Скоколь О.В.,
к.е.н. Бассова О.О.,
керівник
Миколаївський
міжрегіональний інститут розвитку
людини
ВНЗ ВМУРоЛ „УКРАЇНА”,
Україна
ОСНОВНІ МЕТОДИКИ АНАЛІЗУ ФІНАНСОВОГО
СТАНУ ПІДПРИЄМСТВ
Вступ. В умовах планового
господарства аналіз фінансового стану підприємства зводився в основному до
аналізу показників виробництва. З переходом економіки України на ринкові
відносини виникла потреба в об'єктивному фінансовому аналізі підприємств та
оцінці їхнього реального фінансового стану. Для ефективного управління
підприємствами будь-якої форми власності керівництву необхідно реально
оцінювати як власний фінансовий стан, так і стан потенційних партнерів і
контрагентів.
Результати дослідження. Фінансовий стан визначається як сукупність
показників, що відображають наявність, розміщення та використання ресурсів
підприємства, його реальні та потенційні фінансові можливості. Фінансовий стан
підприємства залежить від результатів його діяльності. Якщо господарська
діяльність є прибутковою, то утворюються додаткові джерела засобів, які
сприяють зміцненню фінансового стану підприємства. Недостатність, неправильне
формування і використання активів може стати головною причиною погіршення
фінансового стану.
Оптимізація
фінансового стану є умовою успішного розвитку підприємства в майбутньому, а
погіршення фінансового стану свідчить про загрозу його можливого банкрутства.
Для визначення
фінансового стану підприємства проводиться фінансовий аналіз. Фінансовий аналіз
базується на методиці оцінки поточного та перспективного стану підприємства на
основі вивчення залежності та динаміки показників фінансової звітності.
Основною метою фінансового аналізу є здобуття об’єктивної інформації, на основі
якої можна отримати оцінку фінансового стану підприємства, його прибутків і
збитків, змін у структурі активів і пасивів, у розрахунку з дебіторами і
кредиторами. При цьому в оцінюванні поточного фінансового стану підприємства
особливу роль відіграє його прогноз на найближчу та більш віддалену перспективу,
тобто очікувані параметри фінансового стану.
Аналіз фінансового стану підприємств проводиться з метою одержання оцінки
досягнутих результатів, визначення можливостей підприємства і потенційних
погроз і виявлення шляху подальшого його розвитку.
При аналізі
фінансового стану підприємства можуть бути використані показники експрес- та
фундаментальної діагностики.
До складу
показників експрес-діагностики
включають оціночні показники, що розраховуються тільки на підставі
затверджених форм фінансової, статистичної та податкової звітності
підприємства. Ці показники можуть бути швидко розраховані будь-яким
дослідником. Розрахунок показників фундаментальної діагностики потребує більш
складного інформаційного забезпечення у вигляді матеріалів управлінського обліку
та результатів спеціальних обстежень.
Якісне методичне
забезпечення аналізу фінансового стану необхідно підприємствам для ефективного
управління ними, для одержання максимально можливих прибутків, прискорення
товарообігу, залучення інвесторів та кредиторів, висококваліфікованих
робітників, надійних постачальників.
Тому необхідним є розгляд
існуючих методик фінансового аналізу з метою узагальнення результатів
досліджень провідних науковців з цієї теми. Для аналізу було обрано методики
провідних вчених України, Росії та Білорусії в галузі аналізу фінансового стану
підприємств: Богдановської Л.А., Ковальова А.І.,
Шеремета А.Д.. Вибір методик здійснювався, виходячи з того, що вони
суттєво відрізняються одна від одної набором показників, що в них аналізуються.
Це дозволило виявити в цих роботах спільні та специфічні показники фінансового
стану підприємств та виділити показники для оцінки фінансового стану
підприємств побутового обслуговування.
Всього на основі
обраних методик можна виділити 8 груп показників фінансового стану підприємств:
фінансової структури балансу; ліквідності та платоспроможності; фінансової
стійкості; ділової активності (оборотності); рентабельності; левериджу;
грошових потоків; доходів і затрат підприємства.
Тільки в методиці
Савицької Г.В. наведено всі 8 груп показників. Найменша кількість груп
показників надається в методиці Прокопенка Н.Д. В цій роботі пропонується
розрахунок коефіцієнтів фінансової структури балансу, ліквідності та
платоспроможності, ділової активності та рентабельності. Показники грошових
потоків пропонується розраховувати лише в 4-х методиках з 6-и обраних, доходів
і затрат Деякі групи показників розглядалися в усіх обраних методиках (до
них відносяться показники фінансової структури балансу, ліквідності та
платоспроможності, ділової активності та рентабельності), інші групи
показників – тільки в деяких з методик, що досліджуються.
