к. е. н. Колесник Т. В., студ. Река І. С.

Вінницький національний аграрний університет

ОСОБЛИВОСТІ ПОДАТКОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ І ПОДАТКОВИХ ПІЛЬГ АГРАРНОГО СЕКТОРА УКРАЇНИ

Податкова система — найважливіший інструмент державної дії на аграрні відносини, який об’єднує всі види податків, тому оподаткування підприємств аграрного сектора є складовою частиною аграрної політики держави. Податки при оптимальних формах і розмірах більш дієві і в меншій мірі стимулюють інфляцію, ніж інші фінансові важелі держави. Податкова дія на сільськогосподарське виробництво виступає одним з найважливіших методів непрямого регулювання цін на макрорівні. Крім того, визнано, що податки безпосередньо впливають на економічне зростання господарств, це дає підставу вважати, що регулювання системи оподаткування повинне бути основною функцією держави в регулюванні аграрної економіки.

В цілях кращого виконання податковою системою своїх функцій в аграрному секторі необхідно, щоб в аграрній політиці постійно розв'язувалися питання: про кратність каналів системи платежів до бюджету, необхідні зміни по окремих податках, підвищення ролі платні за землю і майно, бухгалтерський облік сільськогосподарських угідь, про санкції за податкові порушення і ін.

Все це буде сприяти наданню сприятливих податкових умов товаровиробникам, що є найважливішим чинником справжньої економічної стабілізації. Якщо держава постійна буде підтримувати порядок в податковій системі, буде невигідно приховувати прибутки.

Сільське господарство є одним з найбільш ризикових і, водночас, найважливіших для життєдіяльності суспільства виробництвом. Як галузь воно відрізняється сезонним характером виробництва та повільним оборотом капіталу, залежністю від об’єктивно некерованих людиною погодних умов, які часто призводять до стихійних лих, великих змін асортименту продукції та технології її виробництва, складністю реалізації і доведення до споживача.

Усі ці особливості зумовлюють особливий підхід до оподаткування аграрного сектора. Нова податкова система в сільському господарстві почала створюватися одночасно з розбудовою самостійної держави, на основі відпрацьованих в багатьох країнах світу принципах. Оподаткування доходів сільськогосподарських виробників на пільговій основі було започатковано Законом УРСР « Про порядок дії на території УРСР у 1991 р. Закону СРСР «Про податки з підприємств, об’єднань, організацій» від 05 07 1991 р. Ним визначалося, що основні виробники сільськогосподарської продукції не вважаються платниками податку на прибуток.

Для стабілізації і розвитку сільського виробництва починаючи з кінця 90-их рр. державою було вжито низку заходів щодо реформування аграрного сектора. Пріоритетними заходами були трансформація відносин власності, розвиток інфраструктури аграрного ринку, система кредитування сільськогосподарського товаровиробництва та податкового регулювання аграрної економіки. З метою спрощення процесу оподаткування і скорочення податкового навантаження було запроваджено фіксований сільськогосподарський податок Законом України «Про фіксований сільськогосподарський податок».

В умовах ринкових відносин в аграрному секторі, особливо після вступу до СОТ у 2008 р., на перший план виходять питання підтримки вітчизняного виробника сільськогосподарської продукції й підвищення її конкурентоспроможності. З метою збалансування податкового тягаря було введено ряд пільг.

В економічній літературі виділяються наступні особливості використання системи оподаткування аграрних товаровиробників:

1) необхідність більш низьких ставок по податках в порівнянні з іншими галузями;

2) всебічне стимулювання інвестиційної діяльності і прибутковості організацій;

3) важливість застосування більш простого порядку стягування податку;

Податкова пільга – це інструмент податкового регулювання, що закріплена в нормативних актах як винятки із загальної схеми обчислення конкретного виду податку, і стосуються об’єкта, ставки або інших складових оподаткування. Також податковою пільгою визначається звільнення платника податків від нарахування і сплати податку чи сплата ним податку в меншому розмірі за наявності підстав, визначених законодавством України, найчастіше – це повне або часткове звільнення від податку. Податкові пільги є альтернативою субсидій, дотацій та інших окремих інструментів пільгового кредитування.

Основними видами податкових пільг є: вилучення, знижки і податковий кредит.

Вилучення – це податкові пільги, спрямовані на виключення з оподатковуваного доходу окремих предметів (об'єктів оподаткування). Вилучення можуть надаватись як усім платникам податку, так і окремим їхнім категоріям; як постійно, так і на визначений строк.

Знижки – це пільги, спрямовані на скорочення податкової бази. Вони пов'язані не з доходами платника податків, а з видатками. Так, платник податків має право зменшувати оподатковуваний прибуток на суму перерахованих ним коштів у благодійні фонди, підприємствам освіти, охорони здоров'я, культури.

Податкові кредити — це пільги, спрямовані на зменшення податкової ставки або податкового окладу. Об'єктом в даному випадку виступає обчислена сума податку, а не доходи або видатки платника.

Податкові пільги в аграрній економіці мають широкий спектр впливу. Так, податкові пільги регулюють об'єми капіталовкладень, розвиток науково-технічного прогресу, прискорення практичної реалізації технологічних новацій, соціальну забезпеченість сільського населення. Це особливо важливо, оскільки перераховані напрями вимагають крупних додаткових капітальних вкладень з великими термінами окупності. В практиці господарювання доцільно поєднувати різні підходи для встановлення податкових пільг товаровиробникам, що знижують собівартість і ціни на продукти харчування, розвивають соціальну і виробничу інфраструктуру, розширюють дію податкових інструментів на інвестиційну діяльність. Зниження податкообкладеної бази на величину засобів, що вкладаються в модернізацію виробництва, поліпшення земель, може стати серйозним стимулом збільшення інвестицій.

Отже, при розробці податкових пільг потрібно дотримуватися балансу, щоб ані фіскальна, ані регулююча функції не переважали, адже пільги повинні мати цільовий характер. Беззаперечно, шанси України затриматися на світових продовольчих ринках підвищуються, особливо після вступу у СОТ. Для цього необхідна виважена державна політика, а також контроль за наданням і використанням податкових пільг, застосування яких є доцільним у найближчий період.

Список використаної літератури:

1. Азізова К. Е. Пільги в системі оподаткування аграрного сектора // Фінанси України. – 2009 р. № 8. – С. 12-15.

2. www.podatky.com

3. www.zakon.rada.gov.ua