І.Ф. Ясіновська, к.е.н.

Львівська державна фінансова академія

Особливості функціонування інститутів спільного інвестування на фондовому ринку України

в посткризовий період

Важливою на фондовому ринку є діяльність Інститутів спільного інвестування (ІСІ). Пайові та корпоративні інвестиційні фонди, які провадять діяльність зі спільного інвестування  називають Інститутами спільного інвестування. Вони займаються об'єднанням (залученням) грошових коштів інвесторів з метою отримання прибутку від вкладення їх у цінні папери інших емітентів, корпоративні права та нерухомість.

Діяльність Інститутів спільного інвестування регламентується Законом України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди» (із змінами, внесеними згідно із Законами
№2801-IV від 06.09.2005 р., ВВР, 2005, № 48, ст.480; № 3201-IV від 15.12.2005 р., ВВР, 2006, № 13, ст.110; № 693-VI від 18.12.2008 р., ВВР, 2009, № 16, ст.218).

Залежно від форми організації Інститути спільного інвестування поділяються на пайові інвестиційні фонди та корпоративні інвестиційні фонди. Залежно від порядку здійснення їх діяльності ІСІ можуть бути відкритого, інтервального та закритого типу.

 Інститут спільного інвестування належить до відкритого типу, якщо він (або компанія з управління його активами) бере на себе зобов'язання здійснювати у  будь-який час на вимогу інвесторів викуп цінних паперів, емітованих цим ІСІ (або компанією з управління його активами). ІСІ належить до інтервального типу, якщо він (або компанія з управління його активами) бере на себе зобов'язання здійснювати на вимогу інвесторів викуп цінних паперів, емітованих цим ІСІ (або компанією з управління його активами) протягом обумовленого строку (інтервалу). 
  ІСІ належить до закритого типу, якщо він (або компанія з управління його активами) не бере на себе зобов'язань щодо викупу цінних паперів, емітованих цим ІСІ (або компанією з управління його активами) до моменту його припинення. 
 За періодом діяльності ІСІ поділяються на строкові та безстрокові. Строкові створюються на певний термін, зазначений у проспекті емісії цінних паперів цього ІСІ, після закінчення якого зазначений ІСІ припиняє свою діяльність. Безстрокові ІСІ створюється на невизначений час. ІСІ закритого типу може бути лише строковим.
 Залежно від структури активів, ІСІ поділяються на диверсифіковані (інвестиційні фонди, структура активів яких відповідає спеціальним вимогам законодавства, що направлені на зменшення ризику вкладників, зокрема, не більше 5 % активів в цінні папери одного емітента) та недиверсифіковані (інвестиційні фонди, структура активів яких не відповідає спеціальним вимогам). Відкриті та інтервальні ІСІ можуть бути лише диверсифікованими. Закриті ІСІ можуть бути як диверсифікованими, так і недиверсифікованими.

На кінець 2009 р. на території нашої країни діяло 254 Інститути спільного інвестування із загальною сумою активів 6,48 млрд.грн, а сума їх чистих активів становила 5,84 млрд.грн. Значна частина Інститутів спільного інвестування зосереджена в столиці (191).

У 2009 р. найбільшу частку в активах ІСІ становлять акції, частка яких за досліджуваний період зросла з 35,1% у 2005 р. до 53,6% у 2009 р. В порівнянні з 2005 р. збільшилась і частка облігацій підприємств з 7,4% у 2005 р. до 13,7% у 2009 р. Проте, слід відмітити, що частка облігацій підприємств у 2006-2007 рр. була значно більшою, як у 2009 р.

Протягом досліджуваного періоду спостерігається значне зменшення питомої ваги коштів на банківських депозитних рахунках. Так, частка їх зменшилася з 43,1% у 2005 р. до 7,9 % у 2009 р. Спостерігається поступове збільшення питомої ваги векселів у структурі активів фондів ІСІ, частка яких збільшилась з 0,3 % у 2005 р. до 2,7 % у 2008 р. Проте, у 2009 р. питома вага векселів у структурі активів фондів ІСІ зменшилась до 1,9 %.

Частки банківських металів та нерухомості є зовсім не значними. Так, питома вага банківських активів у 2008 р. становила всього 0,1%, що є найбільшим значенням протягом досліджуваного періоду (2005-2009 рр.). Аналогічною (0,1%) була питома вага нерухомості, що у 2 рази менша, як у 2006 р. У 2005 р. активи фондів ІСІ не містили нерухомості.

Інститути спільного інвестування привабливі інвесторам із-за ряду причин, серед яких важливим є те, що багато ІСІ дозволяють інвесторам забирати свої кошти у будь-який момент, продавши цінні папери фонду за ціною, яка відображає вартість його чистих активів у розрахунку на один сертифікат. При цьому інвестор не втрачає в мірі доходності, на відміну від дострокового закриття депозиту у банку. Крім того, розмір доходу від вкладення у цінні папери часто більший, як процент, наприклад, на банківському депозиті. Права інвесторів захищає Закон України «Про інститути спільного інвестування (пайові і корпоративні інвестиційні фонди)», згідно якого колективне інвестування підлягає жорсткому регулюванню з боку держави (Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку), а також аудитора і зберігача активів фонду.

Водночас, вкладення коштів в ІСІ має ряд недоліків, зокрема те, що витрати їх учасників є досить великими порівняно з іншими формами інвестування. Крім того, існує більший рівень ризику.

Для функціонування повноцінного фондового ринку, а також для розвитку та удосконалення інвестиційного механізму діяльність інститутів спільного інвестування є необхідною умовою.

Одним із опосередкованих стимулів розвитку фондового ринку є власне розвиток індустрії спільного інвестування, а це є важливою умовою залучення капіталу в економіку країни. Водночас, дієвими ці позитивні чинники можуть бути тільки за умов функціонування ефективної системи інститутів спільного інвестування та сприятливого інвестиційного клімату. Тому сучасна модель інститутів спільного інвестування повинна бути пристосованою до сучасних умов та враховувати тенденції розвитку фінансового ринку країни в перспективі. Необхідно заохочувати індивідуальних інвесторів до участі в інвестиційному фонді, зокрема шляхом гарантування прав учасників інститутів спільного інвестування.