УДК 339.172(477)

Стефурак О.Д.

Науковий керівник: к.е.н. Юрій Е.О.

Буковинська державна фінансова академія

Фондові біржі України як основні організатори торгівлі цінними паперами

Анотація. У статті розглянуто необхідність розвитку фондових бірж як основних організаторів торгівлі цінними паперами. Проаналізовано динаміку та структуру торгівлі цінними паперами на організаторах торгівлі. За результатами аналізу визначено основні проблеми функціонування фондових бірж України та запропоновано шляхи їх вирішення.

Ключові слова: фондова біржа, динаміка розвитку, електронний документооборот, технології торгівлі.

Аннотация. В статье рассмотрена необходимость развития фондовых бирж как основных организаторов торговли ценными бумагами. Проанализирована динамика и структура торговли ценными бумагами на организаторах торговли. За результатами анализа определенно основные проблемы функционирования фондовых бирж Украины и предложены пути их решения.

Ключевые слова: фондовая биржа, динамика развития, электронный документооборот, технологии торговли.

Annotation. In the article the necessity of development of exchange stocks is considered as basic organizers of trading in securities. A dynamics and pattern of trade securities is analysed on the organizers of trade. As a result of analysis certainly basic problems of functioning of exchange stocks of Ukraine and the ways of their decision are offered.

Key words: stock exchange, dynamics of development, electronic dokumentooborot, trade technologies.

Постановка проблеми. У розвинених країнах перерозподіл коштів на ринку цінних паперів здійснюється перш за все на фондових біржах. На сьогодні фондові біржі є символом ринкової економіки розвинутих країн, тобто зростає роль бірж як ринкового механізму. На сучасному етапі розвитку економіки України фондова біржа є основним організованим місцем залучення фінансових ресурсів для підприємств, корпорацій, держави. Роль фондової біржі як основного організатора торгівлі цінними паперами полягає в мобілізації вільних коштів через продаж цінних паперів, здійснення кредитування держави й різних організацій через купівлю цінних паперів, а головне тільки фондова біржа спроможна забезпечити високий рівень ліквідності вкладень в цінні папери та їх надійність.

Проте, в українському законодавстві не простежується чітка послідовна стратегія формування біржового ринку, що призвело до безсистемності підходів щодо побудови нашого регульованого фондового ринку. Наявність широкого кола проблем функціонування біржової торгівлі та необхідність їх негайного вирішення і визначає актуальність даного дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми діяльності фондових бірж і забезпечення їх ефективного розвитку є темою досліджень значного кола зарубіжних та вітчизняних науковців. Зарубіжні вчені-економісти (Л.Роберт, Р. Глен Габбард, І. Гісан та ін.) у своїх працях досліджували чинники впливу на розвиток фондових бірж, причини та наслідки їх неефективного використання. Результатом праць є запропонований механізм підвищення розвитку біржової торгівлі у країнах, що розвиваються. Проблеми ефективності функціонування фондових бірж України висвітлені в працях таких вітчизняних науковців як К.С. Калинець, М.В. Козоріз. Працями вчених запропоновано єдину методологію та визначено нормативи ефективності функціонування фондових бірж. Ролі фондової біржі у формуванні інвестиційного капіталу присвячені праці Р.М. Безуса, який проаналізував причини низької активності українських підприємств на фондових біржах та запропонував напрями її підвищення. Проблеми розвитку торгівельної інфраструктури ринку цінних паперів розкриті в працях С.В. Захаріна, Н. М. Шапрана, Р.В. Сушка. В працях визначено необхідність та принципи модернізації біржової системи торгівлі на основі розвитку технології Інтернет-трейдингу. Проте, розв’язання проблем пов’язаних із відсутністю чіткої моделі розвитку фондових бірж України, потребує більш поглибленого дослідження особливостей діяльності фондових бірж в Україні.

Постановка завдання. Основними завданнями статті є: 1) дослідити сучасний стан та особливості розвитку вітчизняних фондових бірж; 2) запропонувати за результатами проведеного аналізу шляхи вирішення наявних проблем біржової торгівлі цінними паперами в Україні.

