Книга Екклезіяста в українських перекладах

Филологические науки/6. Актуальные проблемы перевода

К.ф.н. Мітіна Л.С.

Харківська державна академія культури, Україна

Книга Екклезіяста в українських перекладах

VANITAS VANITATUM

МАРНОТА МАРНОТ (лат.)

How spake of old the Royal Seer?

(His text is one I love to treat on.)

This life of ours he said is sheer

Mataiotes Mataioteton.

Як вирік мудрий Цар старий

(Ця книга – мій клейнот)

"Усе, що має рід людський

це – марнота марнот (грецьк.)".

William Makepeace Thackeray

Вільям Мейкпіс Теккерей

"Книга Екклезіяста" – одна з найпізніших книг Старого Завіту і входить до усіх канонів Біблії. В оригіналі книга має назву "Кохелет", що в перекладі з давньоєврейської означає "той, що промовляє на зібранні", "церковний оратор", "проповідник". За книгою історично закріпилася назва грецького перекладу – Екклезіяст (інші варіанти – Еклезияст, Екклезіаст, Екклесіаст, Екклезиаст). Початок книги буквально називає автором царя Соломона, "сина Давидового, царя в Єрусалимі" (значно пізніше це було спростовано), тому існують додаткові назви "Книга Соломона", "Книга Церковника", "Книга Проповідника", наприклад, в Острозькій Біблії (1581) – "Книга Еклезияста, значить Церковника, царя Соломона".

Наразі існує сім українських перекладів (доступних в мережі Internet):

§ [1] – переклад (з єврейської та грецької) письменника Пантелеймон Куліша (разом з українським ученим Іваном Пулюєм та письменником Іваном Нечуй-Левицьким, 1903).

§ [2] – переклад (з єврейської, аморейської і давньогрецької) українського греко-католицького священика Івана Хоменка (Римська Біблія, 1957).

§ [3] – переклад (з єврейської) професора Івана Огієнка (пізніше митрополит Іларіон), здійснений в 20-30-х роках ХХ ст. (1962).

§ [4] – переклад (з церковнослов’янського тексту Острозької Біблії) ієромонаха Рафаїла Турконяка (архімандрит, доктор Греко-Католицької Церкви), який подано паралельно оригінальному тексту (відтворено букви і шрифт) Острозької Біблії, що є першим українським перекладом Септуаґінти (грецького перекладу Старого Заповіту, 2003).

§ [5] – переклад (з синодального російського перекладу (1876), виконаного Петербурзькою, Московською, Київською та Казанською духовними академіями з єврейського масоретського тексту з доповненнями і варіантами з Септуаґінти) Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет (Михайло Антонович Денисенко, 2004).

§ [6] – переклад (з грецького тексту Септуаґінти) Українського Біблійного Товариства, виконаний групою перекладачів під орудою ієромонаха Рафаїла Турконяка (декілька редакцій, 1997-2007).

§ [7] – переклад (з єврейської та грецької з дослідженням інших україномовних перекладів) письменника Олександра Гижи (новітнє видання Біблії сучасною українською літературною мовою, 1997-2006).

Спробуємо зібрати єдину українську "Книгу Екклезіяста" з усіх означених перекладів у вигляді таблиці, номери рядків якої відповідають переліку перекладів та згруповані по главах (вибірково). Це дає можливість побачити, що українські переклади гармонійно доповнюють один одного, та, сподіваємось, глибше і правильно зрозуміти первісний зміст "книги книг".

