Економічні науки / Економіка підприємства

Ховрак І.В., Перепелиця І.С.

КНУ імені Михайла Остроградського, Україна

ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ЩОДО ТРАКТУВАННЯ СУТНОСТІ ПОНЯТТЯ «КАПІТАЛ ПІДПРИЄМСТВА»

Динаміка та особливості соціально-економічних процесів в Україні потребують ефективного використання капіталу, розширення знань про його сутність, природу та форми. Проте проблеми формування капіталу підприємства не знайшли свого остаточного вирішення та потребують подальших досліджень.

Тому метою дослідження є систематизація теоретичних підходів щодо сутності поняття «капітал», визначення чинників та джерел його формування.

На сучасному етапі розвитку економіки існують три основні концепції розуміння поняття «капітал» [1, с. 211-212]. По-перше, капітал є частиною багатства, що становить сукупність засобів виробництва, призначених для суспільного виробництва. По-друге, капітал розглядається як суспільні відносини, тобто як вартість, що приносить додану вартість. По-третє, капітал є сукупним вираженням усіх факторів виробництва. Характеристика підходів до визначення сутності капіталу надана в таблиці 1.

Таблиця 1

Характеристика підходів до визначення сутності капіталу

Автор (економічна течія)	Трактування сутності капіталу
Арістотель (давньогрецький мислитель)	Ввів поняття «хремастика» - мистецтво наживати достаток, або діяльність, спрямована на нагромадження багатства,на одержання прибутку, на вкладання й нагромадження капіталу.
Меркантилісти	Ототожнення капіталу з грошима (золотом, сріблом).
Фізіократи	Ототожнення капіталу із засобами сільськогосподарського виробництва, поєднання яких з природою забезпечує приріст чистого продукуту.
А. Сміт (класична політична єкономія)	Капітал - запас, що використовується для господарських потреб і приносить дохід.
Ж.Б. Сей (класична політична єкономія)	Капітал- фактор виробництва, який спияє створенню та розподілу національного доходу.
Д.Рікардо (класична політична єкономія)	Капітал - частина багатства, що зайнята у виробництві і необхідна для приведення в дію праці.
Дж. С. Мілль класична політична єкономія)	Капітал- попередньо нагромаджений запас продуктів минулої праці, призначених для виробництва.
К.Маркс (марксизм)	Капітал - самозростаюча вартість; виробничі відносини капіталістичного способу виробництва, засновані на експлуатації та монопольному привласненні капіталістами неоплаченої праці найманих робітників.
А.Маршалл (неокласицизм)	Капітал – сукупність речей, що формують передумови виробництва. Головна його властивість – здатність приносити дохід, який залежить від продуктивності факторів виробництва та відносної рідкісності, що випливає з тягаря утримання.
Дж.М.Кейнс (кейнсіанство)	Капітал- багатство, здатне приносити дохід.
І.Фішер (маржиналізм)	Капітал – дисконтований дохід, будь-яке благо, яке приносить дохід своєму власникові незалежно від сфери застосування та характеру діяльності.

*cкладено на основі джерел [2, с.7-10; 3, с. 290-292; 4, с. 37-39; 5, с.79-80; 6, с.167-168]

Отже, більшість науковців розглядають грошову форму капіталу, а саме як частину фінансових ресурсів, вкладених в господарський процес та отриманий прибуток, та як власні, позичені і залучені фінансові ресурси, котрі вкладають у господарський процес з метою отримання прибутку. Проте, на нашу думку, капіталом доцільно вважати сукупність засобів виробництва, грошових ресурсів, засобів на оплату найманої праці, які підприємець вкладає у виробництво товарів, що забезпечує зростання вартості та власне збагачення.

В процесі управління структурою капіталу необхідно врахувати фактори, що впливають на процес його формування, розподілу та використання, а саме: ступінь ризику здійснюваної діяльності; податковий клімат; фінансова гнучкість або спроможність нарощувати капітал в обумовлені строки; стиль управління; фінансовий менталітет власників і менеджерів підприємства; галузеві особливості операційної діяльності; стадія життєвого циклу та прибутковість підприємсвта; кон’юнктура товарного та фінансового ринків тощо.

В процесі формування капіталу відбувається задоволення потреби у придбанні нематеріальних активів шляхом дотримання наступних принципів: врахування перспектив розвитку; забезпечення відповідності обсягу залученого капіталу та обсягу активів підприємства; забезпечення оптимальності структури капіталу; забезпечення мінімізації затрат при формуванні капіталу з різних джерел; забезпечення високоефективного використання капіталу у ході діяльності.

