Экономические науки. Учет и аудит

к.е.н., доцент Король Г.О. Кармазіна О.М.

Національна Металургійна Академія України

Обґрунтування методу обліку витрат на промисловому підприємстві

Сучасний стан економіки нашої країни потребує якісної системи управління кожним підприємством. Для підвищення інформативності системи управління підприємством в умовах ринкових перетворень вагомого значення набувають методи обліку витрат, які дозволяють оперативно управляти витратами на виробництві. Проблема ефективного управління витратами є актуальною для багатьох підприємств, особливо сьогодні, коли в економіці країни постійно відбуваються зміни. Одним з головних завдань апарату управління на сьогодні є створення такої системи управління витратами виробництва, яка б давала можливість керувати витратами на всіх етапах виробничого процесу, дозволяла встановлювати залежність параметрів зниження витрат виробництва і зростання якості продукції та її обсягів. В Україні переважна більшість підприємств є промисловими саме тому об’єктом дослідження обрано промислове підприємство.

Методичні підходи до методів обліку витрат виробництва продукції в останній час зазнають критичних оцінок з боку науковців та практиків. В їх дослідженнях відмічається, що методи стандарт – кост, нормативний, дирек-костинг не зайняли того місця в Україні, яке належить їм в усіх розвинених країнах. У літературних джерелах немає єдиного підходу до класифікації методів обліку витрат. Передусім, при обґрунтуванні методу обліку витрат необхідно визначити доцільність класифікації методів обліку витрат. Так, Ю. Мишин виділяє дві класифікаційні ознаки: щодо технології та організації виробництва (по виробничий, попроцесний, позамовний, попередільний, безособовий, нормативний, оперативний) та щодо об’єктів виробництва (деталь, виріб, вузол, група виробів, замовлення, процес, переділ, виробництво) [3, с.123]. М. Вахрушина групує методи обліку витрат і калькулювання за трьома ознаками, а саме за: об’єктами обліку витрат (попроцесний, попередільний, позамовний, метод обліку (калькулювання) витрат по функціях - АВС –метод); повнотою врахованих витрат (калькулювання повної та неповної собівартості); оперативністю обліку і контролю витрат (облік фактичної собівартості і нормативних витрат) [4, с.107]. Т.Карпова зазначає, що діючі системи обліку витрат можна класифікувати за такими ознаками: об’єктами групування (позамовне і попроцесне), ступенем нормування (фактичних ї нормативних витрат), повнотою охоплення процесами (напівфабрикатний і безпівфабрикатний), кількістю продуктів ( одно- і багатопродуктивний) [5, с.150-151]. Ф.Бутинець, Л.Чижевська, Н.Герасимчук виділяють такі методи обліку виробничих витрат: подетальний, по виробах, за групами виробів, по замовленнях, процесах, виробництвах [2,с.126].

На основі даної аналітичної літератури виникає потреба в обґрунтуванні та застосування методів обліку витрат на промисловому підприємстві. Метою статті є обґрунтування методу обліку витрат на промисловому підприємстві. В залежності від типу підприємства потрібно використовувати той чи інший метод обліку витрат. Для торговельного підприємства характерним є позамовний метод, всі витрати тут враховують по замовленням, незалежно від складності виробничого процесу. Таким чином немає необхідності умовного розподілу витрат між готовою продукцією і незавершеним виробництвом. Металургійне виробництво характеризується великою кількістю переділів і технологічних операцій, послідовним поглинанням витрат, понесених на попередньому переділі. З урахуванням особливостей металургійної галузі виробництва є потреба впровадженні такої системи обліку витрат, як система «директ-костинг». Даний метод сприяє моделюванню маржинального доходу, що дозволить відмовитися від умовного розподілу накладних і непрямих витрат, вибрати кращий з альтернативних варіантів виробництва і реалізації продукції без детального розрахунку собівартості, розрахувати обсяг продажів, необхідний для беззбиткової роботи підприємства, визначити внесок кожного виду продукції в покриття постійних витрат і, відповідно, прийняти рішення про зміни в асортименті виробництва і реалізації продукції. Головна особливість системи «директ-костинг» полягає в тому, що собівартість промислової продукції обліковується і планується тільки в частині змінних витрат. Змінні витрати збираються на окремому рахунку і періодично списуються на дебет рахунка «Прибутки та збитки», а всі постійні витрати ставляться за період. По змінним витратам оцінюються також залишки готової продукції на складах незавершене виробництво. Ця система не позбавлена недоліків, але переваги в співставленні з системою повного обліку та розподілу витрат суттєві. При використанні методу обліку повних витрат собівартість реалізованої продукції буде більшою, при використанні методу обліку змінних витрат – меншою, тому, що в першому випадку у формуванні собівартості беруть участь усі виробничі (і змінні, і постійні) витрати. В Україні практичного застосування набула система обліку повної собівартості, але відсутній досвід практичного застосування системи «директ-костинг», тобто розрахунок собівартості методом змінних витрат. Вибір однієї з систем залежить насамперед від практичної користі застосування цих систем. Метод «директ-костинг» має практичну цінність і, перш за все, сприяє підвищенню впливу на ефективне і раціональне використання ресурсів металургійного підприємства. Застосування цього методу на всіх рівнях управління витратами дає можливість в повному обсязі реалізовувати його аналітичні можливості і використовувати як інструмент управління виробництвом в цілому.

