К. е.н., доцент Янчук Г.В., магістрант Пономаренко О.І.

Вінницький національний аграрний університет

Облік фактичних видатків в бюджетних установах

Загальноприйнятим у вітчизняній та зарубіжній економічній літературі є визнання провідної ролі видатків бюджетів у фінансовому забезпеченні потреб соціально-економічного розвитку суспільства.

Видатки бюджетних установ наочно відображають використання наданих асигнувань, виконання кошторису, характеризують загальний стан установ, тенденції їх функціонування та показники діяльності.

Виходячи з двоїстості характеру видатків бюджетних установ вони поділяються на касові і фактичні. Облік даних видів видатків відіграє надзвичайно важливе значення, адже сприяє раціональній організації діяльності установи та відображення її витрат у відповідних документах.

Дослідженням питань пов’язаних з обліком як фактичних, так і касових видатків займались такі вчені-обліковці, як С.В. Свірко, Р.Т. Джога, В.В. Собко, В.Т. Александрова, О.І. Ворона, В.Ф. Палій,П.К. Германчук, П.Й. Атамас,, М.Д. Врублевський, Л.В. Нападовська, Ю.В. Пасічник.

Видатки державного бюджету – це кошти, що спрямовуються на здійснення програм і заходів, передбачених законом про державний бюджет чи рішенням відповідної ради на бюджетний рік (за винятком коштів на погашення основної суми боргу та повернення надміру сплачених до бюджету сум) [1].

Порядок обліку фактичних видатків регулюється «Планом рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ» та «Порядком застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ», затвердженими ДКУ 10.12.1999 р. № 114.

Фактичні видатки виступають як видатки, що проведені за рахунок бюджету тим чи іншим установам. До них включаються видатки, які проведені, але не оплачені через відсутність коштів, і такі, які обліковуються за місцем проведення видатків. Фактичні видатки дають повну уяву про витратну частину бюджету. Під фактичними видатками розуміють також дійсні видатки установ для виконання кошторису. Ці видатки повинні бути підтверджені відповідними первинними документами.

Ці видатки відображають фактичне виконання норм, затверджених кошторисом, вони є показником кінцевого виконання кошторису установи, тому в разі виконання планового обсягу робіт вони мають відповідати сумам асигнувань за кошторисом [2].

Фактичні видатки обліковуються на рахунках 80 «Видатки із загального фонду» та 81 «Видатки спеціального фонду». За дебетом даних рахунків фіксуються суми фактичних видатків, проведених протягом року, за кредитом наприкінці року відбувається списання сум фактичних видатків за рахунок джерел їх фінансування [3].

Для аналітичного обліку фактичних видатків бюджетних установ призначено спеціальну «Картку аналітичного обліку фактичних видатків» типової форми, затвердженої наказом Державного казначейства України від 06.10.2000 №100, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.10.2000 за №747/4968.

Картка фактичних видатків ведеться щомісячно у розрізі кодів економічної класифікації видатків. Для кожного коду функціональної класифікації видатків, для загального і спеціального фондів, для кожного виду коштів спеціального фонду складаються окремі картки. Записи в картки про суми фактичних видатків здійснюють на підставі даних меморіальних ордерів і доданих до них первинних документів. Суми відшкодованих фактичних видатків записують на зворотному боці картки [4].

Основними негативними явищами у сфері обліку видатків в бюджетних установах є відсутність єдиних підходів до розробки дієвих механізмів удосконалення системи обліку з урахуванням вимог міжнародних стандартів, недостатність відповідних заходів переходу на єдині методологічні засади, а також створення уніфікованого організаційного та інформаційного забезпечення обліку.

Отож пріоритетним в організації обліку видатків є використання наступних пропозицій для його удосконалення:

- врахування у процесі формування бюджетної класифікації видатків як міжнародної практики обліку діяльності державного сектора, так і економічних реалій розвитку України;

- здійснення більш чіткої деталізації касових та фактичних видатків;

- дотримання вимог бюджетного законодавства;

- розробка та використання нових принципів, форм і методів управління обліку касових та фактичних видатків.

Реалізація вказаних пропозицій є запорукою підвищення правильності та достовірності відображення фактичних видатків в обліку.

Таким чином, розподіл видатків на касові та фактичні, їх облік і аналіз з урахуванням вказаних пропозицій посилить контроль над витрачанням бюджетних коштів, підвищить економію за рахунок зменшення витрат, а також покращить процедуру планування майбутніх витрат та аналізу видатків минулих років за окремими видами класифікації.

Література:

1. Бюджетний кодекс України, затверджений 08.07.2010 № 2456-VI

2. Котова С.С. Касові та фактичні видатки бюджетних установ: їх суть та економічне значення // Актуальні проблеми економіки. – 2010. - № 2. – С. 37 – 45.

3. Кравченко О.В. Доходи і видатки бюджетних установ у вітчизняній обліковій політиці // Бухгалтерський облік. – 2010. - № 28. – С. 6 – 7.

4. Повіренна Т. Аналітичний облік асигнувань, касових і фактичних видатків бюджетних установ // Школа бухгалтера. – 2009.- № 21. – С. 50 – 53.