С.В. Діденко, к.е.н., Р.А. Міщенко, к.т.н.

Полтавський національний технічний

університет імені Юрія Кондратюка

ПРИНЦИПИ ПЛАНУВАННЯ АУДИТОРСЬКОЇ ПЕРЕВІРКИ

Планування є одним із головних методологічних принципів організації аудиторської перевірки. Відповідно до стандартів аудиту аудиторська перевірка має бути належним чином спланована. Міжнародний стандарт 300 «Планування» зміст процесу планування розкриває таким чином: це розробка загальної стратегії й детального підходу до очікуваного характеру, часу та обсягу аудиту. Планування як процес дає можливість найбільш раціонально виконати аудит і одночасно зменшити ризик невиявлення найсуттєвіших моментів діяльності клієнта [1, с. 30].

У процесі планування реалізується ряд послідовних етапів, у межах яких проводиться попереднє ознайомлення з підприємством-клієнтом та сферою його діяльності, врегулювання взаємовідносин із клієнтом шляхом підписання договору на проведення перевірки, оцінювання ризиків та суттєвості, визначення мети, завдань, аудиторських процедур, що будуть реалізовані в процесі перевірки. Зазначені моменти визначають зміст аудиторських документів із планування – загального плану і програми.

Отже, належним чином організований процес планування аудиту дає змогу розробити загальний план та програму аудиторської перевірки; виконати всі заплановані аудиторські процедури та здійснити контроль виконання робіт; надати впевненості в тому, що увага зосереджена на основних аспектах, що робота виконана повністю.

При плануванні аудиторської перевірки слід дотримуватись загальних методологічних принципів аудиту, таких як [1, с. 27]:

- обґрунтованість оцінки значущості аудиторських свідоцтв;

- визначення критеріїв суттєвості й достовірності;

- дотримання методики і техніки аудиту;

- оцінка ризиків та вибору даних, аналіз інформації й формування висновків;

- відповідальність за результати аудиту;

- повне інформування клієнта.

Але, крім зазначених принципів, процес планування має ґрунтуватись на принципах, що мають локальне відношення до планування.

В.І. Подольський пропонує до принципів планування аудиторської перевірки віднести принципи комплексності, безперервності та оптимальності [4, с. 217–218]. О.А. Петрик доповнює їх принципами цілісності, доречності, ефективності, гнучкості і контролю [3, с. 94–95].

Н.І. Дорош чітко не виокремлює принципи аудиту, але наголошує на тому, що аудиторський план і програма є об’єктом безпосередньої відповідальності аудитора та має враховувати індивідуальність кожного клієнта [2, с. 195].

На основі узагальнення наукової думки пропонується такий перелік принципів планування аудиту:

Принцип комплексності – передбачає забезпечення взаємозв’язку і взаємоузгодженості всіх етапів планування – від попереднього планування до складання загального плану та програми.

Принцип ефективності – передбачає розроблення оптимальних планів і програм, виконання яких забезпечить отримання достовірних та достатніх аудиторських доказів із найменшими витратами праці й часу.

Принцип системності – план має передбачити оцінювання всіх суттєвих аспектів аудиторської перевірки, дослідження стійких причинно-наслідкових зв’язків, які можуть вплинути на думку щодо достовірності фінансової звітності. Реалізація цього принципу при розробленні програм аудиту проявляється в урахуванні якісних аспектів подання фінансової звітності, таких як: існування і наявність; повнота; права й зобов’язання; оцінка і вимірювання; подання і розкриття інформації.

Принцип гнучкості – передбачає можливість внесення змін у план та програму перевірки у зв’язку з виявленими непередбачуваними обставинами.

Принцип контролю – документи з планування аудиту виступають дієвим засобом контролю повноти і своєчасності здійснення аудиту шляхом виявлення відхилень від визначених напрямів контролю, аудиторських процедур, строків їх виконання.

Принцип оптимальності – в процесі планування аудиту необхідно забезпечити варіантність для можливості вибору оптимального варіанта загального плану і програми аудиту на основі критеріїв, визначених аудиторською фірмою.

Принцип відповідальності – аудитор несе безпосередню відповідальність за зміст документів із планування аудиторської перевірки.

Дотримання зазначених принципів при плануванні аудиторської перевірки має забезпечити розроблення таких планів і програм аудиту, які дозволять організувати і провести аудиторську перевірку на високому рівні, суттєво знизити ризики та забезпечити досягнення мети аудиту.

Література

1. Давидов Г.М. Аудит: навч. посібник / Г.М. Давидов; 2-е вид., перероб. і доп. – К.:Т-во «Знання», КОО, 2001. – 363 с.

2. Дорош Н.І. Аудит: методологія і організація / Н.І. Дорош. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2001. – 402 с.

3. Петрик О.А. Аудит: методологія і організація: монографія / О.А. Петрик. – К.: КНЕУ, 2003. – 260 с.

4. Аудит: учебник для вузов / [В.И. Подольский, Г.Б. Поляк, А.А. Савин и др.; под ред. проф. В.И. Подольского; 2-е изд., перераб. и доп.]. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. – 655 с.