Вінницький торговельно-економічний
інститут КНТЕУ
В умовах ринку комерційна організація, яка
самоорганізовується в соціально орієнтовану систему, функціонує в жорстких
умовах конкурентного середовища і має повну господарську самостійність. За
такої ситуації її діяльність спрямована на отримання переваг над конкурентами.
Це зумовлює необхідність переходу від традиційного до якісно нового підходу до
процесу управління реалізацією товарів у торговельних підприємствах, який ґрунтується
на використанні концепції маркетингу. Такий підхід повинен забезпечити
задоволення потреб ринку, прискорення товарообороту та збільшення
прибутковості торговельного підприємства.
У боротьбі за залучення нових і збереження вже
набутих клієнтів підприємствам необхідно йти на поступки, які виявляються у
різноманітних преференціях для покупців. В результаті цього, останнім часом, все
більшого поширення набуває така відома в усьому світі форма залучення клієнтів,
як розпродаж товарів, яку
можна розглядати як вивільнення від стокових товарів, а також як залучення
нових клієнтів.
Як показує світовий досвід, розпродаж є вигідний
усім учасникам торгового процесу: споживач отримує товар зі знижкою, продавець
оперативно реалізує товар, виробник не зазнає сезонного спаду виробництва.
Основним причинами необхідності проведення розпродажу
є:
-
зміна кон'юнктури ринку;
-
пошкодження товару;
-
потреба в реалізації товару в короткі строки (наприклад, наближення дати
закінчення термінів придатності або реалізації товарів);
-
зниження споживчих якостей товару та інше.
Таким чином, розпродаж - це маркетингова діяльність, яка звичайно здійснюється
в конкретний проміжок часу, в конкретному споживчому середовищі
і заохочує прямий відгук покупців за допомогою додаткових вигод, що для
продавця виявляється у зниженні цін.
Важливо правильно і послідовно організувати
розпродаж товарів та відобразити його в обліку торговельного підприємства,
оскільки основним джерелом інформаційного забезпечення прийняття ефективних
управлінських рішень є система обліку.
Перед початком розпродажу на підприємстві
необхідно видати наказ, що
регламентує порядок і умови продажу
товарів за зниженими цінами. Підписавши
наказ, керівництво підприємства створює комісію для проведення інвентаризації товарів,
ціни на які повинні бути знижені.
Розмір уцінки товарів визначає комісія на підставі
експертних оцінок з урахуванням ступеня втрати їхніх споживчих властивостей,
насиченості ринку такими товарами.
Інформування покупців про початок
проведення розпродажу здійснюється як безпосередньо в пунктах продажу через
вивіски всередині приміщення, так і за допомогою засобів масової інформації.
Зниження ціни товару в бухгалтерському обліку
передбачено Положенням
(стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси». Відповідно якого, якщо на дату балансу ціна запасів
знизилася або вони зіпсовані, застаріли або іншим способом втратили первісно
очікувану економічну вигоду, то запаси відображуються за чистою вартістю реалізації.
При цьому чиста вартість реалізації визначається по кожній одиниці запасів
вирахуванням з очікуваної ціни продажу передбачуваних витрат на завершення
виробництва і збут. Різниця між первинною вартістю запасів та їх чистою
вартістю реалізації і буде сумою зниження ціни. Якщо первісна вартість
товарних запасів перевищує їх чисту вартість реалізації, то сума перевищення
списується на витрати звітного періоду. На практиці це досягається уцінкою
запасів.
У податковому законодавстві (як і в нормативних
документах з бухгалтерського облкіку ) немає визначення терміна «знижка». З
огляду на підприємницьку практику знижку можна визначити як суму, на яку
знижується продажна ціна товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються)
покупцю, який виконав певні умови, встановленя продавцем.
Проаналізувавши
особливості обліку розпродажу на торговельному підприємстві можна виділити
певні проблеми, які потребують обґрунтованого вирішення. Так, потребує впорядкування бухгалтерський
облік операцій з розпродажу товарів з можливістю аналітичної і синтетичної
деталізації для раціональної організації їх контролю та прийняття обґрунтованих
управлінських рішень.
Оскільки
підприємство самостійно приймає рішення щодо ведення обліку та відкриття
рахунків третього і нижчих порядків, з метою деталізації інформації щодо
реалізації товарів за умов розпродажу доречно ввести аналітичні рахунки до рахунку
702 «Дохід від реалізації товарів»:
- 7021 «Дохід від реалізації
товарів»;
- 7022 «Дохід від реалізації
товарів зі знижками»;
- 7023 «Дохід від реалізації
товарів у період розпродажу»;
- 7024 «Дохід від реалізації
товарів за іншими заходами стимулювання».
