«Економічні науки»/ 7. Облік і аудит

Гутуряк Катерина Олександрівна

Буковинська державна фінансова академія

Науковий керівник Кудлаєва Н. В.

«ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З БЮДЖЕТОМ ПО ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ»

Вступ. У даній статті розглянуто такий непрямий податок як податок на додану вартість, висвітлено особливості та проблеми обліку розрахунків з бюджетом по ПДВ, а також запропоновано шляхи вдосконалення обліку даного непрямого податку, оскільки саме ПДВ є одним із основних податків всієї системи оподаткування, завдяки якому формується значна частина державного бюджету України, але і водночас він є самим проблемним податком.

Аналіз наукових досліджень і публікацій із вивчення проблем, пов’язаних з обліком розрахунків з бюджетом по податку на додану вартість присвячені праці вітчизняних та зарубіжних учених та фахівців, таких як Г.В. Нашкерська, В.К. Орлова, М.С. Орлів, С.В. Хома, Н. А. Ривак тощо.

Мета дослідження. На нашу думку, саме при обліку розрахунків по податку на додану вартість виникає багато питань, непорозумінь та суперечностей щодо правильного визнання податкового зобов’язання чи податкового кредиту та відповідно відображення податку на додану вартість на рахунках бухгалтерського обліку. Тому необхідно конкретизувати порядок визнання податкових зобов’язань та податкового кредиту з ПДВ, здійснити уточнення та обґрунтування порядку відображення їх в системі рахунків бухгалтерського обліку, а також показати взаємозв’язок даних бухгалтерського обліку та податкової звітності.

Викладення основного матеріалу. Згідно ситуації, що склалася на сьогодні у вітчизняній практиці оподаткування ПДВ, бачимо, що цей процес має певні недоліки, такі як неможливість реального відшкодування з бюджету суми надлишку податкового кредиту над податковим зобов’язанням та низька фіскальна ефективність даного податку [6, 460]. Податок на додану вартість є одним із непрямих податків в Україні, що широко застосовується на всі операції, які тільки можуть здійснюватися на підприємстві, таким чином обтяжуючи розрахунки між підприємствами за товари, роботи, послуги між собою та між населенням країни, оскільки найбільший тягар сплати ПДВ припадає саме на населення. ПДВ є дійсно обтяжливим податком для всіх підприємств, тому вони часто намагаються знайти нові шляхи не сплати податку або заниження суми виплати до бюджету. У зв’язку з чим ці питання розглядалась при прийнятті нового Податкового кодексу України, та були внесені певні корективи. Відтак, тепер податкова накладна підлягає реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, тільки після цієї реєстрації продавець може надати її покупцю. Це, на нашу думку призведе до несвоєчасного відображення суми податкового кредиту з ПДВ та загальної суми ПДВ до сплати, оскільки покупець може визнати суму податкового кредиту лише за наявності податкової накладної, яка, в свою чергу, буде затримуватись у продавця. Відповідно до Наказу №969 від 21.12.10 р. в усіх податкових накладних має зазначатися код (01-11), що характеризує причину заповнення податкової накладної [1]. Це буде сприяти збільшенню роботи, проте внесе більшу ясність нарахування та сплати ПДВ.

Певні зміни відбулись і при оформленні реєстру виданих та отриманих податкових накладних. Відтак згідно Наказу №1002 від 24.12.10 р. виправлення помилок у Реєстрі може здійснюватися лише методом «сторно», у момент виявлення таких помилок, а не ще й коректурним методом. Платники ПДВ мають складати окремі податкові накладні та вести окремі Реєстри, якщо це сільськогосподарські підприємства, що застосовують спеціальний режим оподаткування, інші сільськогосподарські та переробні підприємства усіх форм власності. Реєстр має обов’язково вестися в електронному вигляді, оскільки платники ПДВ мають у встановлений звітний період подавати електронний варіант Реєстру до органів державної податкової служби [2]. Усі ці нововведення будуть сприяти деталізації та конкретизації розрахунків суми ПДВ до сплати в бюджет, що будуть попереджувати зловживання, що здійснюються платниками ПДВ. Проте, на нашу думку, деякі зміни будуть продукувати комп’ютерному шахрайству, тому держава має забезпечити чіткий контроль електронних передач даних Реєстрів.

Що стосується самого обліку сум ПДВ, то тут є незрозумілим те, що назви рахунків, на яких обліковуються суми податкового кредиту та податкового зобов’язання не відповідають своєму економічного змісту. Відтак субрахунок 643 «Податкове зобов’язання» є активним, тоді як відповідно до Інструкції №291 тут ведеться облік сум ПДВ, визначеної виходячи із суми одержаних авансів (попередньої оплати) за готову продукцію, товари та інші матеріальні цінності та нематеріальні активи, роботи, послуги, що підлягають відвантаженню (виконанню), а субрахунок 644 «Податковий кредит» є пасивним і на ньому відображається сума податку на додану вартість, на яку підприємство набуло право зменшити податкове зобов’язання [3].

ПДВ від сум авансових платежів покупців і замовників нараховується за дебетом субрахунку 643 «Податкове зобов’язання», і сальдо цього субрахунку може бути і дебетовими, а не тільки кредитовим, як це випливає з його назви.

За кредитом субрахунку 644 «Податковий кредит» нараховуються суми ПДВ, на які підприємство набуло право зменшити податкове зобов’язання у зв’язку з авансовими платежами, сплаченими постачальникам та підрядникам за товарно-матеріальні цінності, роботи, послуги в порядку попередньої їх оплати, тобто сальдо авансом нарахованого в податковому обліку податкового кредиту може бути лише кредитовим.

