Литвиненко О.Д., Лосєва Я.В.

Харківський торговельно-економічний інститут КНТЕУ

МІСЦЕ ФІНАНСОВОГО МЕХАНІЗМУ В СИСТЕМІ

ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ

Фінансовий механізм є одним з найважливіших аспектів економічної діяльності держави. Ця діяльність виявляється у розробці і застосуванні законодавчо закріплених в державі форм і методів створення й використання фінансових ресурсів для забезпечення економічного розвитку та соціальних проблем громадян. Отже, фінансовий механізм регулювання ринкових відносин спричинене необхідністю держави здійснювати розподіл та перерозподіл національного доходу.

Тому обрана тема е актуальною і ставить мету визначити сутність сучасного фінансового механізму регулювання ринкових відносин в Україні.

За допомогою фінансового механізму здійснюється широкомасштабний розподіл і перерозподіл валового внутрішнього продукту (ВВП) відповідно до основних положень фінансової політики. На стадії фінансового планування і прогнозування визначаються фінансові можливості держави щодо забезпечення розвитку її економіки і соціальної сфери.

Базовими вимогами до здійснення цього процесу є наявність формалізованої процедури планування, відповідної інформаційної бази, організаційних рамок планування, чітко визначених результатів планового процесу, а також прийняття стратегічних рішень у межах визначеної ієрархії цілей, яка має такий вигляд: “місія – цілі – стратегії – завдання – програми”.

Процес загальноекономічної стратегії розвитку має здійснюватися у наступній послідовності: попередній опис цілей; аналіз факторів зовнішнього середовища та оцінка внутрішнього потенціалу організації; формулювання планових припущень; визначення цілей; оцінка альтернатив та вибір стратегії розвитку; визначення завдань та програм; розробка планового документа; розробка стратегії впровадження планового документа.

Реалізація обраної стратегії може передбачати вирішення певних завдань. Завдання, на відміну від місії, цілей і стратегії, жорстко локалізовані в часі. Це прив'язані до певних строків результати, яких необхідно домогтися. Їх вирішення багато в чому залежить від виконання програми розвитку, тобто здійснення сукупності заходів із залученням відповідних ресурсів.

Стратегія впровадженого розробленого планового документа повинна передбачати координацію зусиль виконавців; створення системи стратегічного контролю, яка б сигналізувала в разі відхилення від обраного шляху розвитку або зміни умов зовнішнього середовища, що вимагає коригування планових установок.

Фінансова стратегія займає особливе місце в межах системи стратегічного планування. Її генеральною метою є ресурсне забезпечення нарощування економічного потенціалу. Реалізація даної мети можлива через досягнення таких часткових цілей: формування та підтримання оптимальної структури капіталу фірми; підтримання стійкого фінансового стану та ефективний розподіл фінансових ресурсів за відповідними напрямками.

Процес розробки фінансової стратегії складається з наступних етапів:

– ретроспективний аналіз;

– виявлення сильних та слабких сторін фінансово-господарської діяльності;

– розробка перспективного прогнозу з урахуванням імовірнісних планових припущень, сформульованих у межах загальноекономічної стратегії;

– складання стратегічного фінансового плану.

Отже, фінансова стратегія визначає базову лінію в галузіресурсного забезпечення господарської діяльності. Відповідно підхід до її формування є суто ресурсним. У той же час загальноекономічна стратегія будується на основі цільового підходу, тобто виходячи з потреб перспективного розвитку. Отже, між загальноекономічною і фінансовою стратегіями існує суперечність. Цьому сприяє той факт, що більшість стратегій потребує фінансового ризику, а мета фінансового планування – уникнути такого ризику. По-друге, фінансове планування базується на вивченні тенденцій розвитку ринку капіталів, а стратегічне – на вивченні ринку конкретних продуктів, виявленні споживацьких переваг та потреб. Різні тенденції розвитку даних ринків також обумовлюють наявність відповідної суперечності. Її розв'язання можливе лише шляхом синхронної розробки загальноекономічної та фінансової стратегій та їх узгодження на кожному етапі планового процесу.

Сучасний фінансовий механізм України вимагає низки серйозних заходів, спрямованих на його оздоровлення, тільки в такому випадку Україна має перспективи як самостійна і незалежна держава у світовій співдружності держав.