К.е.н., доцент Шевчук О.Д., магістрант Пономаренко О.І.

Вінницький національний аграрний університет

Контрольно-ревізійна служба України: сучасні тенденції

Сучасний етап суспільного та економічного розвитку України в умовах світової фінансової кризи потребує чіткої керованості процесів трансформування національної економіки з боку органів державного управління. В умовах запровадження ринкових відносин важливо оптимально поєднати притаманні ринку регулятори економіки з усвідомленим та належно організованим управлінням державним господарством. Важливе значення має фінансовий контроль як форма контролю з боку держави за законністю та обґрунтованістю виконання фінансових операцій із визначення результатів господарської та управлінської діяльності, створення і використання фондів фінансових ресурсів на цілі економічного та соціального розвитку держави [1].

Державний фінансовий контроль спрямований на виявлення відхилень від прийнятих стандартів законності, доцільності й ефективності управління фінансовими ресурсами та іншою державною власністю, а за наявності таких відхилень – на своєчасне вжиття відповідних коригувальних і запобіжних заходів. Від ефективності державного фінансового контролю залежить економічне і політичне благополуччя нації [5].

Дослідженню підвищення ефективності фінансового контролю присвячено багато наукових праць, зокрема Бєльчика С.В. Заглада І.В., Кінащука Л.К., Костюшка В.В. та інших.

Еволюцію розвитку державного фінансового контролю в Україні можна поділити на чотири основних етапи.

1-й етап – фінансовий контроль в Україні як складовій частині Російської імперії.

2-й етап – фінансовий контроль в Україні під час правління Директорії та під час Жовтневої революції в Росії 1917 – 1919 рр.

3-й етап – фінансовий контроль в Україні під час перебування її у складі СРСР.

4-й етап – державний фінансовий контроль після набуття Україною незалежності.

Формально саме із цієї дати розпочинається історія Державної контрольно-ревізійної служби незалежної України та її становлення в системі виконавчої влади. Проте для ефективного державного фінансового контролю недостатньо тільки створити Державну контрольну-ревізійну службу. Для її ефективного функціонування необхідно удосконалити нормативно-правову базу, яка б сприяла її ефективній діяльності. Даний етап у новітній історії Державної контрольно-ревізійної служби України є чи не одним з найголовніших [4].

Основні функції органів Державної контрольно-ревізійної служби полягають в організації робіт по здійсненню ревізій та перевірок, узагальненню їх результатів, а також в організації заходів щодо усунення та попередження фінансових порушень. Це стосується зокрема:

- витрачання коштів бюджетів усіх рівнів та коштів державних цільових фондів;

- збереження державного майна в бюджетних установах;

- цільового використання і своєчасності повернення валютних кредитів, бюджетних та позабюджетних позичок, наданих під гарантію уряду;

- достовірності бухгалтерського обліку і звітності в бюджетних установах;

- поповнення дохідної частини бюджетів і державних цільових фондів; дотримання державної фінансової дисципліни підприємницькими структурами усіх форм власності.

Для підвищення ефективності контрольно-ревізійної роботи необхідно застосувати наступні заходи:

1. Розробити стратегічні завдання діяльності Державної контрольно-ревізійної служби України. Основні зусилля апарату повинні бути спрямовані на вирішення стратегічних завдань національної економіки. В залежності від реальної ситуації, що сформувалася в країні стосовно збереження державної власності, використання бюджетних коштів, суспільних соціальних нормативів та стратегічних напрямів розвитку національної економіки, повинні визначатися стратегія та технологія здійснення контрольно-ревізійних операцій [2].

2. Визначити своєчасність проведення ревізій і перевірок. Кількість ревізій стосовно виробничо-господарських об’єктів, установ, згідно з законодавством, носить в Україні плановий, регламентований характер. Крім того, основою для здійснення контрольно-ревізійних операцій є звернення слідчих органів, органів виконавчої влади тощо [3].

3. Орієнтуватися на результати діяльності Державної контрольно-ревізійної служби. Основним джерелом підвищення ефективності діяльності Контрольно-ревізійної служби є більш повне використання інформації про результати ревізій і перевірок, доведення їх до органів виконавчої і законодавчої влади [5].

4. Усунути причини, що призвели до відхилень чинного законодавства з питань збереження державної власності та бюджетних коштів потребує додаткового дослідження в напрямах оцінки їх розповсюдженості та значимості для національної економіки. Найбільш масові причини порушень чинного законодавства пов’язані із недосконалістю законодавчої бази.

Література:

1. Акімов В.В. Актуальні завдання державної контроль-ревізійної служби України: практика і проблеми // Урядовий кур’єр. – 2010. – №6. – С. 23-26.

2. Бєльчик С.В. Ефективний контроль неможливий без якісного правового поля // Фінансовий контроль. – 2006. – №3 (32). – С. 12-15.

3. Гетманець О.П. Колізії та прогалини бюджетного законодавства щодо контрольних повноважень органів державної контрольно-ревізійної служби України // Фінансовий контроль. – 2010. – №7. – С. 45-52.

4. Пушкарьова О.Ю. Передумови становлення державної контрольно-ревізійної служби України // Фінансовий контроль. – 2009. – №2. – С. 268-272.

5. Холозян Ю.С., Ковальчук Г.С. Напрями підвищення ефективності роботи контрольно-ревізійної служби України // Економічний простір. – 2009. – №23/1. – С. 255-260.