Книга Екклезіяста. Глава 1
1	² Марна марнота! говорить речник; марнота над марнотами, – все марне! ³ Що за хосен чоловікові з усієї працї його, що він працює під сонцем? ⁴ Рід проходить і рід приходить, тільки земля стоїть собі вовіки. ⁵ Сонце сходить, сонце й заходить, та й квапить знов до того місця, де має сходити. ⁶ Вітер повіє на полуднє, потім поверне 'д півночі; знай, крутиться навкруги, та й вертається туди, звідки взявся.
2	² Марнота марнот, каже Когелет, марнота марнот – геть усе марнота. ³ Що за користь людині з усіх її трудів, які вона завдає собі під сонцем? ⁴ Рід відходить і рід приходить, земля ж перебуває повіки. ⁵ Так само і сонце сходить, і сонце заходить і поспішає до свого місця, де має сходити. ⁶ Вітер віє на південь, і звертає на північ: знай крутиться та й крутиться, повіваючи, та й знов повертається до своїх кругобігів.
3	² Наймарніша марнота, сказав Проповідник, наймарніша марнота, марнота усе! ³ Яка користь людині в усім її труді, який вона робить під сонцем? ⁴ Покоління відходить, й покоління приходить, а земля віковічно стоїть! ⁵ І сонечко сходить, і сонце заходить, і поспішає до місця свого, де сходить воно. ⁶ Віє вітер на південь, і на північ вертається, крутиться, крутиться він та й іде, і на круг свій вертається вітер.
4	² Марнота марнот, – сказав соборник, – марнота марнот, все марнота. ³ Яка користь людині в усім її труді, яким трудиться під сонцем? ⁴ Рід минає і рід приходить, а земля стоїть навіки, ⁵ і сонце сходить і до свого місця тягнеться. ⁶ Воно сходить і йде на південь, обходить до півночі і обходить довкруги. Іде дух і довкруги нього повертається дух.
5	² Суєта суєт, сказав Екклезіаст, суєта суєт, – ус`е суєта! ³ Що користи людині від усіх трудів її, якими трудиться вона під сонцем? ⁴ Рід проходить, і рід приходить, а земля перебуває повіки. ⁵ Сходить сонце, і заходить сонце, і поспішає до місця свого, де воно сходить. ⁶ Іде вітер до півдня, і переходить до півночі, кружляє, кружляє на шляху своєму, і повертається вітер на кола свої.
6	² Марнота марнот, сказав Екклезіяст, марнота марнот, все марнота. ³ Яка користь людині в усім його труді, яким трудиться під сонцем? ⁴ Рід іде і рід приходить, і земля стоїть на віки.⁵ І сонце сходить і сонце заходить і тягнеться до свого місця. ⁶ Воно, сходячи, іде туди на південь і обходить до півночі. Обходячи, обходить, іде дух і в своїх поворотах дух повертається.
7	² Марнота марнот, сказав Екклезіяст, марнота марнот, – все марнота. ³ Що за користь людині із усіх трудів її, котрі вона звершує під сонцем? ⁴ Рід проходить і рід приходить, а земля існує довіку. ⁵ Сходить сонце, і заходить сонце, і поспішає до місця свого, де воно сходить. ⁶ Лине вітер на південь, і звертає на північ, крутиться у крутливому леті своєму, і повертається вітер до витоків своїх.
Книга Екклезіяста. Глава 1
1	⁷ Усї ріки течуть у море, та й море не переповнюєсь, і туди, звідки взялись, вони неначе вертаються, щоб знов текти. ⁸ Всї річі трудні; не може чоловік всього висловити; не насититься око, дивлячись, не наповниться ухо, слухаючи. ⁹ Що було колись, те буде й знов, і що дїялось, те й дїяти меться, й нема нового нїчого під сонцем.
2	⁷ Усі ріки течуть у море, та море не наповнюється. До місця, звідки течуть ріки, туди вони повертаються знову. ⁸ Усякі речі втомлюють людину, а чому – ніхто не каже. Око не насититься баченим, вухо не наповниться слуханим. ⁹ Те, що було, є те саме, що буде; те, що зробилось, є те саме, що зробиться. Нема нічого нового під сонцем.
3	⁷ Всі потоки до моря пливуть, але море воно не наповнюється: до місця, ізвідки пливуть, ті потоки вони повертаються, щоб знову плисти! ⁸ Повні труду всі речі, людина сказати всього не потрапить! Не насититься баченням око, і не наповниться слуханням ухо.⁹ Що було, воно й буде, і що робилося, буде робитись воно, і немає нічого нового під сонцем!
4	⁷ Всі потоки ідуть до моря, і море не наповнюється. Але на місце, куди потоки ідуть, і там вони повертаються, щоб іти. ⁸ Всі слова трудні. Не зможе чоловік сказати, і не насититься око бачити, ані не наповниться вухо слуханням. ⁹ Що те, що було? Воно тому, що буде. І що те, що зроблене? Воно те, що буде зроблене. І немає нічого нового під сонцем.
5	⁷ Всі ріки течуть у море, але море не переповнюється: до того місця, звідки ріки течуть, вони повертаються, щоб знову текти. ⁸ Усі речі – у труді: не може людина переказати всього; не насититься око зором, не наповниться вухо слуханням. ⁹ Що було, те і буде; і що робилося, те і буде робитися, і немає нічого нового під сонцем.
6	⁷ Всі потоки йдуть до моря і море не наповниться. На місце куди ідуть потоки, там вони повертаються щоб іти. ⁸ Всі слова трудні. Не зможе чоловік сказати, і око не насититься баченням, і ухо не насититься слуханням. ⁹ Що те, що було, воно те, що буде. І що те, що зроблене, воно те, що буде зроблене. І немає нічого нового під сонцем.
7	⁷ Усі ріки течуть до моря, але море не переповнюється; до того місця, звідки ріки витікають, вони повертаються, щоб знову текти. ⁸ Усі речі в праці; не може людина переказати всього; не насититься око зором, не виповниться вухо почутим. ⁹ Що було, те й буде; і що діялося, те й буде діятися, і немає нічого нового під сонцем.

