Роль і місце сільського господарства в розвитку Харківської області

Попович Ю.О., Курбель А.С.

Сільське господарство - одна з провідних галузей економіки Харківської області і базова галузь індустріально-аграрного енерговиробничого циклу регіону. У Харківській області частка сільського господарства від валової доданої вартості регіону складає 11,8%, а по Україні в цілому – 14,4%.

Питома вага Харківщини у загальнодержавному обсязі виробництва валової продукції сільського господарства стабільно утримується на рівні 4,5-6,1%. В тому числі у 2009 році по всіх категоріях господарств області вироблено валової продукції у порівнянних цінах на суму 4979,5 млн. грн., що складає 4,9% від загального обсягу її виробництва по Україні.

Сьогодні галузь сільського господарства Харківської області знаходиться в незадовільному стані.

Для більш детальної оцінки стану сільського господарства Харківської області проаналізуємо деякі економічні показники, а саме рівень рентабельності сільськогосподарського виробництва, середню ціну реалізації сільськогосподарської продукції та індекс сільськогосподарського виробництва.

Рівень рентабельності сільськогосподарського виробництва визначається для сільськогосподарських підприємств, як відношення прибутку (збитку) від реалізації продукції сільського господарства до повної її собівартості.

В табл.1 наведені показники рентабельності сільськогосподарського виробництва в Харківської області в динаміці за 1990-2008 роки.

Табл.1 – Рентабельність сільськогосподарського виробництва

	Рентабельність сільськогосподарського виробництва, %
	продукція сільського господарства	у тому числі
		продукція рослинництва	з неї					продукція тваринни-цтва	з неї
			зерно	насіння соняшнику	цукрові буряки	картопля	овочі відкрито-го грунту		м'ясо великої рогатої худоби	м'ясо свиней	м'ясо овець та кіз	м'ясо птиці	моло-ко	яйця
1990	42,6	98,3	275,1	236,5	29,5	27,2	27,6	22,2	20,6	20,7	2,3	17,0	32,2	27,3
1991	56,2	114,6	166,2	307,6	59,7	150,4	60,3	33,9	43,9	36,0	29,3	2,6	21,7	47,1
1992	118,9	206,5	346,0	541,6	142,9	233,8	72,8	76,1	131,2	95,4	119,0	32,0	39,6	67,8
1993	116,2	214,6	361,1	505,6	143,5	68,6	39,4	56,7	88,0	67,0	84,7	13,4	42,0	75,1
1994	57,8	123,2	214,1	224,1	66,0	112,1	106,8	15,7	29,8	31,0	28,9	-2,3	-5,2	55,0
1995	13,6	55,5	85,6	170,9	31,2	34,3	12,8	-16,5	-19,8	-16,7	-31,9	-18,4	-23,2	36,5
1996	-11,7	29,7	64,6	53,0	3,8	6,4	-26,5	-39,7	-43,1	-42,1	-51,8	-32,8	-44,0	-2,4
1997	-24,1	14,5	37,5	19,4	-10,4	-24,1	-37,4	-54,3	-61,5	-57,4	-57,8	-44,9	-53,7	-5,5
1998	-29,5	-3,3	1,9	22,0	-12,0	-18,6	-25,2	-49,9	-59,3	-47,4	-59,4	-43,4	-46,7	-1,3
1999	-22,1	8,0	12,0	54,5	-14,8	-12,5	-12,8	-46,6	-57,9	-51,0	-57,0	-45,5	-36,6	-0,7
2000	-1,0	30,8	64,8	52,2	6,1	14,0	-1,7	-33,8	-42,3	-44,3	-46,4	-33,2	-6,0	10,6
2001	18,3	35,8	43,3	68,7	1,5	11,4	-0,8	-6,6	-21,4	-7,2	-24,9	-1,7	-0,8	25,1
2002	4,9	22,3	19,3	77,9	-8,6	24,2	8,9	-19,8	-40,5	-16,9	-26,7	-1,1	-13,8	14,6
2003	12,6	41,7	45,8	64,3	6,2	33,5	30,9	-11,3	-44,3	-33,0	-37,8	11,0	9,9	18,5
2004	8,1	20,4	20,1	45,2	-0,8	-0,7	-5,0	5,0	-33,8	-14,4	-44,3	3,8	-0,4	15,2
2005	6,8	7,9	3,1	24,3	4,8	17,8	16,1	-11,0	-25,0	14,9	-32,1	24,9	12,2	23,5
2006	2,8	11,3	7,4	20,7	11,1	56,2	14,8	-13,4	-38,4	-9,2	-34,3	12,1	-3,7	-6,8
2007	15,6	32,7	28,7	75,9	-11,1	24,7	14,1	0,1	-41,0	-27,6	-46,4	-19,0	13,8	9,1
2008	13,4	19,6	16,4	18,4	7,1	7,9	11,1	0,1	-24,1	0,3	-38,6	-11,3	4,1	13,0