В кожній методиці набір показників фінансового стану підприємств певної
групи різний, тобто, наприклад, показники рентабельності розглядаються в усіх
6-и роботах, але факторний аналіз наведено тільки в роботах Савицької та
Шеремета. Деякі показники зустрічаються
лише в одній методиці Отже, в кожній
методиці групи показників включають визначений набір конкретних показників. В
цілому видно, що існує значна кількість показників оцінки фінансового
стану підприємств. Розраховані
показники повинні надавати інформацію щодо фінансового стану підприємства.
Залежно від методики дослідження оціночних показників виділяють такі
методичні підходи: динамічний (ретроспективний) аналіз показників, який
передбачає їх вивчення в динаміці; порівняльний – зіставлення фактично
досягнутого значення показника із середньогалузевим або середнім по групі
аналогічних підприємств; еталонний – порівняння фактично досягнутого значення
показника з еталоном (стандартом), який визначено як допустима межа його зміни.
Коефіцієнтний
підхід дозволяє використовувати динамічний, порівняльний та еталонний аналіз
показників. При динамічному аналізі можна простежити зміни коефіцієнтів за
певні періоди, що надасть можливість отримати більш точні висновки щодо оцінки
фінансового стану підприємства та його розвитку. Порівняльний або еталонний
аналіз можна використовувати залежно від того, які результати аналізу потрібні
керівництву: визначення рейтингу підприємства серед інших підприємств цієї
галузі або визначення відстані рейтингу від максимально можливого (еталонного).
Для визначення
узагальнюючого висновку щодо оцінки фінансового стану підприємства використовуються
наступні методи.
Бальний метод
передбачає присвоєння кожному показнику певної кількості балів відповідно до
його фактичного значення за спеціально розробленою шкалою оцінювання.
Статистичний метод
передбачає використання розроблених економіко-математичних моделей на основі
попередньої математичної обробки великого обсягу статистичної інформації
стосовно діяльності підприємств.
Графічний метод
засновується на побудові "поля оцінювання", його поділі на зони та
знаходженні положення конкретного підприємства в межах цих зон. У графічному
методі оціночні показники визначаються рівнозначними. Це є недоліком даного
підходу, оскільки окремі показники, які використовуються для оцінки фінансового
стану підприємства, мають різну значущість.
Індексний метод
передбачає переведення оціночних показників в індекси шляхом порівняння з
еталонним значеннями, попередньо досягнутими показниками або показниками інших
підприємств. На основі індексного методу розраховується інтегральний показник,
який комплексно характеризує фінансовий стан підприємства. Цей метод можна
застосувати, як у випадку, коли в керівництва підприємства немає обмежень щодо
фінансової (бухгалтерської) звітності підприємств-конкурентів, так і у випадку,
коли керівництво має фінансову (бухгалтерську) звітність лише свого
підприємства. Крім того, цей метод дозволяє застосовувати вагові коефіцієнти
при розрахунку інтегральної оцінки фінансового стану підприємства, що підвищує
точність результатів досліджень.
Аналіз показників фінансового стану дозволяє робити висновки про фінансовий
стан підприємства, а також побачити "слабкі місця", виділити
потенційні напрямки регулювання фінансової політики і, як наслідок, дозволяє в
перспективі поліпшити фінансовий стан.
Крім того, розрахунок показників фінансового стану підприємств дозволяє
виявити сильні сторони діяльності
підприємства з метою подальшого їх розвитку та визначити тенденції розвитку
підприємства, розрахувати відхилення фактичних значень показників від планових
та ін.
Висновки. Таким
чином, нами з’ясовано, що наявність різного методичного забезпечення щодо
оцінки фінансового стану суттєво відрізняється одне від одного як складом
показників, так і їх кількістю, що обумовило подальшу необхідність аналізу існуючого
методичного забезпечення з метою виявлення можливостей його застосування для
промислових підприємств.
Література:
1.
Коробов
М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств. – К.: Знання, 2000. –
378 с.
2.
Мартюшева
Лариса Степанівна, Берест Марина Миколаївна. Фінансовий аналіз: конспект лекцій
/ Харківський національний економічний ун-т. — Х. : ХНЕУ, 2008. — 96с. 8.
3.
Савицкая
Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятий. – Мн.: Новое знание, 2001.
– 688 с.
4.
Шеремет
О.О. Фінансовий аналіз : навч. посіб. для студ. вузів. – К. Кондор, 2009. – 196
c.