Экономические науки/ 12. Экономика сельского хозяйства.

К.э.н. Л.І. Дідковська

Державна Установа «Інститут економіки та прогнозування НАН України», Київ

Особливості перспективного способу меліорації – краплинного зрошення

Сучасний стан систем зрошення в Україні свідчить про істотне скорочення фінансового та ресурсного їх забезпечення. Суттєво скоротився парк зрошувальної техніки, погіршився стан меліоративної системи, що обумовлює недотримання технологій вирощування сільськогосподарських культур. Розв’язання зазначених проблем має відбуватися на основі підвищення продуктивності меліорованих земель, завдяки покращанню якості функціонування діючих зрошувальних систем.

На жаль, за умов сьогодення першочерговості набуває отримання прибутку, лише в останню чергу згадуються вкрай важливі питання щодо ресурсозбереження, зокрема, щодо збереження земельних і водних ресурсів. Тому, на особливу увагу заслуговує такий екологобезпечний, ресурсозберігаючий та високопродуктивний спосіб поливу, як краплинне зрошення.

Особливості та перспективи впровадження краплинного зрошення висвітлено у працях вчених М. Ромащенка, А. Шатковського, С. Рябкова, В. Щоткіна тощо. Однак, незважаючи на це, чимало аспектів ефективного та екологобезпечного розвитку зрошуваного землеробства залишаються все ще недостатньо дослідженими.

Сьогодні в Україні зрошується трохи більше 2 млн га, що на 19,4% менше ніж у 1990 р. Займаючи лише 7% орних земель, зрошувані землі продукують близько 20% загального обсягу сільськогосподарської продукції України. Дощувальна техніка, яка належить власникам сільськогосподарських підприємств і орендарям земель, потребує реконструкції та модернізації з метою підвищення надійності та енергоощадливості. Побудовані в Україні зрошувальні системи з використанням широкозахватних дощувальних машин "Фрегат", ДДА-100 МА, "Дніпро", "Кубань" були призначені для забезпечення сталого господарювання, проте, протягом 1990-2009 рр. парк дощувальних машин у сільськогосподарських підприємствах скоротився майже у 8 раз. Так, у 2009 р. нараховувалось 4145 од. дощувальних машин у сільськогосподарських підприємствах, які звичайно не в змозі задовольнити потреби меліорації, до того ж, машини морально та технічно застарілі.

Розрахована науковцями[1] потреба впровадження 15000 одиниць сучасних широкозахватних дощувальних машин для забезпечення гарантованих урожаїв сільськогосподарських культур в Україні (на площі мінімум 1,5 млн га) є недосяжною, адже вартість однієї машини становить 600-700 тис. грн (тобто всього знадобиться 9-10,5 млрд грн). До того ж, слід враховувати витрати на електроенергію та дизпаливо, адже значна частина експлуатаційних витрат становлять саме вони. Так, щорічно витрачатиметься 60 тис. тонн дизельного пального (480 тис. грн), потрібного для роботи такої кількості машин, що надто дорого для аграріїв. До того ж, через ряд причин, близько 11 млн га орних земель, зазнали згубного впливу водної ерозії, через що втрати продукції землеробства перевищують 12 млн тонн зернових одиниць щороку. Тому, невиправдані витрати на електроенергію та дизельне пальне, втрати водних ресурсів, порушення структури ґрунту, ерозійні процеси тощо за традиційних способів поливу спонукають до пошуку інновацій у даному питанні.

Краплинне зрошення може стати рятівним у скрутний економічний час, адже воно має ряд переваг перед традиційним способом поливу: водо- та енергоощадність; відсутність ерозії та мінімізація шкідливого впливу на довкілля; можливість забезпечення дозованої подачі добрив з поливною водою, що дає можливість оптимізувати корисний режим зрошення сільськогосподарських культур у різні їх фази розвитку; збільшення врожайності на 30-50% тощо.

В Україні перші досліди із системами краплинного зрошення з`явилися у 80-ті роки минулого століття, проте, лише у 2004 р. цей спосіб зазнав масового визнання. Нині нараховується близько 48 тис. га під системами краплинного зрошення. Найбільші площі розташовані у посушливих Одеській та Херсонській областях – 54% (рис. 1).