Книга Екклезіяста. Глава 2
1	²⁴ Не у власті людській і се добро, щоб їсти да пити й насолоджувати душу свою тим, що працею здобув. Я пересьвідчивсь, що й се з руки Божої; ²⁵ Бо хто може їсти і вживати без його ласки? ²⁶ Тому бо, хто вгоден йому, дає він мудрість і знаттє й радощі; а грішному, щоб запобігав, дбав і до купи збірав, а вкінцї зіставив тому, кого Бог вподобав. Тут знов - марнота й утома духа.
2	²⁴ Нема нічого ліпшого для чоловіка, як їсти, пити та зазнавати собі добра з своєї праці. Я спостеріг також, що це з руки Божої приходить. ²⁵ Бо хто може їсти й пити без нього? ²⁶ Бо, хто йому довподоби, тому дає він мудрість, знання й радість; грішникові ж накидає заняття збирати та нагромаджувати, щоб лишити тому, хто довподоби Богу. Та й це марнота й гонитва за вітром.
3	²⁴ Нема ліпшого земній людині над те, щоб їсти та пити, і щоб душа її бачила добре із труду свого. Та й оце все, я бачив, воно з руки Бога! ²⁵ Бо хто буде їсти, і хто споживати спроможе без Нього? ²⁶ Бо людині, що перед лицем Його добра, дає Він премудрість, і пізнання, і радість; а грішникові Він роботу дає, щоб збирати й громадити, щоб пізніше віддати тому, хто добрий перед Божим лицем. Марнота і це все та ловлення вітру!
4	²⁴ І немає добра людині, але тільки те, що їсть і п’є, і щоб показати своїй душі добро у своєму труді. І це ж я побачив, що воно є від божої руки. ²⁵ Бо хто їсть і п’є без Нього? ²⁶ Бо доброму чоловікові перед його лицем дав мудрість, і пізнання, і веселість. І тому, що грішить, дав журбу, щоб піти і зібрати, щоб дати доброму перед божим лицем. Бо і це марнота, бажання духа.
5	²⁴ Не підвладне людині і те благо, щоб їсти і пити й насолоджувати душу свою від труда свого. Я побачив, що і це – від руки Божої; ²⁵ тому що хто може їсти і хто може насолоджуватися без Нього? ²⁶ Бо людині, яка є доброю перед лицем Його, Він дає мудрість і знання і радість; а грішнику дає турботу збирати і накопичувати, щоб потім віддати тому, хто добрий перед лицем Божим. І це – суєта і томління духу!
6	²⁴ Не є добро для людини те, що їсть, і що пє, і що покаже своїй душі, добро в його труді. І я побачив, що це від божої руки. ²⁵ Бо хтось їсть і хтось щадить без нього. ²⁶ Бо доброму чоловікові перед його лицем дав мудрість і пізнання і веселість. І тому, що грішить дав плутанину, щоб додати і зібрати, щоб дати доброму перед божим лицем. Бо і це марнота і бажання духа.
7	²⁴ Не під владою людини і те добро, щоб їсти і пити, і насолоджувати душу свою від праці своєї. Я побачив, що й це також – від руки Божої; ²⁵ Тому що хто може їсти і хто може насолоджуватися без Нього? ²⁶ Бо людині, котра добра перед лицем Його, він дасть мудрість і знання, і радість; а грішникові приносить клопіт збирати і накопичувати, щоб опісля віддати доброму перед лицем Божим. І оце – марнота і знемога духу!

