про порядок збільшення (зменшення) статутного капіталу акціонерного товариства; Положення про порядок здійснення консолідації та дроблення акцій акціонерного товариства; Положення про порядок переведення зобов’язань акціонерного товариства у цінні папери; Положення про порядок здійснення емісії та реєстрації випуску акцій акціонерних товариств, які створюються шляхом злиття, поділу, виділу чи перетворення, та скасування реєстрації випуску акцій акціонерних товариств, які припиняються шляхом злиття, поділу, виділу чи перетворення; Порядок реєстрації та оприлюднення відомостей про створення акціонерного товариства однією особою або про придбання всіх акцій товариства, тощо. Крім того, окреслено ряд позицій Закону «Про акціонерні товариства», що вже нині потребують доопрацювання. Розвиток корпоративного законодавства також потребує внесення змін до Цивільного та Господарського кодексів.

Не менш важливим моментом є приведення внутрішніх документів акціонерного товариства у відповідності до норм чинного законодавства. З цією метою напрацьовуються типові статути публічних та приватних акціонерних товариств, положення про корпоративного секретаря, положення про інформаційну політику акціонерного товариства тощо.

Фахівці наголошують, що вже сьогодні, за 10 місяців після набуття чинності, можна оцінити перші результати впровадження Закону України «Про акціонерні товариства», окреслити як його проблеми, так і перспективи подальшої розбудови нормативно-правової бази, шляхи розвитку корпоративного управління.

То ж звернемося до переліку питань, що поряд з удосконаленням нормативно-правової бази виникли на фоні реалізації положень Закону «Про акціонерні товариства»:

- проблема застосування єдиних підходів щодо визначення реальної ринкової ціни акцій організаторами торгівлі цінними паперами;

- перехід від документарної до бездокументарної форми акцій та реалізація процедури лістингу на фондовій біржі;

- потреба розвитку ринку акцій та виходу на фондову біржу, що передбачає налагодження співпраці з контролюючими структурами на ринку цінних паперів;

- вдосконалення депозитарної системи та врегулювання механізмів реогранізації реєстраторів у зберігачів цінних паперів;

- реалізація переважного права на придбання акцій;

- врегулювання механізмів реогранізації у публічні чи приватні компанії чи інші організаційно-правові форми;

- вирішення проблемних моментів у процедурі проведення загальних зборів акціонерів;

- підвищення рівня захисту прав акціонерів;

- запровадження ефективного менеджменту та підвищення рівня його відповідальності;

- реалізація прав акціонерів на отримання інформації про діяльність акціонерного товариства тощо.

Таким чином, розбудова корпоративного управління в Україні забезпечена впровадженням Закону України « Про акціонерні товариства», що вібрав у себе й норми задекларовані Принципами корпоративного управління, світову практику корпоративних відносин, з одного боку розкриває великі можливості перед акціонерними компаніями, а з іншого - оголює проблематику корпоративних відносин, додаючи до низку питань, що потребують нагального нормативно-правового підгрунття та дієвої практики їх вирішення.