Экономические науки /10.Экономика предприятия

Сава В.П.

Луцький національний технічний університет, Україна

БЮДЖЕТНЕ ПЛАНУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ЯК СУЧАСНА УПРАВЛІНСЬКА ТЕХНОЛОГІЯ

Трансформація народногосподарського комплексу України відповідно до вимог ринкової економіки вимагає суттєвих змін усієї системи управління діяльністю і, головне, її основної ланки – господарською діяльністю підприємства. Реформування господарської системи держави спричинило неоднозначний вплив на стан усіх суб’єктів господарювання і передусім стан промислових підприємств. Окремим із них удалося адаптуватися до ринкового середовища, для інших нові умови господарювання виявилися настільки складними, що призвели до їх збитковості, навіть банкрутства. Статистика свідчить, що в окремі періоди від 35 до 80% підприємств виявилися нездатними нормально функціонувати і знайти своє місце на ринку, що пов’язане з дією багатьох чинників, серед яких слід виділити зниження уваги до планування діяльності в умовах нестабільного середовища.

Теоретичні і методичні засади бюджетування на підприємствах досить детально розглянуті в працях В.Огаренко, Вербовецької С.Г, Жовновача Р.І., Кармінського А.М., Щиборща К.В., Данілочкіної Н.Г., Кузміна О.Є.,Мельника О.Г. та інших науковців. В основу їх робіт покладена інформація щодо принципів бюджетування, використання інтегрованого нормативного методу бюджетування, розглянуті окремі аспекти. Це свідчить про достатню увагу до проблем бюджетування, але поряд з цим постає необхідність подальшого вдосконалення методико – прикладних аспектів бюджетування.

Найбільше впливають на погіршення економічного стану і зниження конкурентоспроможності вітчизняних підприємств ті обставини, що більшість із них надлишково енергомісткі, що обумовлює високий рівень витрато ємності, також недостатньо уваги приділяється якості і конкурентоспроможності продукції. Окрім цього багато підприємств за інерцією утримують надлишок активів – будівлі, транспортні засоби, машини та устаткування.

В цих умовах підвищується значення згідно вибраних цілей і прогнозування економічних результатів конкретної ринкової ситуації. Приймаючи обґрунтовані і систематизовані планові рішення керівництво знижує ризик прийняття неправильного рішення через помилкову та неперевірену інформацію про можливості підприємства чи про зовнішню ситуацію. Вирішення проблем планування діяльності підприємств, що діють в умовах невизначеного ринкового середовища можливо за умови систематизації методів планування. Такий підхід дозволяє підприємству моделювати чисельно можливі зміни не тільки для того, щоб вибрати з них найбільш прийнятні, але і щоб мати альтернативні варіанти рішень для забезпечення швидкої і раціональної реакції у випадку, коли непередбачувані події не дозволять дотримуватися прийнятого рішення. Головним результатом такого планування є визначення цілей, розробка стратегій і програм, а також розподіл ресурсів, що дозволяють підприємству з достатньою вірогідністю обґрунтувати майбутні умови і результати господарювання.

Динамізм зовнішнього оточення обумовлює необхідність впровадження на промислових підприємствах ефективної системи планування розвитку виробництва. Загострення конкуренції, посилення взаємозв'язків в системі "передові знання – інновації - виробництво - розподіл" суттєво змінюють сучасне виробництво в порівнянні з традиційним. При цьому сучасне виробництво потребує безперервних змін, що висуває на перший план значущість ефективного планування розвитку виробництва. Без ефективного планування розвитку виробництва, яке повинне задовільняти вимогам гнучкості, новаторства, своєчасності, безперервності вдосконалення, неможливе ефективне функціонування підприємства, тобто досягнення позитивних економічних результатів.

Відповідно до загальних положень теорії управління, формування цілей, генерація і забезпечення розвитку виробництва полягає у визначенні необхідного або бажаного результату системи в плановому періоді, а також загальних способів досягнення цього результату. В процесі планування мета повинна встановлювати конкретні орієнтири на вибрані періоди часу, що є найбільш важливим в управлінні, оскільки від нього залежить подальший розвиток виробництва і підприємства в цілому.

Відповідно до положень сучасної економічно теорії, планування в умовах ринку також має бути основою здійснення безлічі економічних, організаційних, управлінських, соціальних і багатьох інших функцій, що характеризують ступінь розвитку сучасного виробництва. Механізм взаємодії усіх функцій вимагає об'єднання в спільний комплексний план або єдину планову систему відповідних цілей і засобів їх досягнення.

Така планова система є важливою передумовою забезпечення стійкості господарської діяльності. Поряд з цим, планування являє собою один із необхідних етапів в процесі обгрунтування управлінського рішення. Розробка і прийняття плану є елементом більш загальної, універсальної функції управління, що полягає у виробленні й ухваленні управлінського рішення.

Основним завданням і змістом бюджетування як особливого виду планування є складання бюджету, що представляє собою план діяльності підприємства чи підрозділу у кількісному вимірі. Бюджети мають охоплювати усі напрямки фінансово – господарської діяльності підприємства: виробництво, реалізацію продукції, діяльність допоміжних підрозділів, управління фінансовими потоками.

Завдання бюджетування полягає в обґрунтуванні та розширенні річного плану підприємства з метою усунення непередбачуваних змін, які виникають у ході господарської діяльності підприємства, визначенні координації дій між окремими ланками для уникнення прийняття неузгоджених рішень, підвищенні ефективності управлінського контролю щодо виключення неефективних чинників, а також, оцінки вкладеної праці, дій та прийнятих рішень керівництвом підприємства.

Підприємство як об’єкт бюджетування представляє собою складну соціально-економічну систему, а тому і процес бюджетування як моделювання та відображення господарської діяльності підприємства повинен відбуватися на основі системного підходу, що передбачає визначення наступних цілей складання бюджетів:

1) розробка концепції господарської діяльності: планування фінансового – господарської діяльності підприємства на певний період;оптимізація витрат і прибутку підприємства;координація – узгодження діяльності різних підрозділів підприємства;

2) комунікація – доведення планових завдань до виконавців;

3) контроль і оцінка ефективності роботи працівників шляхом порівняння фактичних витрат з нормативом;

4) виявлення потреб у грошових ресурсах і оптимізація фінансових потоків.

Таким чином, бюджетування, як сучасна управлінська технологія, передбачає розроблення, реалізацію й аналіз виконання бюджетів в організації і допомагає оптимізувати ресурсні потоки, забезпечити збалансованість фінансових ресурсів усередині підприємства. Разом з цим, у бюджетному плануванні важливу роль відіграє вибір відповідних методів розроблення бюджетів з урахуванням впливу системи чинників як передумова формування реальних і об'єктивних бюджетів.

Література:

1. Вербовецька С.Г. Принципи бюджетування підприємства/С.Г. Вербовецька//Економічний простір. - 2008.- №19. - С.267-273.

2. Жовновач Р.І. Планування діяльності підприємства/ Р.І. Жовновач// К: - 2007.- №1 – С.21 -27.

3. О.Є.Кузьмін, О.Г.Мельник. Інтегрований нормативний метод бюджетного планування діяльності підприємств/ О.Є. Кузьмін, О.Г. Мельник//Економіка підприємства. – 2008. - №7(37) – С.111 – 122.