Экономические науки/ Учет и аудит

Коваль І.О., Колокольцев О.В.

Донецький національний університет

економіки і торгівлі імені М. Туган-Барановського, Україна

Впровадження управлінського обліку у банківську діяльність

Однією зі складових розвитку кредитної установи є можливість отримання керівництвом якісної інформації для прийняття управлінських рішень. Генерування такої управлінської звітності є основним завданням системи управлінського обліку.

У працях Н. Купчиної, Д. Славникова, О. Сіневича, Т. Головченка, В. Штовхача, М. Петрусевича, Н. Федоренка розкриваються основні відмінності управлінської звітності від фінансової, податкової чи статистичної. Разом з тим комплексного підходу у дослідженні проблеми становлення та розвитку сучасного управлінського обліку у банківській діяльності у цих працях немає.

У Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» під управлінським обліком розуміють систему обробки та підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів у процесі управління підприємством.

У Положенні про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України говориться, що управлінський облік ведеться банком для забезпечення внутрішніх потреб в інформації, виходячи зі специфіки та особливостей діяльності й структури управління [1].

У Методичних рекомендаціях до організації процесу формування управлінської звітності в банках України зазначається, що управлінський облік містить сукупність принципів, методик і процедур збору, оброблення і формування фінансової інформації про діяльність банку за об’єктами управління та складання звітності для забезпечення внутрішнього процесу прийняття керівництвом банку управлінських рішень [2].

Таким чином можна зробити висновок, що управлінський облік – це система інформаційної підтримки, завдяки якій керівництво банку може приймати оперативні та стратегічні управлінські рішення.

Система управлінського обліку складається з таких елементів:

- ризик-менеджмент;

- прибутковість;

- планування;

- фінансовий стан.

Ризик-менеджмент у банківській діяльності включає управляння двома групами ризиків – фінансовими та функціональними.

До фінансових ризиків відносять:

- кредитний, що у свою чергу, поділяється на портфельний, індивідуальний і ризик країни;

- операційно-технологічний;

- ринковий;

- валютний, що містить економічний ризик, ризик трансакції і трансляційний;

- ризик ліквідності, який поділяється на ринковий і балансовий;

- процентний, який поділяється на ресурсний, ризик кривої прибутковості, базисний і ризик права вибору.

До функціональних ризиків відносять:

- юридичний;

- стратегічний;

- ризик репутації.

Під прибутковістю розуміється механізм визначення фінансового результату, а також показники спреда, маржі, ROA, ROE тощо.

Чистий спред – це різниця між процентними – отриманими та сплаченими – ставками. За його допомогою визначають необхідну мінімальну різницю між ставками за активними й пасивними операціями, яка дає змогу банку мінімізувати витрати, але не принесе прибутку.

Чиста процентна маржа слугує для покриття витрат банку і ризику, у тому числі інфляційного, створення прибутку, покриття договірних угод.

ROA - показник прибутковості активів банку, який може використовуватися як коефіцієнт для оцінки діяльності керівництва банку.

ROE - прибутковість акціонерного капіталу. Цей показник характеризує діяльність та ефективність вкладення акціонерами своїх коштів та ефективність віддачі статутного капіталу, а також спроможність банку розпоряджатися всіма його коштами.

Планування – це наступний елемент управлінського обліку. Розрізняють стратегічне та фінансове (бюджетування) планування.

Під стратегічним плануванням розуміється процес визначення основних цілей і стратегії діяльності банку в умовах відповідного ринку.

Бюджет, у свою чергу, - це виражена в цифрах стратегія банку (приблизний обсяг фінансових, матеріальних і трудових ресурсів, необхідних для реалізації цілей та стратегії банку).

Найбільше поширення у практиці вітчизняних банків одержали такі два методи бюджетування:

- бюджетування збільшенням від досягнутого. Цей метод передбачає складання бюджету на основі фактичних результатів, досягнутих у попередньому плановому періоді;

- бюджетування з «нуля». Цей метод передбачає складання бюджетів без обліку показників попередніх періодів.

Фінансовий стан банку – останній елемент управлінського обліку. Фінансовий стан – це комплексне поняття, що відображає рейтинг підприємства на фінансовому ринку, його фінансову конкурентоспроможність (тобто платоспроможність, кредитоспроможність), ефективність використання фінансових ресурсів, власного капіталу, спроможність виконання зобов’язань пере державою, іншими юридичними особами і найманими робітниками та службовцями. Щоб дати оцінку фінансового стану комерційного банку і визначити перспективи його розвитку, необхідно проаналізувати не тільки баланс і інші звітні матеріали самого банку, але і дати характеристику економічного стану клієнтів банку (кредиторів і позичальників), оцінити конкурентів, провести маркетингове дослідження кон’юнктури ринку і т.д.

Ефективний управлінський облік дає змогу одержати інформацію, необхідну для визначення пріоритетів у діяльності банку і планування подальшої роботи, надає базу для оцінки можливостей, що відкриваються, і постачає механізми контролю за виконанням прийнятих рішень.

Завданням управлінського обліку є забезпечення керівництва в оперативному режимі інформацією про ризики, прибутковість і фінансовий стан звітних сегментів банку.

Результатом впровадження ефективної системи управлінського обліку є зменшення банківських ризиків, оптимізація продуктового ряду, підвищення прибутковості та конкурентоспроможності банку.

Література

1. Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України: Затверджено постановою Правління НБУ від 30.12.1998 р. № 566.

2. Методичні рекомендації до організації процесу формування управлінської звітності в банках України: Схвалено постановою Правління НБУ від 06.9.2007 р. № 324.

3. Бобиль В.В. Становлення сучасної системи ризик-менеджменту в кредитних установах // Банківська справа. - № 3(75). – 2007. – С. 65-76.

4. Бобиль В.В. Становлення та розвиток сучасного управлінського обліку у банківській діяльності // Банківська справа. – № 5. – 2008. – С. 20-28