Павлюк Д.Є.

Науковий керівник: Михальчишина Л.Г.

Вінницький національний аграрний університет, Україна

 

Основні тенденції розвитку податкового контролю в Україні

 

Проблема адмі­ністрування податків в наш час відноситься до пріоритетних напрямів дослідження. Податкові пла­тежі як джерело наповнення доходної части­ни бюджетної системи регулюють форму­вання централізованих грошових фондів, а також впливають на соціально-економічні процеси в державі. Функціонування податкової сфери не можливе без єдиного ме­ханізму податкового контролю, основним завданням якого є запобігання порушенням у сфері оподаткування та забезпечення своєчасного і повного надходження податків, зборів, обов'язкових платежів до бюджетів і державних ці­льових фондів.

Фінансовий контроль державної податкової служби України є необхідною умовою існування ефективної податкової системи. Він покликаний забезпечити зв’язок платників податків з органами державного управління, що наділені особливими податковими правами і повноваженнями.

Обрана тема є досить актуальною, адже державний податковий контроль має повністю усунути наявні недоліки в податковій системі та забезпечити належне виконання кожним суб’єктом податкової системи своїх обов’язків.

Загальні проблеми податкового контролю знайшли своє відображення у працях вітчизняних вчених – Лісовської В., Дондик І., Глущенко В., Каменяш І.  Питанням податкового контролю значну увагу приділяли також такі вчені як В. Вишневський, Д. Липницький, С.Каламбет, А.Крисоватий, Ц.Огонь, Л. Тарангул та інші.

Податкові реформи в Україні, що здійснюються протягом останніх років, супроводжуються кризовими явищами у сферах суспільного життя, що спричиняє збільшення кількості податкових злочинів і правопорушень. Це, в свою чергу, зумовлює необхідність удосконалення роботи державних податкових служб, ефективність здійснення податкових перевірок, стимулювання платників податків до сумлінного виконання своїх обов’язків шляхом застосування суворих адміністративних штрафів і стягнень.

На думку Лебедзевич Я.,на шляху становлення та розвитку податкового контролю виникає багато проблем. Серед них: відсутність чіткої і повної нормативно-правової бази, неналежний рівень розвитку методологічної бази, відсутність чіткого розмежування сфер діяльності, нераціональний поділ обов’язків між суб’єктами контролю. Однією з головних причин, що гальмують не тільки реформування діючої правової бази контролю, але і створення ефективної практичної системи дій, є відсутність наукової теорії податкового контролю, що враховує закономірності розвитку України [2].

Згідно Податкового кодексу податковий конт­роль визначається як система заходів, що вживаються контролюючими органами з ме­тою перевірки правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових і касових операцій, патентування, ліцензування й ін­шого законодавства, контроль за дотриман­ням якого покладено на контролюючі органи (п. 26.1 ст. 5). Це різновид фі­нансового контролю, оскільки він здійсню­ється у сфері оподаткування, яка є складовою фінансової діяльності держави, уповноваженими фінансово-контролюючими органами [4].

Органи податкової служби на чолі з Державною податковою адміністрацією України є єдиною системою контролю за дотриманням податкового і валютного законодавства, правильністю обчислення, повнотою та своєчасністю внесення до бюджету певного рівня податків і зборів.

Інструменти, які застосовують контролюючі органи в процесі податкового контролю, є досить різноманітними і включають облік платників податків і об’єктів, які підлягають оподаткуванню, податкові ставки, пільги, зниження або підвищення загального рівня оподаткування, відрахувань до бюджету, фінансові санкції тощо. Правильне поєднання і використання цих інструментів може спричинити вирішальний вплив на економіку держави на певному етапі її розвитку. Так, наприклад, у моменти економічного піднесення для уникнення “перегріву” економіки держава підвищує рівень оподаткування, що стримує інвестиційні процеси, або взагалі пригнічує деякі види діяльності. І, навпаки, у моменти спаду загального рівня виробництва, скорочення інвестиційних процесів держава, шляхом зниження рівня оподаткування, стимулює їх. Отже, можна зробити висновок, що за допомогою набору інструментів податкового контролю здійснюється регулювання економіки в цілому.

На думку Лісовської В., форми податкового контролю як засоби вираження його змісту можна поділити на дві групи:

1) реалізація державного податкового контролю, обумовленого імперативністю податків (різні види перевірок, здійснюваних державними контролюючими органами);

2) реалізація державного податкового контролю, обумовленого контрольною функцією податків (спостереження, моніторинг, одержання й обробка інформації щодо відхилення реальних податкових надходжень від заданих параметрів, аналіз і оцінка прийнятих рішень в області оподаткування, в тому числі нормативних актів та ін.) [3].

Так, з наведеного переліку видно, що весь набір контрольних дій орієнтовано на забезпечення повного збирання податків і зборів, оскільки виконання кожним платником своїх податкових зобов’язань – необхідна і достатня умова виконання державного бюджету (у випадку реальної обґрунтованості останнього).