Із таблиці видно, що по основних продуктах рослинництва (зернових, цукровому буряку, соняшнику), на виробництві яких спеціалізується регіон, сільськогосподарські підприємства мають велику прибутковість у порівнянні з основною продукцією тваринництва (молоко і молочні продукти, м'ясо птиці), прибутковість яких дуже мала. Коливання показників становлять: від 7,9% у 2005 році до 41,7% у 2003 році – по продуктах рослинництва та від -46,6% у 1999 році до 5,0% у 2005 році – по продуктах тваринництва.

Середня ціна реалізації сільськогосподарської продукції – це вартість одиниці реалізованої сільськогосподарськими підприємствами власновиробленої продукції наростаючим підсумком з початку року з урахуванням надбавок (знижок) за якість, доплат та надбавок, але без урахування накладних витрат по закупівлях, транспортних та експедиційних витрат, податку на додану вартість.

Табл. 2. – Середні ціни реалізації сільськогосподарськими підприємствами (крім малих) продукції сільського господарства, грн. за тону

	Середні ціни реалізації сільськогосподарськими підприємствами (крім малих) продукції сільськогосподарськими підприємствами, грн. за т
	зернові та зернобобові культури	насіння соняшнику	цукрові буряки	картопля	овочі		худоба та птиця (у живій вазі)	молоко та молочні продукти	яйця, за тис. шт.
					всього	у т. ч. овочі закритого грунту
1996	168,4	265,2	64,6	247,3	326,4	…	973,4	191,5	114,6
1997	176,1	246,4	69,8	245,0	352,1	…	1040,4	239,5	122,6
1998	154,2	321,0	68,2	273,2	333,0	…	1496,0	284,1	124,9
1999	200,4	507,6	79,2	492,4	447,8	1440,7	1767,3	360,4	141,9
2000	443,8	522,6	121,5	517,1	572,1	1871,2	2358,0	563,4	191,7
2001	381,3	783,2	139,1	449,8	748,9	2250,3	4175,5	603,7	210,0
2002	312,5	843,7	128,1	555,8	864,8	2314,3	3644,0	541,0	168,1
2003	535,1	856,5	140,3	623,3	1012,7	2524,3	3480,7	696,9	193,2
2004	453,1	1150,6	135,7	530,4	1225,0	2986,4	5092,7	835,3	238,3
2005	417,8	978,2	177,0	685,2	1462,1	3392,2	6909,9	1126,9	251,8
2006	515,2	939,1	186,0	1070,3	1547,4	3607,7	6307,7	1070,2	192,7
2007	833,5	1899,4	157,6	1032,0	1995,4	4382,6	6466,5	1660,6	274,4
2008	788,6	1367,3	218,9	1154,3	2059,9	5506,3	10184,3	2065,1	377,4
2009	799,0	1897,0	409,9	1298,6	1790,0	6055,0	10362,9	1888,8	403,9
Без ПДВ, транспортних, експедиційних та накладних витрат, але з урахуванням дотацій.