Книга Екклезіяста. Глава 3
1	¹ Усьому під небом свій час і всякому дїлу своя пора: ² Час родитись і час умірати, час насаджувати й час виривати насаджене; ³ Час убивати й час гоїти, час валити й час будовати; ⁴ Час плакати й час сьміятись; час сумовати й час танцювати, ⁵ Час розкидати каміннє й час збірати каміннє; час обіймати й час від обнимань відхилятись; ⁶ Час шукати й час губити; час збірати й час розкидати! ⁷ Час роздирати й час сшивати; час мовчати й час говорити; ⁸ Час любити й час ненавидїти; час воюватись і час миритись.
2	¹ Усьому час-пора, і на все слушна хвилина під небом: ² час народитись і час померти, час садити і час посаджене виривати. ³ Час убивати й час лікувати, час руйнувати і час будувати. ⁴ Час плакати і час сміятись, час сумувати і час танцювати. ⁵ Час розкидати каміння і час його збирати, час обіймати і час обіймів уникати. ⁶ Час шукати і час губити, час зберігати і час розкидати. ⁷ Час роздирати і час ізшивати, час мовчати і час говорити. ⁸ Час любити і час ненавидіти, час на війну і час на мир.
3	¹ Для всього свій час, і година своя кожній справі під небом: ² час родитись і час помирати, час садити і час виривати посаджене, ³ час вбивати і час лікувати, час руйнувати і час будувати, ⁴ час плакати й час реготати, час ридати і час танцювати, ⁵ час розкидати каміння і час каміння громадити, час обіймати і час ухилятись обіймів, ⁶ час шукати і час розгубити, час збирати і час розкидати, ⁷ час дерти і час зашивати, час мовчати і час говорити, ⁸ час кохати і час ненавидіти, час війні і час миру!
4	¹ Всім є час, і пора всякій речі під небом. ² Час родити і час помирати, час садити і час виполювати насаджене, ³ час убити і час лікувати, і час нищити і будувати, ⁴ час плакати і час сміятися, час ридати і час танцювати, ⁵ час розкидати каміння і час збирати, час обіймати і час терпіти від нужди, ⁶ час укати і час згубити, час зберігати і час забрати, ⁷ час роздерти і час зшити, час мовчати і час говорити, ⁸ час любити і час ненавидіти, час війни і час миру.
5	¹ Усьому свій час, і час усякій речі під небом: ² час народжуватися, і час помирати; час насаджувати, і час виривати посаджене; ³ час убивати, і час лікувати; час руйнувати, і час будувати; ⁴ час плакати, і час сміятися; час ремствувати, і час танцювати; ⁵ час розкидати каміння, і час збирати каміння; час обіймати, і час ухилятися від обіймів; ⁶ час шукати, і час втрачати; час зберігати, і час кидати; ⁷ час роздирати, і час зшивати; час мовчати, і час говорити; ⁸ час любити, і час ненавидіти; час війні, і час миру.
6	¹ Для всього час, і пора для кожного діла під небом. ² Час родити і час вмирати, час садити і час виполювати насаджене, ³ час убити і час лікувати, час нищити і час будувати, ⁴ час плакати і час сміятися, час ридати і час танцювати, ⁵ час кидати каміння і час збирати каміння, час обіймати і час віддалитися від обіймання, ⁶ час шукати і час вигублювати, час зберігати і час викидати, ⁷ час роздерти і час зішити, час мовчати і час говорити, ⁸ час любити і час ненавидіти, час війни і час миру.
7	¹ Усьому свій час, і час кожної речі під небом. ² Час народжуватися і час помирати; час насаджувати і час виривати посаджене. ³ Час убивати і час уздоровлювати; час руйнувати і час будувати; ⁴ Час плакати і час сміятися; час журитися і час танцювати. ⁵ Час розкидати каміння і час визбирувати каміння; час обнімати, і час ухилятися від обіймів. ⁶ Час шукати і час втрачати; час зберігати і час розкидати; ⁷ Час роздирати і час зашивати; час мовчати, і час говорити; ⁸ Час любити і час ненавидіти; чаc війні і час мирові.