* Концепція розвитку мікрозрошення в Україні до 2020 року/ За ред. Ромащенко М.І., К.: 2011, 20 с.

При виборі крапельниць враховують багато факторів, основні з яких –зрошувана культура і місце застосування. Одиночні крапельниці використовуються для зрошення невеликих обсягів. Труби “Майс” мають підвищену стійкість до впливу зовнішніх факторів, тому застосовуються вони у садах та виноградниках. Емітерні крапельниці вставляються у ґрунт безпосередньо біля рослин і застосовуються для зрошення культур, що вирощуються у закритих ємкостях. Найбільш універсальними крапельними системами є трубки “Т-Таре” та “Аква-тракс”, за допомогою яких забезпечується лінійне поливання. Використання вихрового потоку дозволяє досягти рівномірного поливання та уникнути закупорювання вихідних отворів. Трубки “Аква-тракс” є останньою розробкою у галузі краплинного зрошення, адже виконані вони із більш пластичного матеріалу, до того ж, продуктивність у них на 14% більша ніж у трубках Т-Таре TSX – 1,14 л/год. Термін дії системи і вибір зрошуваної культури залежить від товщини стінки трубки, яка варіює від 0,1 до 0,25 мм. Найбільш популярними у світі є системи краплинного зрошення іноземного походження фірми Netafim (Ізраїль), Eurodrip (Греція), Siplast (Франція), які характеризуються можливості економного витрачання води, регулювання глибини зволоження, ресурсоощадністю; мінімізацією ризиків ураження рослин грибними і бактеріальними хворобами.

 Важливою особливістю систем краплинного зрошення є високі вимоги до якості поливної води, яка має відповідати певним нормам, зокрема, розмір мікрочасток у воді не повинен перевищувати 130 мікрон. Воду для зрошення обов’язково слід перевіряти на вміст солей, для яких встановлено допустимі межі: Ca (до 350 мг/л), К (до 60 мг/л), Mg (до 2 мг/л), F (до 0,6 мг/л), сірководень і сульфіди (до 20 мг/л), а також Na, Cl, B, важкі метали і сульфати. До того ж, вода має бути очищена від природних органічних кислот, сполук фенолу, пестицидів тощо. Вміст заліза не повинен перевищувати 1 мг/л. Рівень рН – нейтральний. Визначено, що оптимальна вологість ґрунту для овочевих культур становить 70%. За допомогою крапельних систем можливе дозоване внесення добрив, що значно економить витрати, підвищує коефіцієнт їх використання, а також зменшує негативний вплив на довкілля. Проте, добрива що вносяться у такий спосіб, мають бути розчинними, а краще за все використовувати безсолеві рідкі комплексні добрива [2]. 

Із мінусів краплинного зрошення, крім високих вимог до води, слід відмітити, що обмежене зволоження обумовлює локальний розвиток кореневої системи (адже за традиційних способів поливу коріння формується вглиб), а також недовговічність пластикових трубок. Витрати на водофільтрування займають суттєву частку у загальній вартості зрошувальної системи, адже якісні водяні фільтри є гарантом безперебійної роботи систем краплинного зрошення. За умов вчасного огляду та усунення недоліків складових системи, термін дії крапельниць суттєво подовжується. Визначено, що термін експлуатації крапельних трубок у 3-5 разів менший ніж у вузла водопідготовки та арматури, і, враховуючи це при комплектації, а також дотримуючись умов правильного використання систем краплинного зрошення, затрати на їх впровадження окупляться вже в перший рік експлуатації. Надалі господарство одержуватиме чистий прибуток. Отже, впровадження систем краплинного зрошення є одним із важливих способів ефективного зрошуваного землеробства, що сприяє збільшенню врожайності сільськогосподарських культур за умови мінімізації витрат водних ресурсів.

Литература:

1. Зведений короткий звіт ННЦ “Інститут аграрної економіки» з НТП 44 «Науково-методологічне забезпечення підвищення економічної ефективності та розвитку соціально спрямованого аграрного виробництва за 2006-2010 роки та 2010 рік». – К. – 2010. – 128 с.

2. В. Щоткін. Крапельні системи – найбільш прогресивний спосіб зрошення // http://www.propozitsiya.com/?page=149&itemid=124&number=4.