Экономические науки/2. Внешнеэкономическая деятельность

К.е.н. Карабаза І.А.

студентка ІІІ курсу Воєцька М.

Криворізький економічний інститут ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Україна

Причини виникнення ризиків на міжнародному ринку залізорудної продукції

Кризові явища тією чи іншою мірою зачепили практично всі країни - світових лідерів гірничо-металургійного виробництва, однак масштаб і наслідки кризи різні. Найбільше постраждала металургійна промисловість України (найбільше у світі падіння виробництва в четвертому кварталі 2008 року - 37% порівняно з липнем цього ж року), Туреччини (21%), Росії (15%), Китаю (13,7%), США (13,3%), тобто тих країн, у яких металургія працювала зі значною орієнтацією на експорт. Відповідно суттєво постраждало і виробництво залізорудної продукції, попит на яку є похідним від попиту на метал.

Серед основних економічних ризиків можна відзначити високі державні борги розвинених країн, що виникли внаслідок масштабних програм підтримки економік та державних фінансових вливань; високий рівень безробіття та зниження купівельної спроможності населення.

Основними причинами виникнення господарських ризиків на міжнародному ринку залізорудної продукції в 2008-2009 роках можна вважати наступні.

По-перше, скорочення світового виробництва в переробній промисловості (зокрема, в залізорудному виробництві) і будівництві, яке мало негативний вплив на рівень довіри інвесторів і банківські системи країн з ринковою економікою. Це призвело до сповільнення економічного зростання. Темпи промислового виробництва США, наприклад в 2008 році знизились на 2,4%, в середині 2009 року зниження склало – 0,4%. За інформацією Федерального відомства статистики Німеччини ВВП у 2008 році, у порівнянні із 2007 р., збільшився на 1,3 % і склав у грошовому виразі (у відповідних цінах) 2489, 4 млрд. євро., але загальні темпи зростання ВВП країни суттєво зменшились – на 1,2% (в 2007 приріст ВВП складав 2,5%). У Швеції на 25 – 30% скоротилося виробництво у залізорудній промисловості та галузях, що були основними суміжниками у машинобудуванні, поставивши деякі підприємства на межу банкротства [1;2].

По-друге, нестабільність надходжень від фінансових операцій з капіталом, що збільшує ризики, пов'язані з раптовими перервами в залученні коштів в іноземній валюті. Банки розвинутих країн (ЄС) виводять свої капітали з країн, що розвиваються, для того щоб повернути їх та розрахуватись по зобов’язаннях перед власними кредиторами. Це зумовлює недостатність валютних ресурсів на біржах та створює дефіцит платіжного балансу комерційних банків, які не можуть запозичити вільні валютні кошти для кредитування у достатньому обсязі та здійсненні розрахунків у валюті. В цьому випадку залізорудні підприємства не можуть закупити ресурси для виробництва, погасити кредиторську заборгованість, адже не отримують кредитів в банках. Тобто обсяги виробництва гірничорудних підприємств зменшуються. Однією з фінансових операцій гірничорудних підприємств є продаж акцій з метою залучення додаткових обігових коштів, але за рахунок нестабільності роботи та зниження обсягів виробництва в цілому по галузі ці акції можуть бути продані за ціною нижче номіналу.

По-трете, до причин виникнення господарських ризиків на міжнародному ринку залізорудної продукції можна віднести погіршення умов отримання зовнішніх запозичень, зростання вартості іноземного рефінансування внаслідок глобальної кризи ліквідності та звуження доступу до кредитних ресурсів.

За ствердженням експертів, 2008 рік у США став найгіршим за п’ять років для фондів, які займаються залученням прямих приватних інвестицій. Об’єм даного фінансового сектора у 2008 році в порівнянні з минулим роком впав на 72% (до 188,7 млрд. дол.), оскільки умови для залучення позикових коштів серйозно погіршали, по мірі того як через проблеми на кредитних ринках охолонув інтерес інвесторів до приватних інвестицій (private-equity). Переважна більшість “private-equity” фондів, використовували позикові кошти для підвищення прибутковості портфелю і їм тепер важко обслуговувати свої зобов’язання.

Також причинами виникнення господарських ризиків можна назвати:

- зниження темпів зростання пропозиції грошей через скорочення обсягів надходження іноземної валюти внаслідок розширення дефіциту рахунку поточних операцій, а також впливу глобального фінансового і економічного спаду на потоки капіталів, що в свою чергу призводить до зниження ліквідності підприємств;

- сповільнення темпів кредитування економік країн та погіршення якості кредитів, що посилять низхідну динаміку економічного зростання;

- подальше зростання негативного сальдо рахунку поточних операцій як в частині балансу торгівлі товарами, так і за статтею доходів внаслідок зростання обсягів нарахованих відсотків за зовнішніми запозиченнями і виплат дивідендів за прямими іноземними інвестиціями.

А також посилювала кризові явище відсутність надійного уряду з чіткими повноваженнями, який заслуговував би на довіру, спроможного впоратися з ризиками, що накопичуються в економіці. Зумовлює значне підвищення інвесторами рівня ризиків додаткове зростання вартості рефінансування внаслідок політичної невизначеності країн з недорозвинутою демократією та великим рівнем корумпованості; а також, зниження якості процесу прийняття рішень щодо економічної політики в наслідок низького професійного рівня керівників на рівні міністерств та відомств країни, звітци неспроможність артикулювати чітку стратегію подолання кризових явищ в економіці, що посилює ризик „неорганізованого пристосування економіки” до кризових умов.

Суттєві зміни зовнішнього середовища, пов’язані з розвитком фінансової кризи, а також значними коливаннями цін на ринках ключових експортних товарів, об’єктивно сприймаються аналітиками як чинники уповільнення економічного розвитку країн. Це пов’язано з тим, що в останні роки не лише посилилася залежність економічного зростання від зовнішнього попиту, а й макрофінансова стійкість економік все в більшій мірі ґрунтується на надходженні в країни іноземної валюти. Разом з тим, не відкидається важливість для економічного розвитку внутрішніх структурних реформ, відсутність яких протягом тривалого часу, як наголошується в прогнозах цих інституцій, посилює негативний вплив цих ризиків.

Література:

1. Жигір І. В феврале 2010 года ОАО «ИнГОК» увеличил объем производство концентрата [Електронний ресурс] /Ігор Жигір/ ugmk.info - 4 Март. – 2010.

2. Жигір І. Жан Жуэ: «На рынке стали – мы всегда мишень №1» (ч.2) [Електронний ресурс] /Ігор Жигір/ ugmk.info - 25 Февраль. -2010.

3. Пилецкая С.Т. Механизм управления рисками предприятия при разработке финансовой стратегии / С.Т.Пилецкая, С.Ю. Саплин // Економіка промисловості. – 2009. - №4(30). - С.144-150.

4. Романов В.С. Управление рисками: етапы и методы / В.С. Романов// Инвестиции в России. -2008. -№8. – с. 18-25.

5. Удовенко В.А. Анализ иследованости риска как меры финансовой опасности в бизнесе/ В.А. Удовенко / Вісник Криворізького економічного інституту КНЕУ. – 2007. - № 5. – Кривий Ріг: КЕІ КНЕУ. – С. 28-34.

6. Фесюк М.О. Аналіз фінансових ризиків в системі стратегічного управління підприємством/ М.О. Фесюк, В.Л. Фесюк// Вісник Хмельницького національного університету 2009, № 2, T. 1. с.250-255.