Серед методів податкового контролю переважна більшість науковців провідне місце віддають податковій перевірці. Слід зазначити, що в Податковому кодексі визначено, що перевірки мають право проводити контролюючі органи поділяються: за часом (планові і позапланові), за місцем проведення перевірки (виїзні і невиїзні), за способом проведення перевірки (камеральна, документальна і контрольна). Слід підкреслити, що чітка класифікація податкових перевірок може бути віднесена до безумовних позитивів чинного податкового законодавства, однак з іншого боку це не впливає на якість та ефективність проведення податкового контролю.

 Якщо говорити про види податкового контролю, то слід говорити про наступні його види: залежно від часу проведення – попередній, поточний, наступний контроль; залежно від часу реагування контролюючих органів відносно фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання – оперативний і періодичний, залежно від форми об’єкта – документальний і фактичний; залежно від джерела ініціативи контрольних дій – обов’язків та ініціативний податковий контроль. Отже, це свідчить про достатність видів податкового контролю, щоб забезпечити своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати платниками податків та зборів. Проте ефективність  фінансового контролю у вирішальній мірі залежить від правильної її організації та розподілу ролей, якісної аналітичної підготовки, компетенції контролюючих суб’єктів.

Окрім форм, видів та інструментів податкового контролю, важливе місце в цій системі також займають принципи, дотримання яких є обов’язковим. Серед них Дондик І. виділияє принципи законності, поєднання державних, приватних і регіональних інтересів, відповідальності, розподілу контрольних повноважень, достовірності облікової та звітної інформації, повноти охоплення об’єктів контролем, конкретності, об’єктивності, дієвості, економічності і науковості [1].

 Раціонально організована система оподаткування повинна стимулювати господарську та підприємницьку ініціативу, бути простою, зрозумілою і стабільною, забезпечувати ефективність процесу стягнення податків. Саме це забезпечує податковий контроль за дотриманням принципів його реалізації. Зокрема, для нашої держави актуальним є питання дотримання принципів науковості, економічності та дієвості.

Отже, податковий контроль – це складова господарського контролю, яка має чітко визначену структуру та здійснюється відповідними суб’єктами за допомогою використання відповідних інструментів з метою перевірки законності та достовірності операцій, пов’язаних з формуванням фінансових ресурсів держави у вигляді податкових платежів. Усі перераховані вище контрольні дії активно застосовуються на практиці, однак ефективність їхнього використання ще не досягла оптимального рівня.

З аналізу вищенаведеного матеріалу можна зробити висновок, що податковий контроль здійснюється лише там, де мають місце товарно- грошові відносини, де відбуваються формування, розподіл і використання фондів грошових коштів. Необхідність податкового контролю випливає з основ існування фінансів і фінансових відносин. А це означає, що податковий контроль – це не штучна і не адміністративна міра, а прояв дії об'єктивних функцій фінансів, що робить цей важіль управління економікою повсякденно необхідним і результативним.

Сьогодні існує багато проблем реалізації податкового контролю. Це і відсутність офіційної концепції податкового контролю, і нечіткість нормативно-правової бази, і відсутність правової матеріально-технічної і соціальної бази для діяльності державних контролерів. Цей ряд можна продовжити багатьма іншими проблемами. Але головною причиною недостатньої реалізації податкового контролю в Україні є відсутність обґрунтованої чіткої наукової теорії. Науково-дослідна база не розвинута, практично відсутні навчальний матеріал і сучасні науково-практичні розробки. Таким чином, відсутність наукової теорії контролю є однією з головних причин, що гальмує формування і розвиток системи податкового контролю. Вирішення цієї проблеми автоматично призведе до формування офіційної наукової концепції податкового контролю і вирішення більшості питань.

І саме зараз важливо зауважити, що контрольна функція податкової діяльності держави – це не лише контроль за сплатою податків. За допомогою цієї функції держава забезпечує контроль, по суті, за всією фінансово-господарською діяльністю суспільства. Тому покращання податкового контролю сприятимуть зменшенню державного втручання у підприємницьку діяльність та звуженню тіньового сектору економіки, виконання податковими органами своїх контрольних функцій у відповідності до вимог Конституції України, налагодженню партнерських взаємовідносин між податковими органами та платниками податків. Всі ці чинники позитивно вплинуть на динаміку економічного зростання в Україні та підвищать соціальну та політичну стабільність в державі.

 

Література

1. Дондик І. Принципи фінансового контролю органів державної податкової служби України // Формування ринкових відносин в Україні. – 2010. - №1. – С. 110-114.

2. Лебедзевич Я.В. Теоретико-організаційні засади податкового контролю // Вісник ЖДТУ. – 2010. - № 2. – С. 342-346.

3. Лісовська В. Податковий контроль у системі оподаткування: зміст та механізм здійснення //Фінансове право. – 2010. - № 10. – С.25-29.

4. Податковий кодекс України № 2755-VI, прийнятий 02.12.2010 // http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2755-17