Результати дослідження. Фондова біржа являє собою організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами. Рівень розвитку біржової торгівлі є індикатором ділової активності країни, що акумулює інформацію про цінні папери та умови їх обігу, а також відображає ефективність функціонування ринкової економіки загалом. Порівняно із країнами з розвиненою ринковою економікою, рівень потужності розвитку фондових бірж України, показником якого є капіталізація, надзвичайно низький і становить лише 0,4% від сукупного світового ВВП, у той час як США – 21,1%, Японії – 7%, Німеччини – 4,5%, Росії – 2,6% [1, 5].

У 2010 році торгівля цінними паперами в Україні здійснювалась на десяти фондових біржах. Найбільший обсяг угод як і в попередні роки, зафіксований на ФБ ПФТС, її результат склав 61,35 млрд. грн. (46,6% від загального обсягу торгів). Іншими лідерами минулорічних торгів стали ФБ «Перспектива» - 36,7 млрд. грн. (27,9% від загального обсягу торгів) та «Українська біржа» - 27,53 млрд. грн. (20,9% від загального обсягу торгів). Мільярдний рубіж торгів цінними паперами у 2010 році вдалось подолати КМФБ, результат якої склав 2,66 млрд. грн. (2,02%), УМФБ – 1,8 млрд. грн. (1,37%) та УМВБ – 1,27 млрд. грн. (0,96%). У свою чергу, частка інших бірж виявилась незначною й у сукупності дорівнювала 0,25% від загального обсягу торгів. Така ситуація вкотре підтверджує значну концентрацію вітчизняної біржової системи.

У цілому динаміка розвитку біржового фондового ринку України у 2010 році була більш позитивною, ніж у попередньому році. Так, для порівняння, у 2009 році торги цінними паперами проводились на одинадцяти біржах, при цьому загальний обсяг торгів становив 36,01 млрд. грн., що 1,77 млрд. грн. менше 2010 року (37,78 млрд. грн.). Динаміку обсягу виконаних біржових контрактів з цінними паперами на організаторах торгів за 2005-2010 роки, можна простежити на рис. 1.

Рис. 1. Динаміка обсягу виконаних біржових контрактів з цінними паперами на організаторах торгів

Розглядаючи структуру біржового ринку в розрізі фінансових інструментів, слід зазначити, що лідерами за обсягами торгів у 2010 році стали ОВДП, з якими було укладено угод на загальну суму 61,16 млрд. грн. Обсяг угод за акціями дорівнював 52,7 млрд. грн., з корпоративними облігаціями – 6,79 млрд. грн., з інвестиційними сертифікатами – 7,14 млрд. грн., з деривативами – 3,73 млрд. грн. Порівнюючи з 2009 роком, можна навести наступні дані: лідерами торгів стали акції з якими було укладено угод на загальну суму 13,54 млрд. грн., з ОВДП – 7,88 млрд. грн., з облігаціями підприємств – 7,07 млрд. грн., з інвестиційними сертифікатами 7,14 млрд. грн., з деривативами – 0,05 млрд. грн. Отже, обсяг торгівлі кожним із вище перелічених інструментів у 2010 році порівняно з 2009 роком зріс в середньому в чотири рази [6].

Позитивним явищем є значне зростання торгівлі деривативами, у 2010 році порівняно з 2009 обсяг торгівлі даним фінансовим інструментом зріс на 3,68 млрд. грн. (7360%). Чинником даного явища став, початок торгів наприкінці травня 2010 року, в секції строкового ринку на «Українській біржі». Основою даних торгів стала торгівельна платформа та система гарантійного забезпечення Російської біржі РТС, а також технологія торгів із Центральним контрагентом, які вже не перший рік успішно працюють у Росії і довели свою життєздатність, переживши не одну кризу. Першим інструментом, який був запущений на строковому ринку біржі, став ф’ючерсний контракт на Індекс українських акцій. У перспективі передбачається запровадження торгів ф’ючерсними контрактами на різні базові активи (цінні папери, валюта, товари), а також упровадження в обіг опціонних контрактів.

