Экономика/5.Управление трудовыми ресурсами

Ракова Л.Н., Торкіна В.

Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля

Випускники на ринку праці України: актуальні питання дослідження.

Актуальність теми обумовлена загостренням проблеми працевлаштування випускників вищої школи в сучасній соціально-економічній ситуації в Україні, що викликана зміною структури зайнятості, об'єктивними обмеженнями можливостей вищої школи оперативно реагувати на динамічні зміни ринку праці та обмеженістю взаємодії між роботодавцями та ВНЗ.

Разом з тим, у науковій літературі та дослідницькій практиці поки що недостатньо представлені роботи, в яких на базі основних сучасних економічних теорій і концепцій всебічно і комплексно розглядаються статус і поведінка випускників ВНЗ на ринку праці, включаючи переваги і вразливі аспекти цієї групи, детермінанти пропозиції праці цих працівників і попиту на їх працю з боку роботодавців, особливості функціонування інститутів цього сегмента ринку праці, алгоритми ефективних управлінських рішень в даній сфері.

Український ринок праці випускників ВНЗ формується протягом останніх двох десятиліть під впливом таких основних факторів:

-існує об'єктивно обумовлене протиріччя між можливостями підготовки фахівця у ВНЗ і потребами в його знаннях і навичках на ринку праці: часовий лаг між початком процесу навчання і виходом випускника на ринок праці призводить до кількісних і якісних змін попиту на професійні знання;

- у структурі трудових ресурсів виникли диспропорції, по суті похідні від неефективної поведінки домогосподарств при інвестиціях в освіту, причиною цього є асиметрія інформації: ВНЗ в умовах абсолютного скорочення чисельності молоді різко активізують залучення абітурієнтів, а об'єктивна інформація про перспективи попиту на робочу силу залишається недостатньо доступною для домогосподарств;

-інерційність системи професійної освіти посилює цей розрив між освітою та роботою, причому різко зростає складність працевлаштування випускників ВНЗ в умовах радикальних змін професійно-галузевої структури зайнятості в останні роки.

Як показують опитування роботодавців випускники ВНЗ за рівнем підготовки і отриманими компетенціями не завжди відповідають їхнім вимогам. Відношення роботодавців до сучасного стану української вищої освіти та рівня підготовки молодих спеціалістів включає в себе такі найважливіші характеристики випускників:

- загальний рівень розвитку і базові професійні знання;

-здатність до системного мислення, вміння знаходити, обробляти і структурувати інформацію;

-практичні навички застосування отриманих знань, готовність працювати в команді, прагнення до розширення і поглиблення знань;

-ентузіазм в роботі, націленість на кар'єру, цілеспрямованість, мобільність.

Сучасні роботодавці звертають увагу не просто на рівень освіти, але і на те, в якому навчальному закладі освіту отримано, яка форма навчання, чи відповідає освіта встановленим стандартам. Успішність сприйняття студентом наданих у вузі знань оцінюється роботодавцем на основі оцінок у дипломі, а диплом з відзнакою, як правило, сприймається як показник серйозності, відповідальності, дисциплінованості майбутнього працівника.

Досвід показує, що навіть в умовах стабільної економічної ситуації і відносної доступності інформації про ринок праці значна кількість випускників виявляється певною мірою не готовою до переходу від навчання до роботи. Ще більш гострими стають проблеми пошуку та підбору першого робочого місця для випускника ВНЗ в умовах високої соціально-економічної невизначеності та ризиків, що виникають під час економічних спадів і криз. При цьому і самі випускники не задоволені пропонованою роботою, заробітною платою та умовами праці та нерідко відмовляються від працевлаштування за отриманою спеціальністю. У сукупності це веде до низької ефективності використання праці молодих спеціалістів, що дозволяє ставити питання і про «перевиробництво» фахівців з вищою освітою, і про незадовільну якість їх підготовки. Незатребуваність випускників ВНЗ, їх незадоволеність своїм матеріальним становищем і статусом у суспільстві може спровокувати їх девіантну поведінку і привести, як це вже траплялося в недавній історії цілого ряду країн, до великих соціально-політичних вибухів.

Науково обгрунтовані і дієві управлінські рішення в сфері праці і зайнятості випускників ВНЗ у нашій країні обумовлюють необхідність ідентифікації «ринку праці випускників ВНЗ» як окремого сегменту сукупного ринку праці. Сучасний ринок праці представляє собою комплексний соціально-економічний феномен зі складним поелементним змістом, а функціонування ринку праці - це взаємодія його суб'єктів: працівників, роботодавців і держави, спрямована на найбільш ефективне використання трудових ресурсів у процесі реалізації завдань соціально- економічного розвитку суспільства. Використання класичного інструменту аналізу ринку праці - його сегментації - дозволить глибше зрозуміти мотиви поведінки його суб'єктів, точніше прогнозувати тенденції змін, розробляти дієві заходи адресної політики та ефективного регулювання у сфері трудових відносин.

Виділення ринку праці випускників вузів як специфічного сегмента сукупного ринку праці грунтується на наступних аргументах:

-особливості випускників вузів як групи працівників з набором об'єктивних і суб'єктивних характерних ознак - наявність вищої освіти, попит на висококваліфіковані та високооплачувані робочі місця, відсутність або брак досвіду роботи, нерозвиненість навичок пошуку роботи і неадекватність самооцінки;

-специфіка попиту на випускників з боку роботодавців, що полягає в акцентах і пріоритетах його вимог до знань (висока якість, актуальність, вміння отримувати та обробляти інформацію), до особистісних якостей (ентузіазм, висока мобільність, відкритість до нових знань і ідей), а також в орієнтації на бренд ВНЗ як показник якості його випускників;

-наявність відповідних інститутів, які регулюють даний сегмент ринку праці, включаючи нормативно-законодавчу базу, що визначає трудові відносини його суб'єктів, а також організації та служби, складові інфраструктури цього ринку.

Вивчення ринку праці випускників ВНЗ, виявлення детермінант поведінки його суб'єктів вимагає об'єднання і систематизації методологічних підстав різних наукових шкіл і концепцій. Такий підхід відкриває нові можливості для аналізу, оцінки, прогнозування та управління поведінкою суб'єктів цього сегмента ринку праці.