Для доцільного вибору методу обліку витрат на будь-якому підприємстві важливо знати характеристику кожного методу. Стисла характеристика основних методів обліку витрат наведена в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 Характеристика методів обліку витрат

Методи обліку витрат	Характеристика	Переваги	Недоліки	Можливість використання на промисловому підприємстві
1. Попередільний а)напівфабри-катний; б)безпівфаб- рикатний	При цьому методі витрати обліковуються в розрізі технологічних переділів, а в середині їх – по статтям калькуляції в розрізі видів продукції або напівфабрикатів. Такий метод обліку витрат застосовують, де продукція виготовляється при послідовній переробці вихідної сировини за окремими стадіями (переділами) технологічного процесу. При напівфабрикатному методі визначається собівартість напівфабрикатів різного ступеня готовності, а також ведуть бухгалтерський облік руху напівфабрикатів. При безпівфабрикатному методі собівартість напівфабрикатів по переділам не калькулюється, а визначається як сума цехових витрат.	а)Забезпечує контроль за рухом і збереженням напівфабрикатів. б) Значно зменшується кількість облікових записів і спрощується облік виробничих витрат.	а) Значним недоліком є значне ускладнення обліку виробничих витрат, а також те, що напівфабрикати власного виробництва включаються в собівартість готової продукції загальною статтею і для визначення статей витрат, з яких складається собівартість готової продукції, необхідні додаткові розрахунки. б)Послаблюється контроль за рухом і зберіганням напівфабрикатів власного виробництва.	Використовується на підприємствах чорної металургії повний технологічний цикл складається з таких виробництв, як доменне, сталеве, прокатне. Перші два переділи виготовляють напівфабрикати - чавун, сталь, які переробляють на наступному переділі, і лише третій переділ (прокатний) випускає готову продукцію.

Продовження таблиці 1.1

2.Позамовний	При даному методі всі витрати враховують по замовленням, незалежно від технологічного процесу. На кожен замовлення відкривається калькуляційна карточка. В межах кожного замовлення витрати враховують по статтям калькуляції. Кожному замовленню присвоюють окремий номер, який зазначають в усіх документах про витрати на це замовлення, якими оформлюють прямі витрати на виробництво (нарядах, маршрутних листах та ін).Витрати по незавершеним замовленням залишаються на балансі, як витрати у незакінченому виробництві.	Всі витрати тут враховують по замовленням, незалежно від складності виробничого процесу. Таким чином немає необхідності умовного розподілу витрат між готовою продукцією і незавершеним виробництвом.	Незбіжність калькуляційного періоду з звітним, що заважає контролю за витратами засобів і виявлення результатів за кожний звітний період.	Застосовують в основному в індивідуальних та дрібносерійних виробництвах. До таких виробництв належать судно-, турбо-, авіабудівні, важке машинобудівництво та інші виробництва. На сьогодні даний метод широко використовується на вітчизняних підприємствах.
3.Облік нормативної собівартості	Нормативний метод обліку витрат на виробництво використовується для щоденного виявлення відхилень від діючих норм на виробництво з метою запобігання надмірних витрат	Можливість поточного оперативного обліку витрат шляхом обліку відхилень від норм; відокремлений облік змін норм , тобто контроль за здійсненням	Виникає значна час-тина відхилень від норм, пов’язаних з використанням сиро-вини і матеріалів на виробництво вияв-ляється за допомогою	В сучасних умовах дуже складно його використовувати тому, що постійна зміна цін буде приз-водити до постійної зміни нормативів на