Вітчизняні фахівці вважають, що запуск строкового ринку є знаковою подією та важливим етапом розвитку біржової торгівлі. На світових фондових майданчиках основна частка торгів здійснюється саме на ринках деривативів, які дозволяють збільшити ліквідність, зручність, надійність та роблять привабливими фондовий ринок для інституційних та приватних як українських так і міжнародних клієнтів.

Проте, незважаючи на позитивні тенденції у функціонуванні фондових бірж, залишається ще ряд невирішених проблем, які стримують їх розвиток, обмежують капіталізацію та наближення до міжнародних стандартів.

Трансформація українського законодавства щодо фондового ринку не створила умов для перетворення фондових бірж на повноцінні регульовані ринки фінансових інструментів. Незважаючи на функціонування в Україні 10 фондових бірж, частка організованого ринку за останні роки не перевищує 5% ринку. Це пов’язано, насамперед, з тим, що на ринку інструментів власності основні інтереси сконцентровано у сфері «ринку корпоративного контролю», тобто операцій з придбання акцій для продажу їх контрольних пакетів. Таким операціям більше відповідає «приватний», а не «публічний» характер угод і неорганізований ринок. Це зумовлює і основний вектор його розвитку – процеси щодо встановлення корпоративного контролю, злиття та поглинання акціонерних товариств. «Позабіржові» ціни можуть перевищувати номінальну вартість цінних паперів у сотні разів і часто використовуються для виведення активів підприємства або відмивання коштів [2, 47]. Крім того, низький відсоток організованого ринку пов’язаний з великою часткою позабіржових угод з такими інструментами, як ОВДП, корпоративні облігації, векселі, поза лістингові акції. Аналітики інвестиційних компаній, навіть маючи потужну аналітичну службу, часто не можуть отримати інформацію з різних галузей промисловості.

Слід зазначити, що в Україні мережі фондових бірж як системи не існує. Навіть наявність 10 організаторів торгівлі призводить до децентралізації формування попиту та пропозиції на цінні папери, провокує процес маніпулювання цінами на ринку, зумовлює встановлення різних правил укладання та виконання біржових договорів. Сьогодні на біржовому ринку цінних паперів існує щонайменше 5 моделей розрахунків за договорами щодо цінних паперів. Вони пов’язані із специфікою технологій торгівлі фінансовими інструментами, які застосовуються різними біржами, що призводить до необхідності враховувати депозитаріями цієї специфіки при розрахунково-кліринговому обслуговуванні торгівельної інфраструктури [3, 190].

Одним із чинників, які стримують організаційно оформленого ринку, є його низька технологічність. Маються на увазі не технології укладання біржових договорів - на ПФТС та Українській біржі нині запроваджено в експлуатацію торговельні платформи «ринку заявок», які в комплексі з новим для України сервісом інтернет-трейдингу спрямовані на підвищення ліквідності ринку цінних паперів за рахунок залучення до процесу торгівлі широкого кола індивідуальних інвесторів. Йдеться про застосування на всіх рівнях взаємодії інвесторів з учасниками торгів, а також між учасниками торгів та біржею електронного документообороту (ЕДО) [2, 48]. В Україні вже створено необхідне законодавче забезпечення його використання. Отже, запровадження в практику ЕДО має бути обов’язковим на нормативному рівні, що сприятиме зменшенню ризиків взаємодії учасників ринку та підвищенню його ліквідності, тим більше, що депозитарії, з якими біржі взаємодіють при організації розрахунків за договорами, що укладаються на організаційно оформленому ринку, використовують електронний документооборот як обов’язкову форму обміну інформацією. Водночас, технологічним напрямом модернізації ринку повинно стати створення програмних продуктів для всіх учасників фондового ринку, розвиток уніфікованого та стандартизованого ЕДО між ними. Цей процес передбачає поширення ЕДО на комунікації фондової біржі та депозитарних і розрахункових установ.

