Вахітова Олександра Віталіївна

Буковинська державна фінансова академія

СИНХРОНІЗАЦІЯ РЕЖИМУ МОНЕТАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ З МОНЕТАРНОЮ ПОЛІТИКОЮ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ЦЕНТРАЛЬНОГО БАНКУ

В умовах глобалізації економічних систем і потужних інтеграційних процесів питання грошово-кредитного регулювання набуває надзвичайного значення. Посилення ролі монетарного чинника спочатку при визначенні швидкості вступу до ЄС, а згодом щодо запровадження євро, нині актуалізує потребу у синхронізації режиму монетарної політики України з монетарною політикою ЄЦБ.

Зазначене вимагає детальнішого аналізу сучасного етапу розвитку органів грошової влади, визначення напрямків використання досвіду ЄЦБ в реалізації грошово-кредитного регулювання Національного банку України.

Значний внесок в обґрунтування економічної природи та сутності монетарної політики зробили вітчизняні економісти: Б.Адамик, А.Гальчинський, О.Дзюбко, І.Лютий, М.Савчук та інші. Незважаючи на досягнення даних вчених, особливості використання монетарних інструментів у регулюванні грошового обігу в країнах ЄС та удосконалення вітчизняних інструментів грошово-кредитної політики потребують більш детального та системного вивчення.

Інтеграція України у світовий і, передусім, європейський економічний та фінансовий простір є об’єктивною тенденцією. Така тенденція може принести як позитивні так і негативні результати для вітчизняної економіки. Європейський вибір України зумовлений усвідомленням інтеграції як факту сприяння економічному розвитку, державній незалежності, безпеці, інтелектуальному прогресу, відновленню європейської сутності країни [1].

Варто зазначити, що автоматичне входження до ЄС неможливе. Для вступу в ЄС, відповідно до Маастрихтської угоди, необхідно дотримуватись визначених критеріїв збіжності за такими параметрами: стабільність цін - рівень інфляції не повинен перевищувати середній рівень інфляції в трьох найбільш стабільних у ціновому відношенні країнах більше, ніж на 1,5%, тобто бути приблизно 3-3,5%; дефіцит державного бюджету не повинен перевищувати 3% ВВП; рівень процентної ставки повинен бути на рівні 8,5-9%; державний борг не повинен перевищувати 60%.

Багато в чому результати досягнення критеріїв збіжності в українській економіці залежить від вектора грошово-кредитної політики, обраного Національним банком України. Тому в даному питанні необхідно максимально використати досвід ЄЦБ у побудові ефективного управління монетарного механізму [2].

На сьогодні в країні використовується стандартний для центральних банків країн ЄС набір інструментів грошово-кредитного регулювання, серед яких: зміна ставок обов’язкового резервування, зміна облікової ставки та операції на відкритому ринку.

Головним інструментом грошово-кредитного регулювання Національного банку України в системі операцій на відкритому ринку, що певною мірою можна вважати наближеним до практики реалізації монетарної політики ЄЦБ, є випуск депозитних сертифікатів. Проте, розглядаючи застосування цінних паперів у реалізації монетарної політики Національного банку України, варто звернути увагу і на шляхи раціоналізації політики цього банку в контексті цінних паперів: підвищення фінансової привабливості облігацій внутрішньої державної позики як для резидентів, так і для нерезидентів, що, у свою чергу потребує підвищення ефективності координації дій Міністерства фінансів України та Національного банку України.

Разом із підвищенням рівня збалансованості і стабільності економічного розвитку в Україні необхідно перейти до встановлення цільових показників інфляції. Тривалий час в Україні тривають дискусії щодо доцільності запровадження режиму інфляційного таргетування. Однозначно, необхідною умовою переходу до режиму інфляційного таргетування в Україні є законодавче закріплення обов’язковості тісної співпраці між урядом та НБУ з питань досягнення цінової стабільності [3].

Процес інтеграції України в ЄС пов'язаний із забезпеченням її економічного розвитку, виходу на рівноцінність основних макроекономічних показників щодо рівня інфляції, доходів і зайнятості. Досягнення цієї мети можливе через відновлення основного капіталу та достатність фінансових ресурсів для їх функціонування в розширеному масштабі.

Отже, можна стверджувати, що Україна є відкритою державою для інтеграції в європейський економічний простір та для перейняття досвіду ЄЦБ в реалізації грошово-кредитної політики та удосконалення монетарного механізму.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Юрчишин І.І. Соціальний орієнтир у контексті інтеграційного вибору України// Держава та регіони. – 2008. №5

2. Сліпченко Т.О. Стрктурні та функціональні особливості монетарного механізму в країнах ЄС і перспективи розвитку інтеграційних зв’язків України // Актуальні проблеми економіки. – 2009. – №1

3. Вовканич С.Й. Соціогуманістична парадигма інтеграційної стратегії розвитку України та її регіонів// Регіональна економіка. – 2008. – №3