Продовження таблиці 1.1

	коштів підприємства	режиму економії; охоплення нормативними калькуляціями значної частини витрат.	інвентаризації по структурних підроз-ділах і за весь звітний період. Це призводить до великої кількості неврахованих витрат.	елементи витрат.
4.Метод директ- костинг	Система обчислення тільки на основі прямих (змінних) виробничих витрат; а решта витрат постійнх виробничих і невиробничих покри-вається за рахунок загального фонду фірми.	Продовження табл. 2.2 Сприяє спрощенню обліку та контролю за рахунок скорочення статей витрат. Дані про собівартість, обсяг, прибутки, необхідні для цілей планування прибутку, можна отримати з звітності. Маржинальний дохід, дає можливість відіб-рати вироби з найбіль- шою рентабельністю та впроваджувати їх у виробництво.	Основні труднощі полягають у відокремленні постійних витрат. Значна частина напівзмінних витрат може розподілитись по-різному залежно від методу, який ви-користовується, а це в свою чергу, буде поз-начатися на резуль-таттах. Також виникає проблема у визначенні суми податку на прибуток.	Даний метод потрібно впроваджувати, він надасть керівництву інформацію для прийняття ефектив-них управлінських рішень.

Продовження таблиці 1.1

5.Метод стандарт - кост

В основі лежить чітке запровадження норм витрат матеріалів, робочого часу, заробітної плати та інших витрат, пов’язаних з виготовленням продукції. Система оперативного управління і контролю за ходом виробничого процесу і витратами на виробництво, а також система аналізу причин, в силу яких утворилася різниця між стандартною та фактичною собівартістю продукції та прибутком від її реалізації.

Використовується для прийняття рішень. На підставі встановлених стандартів можна заздалегідь визначити суму очікуваних витрат на виробництво і реалізацію виробів, а також скласти звіт про прибутки та збитки. Керівництво підприємства отримує інформацію про величину відхилень від нормативів і причини їх виникнення.

Важко скласти стандарти згідно з технологічною картою виробництва. Зміна цін, викликана конкурентною боротьбою за ринки збуту товарів, інфляція ускладнює обчислення незавершеного виробництва залишків готових виробів на складі. Крім того, не на всі виробничі витрати можна встановлювати стандарти. При великій кількості замовлень за короткий час обчислювати стандарт на кожне замовлення незручно.

На сьогодні в Україні метод стандарт-кост не використовується. При великій кількості замовлень за короткий час обчисювати стандарти на кожне замовлення незручно, особливо, якщо підприємство має велику кількість переділів. Хоча за кордоном даний метод активно застосовується.

Виходячи з наведеного, можна зробити висновок, що система «директ-костинг» найбільш повно відповідає ринковим умовам господарювання і сприяє вирішенню ряду важливих завдань, пов’язаних з ефективністю діяльності підприємства, зокрема металургійного. Вона дозволяє виявити оптимальні пропорції між змінними і постійними витратами, ціною і обсягом виробництва (реалізації), сформувати оптимальну структуру виробництва продукції, приймати обґрунтовані управлінські рішення з підвищення ефективності діяльності підприємства, мінімізувати підприємницький ризик. Використання даного методу в діяльності металургійного підприємства, сприяє формуванню оптимального асортименту продукції на основі визначення рівня маржинальной рентабельності і обґрунтуванню управлінських рішень з метою зниження економічних ризиків.

Аналіз розглянутих методів обліку витрат дозволив визначити область застосування, переваги і недоліки кожного методу і на основі отриманих результатів аргументувати вибір методу обліку витратами для металургійного підприємства.

Список використаних джерел

1. Врублевський Н.Д. Управлінський облік витрат виробництва і собівартості продукції в галузях економіки: Навч. посібник – М., 2004.- 376с.

2. Бутинець Ф.Ф., Давидюк Т.В., Малюга Н.М. Бухгалтерський управлінський облік: Підручник / За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. – 2-ге вид. – Житомир: ПП «Рута», 2003. – 480с.

3. Мишин Ю.А. Управлінський облік: управління витратами і результатами виробничої діяльності: Монографія. – М., 2002.- 176с.

4. Вахрушина М.А. Бухгалтерський управлінський облік: Підручник. – 3-е вид., доп. і пер.-М.; Л., 2004.-576с.

5. Карпова Т.П. Управлінський облік: Підручник. – 2-е вид., доп. і пер.- М., 2004.-351с.