Пирогова М.В., Шелест М.Ю.

Донецький національний університет экономіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського,Україна

Проблеми формування місцевих бюджетів

Існуюча в державі система місцевих податків та зборів не спроможна забезпечити фінансову самостійність муніципальної влади, оскільки, переважна більшість встановлених законодавством платежів має незначний податковий потенціал, що зменшує зацікавленість самоврядних інституцій у їхньому запровадженні.

Проблема місцевих бюджетів в тому, що практично всі основні показники та інструменти формування ресурсів визначаються державними органами. Так, база оподаткування, ставки, правила адміністрування та звітності визначаються на центральному рівні, і органи місцевого самоврядування реального впливу на жодну з цих позицій не мають. Органи місцевої влади не мають реальних важелів для контролю і частини власних доходів місцевих бюджетів[1].

У науковій літературі проблема місцевих бюджетів обговорюється останнім часом доволі активно. У наукових працях Мельника П.В.,Литвиненко Є.О., В. Д. Базилевича, О. Д. Василика, О. П. Кириленко, В. І. Кравченка, І. О. Луніної, К. В. Павлюк, Ю. В. Пасічника та інших значна увага приділена процесам формування коштів місцевих бюджетів та напрямкам використання цих коштів. Автори зосереджують увагу на питаннях підвищення ефективності формування доходів місцевих бюджетів України, розподілу бюджетних ресурсів між рівнями влади. Багато статей присвячено проблемам міжбюджетних відносин.

Метою статті є вивчення джерел формування доходів місцевих бюджетів і напрямів використання коштів цих бюджетів з огляду на поняття фінансової децентралізації, податкового потенціалу регіонів та самостійності місцевих бюджетів.

Проблемою формування місцевих бюджетів став хронічний дефіцит місцевих джерел доходів і надмірна залежність місцевих бюджетів від трансфертів вирівнювання. Однак проблема з надмірною трансфертною залежністю повстала не стільки в зв'язку з недостатнім обсягом ресурсу, скільки у зв'язку з тим, що ця залежність витіснила фінансову гнучкість місцевих органів влади у прийнятті рішень. Місцеві джерела доходів, тобто податки та збори, для яких місцеві органи влади можуть впливати не лише на базу оподаткування, але і на ставку, представляють актив подвійної важливості. Крім додаткового фінансування, це також певний запас маневреності, що відкриває можливості для запровадження більш активної місцевої політики в наданні тих чи інших функцій.

До найбільш гострих проблем у сфері формування місцевих бюджетів, а також їхніх відношень із держбюджетом України, у першу чергу, варто віднести використання вільних бюджетних коштів, нестабільність доходної бази, неефективну систему вилучення надлишків загальнодержавних податків, недостатнє фінансування з держбюджету[2].

Місцеві бюджети – це фонди фінансових ресурсів, призначені для реалізації завдань і функцій, що покладаються на органи місцевого самоврядування. Об'єктивність існування бюджету потребує досконалого обґрунтування напрямків його застосування, використання передусім для створення сприятливих умов функціонування економіки й досягнення високого рівня добробуту.

Місцеві бюджети - це не просто балансові розрахунки доходів і витрат, які мобілізуються і витрачаються на відповідній території, а й важлива фінансова категорія, основу якої становить система фінансових відносин, що складається між місцевими та державним бюджетом, а також усередині сукупності місцевих бюджетів. Водночас, саме в цій, найчисельнішій ланці бюджетної системи, існує чи не найбільше проблем, пов'язаних із їх формуванням та виконанням, що потребують свого негайного вирішення[3].

Одною з головних проблем формування місцевих бюджетів сьогодні залишається відсутність зацікавленості органів місцевого самоврядування у виконанні бюджетних планів. Ще одна серйозна проблема сьогоднішнього дня - державні повноваження, делеговані органам місцевого самоврядування. В Україні ж делеговані повноваження тільки на 70% забезпечуються державою. Решту коштів місцевий бюджет має вишукувати самостійно.

Ще однією проблемою є невідповідність повноважень, покладених на місцеві органи влади, і виділених коштів на цілі. Ситуацію ускладнює центральна влада, яка при складанні бюджету і визначенні розмірів трансфертів не забезпечує фінансуванням усі передані на місця повноваження.

На жаль, практика України вже виявила численні конфлікти між державою і керівниками органів місцевого самоврядування у фінансовій сфері. Це є наслідком того, що більшість проблем місцевих фінансів, як і місцевого самоврядування загалом, залишаються неврегульованими в праві.

Аналіз фінансових проблем місцевих органів влади, проведений відомими ученими, які займаються даною проблемою, свідчить, що податкові доходи на території України формуються досить нерівномірно. У таких умовах проблеми бюджетного вирівнювання продовжують загострюватися. При збільшенні диспропорцій у територіальному розміщенні податкової бази центральній владі дедалі важче здійснювати бюджетне вирівнювання для забезпечення єдиного стандарту послуг, які надаються за рахунок бюджету на території держави.

Фінансова система, що формується в Україні, тільки тоді стане ефективною, коли в її складі, поряд із державними фінансами, чільне місце буде належати місцевим фінансам як самостійному інституту.

Список використаної літератури:

[1] Микола Деркач, голова комітету ВРУ з питань бюджету. Проблеми місцевих бюджетів/М. Деркач // Голос України. - 2008.- від 23 листопада. - С.3-6.

[2] Литвиненко Є.О. Місцеві податки та збори /Є. О. Литвиненко// Фінанси України. - 2007. - №4.- с.69 - 75.

[3] Мельник П.В. Податковий контроль в Україні/П. В. Мельник - Ірпінь, АДПСУ, 2006. - 362с