За допомогою
цих рахунків з’являється можливість виділити з усього доходу торговельного
підприємства дохід від реалізації товарів шляхом розпродажу, що дає
можливість проводити поглиблений аналіз
продажів, вирішувати питання доцільності застосування того чи іншого маркетингового
інструмента. Це сприятиме прийняттю ефективніших управлінських рішень у процесі
формування чистого доходу підприємства.
Аналітичний
облік операцій з розпродажу товарів у системі управління має забезпечувати
відображення інформації щодо отриманих доходів, здійснених витрат і фінансових
результатів за кожним видом реалізованого товару, у розрізі товарних груп,
брендових компаній або постачальників, місць реалізації. Оскільки в нинішніх
умовах підприємство самостійно визначає асортиментну, маркетингову та цінову політику,
то аналітичні рахунки відкриваються
залежно від інформаційних потреб.
Слід
зазначити, що сучасна практика аналітичної деталізації обліку доходів і
фінансових результатів діяльності торговельного підприємства з продажу товарів
не задовольняє інформаційних потреб користувачів, що обумовлює потребу її
вдосконалення. Аналітичний облік має бути більш змістовним, достатнім і
відповідати своєму змісту – забезпечувати можливість оперативного аналізу
отриманих від реалізації товарів доходів і бути зручною та надійною базою для
прийняття ефективних рішень в управлінні розпродажем товарів.
Аналітичну
деталізацію інформації щодо розпродажу товарів для визначення фінансових
результатів (доходів і витрат) на торговельних підприємствах пропонуємо
здійснювати за такими критеріями:
- спрямованість інформаційних
потоків (зовнішні, внутрішні);
- об’єкти аналітики (підприємство
в цілому, відділи торговельного залу, товарні групи, товарні позиції);
- часова періодизація (за певний
період, на поточний час).
Така практика дасть змогу організувати дієву систему управлінського обліку
та внутрішньої звітності на підприємстві, суттєво підвищити якісний рівень внутрішнього контролю.
Аналітичній деталізації облікової інформації щодо висвітлення процесу
розпродажу потрібно приділяти більше уваги, оскільки вона є об’єктивною
передумовою для подальшого забезпечення аналізу, планування та контролю.
Головним недоліком існуючої системи управління реалізацією товарів на
торговельному підприємстві є її неоперативність. Закриття рахунків, визначення
витрат обігу, фінансового результату здійснюється бухгалтерією торговельного
підприємства, як правило, до кінця наступного місяця. Відповідно, управління
поточною діяльності магазину здійснюється тільки на підставі даних про обсяги
продажів та інформації про суму отриманого виторгу в касу магазину, що змушує
розраховувати прибуток інтуїтивно. Тому виникає об’єктивна необхідність у
підвищенні оперативності обліку з урахуванням нестандартних ситуацій на підприємстві,
пов’язаних з кампаніями, спрямованими на підвищення продажів товарів, що
потребує створення нових внутрішніх форм обліку. Так, облік реалізації товарів
за видами знижок, розпродажем, іншими активізаційними заходами для цілей
управління розпродажем товарів варто відокремлювати, фіксуючи дані у Відомості
щоденного обліку продажу товарів за активізацій ними заходами, застосування
якої разом із Журналом обліку прибутковості товарів є ефективним аналітичним
забезпеченням у прийняті управлінських рішень щодо розпродажу товарів.
Таким
чином, можемо зробити висновок, що розпродаж є маркетинговим методом зниження цін на надлишки товарів для
їх швидкої реалізації. Але існує ряд проблем щодо удосконалення
обліково-інформаційного забезпечення
управління процесом реалізації товарів за умов розпродажу, вирішення
яких дасть можливість значно підвищити прибутковість торговельної діяльності
вітчизняних підприємств.
Література:
1.Про
ціни і ціноутворення: Закон України від 03.12.1990 р. № 507 // Відомості
Верховної Ради України. – 1990;
2.Положення
(стандарт) бухгалтерського обліку 9
«Запаси», затв. наказом Міністерства фінансів України від
20.10.1999р.№246;
3.Ковенко
М. Залежався товар: проведіть уцінку // Податки та бухгалтерський облік. –
2009. - №38. – С.26 – 29;
4.Самарченко
О. Щоб ціна була звичайна, знижку пустимо у хід… // Бухгалтерія. – 2007. - №
17. – С. 44-49.