К.е.н. Пуліна Т. В., Карягіна К. М.

Запорізький національний технічний університет

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ

Інноваційна діяльність є реакцією банківської установи на зміни, які відбуваються або прогнозуються у середовищі його функціонування. Оскільки зовнішнє середовище постійно змінюється, повинні відбуватися адекватні зміни у внутрішньому середовищі банку, інакше відбудеться дисбаланс між зовнішнім і внутрішнім середовищем банку, формою вияву якого є криза. Негативний вплив на діяльність банку факторів, обумовлених впливом зовнішнього і внутрішнього середовища, можна вчасно компенсувати розвитком маркетингової орієнтації банку. Отже інноваційна діяльність складає органічну частину маркетингової діяльності сучасного комерційного банку.

Таким чином, сучасна концепція інноваційного розвитку банківської установи повинна бути орієнтована на маркетинг, який сприяє необхідності розуміння ринкових процесів і споживачів на всіх етапах формування й реалізації інноваційного процесу. Використання основних положень і принципів маркетингової концепції привносить в інноваційну діяльність комерційного банку кардинально нові аспекти, орієнтує на потреби клієнтів, задоволення яких стає основною метою банківської діяльності.

Управління інноваційною діяльністю забезпечує ефективне використання інновацій для розвитку і стійкості комерційного банку у динамічному ринковому середовищі. Здійснення інноваційного управління загалом містить: розробку планів і програм інноваційної діяльності; спостереження за ходом розробки інновації і її впровадженням; адаптування інноваційних програм і проектів; координацію інноваційної діяльності виконавчих підрозділів; забезпечення інвестиціями інноваційних програм і проектів; забезпечення програм кваліфікованим персоналом; створення тимчасових творчих цільових груп для вирішення інноваційних проблем (від ідеї до її впровадження на комерційній основі).

Оптимальне функціонування системи інноваційної діяльності в банку можливе лише за умови розробки інноваційної стратегії. Розробка інноваційної стратегії банку ґрунтується на базових вимогах до інноваційного продукту, отриманого за допомогою маркетингових інструментів. Основу вироблення інноваційної стратегії складають науково-технічна політика, ринкова позиція банку і зміни в зовнішньому середовищі.

Основною умовою реалізації інноваційної стратегії є розвиток інноваційного потенціалу банку відповідно до стратегії розвитку банку, що дозволяє одержати конкурентні переваги як у короткостроковий, так і в довгостроковий період часу.

Інноваційний потенціал - це характеристика здатності банку розробляти і впроваджувати нові банківські продукти і послуги згідно з необхідними якісними стандартами з метою адаптації до змін у зовнішньому середовищі.

Інноваційний потенціал банку можна уявити у вигляді взаємодіючих елементів, необхідних для вирішення конкретних завдань у сфері інноваційної діяльності. Результат взаємодії виявляється в синергетичному ефекті, що дозволяє перевести інноваційну діяльність даного банку на новий якісний рівень. Значний за своїм розміром інноваційний потенціал є істотним чинником зростання конкурентоспроможності банку

Дослідження інноваційного потенціалу передбачає аналіз його найважливіших характеристик, структури для визначення взаємозалежності складових, тенденцій розвитку, напрямків удосконалення потенціалу з метою підвищення ефективності його використання. Вихідним елементом управління інноваційним потенціалом є обґрунтування стратегії подальшого розвитку банку. При цьому слід враховувати взаємозв'язок стратегічних цілей, їх погодженість у часі та підпорядкованість.

Таким чином, механізм управління інноваційною діяльністю, заснований на використанні інноваційного потенціалу, є важливим елементом і умовою досягнення високої ефективності при розробці та впровадженні інноваційних банківських продуктів і послуг.