Отже, згідно з Інструкції до Плану рахунків субрахунок 643 «Податкове зобов’язання» є активним, а субрахунок 644 «Податковий кредит» – пасивним, сальдо відповідно і дебетове і кредитове. Тому назва цих субрахунків за Планом рахунків не відповідає їх економічному змісту та структурі.

На нашу думку, на субрахунку 643 мають обліковуватись податкові зобов’язання з ПДВ, розрахунковий період яких не настав, а на субрахунку 644 – податковий кредит, розрахунковий період якого не настав, і ці субрахунки повинні мати назви, встановлені Інструкцією до Плану рахунків.

Оскільки є два варіанти визначення виникнення податкового зобов’язання чи податкового кредиту, бухгалтер може самостійно вибрати найбільш доцільний йому варіант, і відповідно використовувати два субрахунки-дублери – 643 «Податкове зобов’язання» та 644 «Податковий кредит». Для правильного відображення сум ПДВ бухгалтеру необхідно звіряти дані обох обліків, нехай це займе більше часу, але підприємство не буде мати штрафних санкцій, буде збережено імідж належного платника податків.

На нашу думку найчастіше помилки здійснюються при визначенні події, за якою настає право на отримання податкового зобов’язання або податкового кредиту. Тому бухгалтер обов’язково повинен врахувати подію платежу, щоби правильно відобразити суму податку на додану вартість за поточний період. Як відомо, існують дві методики визначення дати та права виникнення податкового кредиту чи податкового зобов’язання: або за правилом «першої події», або за касовим методом. При різних методах відповідно і різні проводки [5, 284-286]. Багато помилок виникає саме при використанні правила «першої події». Як відомо, податковий кредит може виникати лише за умови наявності документа – податкової накладної, яку виписує постачальник або іншого підтверджуючого документа, тобто податковий кредит може настати в момент отримання податкової накладної від постачальника [1]. Проте якщо постачальних за якихось умов її затримує, підприємство не може відобразити податковий кредит (Дт 641). В цьому випадку замість 641 рахунку буде використовуватись «дублер» - рахунок 644 «Податковий кредит». Наприклад, отримали товар, проте накладна ще не надійшла – Дт 28 Кт 631, відображено податковий кредит – Дт 644 Кт 631, отримання накладної – Дт 641 Кт 644. Відповідно, якщо замість 644 використати 641, можна зависити суму свого податкового кредиту та неправильно визначити суму ПДВ до сплати. На нашу думку, легше використовувати касовий метод, оскільки за ним податковий кредит чи податкове зобов’язання може виникати лише в момент оплати, а не за «першою» подією. Від так лише після отримання грошей від покупця ми можемо відобразити податкове зобов’язання – Дт 311 Кт 361, Дт 643 Кт 641. Використовуючи касовий метод розбіжностей у бухгалтерському та податкового обліку не мають бути, оскільки все дуже просто – 1) наше підприємство перерахувало гроші за отриману продукцію – наступив податковий кредит, 2) отримано гроші на поточний рахунок – виникло податкове зобов’язання [4, 328].

Значним недоліком бухгалтерського й податкового обліку податку на додану вартість є той факт, що нормативними документами з обліку ПДВ не передбачено та не встановлено конкретний порядок перевірки й звірки підсумкових даних про податковий кредит і податкове зобов’язання з ПДВ за звітний період перед складання податкової декларації з податку на додану вартість, що не сприяє попередженню й недопущенню помилок при складанні декларації. Тому необхідно внести порядок перевірки і звірки податкового і бухгалтерського обліку ПДВ в нормативно-правових документах, це в свою чергу сприятиме правильному відображенню сум ПДВ, що сплачується до бюджету та уникненню штрафних санкцій.

Висновок. Сьогодні ПДВ є одним із найпоширеніших та найпроблемніших податків, тому необхідно застосовувати нові шляхи вдосконалення обліку розрахунків з бюджетом на додану вартість, що значно полегшить ведення обліку даного податку, правильного і достовірного його відображення на бухгалтерських рахунках як в фінансовому обліку, так і в податковому, а, відтак, і правомірної сплати до бюджету податку на додану вартість, а саме:

- на нашу думку, на субрахунку 643 «Податкові зобов’язання» мають обліковуватись податкові зобов’язання з ПДВ, розрахунковий період яких ще не настав, а на субрахунку 644 «Податковий кредит» – податковий кредит, розрахунковий період якого не настав, і відповідно ці субрахунки повинні бути достатньо та зрозуміло обґрунтовані;

- при визначенні події, за якою настає право на отримання податкового зобов’язання або податкового кредиту використовувати касовий метод;

- необхідно здійснювати перевірку і звірку податкового і бухгалтерського обліку сум ПДВ на підприємствах.

Література:

1. Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення: Затверджено Наказом ДПАУ № 969 від 29.12.2010 року // http://zakon.rada.gov.ua

2. Про затвердження форми реєстру отриманих та виданих податкових накладних та порядку його ведення: Затверджено наказом ДПА №1002 від 24.12.2010 року // http://zakon.rada.gov.ua

3. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань та господарських операцій підприємств і організацій: Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291 // http://www.dtkt.com.ua

4. Нашкерська Г.В. Фінансовий облік // Навч. посіб. К.: Кондор, 2005 – 503с.

5. Орлова В.К., Орлів М.С., Хоми С.В. Фінансовий облік // Навч. посіб. К.: Центр учбової літератури, 2010 – 510с.

6. Ривак Н. А. Податок на додану вартість у податковій системі України: проблеми і перспективи // Вісник Львів. УН-ТУ.-2008.-№39.-С.524.