Салтан М.П.

Вінницький національний аграрний університет

Механізм регулювання та управління соціально-економічним потенціалом

Соціально-економічний потенціал регіону повинен забезпечувати розширене відтворення і рішення соціальних проблем, що можливо лише при умові активного функціонування і використання всіх його елементів. Одним із таких найбільш важливих, на наш погляд, елементів являється організація дієвого механізму управління. Оскільки для ефективного вирішення задач регіонального розвитку необхідно оцінити ситуацію в економіці, оптимально використовувати ресурси, виявляти сильні та слабкі сторони території і в кінцевому підсумку приймати обґрунтовані управлінські рішення. Все це можливо реалізувати лише при відповідній адаптивній системі управління. Необхідність швидкої адаптації системи управління до нестабільних умов посилюється вимогами постійного підвищення ефективності і результативності діяльності державних структур. Пошук додаткових джерел фінансування, ефективне використання складових соціально-економічного потенціалу, забезпечення умов для залучення інвестицій і розвитку бізнесу – є основними напрямками діючої системи управління.

Таким чином, формування економіки регіону визначається, з однієї сторони, його власним економічним потенціалом, а з другої – можливістю інститутів влади створювати ефективні механізми управління ним і його примноженням. Чим менш розвинутий економічний потенціал, тим більш залежний стає регіон від зовнішніх ресурсів і процесу економічного взаємодії з другими регіонами.

Узагальнений підхід стосовно механізму ефективного формування та використання соціально-економічного потенціалу регіону реалізується у вигляді таких складових (рис. 1) .

Рис. 1. Зміст механізму ефективного формування та використання соціально-економічного потенціалу регіону

Вирішальну роль у розвитку суспільства відіграє взаємодія економіки і політики. Економіка виступає важливішим фактором, що визначає політичне життя. Однак, існує і зворотний вплив політики на економіку, який виявляється в такому:

- стабільність політичної ситуації впливає на стабільність економічного життя, робить країну привабливою для інвестицій; політична нестабільність призводить до відтоку капіталу, "розумової" еліти за кордон;

- реалізація науково-технічної політики впливає на ріст продуктивності праці, на умови і зміст праці робітників;

- у впливі через реалізацію економічної функції держави; політика змінює економічне середовище шляхом обґрунтування нових концепцій економічного розвитку і їх втілення в економічних реформах [1, c. 77].

В останні роки політична ситуація в країні свідчить про великий її вплив на соціально-економічне становище. Тому вважаємо за доцільне внести політичний механізм до складових механізму ефективного формування та використання соціально-економічного потенціалу регіону.

Управлінський потенціал з допомогою певного набору механізмів має вплив на усі складові економічного потенціалу: виробничий, інвестиційний, фінансовий, інноваційний, природно-ресурсний, інфраструктурний, трудовий потенціал. В даному випадку трудовий потенціал розглядається як трудові ресурси, а не як структурна одиниця соціального потенціалу.

Одним з найпоширеніших інструментів управління розвитком економічної системи сьогодні виступають стратегічні плани соціально-економічного розвитку. Стратегічне планування регіонального розвитку –це, по суті, відродження втрачених у роки перебудови навичок перспективного планування, які необхідно застосовувати в умовах ринкової економіки та демократизації суспільних відносин.

Економічний механізм регулювання економіки регіону включає як державну так і регіональну складові. Це пояснюється тим, що держава має не менші, а може і більші важелі впливу на регіональний розвиток чим самі регіони.

Виключно до державних функцій регулюючого впливу відноситься бюджетна, кредитна, податкова, амортизаційна політика, важливе значення для кожного регіону має рівень централізованих інвестицій, а також розміри дотацій і субсидій. Необхідно щоб при здійсненні цієї політики витримувався не середньостатистичний, а селективний підхід до кожного окремого регіону з ануляцією зусиль на ті пріоритетні галузі і напрями розвитку, які дозволяють регіональній системі здійснювати розширене економічне відтворення і вихід на зовнішні ринки.

Законодавчий механізм забезпечує дотримання чинного законодавства та нормативно-правових актів регіонального рівня при наявному соціально-економічному потенціалі регіону. Вони регулюють правові відносини суб'єктів господарювання в регіоні, а також забезпечують відповідальність органів виконавчої влади та місцевого самоврядування за результати соціально-економічного розвитку регіону. При дослідженні цих механізмів слід розглянути угоди на тарифи і правила торгівлі між країнами, митну політику, нормативні акти місцевих органів влади і уряду, законодавства, кредитну політику влади, обмеження на отримання позик.

Механізм інформаційного забезпечення регулювання в регіонах ще не остаточно сформований, і в кожному окремому регіоні він має свій зміст і особливості. Основними проблемами ефективного формування механізму інформаційного забезпечення розвитку економіки визначено:

- інформація, яка передається статистичними органами для органів регіональної влади не має системного характеру, вона формується в більшості випадків одноразово, або з певною періодичністю;

- об’єми і зміст інформації по галузях господарства регіону досить часто не погоджені між собою;

- відсутність необхідної аналітичної інформації для детального аналізу соціально-економічного потенціалу в розрізі районів, що унеможливлює формування стратегії та програм розвитку депресивних територій;

- велика кількість державних органів, з якими необхідно погоджувати ту чи іншу інформацію.

Література:

1. Юрій М.Ф. Політологія: [підручник] / М.Ф. Юрій. – К.: Дакор, КНТ, 2006. – 416 с.

2. Гапоненко А.Л. Стратегическое планирование социально-экономического развития региона / А.Л. Гапоненко // Пространвственная Экономика. – 2005. – № 4. – С. 40-53.