Книга Екклезіяста. Глава 4
1	⁹ Двом лучше, нїж одному, вони бо мають більшу користь із своєї працї; ¹⁰ Бо як один упаде, другий підніме свого товариша. Горе ж одинокому, як упаде, а нема другого, що підняв би його. ¹¹ Так само, як лежать удвох, – їм тепло; а хто самітен, як йому нагрітись? ¹² І коли хто подужає одного, то удвох встоять проти його. Троіста нитка не так хутко рветься.
2	⁹ Двом ліпше, ніж одному, вони бо мають ліпшу користь із своєї праці. ¹⁰ Бо як упадуть, один одного підніме. Горе ж одному, як упаде, і нема нікого, щоб його підвести. ¹¹ Так само, як лежать удвох – їм тепло; одному ж як загрітись? ¹² Наскочить на одного хтось, удвох проти нього стануть; троїста нитка не так хутко рветься.
3	⁹ Краще двом, як одному, бо мають хорошу заплату за труд свій, ¹⁰ і якби вони впали, підійме одне свого друга! Та горе одному, як він упаде, й нема другого, щоб підвести його...¹¹ Також коли вдвох покладуться, то тепло їм буде, а як же зогрітись одному? ¹² А коли б хто напав на одного, то вдвох вони стануть на нього, і нитка потрійна не скоро пірветься!
4	⁹ Добрі два понад одного, яким є добра винагорода в їхньому труді. ¹⁰ Бо якщо впадуть, один з них підніме другого, свого спільника. І горе тому одному, коли впаде, і не буде другого, щоб його підняти. ¹¹ І якщо два заснуть, тепло їм буде. А один як зігріється? ¹² І якщо один скріпиться, два стануть проти нього – і шнур в три плетений не швидко розірветься.
5	⁹ Двом краще, ніж одному; тому що у них є добра винагорода у праці їх: ¹⁰ тому що коли впаде один, то іншій підніме товариша свого. Але горе одному, коли впаде, а іншого немає, який підняв би його. ¹¹ Також якщо лежать двоє, то тепло їм; а одному як зігрітися? ¹² І якщо стане переборювати хто-небудь одного, то двоє встоять проти нього: і нитка, утроє скручена, не скоро порветься.
6	⁹ Два кращі від одного, для яких є добра винагорода в їхньому труді. ¹⁰ Бо якщо впадуть, один піднімає свого спільника, і горе йому одному, коли впаде і не буде другого, щоб його підняти. ¹¹ І якщо заснуть два, і їм тепло. І один як зігріється? ¹² І якщо скріпиться один, два стануть проти нього, і шнур в три плетений не швидко розірветься.
7	⁹ Двом краще, аніж одному; тому що в них є гарна винагорода за їхню працю. ¹⁰ Бо, якщо впаде один, то другий підніме товариша свого. Але горе одному, коли впаде, а другого немає, котрий підняв би його. ¹¹ А також, якщо лежать двоє, то обидвом тепло; а одному як зігрітися? ¹² І якщо почне хто-небудь долати одного, то двоє постануть супроти нього. І нитка потрійна не скоро порветься.

Книга Екклезіяста. Глава 5
1	¹ Не квапся язиком, і серце твоє нехай не посьпішає вимовляти слово перед Богом. Бог бо на небі, а ти на землї; тим нехай у тебе буде слів не багацько… ⁷ Як побачиш у якій країнї, що тїснять убогого та суд і правду насилують, то не дивуйся тому, бо над високим стоїть висший, а над ними ще висший.
2	¹ Не квапся устами твоїми, і серце твоє хай не спішиться вимовляти слово перед Богом, бо Бог на небі, а ти на землі: тим слів твоїх нехай буде мало… ⁷ Як побачиш у якійнебудь країні, що вбогого гноблять та ґвалтують суд і правду, то не дивуйся тому, бо над високим чатує вищий, а над ними ще вищий.
3	¹ Не квапся своїми устами, і серце твоє нехай не поспішає казати слова перед Божим лицем, Бог бо на небі, а ти на землі, тому то нехай нечисленними будуть слова твої! ⁷ Якщо ти побачиш у краї якому утискування бідаря та порушення права та правди, не дивуйся тій речі, бо високий пильнує згори над високим, а над ними Всевишній.
4	¹ Не поспішай своїми устами, і твоє серце хай не поспішить винести слово перед божим лицем. Бо Бог на небі, вгорі, і ти на землі, вдолі. Про це хай твої слова будуть нечисленними… ⁷ Коли в країні бачиш кривду бідного і обкрадення суду праведного, не дивуйся про річ, бо високий над високим збережеться, і піднімається над ними.
5	¹Не поспішай язиком твоїм, і серце твоє нехай не поспішає вимовити слово перед Богом; тому що Бог на небі, а ти на землі; тому слова твої нехай будуть скупі… ⁷Якщо ти побачиш у якійсь області пригнічення бідного і порушення суду і правди, то не дивуйся цьому: тому що над високим наглядає вищий, а над ними ще вищий.
6	¹ Не спішися твоїми устами, і хай твоє серце не поспішиться винести слово перед лицем Бога. Бо Бог на небі, і ти на землі, на цьому стали твої нечисленні слова… ⁷ Коли в країні бачиш обмову бідного і окрадення суду і праведности, не дивуйся ділом. Бо Всевишний стереже над високим і високі над ними.
7	¹Не поспішай язиком твоїм, і серце твоє нехай не поспішає вимовити слово перед Богом; тому що Бог на небі, а ти на землі; тому слів твоїх нехай буде небагато… ⁷ Якщо ти побачиш будь-де утиски бідному та нехтування судом і правдою, то не дивуйся з того: тому що за високим спостерігає вищий, а за ним – ще вищий.

