Педагогические науки/4.Стратегические направления реформирования системы образования

Тохтарова І.М.

Науковий керівник: к.е.н., Сіменко І.В.,

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

ВИЩА ОСВІТА В КОНТЕКСТІ БОЛОНСЬКОГО ПРОЦЕСУ: МІФИ, РЕАЛЬНІСТЬ, ЯСКРАВЕ МАЙБУТНЄ

Під впливом інтеграційних віянь у 2005 році Україна приєдналася до Болонської конвенції. Ця подія викликала необхідність докорінної перебудови системи вищої освіти нашої країни. Як і все нове, у нашому досить консервативному, у деяких аспектах, суспільстві, положення Болонської конвенції викликали багато протиріч із створеною роками, сталою системою вищої освіти «радянського зразку» і труднощів під час впровадження. Протягом п’яти років триває адаптація системи вищої освіти України до положень Болонської конвенції, в результаті можемо спостерігати таке: замість інтеграції до Європейських стандартів освіти ми бачимо у кожного ВНЗ свій варіант «Болонської системи освіти». Саме низка проблем, що виникли під час адаптації системи вищої освіти України до положень Болонської конвенції та необхідність розробки шляхів їх вирішення, і обумовлюють актуальність теми дослідження.

Проблеми адаптації системи вищої освіти України до положень Болонської конвенції стали об’єктом дослідження багатьох провідних вчених України: В.Д. Базилевича, О.О. Васильєвої, С.М. Гончарова, С.Ф. Горбань, Н.В. Рассулової, І.В Сіменко, В.О. Толок, О.В. Ходаковського, О.О. Шубіна.

Метою дослідження є виявлення реальних тенденцій розвитку системи вищої освіти України в контексті Болонського процесу, аналіз проблем, що виникають при переході до нової системи освіти, розробка пропозицій, щодо їх ефективного вирішення.

Далі детальніше розглянемо напрями розвитку системи вищої освіти України в контексті Болонського процесу.

Міф:

1. дисципліни за вибором студента;

2. нова система освіти у ВНЗ спрямована на покращення рівня знань студента.

Реальність:

1. Пропонується вузький перелік дисциплін для вибору студентові, але якщо не буде набрано групу він буде вивчати дисципліну, яку обрала більшість, і в якій даний студент не мав потреби.

В цілому дана проблема, що виникає на практиці обумовлена низкою інших проблем:

- Недостатнє фінансування матеріально-технічних баз ВНЗ. В ідеалі для реалізації Болонської системи освіти кожен викладач повинен мати власний кабінет, з усім необхідним обладнанням, а групи мають формуватися шляхом безпосереднього запису студентів на відвідування предметів, які читає даний викладач;

- Психологічні особливості. У студентів перших курсів, після багатьох років навчання у школі, де вони вчилися за заздалегідь розробленою для них програмою, відсутні навички та бажання мислити самостійно, а також зрілість та здатність обирати предмети виходячи з власних потреб. Ця проблема на практиці вирішується наступним чином: студенти першого курсу в усіх вищих навчальних закладах займаються за загальною програмою, розробленою для них університетом. Як правило студентам викладають предмет, що знайомить їх з майбутньою професією та орієнтує на вивчання предметів, що необхідні для оволодіння нею. На другому курсі важливу роль у формуванні програми для навчання студента відіграє т’ютор, завданням якого стає допомога студентові з обранням оптимального складу предметів для оволодіння майбутньою професією, з урахуванням психологічних особливостей студента, його знань та навичок. Для того, щоб вирішити проблему нездатності студентів до здійснення самостійного вибору необхідних предметів окрім допомоги т’ютора, слід у школах впроваджувати елементи варіативності, а саме окрім загальної програми надавати можливість школярам обирати самостійно предмети для вивчення. Наприклад, якщо учень вивчає англійську мову з другого класу, з п’ятого класу необхідно запропонувати йому вивчення другої іноземної мови за його власним вибором.

2. Нова система освіти у ВНЗ спрямована на сприяння постійній роботі студента, але покращення рівня знань в наслідок цього має досить відносний характер. З одного боку, впровадження Болонського процесу у ВНЗ України передбачає впровадження якісно нового підходу до освіти, на психологічному рівні виробляє в студентах звичку постійно вчитися, самовдосконалюватись. Тепер студент вже не може спокійно «жити від сесії до сесії», йому необхідно бути завжди підготовленим до занять і не тільки за «конспектом лекцій», але й вивчити масу додаткової літератури, у тому числі й законодавство. Але з іншого боку, постійна «гонка» за балами призводить до втрати самого сенсу навчання – отримання знань. Для вирішення цієї проблеми необхідно розробляти таку систему нарахування балів, яка б реально відповідала складності виконуваних робіт і кількості балів, які можна отримати за її виконання.

Яскраве майбутнє. За умов усунення існуючих недоліків, що виникли внаслідок впровадження Болонської системи освіти, Україна отримає якісно новий рівень вищої освіти і кваліфікованих фахівців, молодих вчених, що здатні вчитися й протягом всього життя, самовдосконалюватися і відповідно сприятимуть підйому економіки країни, за рахунок застосування на практиці своїх глибоких теоретичних знань.

Література

1. Сучасна економічна освіта: Україна і Болонський процес / За ред. В.Д. Базилевича. — К.: Знання, 2006. — 326 с.

2. ПРОБЛЕМИ ОСВІТИ: Наук.-метод. зб. / НМЦ ВО МОН України. — К., 2005. — Вип. 4С: Болонський процес в Україні. — Ч. 2. — 200 с.