Як видно з таблиці ціни на сільськогосподарську продукцію значно зросли, це пояснюється поганою врожайністю, занепадом багатьох підприємств, політичним та економічним становищем в країні.

Середні ціни продажу аграрної продукції сільськогосподарськими підприємствами за всіма напрямами реалізації за січень–жовтень 2010 порівняно з відповідним періодом 2009р. зросли на 31%, у т.ч. продукції рослинництва – на 42%, тваринництва – на 14%. У жовтні поточного року порівняно з вереснем середні ціни реалізації аграрної продукції зросли на 7%, у т.ч. продукції рослинництва – на 9%, продукції тваринництва – знизилися на 2%.

Табл. 3. – Середні ціни продажу основних видів аграрної продукції сільськогосподарськими підприємствами за всіма напрямами реалізації становили:

	Січень-жовтень 2010р.		Довідково: жовтень 2010р.
	грн. за т.	у % до січеня-жовтеня 2010р.	грн. за т.	у % до вересня 2010р.
Зернові та зернобобові культури	11093,8	142,8	1259,1	105,6
у тому числі
пшениця	1081,7	139,5	1216,9	105,0
жито	761,6	124,4	1044,5	116,1
ячмінь	937,4	131,2	1149,5	101,7
кукурудза	1256,7	158,0	1303,0	102,2
Насіння соняшнику	2826,3	158,9	3192,2	114,7
Соя	2578,3	100,5	2525,7	105,2
Ріпа	2922,5	123,8	3093,2	107,7
Цукрові буряки	460,6	140,8	476,4	111,2
Худоба та птиця (у живій вазі)	10642,0	101,9	11078,9	96,7
у тому числі
велика рогата худоба	9236,4	105,0	11203,5	119,1
свині	12661,4	87,3	12824,8	88,5
птиця	10276,6	106,6	10552,6	95,1
Молоко та молочні продукти	2857,7	159,8	3448,5	102,4
Яйця, за тис. шт.	488,8	119,9	505,1	97,0

Індекс сільськогосподарського виробництва відображає відносний рівень змін загальних фізичних обсягів сільськогосподарської продукції, вироблених за певні періоди часу, які обрані для порівняння. За своїм складом цей індекс є індексом валової продукції сільського господарства, яка включає в себе поряд з товарною продукцією, призначеною для реалізації, продукти сільськогосподарського походження, спожиті у процесі виробництва, а саме насіння і корми, а також роботи, пов’язані з вирощуванням урожаю майбутнього року.

Табл. 4. – Індекси обсягу сільськогосподарського виробництва.