Книга Екклезіяста. Глава 12
1	¹¹ Слова мудрих – се голки, се гвозди, що добре вбиваються, а хто їх укладає, – від одного пастиря. ¹² Що ж більш сього всього, того остерегайся, мій сину: складанню многих книг – не буде кінця, а й багато читання – втомлює тїло.
2	¹¹ Слова мудрих - як остроги, як гострі цвяхи; їх дав тільки один пастух. ¹²Що понад це, мій сину, ось тобі осторога: писанню численних книг кінця немає, а багато науки втомлює тіло.
3	¹¹ Слова мудрих немов оті леза в ґірлизі, і мов позабивані цвяхи, складачі ж таких слів, вони дані від одного Пастиря. ¹² А понад те, сину мій, будь обережний: складати багато книжок не буде кінця, а багато навчатися мука для тіла!
4	¹¹ Слова мудрих, як бодці для вола і як розпечені цвяхи, які від створення були дані пастирем єдиним. Від них надмір великий. ¹² Мій сину, зберігай багато книг. Вчинити неможливе, бо кінець. І повчання – великий труд для тіла.
5	¹¹Слова мудрих – як голки і як вбиті цвяхи, і укладачі їх – від єдиного пастиря. ¹²А що понад усе це, сину мій, того бережися: складати багато книг – кінця не буде, і багато читати – втомлює тіло.
6	¹¹ Слова мудрих як рожно і як насаджені цвяхи, які дані від пастуха одного як збірка і з них є надмір. ¹² Мій сину, бережись робити багато книг. Немає кінця, і велике навчання труд для тіла.
7	¹¹Слова мудрих, – мов голки і, наче забиті цвяхи, і укладачі їх – від єдиного пастуха. ¹²А що понад все це, сину мій, того остерігайся: складати багато книг – кінця не буде, і багато читати – заважко для плоті.

Література

1. Книга Екклезіаста [Електронний ресурс] / пер. Пантелеймона Куліша. – Режим доступу : http://b.isuspan.com/Biblia_ukr_Kulish/21.htm.

2. Проповідник [Електронний ресурс] / пер. Івана Хоменка. – Режим доступу : http://b.isuspan.com/Biblia_Ukr_Homenko/21_Prp.htm.

3. Книга Екклезіястова, або Проповідник [Електронний ресурс] / пер. Івана Огієнка. – Режим доступу : http://b.isuspan.com/Biblia_Ukr_Ogienko/Ecclesiastes.htm.

4. Книга Еклезияста, значить Церковника, царя Соломона [Електронний ресурс] / пер. єрмнх. Рафаїла (Романа Турконяка). – Режим доступу : http://knyhastara.com/files/25Ecczr.doc.pdf.

5. Книга Екклезіаста, або Проповідника [Електронний ресурс] / пер. Патріарха Філарета (Денисенка). – Режим доступу : http://hram.kiev.ua/index.php?mode=books&cat=21&parent=2120.

6. Книга Еклезіяста - Церковника [Електронний ресурс] / пер. Українського Біблійного Товариства. - Режим доступу : http://knyhastara.com/files/25EccOA.pdf.

7. 7. Книга Екклезіяста [Електронний ресурс] / пер. Олександра Гижи. – Режим доступу : http://www.ukrbible.com/index.php?option=com_content&view=category&id=23&Itemid=43&layout=default.