Структура капіталу, що використовується підприємством, визначає ряд аспектів фінансової, операційної та інвестиційної його діяльності, а також впливає на коефіцієнт рентабельності активів та власного капіталу, визначає систему коефіцієнтів фінансової стійкості та платоспроможності, формує співвідношення доходності та ризику у ході розвитку підприємства. На думку вітчизняних науковців [7, с.5-7], визначення оптимальної структури капіталу вимагає вибору компромісу між ризиком та дохідністю, що ґрунтується на наступних положеннях: зростання частки позикового капіталу забезпечує зростання доходності та рентабельності власного капіталу, проте зростання долі позикового капіталу підвищує фінансовий ризик. Оптимальною структурою капіталу, при якій досягається найбільш ефективна пропорційність між коефіцієнтами фінансової рентабельності та фінансової стійкості. Процес оптимізації капіталу потрібно здійснювати в визначеній послідовності (рис. 1).

Рис. 1. Процес оптимізації капіталу

Формування структури капіталу здійснюється за рахунок різних джерел фінансування. Джерела фінансування підприємства поділяють на фінансування за рахунок власних коштів та фінансування за рахунок позикових коштів. Джерела формування власних коштів підприємства зображено на рис. 2, а джерела формування позикових коштів – на рис. 3.

Рис. 2. Джерела формування власних коштів

Рис. 3. Джерела формування позикових коштів

Дослідження динаміки величини капіталу вітчизняних підприємств протягом 2006-2009 рр. свідчить про її постійне зростання. Так, в промисловості, частка капіталу якого у його загальногосподарській величині складає близько третини, приріст склав 61%, у будівництві – 48,7%, у сфері транспорту та зв’язку – близько 64%. В цілому по підприємствах України такий приріст досягає 40% [8]. Динаміка показників формування та використання капіталу вітчизняних підприємств надана в табл.2.

Таблиця 2

Динаміка показників формування та використання капіталу підприємств України у 2006-2009 рр.

Показник	Роки
	2006	2007	2008	2009
Частка позикових коштів, %	55,1	56,6	62,0	62,8
Коефіцієнт фінансового ризику	1,23	1,31	1,63	1,69
Фінансова рентабельність, %	6,3	9,0	-3,8	-0,8
Економічна рентабельність, %	4,3	5,6	-0,4	0,3

*cкладено авторами на основі джерел [8]

На вітчизняних підприємствах більше половини коштів – позикові, внаслідок чого підвищується рівень фінансової залежності. Зростання коефіцієнту фінансового ризику в динаміці свідчить про посилення залежності підприємств від зовнішніх інвесторів та кредиторів. У такій ситуації з причини високої вартості позикових засобів знижується і рівень віддачі як всього капіталу (економічна рентабельність), так і власних коштів (фінансова рентабельність).

Тому, з метою підвищення ефективності функціонування та нарощування вартості підприємства необхідно здійснювати управління структурою капіталу за наступними етапами: формування (забезпечення оптимальної структури капіталу задля його максимальної віддачі), розподіл і використання (надання ресурсів для реалізації стратегічних напрямів діяльності), моніторинг (оцінка результатів впровадження стратегій і проектів і порівняння їх з очікуваннями) та перерозподіл (за необхідності).

Отже, капітал є важливою економічною категорію та невід’ємною умовою функціонування будь-якого підприємства. Встановлено, що питання сутності капіталу досліджувалось по-різному на кожному етапі розвитку економічної думки та мало свої особливості. Необхідно підкреслити, що управління процесами формування, використання та збереження капіталу є основним у системі менеджменту та повинно передбачати аналіз структури капіталу підприємства у поточному періоді, а також оптимізацію його структури за результатами аналізу.

Література:

1. Суярова О.О. Узагальнення існуючого досвіду класифікації капіталу / О.О. Суярова. // Вісник СумДу. Серія Економіка. - 2009. – №2. – С. 211-219.

2. Панова Н.Н. Сущность капитала как объекта управления (вопросы теории) / Н.Н. Панова. // Культура народов Причерноморья. - 2000. - №12. - С. 7-10.

3. Економічна теорія: Політекономія: Підручник / за ред. В.Д. Базилевича. – К.: Знання, 2006. – С. 290-292.

4. Зазуляк Л.П. Чинники та джерела формування капіталу підприємства / Л.П. Зазуляк. // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». – 2006. – №.554. Проблеми економіки та управління. – С.35-39.

5. Стельмащук Ю.А. Сутнісний аналіз капіталу в контексті управління ефективністю його використання та відтворення / Ю.А. Стельмащук // Інноваційна економіка. – 2010. - №2. – С.79-83.

6. Гринкевич С.С. Еволюція розвитку категорії "капітал" в економічних дослідженнях / С.С. Гринкевич, М.О. Кокнаєва // Науковий вісник НЛТУ України. – 2009. – Вип. 19.1. – С.166-169.

7. Джунковський В.Д. Формування оптимальної структури капіталу / В.Д. Джунковський, М.М. Павлишенко // Науковий вісник НЛТУ України. – 2007. – Вип. 17.5. – С.149 – 151.

8. Матеріали Державного комітету статистики [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/