Окрім вище зазначених проблем, на сучасному етапі розвитку біржової торгівлі в Україні існують, ще й ряд інших проблемних питань, а саме:
1) відсутність єдиної налагодженої моделі діяльності фондових бірж; 2) відсутність ефективної національної депозитарної системи; 3) обмеженість фінансових інструментів, що використовуються фінансовими посередниками та низький ступінь використання похідних цінних паперів; 4) низький рівень інформованості населення про діяльність фондового ринку, що призводить до низької активності фізичних осіб на фондовій біржі, незважаючи не те, що вони є одним з головних інвесторів у розвинених країнах; 5) високий ступінь тіньової економічної діяльності та політичного втручання.

Таким, чином результати проведеного аналізу діяльності фондових бірж України, свідчать про зростання обсягу операцій з цінними паперами на даному сегменті фондового ринку (обсяг виконаних біржових контрактів у 2010 році порівняно з 2009 роком зріс на 5%), також позитивним явищем є зростання обсягу торгівлі похідними цінними паперами на фондових біржах України. Проте, у діяльності фондових бірж залишається ще ряд невирішених проблем описаних вище, які потребують негайного розв’язання.

Отже, за результатами проведеного аналізу діяльності фондових бірж України, можна запропонувати наступні шляхи їх вирішення:

1) запровадження в практику функціонування фондових бірж електронного документообороту, що сприятиме зменшенню ризиків взаємодії учасників біржі та підвищенню її ліквідності;

2) забезпечення уніфікації розрахунків за принципом «поставка цінних паперів проти оплати», з метою зменшення часу оплати операцій з цінними паперами;

3) впровадження нових торговельних систем і платформ, розвиток технології Інтрернет-трейдингу;

4) укрупнення і взаємна інтеграція фондових бірж, що забезпечить стандартні критерії лістингу та формування справедливих ринкових цін будь-яких фінансових інструментів;

5) розробка загальнодержавної довгострокової стратегії розвитку фондових бірж із урахуванням особливостей національної економіки та особливостей розвитку світового фондового ринку;

6) забезпечення поетапного створення єдиного центрального депозитарію України та удосконалення системи обліку прав власності на цінні папери;

7) сприяння підвищенню прозорості операцій на фондовій біржі та удосконалення діяльності її торгівельних майданчиків з метою визначення вартості цінних паперів вітчизняних емітентів (створити повну інформаційну базу основних індикаторів фондового ринку, сприяти консолідації діючих бірж та організаторів торгівлі);

8) запровадження загальнонаціональної системи моніторингу та єдиної методології розрахунку капіталізації фондової біржі;

9) встановлення державним регулятором єдиних для всіх бірж правил розрахунку біржового курсу.

Висновки. Таким чином, модернізація біржової торгівлі в Україні потребує першочергового значення. Дана модернізація має бути спрямована на створення в Україні повноцінного регульованого ринку фінансових інструментів, здатного забезпечити ліквідність, прозорість та ефективність ринку, мінімальні системні ризики при укладанні та виконання договорів щодо фінансових інструментів

Отже, можна стверджувати, що проблема забезпечення високого рівня розвитку фондових бірж України є особливо актуальною. Її вирішення потребує розроблення програми державної підтримки біржового ринку з урахуванням зарубіжного досвіду та національних особливостей. Основою даної програми повинно бути забезпечення інформаційної відкритості, прозорості та забезпеченості біржової діяльності.

Список використаної літератури:

1. Безус Р.М. Роль фондової біржі у формуванні інвестиційного капіталу / Р.М. Безус // Інвестиції: практика та досвід. – 2008. - №21. – С. 4-8.

2. Модернізація торгівельної інфраструктури ринку цінних паперів / С.М. Захарін // Економіка України. – 2010. -№12. – С.44-48.

3. Калинець К.С. Особливості розвитку та динаміка функціонування фондових бірж в Україні / К.С. Калинець // Регіональна економіка. – 2008. - №3. – С. 189-196.

4. Калинець К.С. Теоретичні аспекти визначення ефективності функціонування фондової біржі України / К.С. Калинець // Економіка і регіон. – 2009. - №4. – С. 195-199.

5. Сушко Р.В. Біржовий ринок цінних паперів у 2010 році: зростання на фоні концентрації торгів // Україна: бізнес-ревю. – 2011. - №5. – С. 6.

6. Звіт Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www. ssmsc.gov. ua.