	Площа сільськогосподарських угідь, тис. га	Індекси обсягу сільськогосподарського виробництва
		усі категорії господарств			у тому числі
		продукція сільського господар-ства	з неї		сільськогосподарські підприємства			господарства населення
					продукція сільського господар-ства	з неї		продукція сільського господар-ства	з неї
			продукція рослинни-цтва	продукція тваринни-цтва		продукція рослинни-цтва	продукція тваринни-цтва		продукція рослинни-цтва	продукція тваринни-цтва
1990	4230,3	…	…	…	…	…	…	…	…	…
1991	41973,4	86,8	82,9	90,1	82,5	78,3	86,6	96,5	96,5	96,5
1992	41929,5	91,7	101,4	84,3	82,6	88,0	77,9	109,5	133,9	95,0
							Продовження
1993	41890,4	101,5	111,5	92,1	97,6	109,2	86,1	107,1	115,3	100,3
1994	41861,6	83,5	76,5	91,3	79,3	74,2	85,7	89,1	80,0	97,8
1995	41852,9	96,4	103,5	89,7	91,0	97,8	83,6	102,8	111,5	95,9
1996	41839,7	90,5	91,2	89,8	78,8	79,4	78,2	102,9	105,9	100,1
1997	41854,6	98,2	107,1	88,5	95,3	113,4	71,8	100,7	101,2	100,1
1998	41826,5	90,4	81,9	101,6	84,1	76,1	100,2	95,1	88,0	102,1
1999	41829,5	93,1	89,5	97,1	90,8	91,5	89,7	94,7	87,8	100,7
2000	41827,0	109,8	123,2	96,4	95,0	104,4	80,1	119,3	140,7	103,5
2001	41817,0	110,2	112,6	107,0	120,4	125,0	110,9	104,9	104,1	105,7
2002	41800,4	101,2	98,0	105,3	98,3	92,7	111,2	102,9	102,5	103,2
2003	41788,5	89,0	85,4	93,5	74,8	67,5	89,0	97,1	98,9	95,3
2004	41763,8	119,7	135,4	102,0	140,4	162,5	108,1	110,7	121,4	99,8
2005	41722,2	100,1	97,0	104,7	102,7	96,0	117,5	98,6	97,7	99,7
2006	41675,9	102,5	101,7	103,6	109,5	106,8	114,4	98,5	98,3	98,6
2007	41650,0	93,5	90,5	97,7	95,8	89,0	107,1	92,1	97,6	92,7
2008	41625,8	117,1	130,5	100,1	135,1	155,6	106,4	105,2	112,7	96,2

Аналізуючи дану таблицю можна зробити наступні висновки:

· Простежується негативна динаміка у площі сільськогосподарських угідь, тобто вони постійно зменшуються;

· Загальні зміни індексу обсягу сільськогосподарського виробництва має хвилеподібний характер, що пов’язано зі специфікою. На стан сільськогосподарського сектору впливають: економічним стан в країні та світі, політичне становище в країні, законодавча база та багато іншого

· Господарства населення мають нижчій індекс обсягу сільськогосподарського виробництва ніж сільськогосподарські підприємства, особливо по продукції тваринництва. Галузь тваринництва дуже трудомістка й дорога.

В 2010 році Індекси обсягу сільськогосподарського виробництва покращилися за всіма напрямами. Відповідно до 2009 року індекси сільськогосподарського виробництва зросли як в сільськогосподарських підприємствах так і в господарствах населення. А саме по сільськогосподарських підприємствах зміни відбулися з 107,3% на 112,6%, по господарствах населення – з 97,7% на 99,5%.

В Україні існує невизначене питання щодо землі, як товару. Це значно ускладнює становище селян. Незважаючи на визнання приватної власності на землю, вона в Україні залишається напівлегальним товаром, оборот якого на чорному ринку значно перевищує офіційний. У результаті відсутності у влади чітких пріоритетів у питанні легалізації операцій із землею селяни не можуть самостійно обробляти свої наділи й змушені здавати землю в оренду за копійки.

Земля сільськогосподарського призначення в Україні є дуже ходовим товаром, всупереч мораторію на торгівлю нею. Закон, яким Верховна Рада, подолавши вето Президента, продовжила до 1 січня 2008 року мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення, передбачає заборону на внесення права на земельний пай до статутних фондів господарських товариств, не допускає купівлю-продаж земельних ділянок аграрного призначення державної та комунальної власності , крім їх викупу для соціальних потреб.

Також заборонена купівля-продаж або інше відчуження і зміну цільового призначення наділів, що знаходяться у власності громадян і юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Нарешті, Закон заборонив відчуження земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних паїв для ведення особистого господарства, та ж норма діє і відносно земельних паїв. Виняток становить передача наділів у спадщину, обмін ділянки на інше поле та вилучення (викуп) земель для суспільних потреб.

