Економіка / 3. фінансові відносини

Голишевська Л. В. , Порхун В. В.

Вінницький національний аграрний університет, Україна

НЕПРЯМЕ ОПОДАТКУВАННЯ В УКРАЇНІ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ЕКОНОМІКУ

Непрямі податки це податки, які визначаються розміром споживання і не залежать від доходу, власності або майна платника, виступають у вигляді надбавки до ціни товару, роботи чи послуги і фактично сплачуються за рахунок покупця хоча юридично їх платником може бути продавець [1].

Платниками податку є : фізичні, юридичні особи; суб’єкти господарської діяльності; організації, установи, що не є суб’єктами господарювання. Непрямі податки значною мірою впливають на наповнення державного бюджету. Вони є більш ефективні ніж прямі, їх база відносно стійка до перепадів економічного розвитку. Тому становлять значну частку від зальних податкових надходжень. Особливістю є постійність, стабільність та рівномірність надходжень. До цієї форми оподаткування включають: податок на додану вартість, акцизний збір і мито. Згідно до законодавства ПДВ нараховується на всі товари і послуги, крім звільнених від оподаткування, наприклад лікарські засоби. Акцизний збір застосовується до окремих груп товарів таких, як алкогольні та тютюнові вироби. Мито на товари поділяється на ввізне та вивізне і сплачується при перетині митних кордонів. В цих податків є специфічні переваги і недоліки.

До переваг відносять:

- Регулярність надходжень до бюджету та великі суми сплати.

- Регулюють виробництво і споживання деяких видів товарів.

- Для споживачів не мають примусового характеру, а розмір суми сплати залежить від кількості спожитих товарів і послуг.

- Вони входять до кінцевої ціни товару чи послуги тому, покупець усвідомлює що ціна підвищена за рахунок включення податку в ціну.

- Відносна рівномірність надходжень в територіальному розподілі.

Недоліками є :

- Збільшення цін товарів, це призводить до зменшення попиту.

- Внаслідок нерівномірного промислового розвитку в різних регіонах держави виникає нерівномірність надходжень до місцевих бюджетів.

Непрямі податки в економіці нашої країни відіграють значну роль. Через непряме оподаткування може здійснюватись державний контроль над кількістю, якістю, виробництвом і споживанням продукції, робіт та послуг. Дослідження закордонних економістів довели, що відсоткові та фіксовані ставки по різному впливають на кількість і якість товарів в умовах конкурентного ринку. За результатами досліджень зроблено висновок, що використання відсоткової ставки спричиняє зниження якості товарів, а фіксованої навпаки. При запровадженні ставки з одиниці продукції її якість не являється властивістю, що підлягає оподаткуванню тому може зростати, як засіб підвищення конкурентоздатності. Проте, ця модель актуальна лише при специфічному наборі ознак товару. При виборі іншої групи ознак результат може бути протилежним [2].

У деяких зарубіжних дослідженнях впливу податкових ставок порівняння застосовувалось до сировини, з якої виготовляється продукція. Тобто розглядалась, як складова витрат на виготовлення продукції. Тому було зниження прибутку підприємств через зростання витрат на виробництво [3].

ПДВ являється основним непрямим податком в Україні і джерелом сплати є дохід. Для рівномірності податкового тиску і одночасно регулювання кількості і якості продукції, податки на споживання переважно сплачуються у вигляді відсоткових ставок. Але, якщо розглянути ринок однотипної продукції різних марок виявляється, що за умови впровадження відсоткової ставки співвідношення цін на дорожчі і дешевші товари не зміниться. Проте, зросте розрив в розмірі цін на ці товари, саме тому попит на дешевший товар зросте і, як наслідок, буде зменшуватись якість всіх товарів цього типу. При скороченні споживання дорожчих товарів прибутковість від їх реалізації буде знижуватись.

Акцизний збір нараховується у твердих ставках з одиниці реалізованих товарів, або у відсотках до обороту від реалізації. За допомогою акцизного збору можливо регулювати рівень якості, шляхом збільшення розміру акцизу на низькоякісні товари, щоб зменшити їх виробництво і споживання. Такий підхід було запропоновано в Росії [4].

Мито сплачується фізичними та юридичними особами при перевезенні товарів через митні кордони. Справляється у відсотках до вартості товару, або в грошовому вимірі на одиницю товару. Зміною розміру ввізного та вивізного мита здійснюється регулювання імпорту, експорту.

Отже, податок входить до ціни на стадії реалізації і фактично сплачується кінцевим споживачем товарів, робіт і послуг. Об’єктом оподаткування є витрати на споживання. В непрямих податків багато спільних ознак з прямими і їх головна функція фіскальна, а Стягнення відбувається за тарифами. Джерелом сплати є дохід, причому сплату здійснюють суб’єкти господарювання.

Слід враховувати його вплив на якість оподаткованих товарів та економіку. Для максимальної ефективності оподаткування можна розширити використання фіксованих ставок, але їх потрібно постійно корегувати. Повна характеристика ставок потребує подальших досліджень цієї форми податків. Вивчення яких у поєднанні з використанням іноземного досвіду, дасть змогу побудувати в Україні ефективну та збалансовану податкову систему.

Література

1. Чередниченко О. М. Непряме оподаткування у податковій системі України / Фінанси України – 2003. – №11 С.98 – 105.

2. Данко І. М. Непрямі податки і їх вплив на фінансово-господарські рішення / Фінанси України – 2005. – №10 С.131 – 135.

3. Feuersiein S. and U. Lehmann-Grube, Ad valorem and per unit taxation in oligopolies with qual-ilv competition, 2001, Discussion Paper N9 365 P. 10-11.

4. Седова Н. В. Акцизное налогообложение в совмеснной России / Финансы – 2001. – №12 С. 41 – 43.