За скасування мораторію виступає набрав вагу фінансовий та інший, так званий спекулятивний капітал (банки, гравці ринків торгівлі і нерухомості). У пошуках сфери інвестування він дуже зацікавлений у тому, щоб земля стала повноцінним товаром. Це дозволило б не тільки вигідно вкласти кошти, але і взяти земельну бізнес під контроль. У результаті масової скупки землі у селян для перепродажу ціни на землю можуть вирости в кілька разів буквально за пару років.

Потрібно визнати, що зняття мораторію вигідне і економіці. Адже зрозуміло, що є землі сільськогосподарського призначення, які принесли б набагато більшу віддачу, якщо б на них були побудовані житлові будинки, торговельна та складська нерухомість. Але державою враховується тільки агротехнічне якість грунтів, ринкові ж фактори (близькість до великого міста, місцеві природні і кліматичні умови, наявність інфраструктури та ін) залишаються «за кадром».

Мораторій на продаж землі має за ціль щоб селяни не залишилися без землі, а українську землю не скупили іноземці.

При мораторій орендар, по-перше, має можливість серйозно заощадити на орендній платі (середня орендна плата за гектар складає близько 117 грн. в рік), а то й зовсім виплачувати її «натурою» за далеко не ринковими цінами. Адже зрозуміло, що на своїх кількох гектарах (середній розмір земельного паю в Україну становить 4 га) селянська сім'я не зможе налагодити ефективне виробництво без техніки і добрив (в га необхідно вкласти близько 1,5 тис. грн. В рік). А гроші на них взяти практично ніде, тому що система кредитування села залишає бажати кращого. Ось і доводиться середньостатистичному «хазяїну» здавати свій наділ в оренду в надії отримати хоч щось.

По-друге, тимчасовий виконавець - він і є тимчасовий і з орендованої землею може не церемонитися. Скажімо, після кількох років вирощування вигідного соняшнику земля опиняється в жахливому агротехнічному стані. Але це не бентежить орендаря - він завжди може взяти в оренду іншу ділянку. Благо - в родючій землі поки що не бракує (пустують по країні понад 2 млн. га ріллі).

Проаналізуємо сильні і слабкі сторони, зовнішні можливості і загрози, притаманні сільському господарству Харківської області. Для цього будемо використовувати стратегічну матрицю SWОТ-аналізу.

Стратегічна матриця SWОТ-аналізу сільського господарства Харківської області

1. Сильні сторони	2. Слабкі сторони
1.1. Висока родючість грунту та сприятливі кліматичні умови 1.2. Багатопрофільне сільське господарство 1.3. Розвинутий науковий потенціал 1.4. Кваліфіковані кадри	1.1. Зниження родючості та ерозія грунту 1.2. Дефіцит власних обігових коштів 1.3. Знос основних фондів 1.4. Недосконала агротехнологія
3. Зовнішні можливості	4. Зовнішні загрози
2.1. Ємний споживчий ринок 2.2. Розвинута харчова та переробна промисловість 2.3. Наявність власного виробництва тракторної та сільськогосподарської техніки	2.1. Недостатня державна підтримка сільгоспвиробника 2.2. Неконтрольовані ввезення сільгоспродукції 2.3. Порушення паритету цін на сільгоспродукцію

Наведена вище стратегічна матриця SWОТ-аналізу сільського господарства регіону свідчить про таке: сільське господарство Харківської області має потенціал для розвитку і є пріоритетом у забезпеченні соціально-економічного розвитку регіону. Розглянуті проблеми та висновки з них дозволяють формувати стратегію розвитку регіону.

Аналізуючи наведені вище показники можна пропонувати наступні напрямки розвитку сільського господарства регіону:

· По-перше, забезпечення населення продуктами харчування згідно з прийнятими нормами раціонального споживання;

· По-друге, відновлення тваринництва та більш динамічний розвиток його у порівнянні з рослинництвом;

· По-третє, виробництво якісних, але дешевих кормів;

· По-четверте відновлення тваринництва в сільському господарстві повинно здійснюватися у такій пріоритетності птахівництво, свинарство, скотарство.