Токарєва Н. І.

Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара, Україна

Проблеми впливу цінової політики на стратегічний розвиток сільського господарства

Особливістю ведення економічної діяльності у сільському господарстві є засіб виробництва, котрим виступає земля. Слід відмітити також той факт, що результати діяльності сільгоспвиробників напряму залежать від якісних її характеристик – кліматичних умов, родючості, наявності заходів по відновленню ґрунту. За таких умов навіть за наявності стимулюючого податкового законодавства досить важко втримати високі показники прибутковості у цій галузі.

Рис.1. Зернові культури

Проте за таких умов досить вагомий вплив на стратегічну поведінку сільгоспвиробника має цінове регулювання. Зважаючи на специфіку галузі функціональна залежність впливу ціни на об’єми виробництва має затримку на один період, тобто господарський рік. Так, наприклад ціна встановлена у 2009 році буде мати свої результати об’єму виробництва тільки у 2010 році. Слід також відмітити, що залежність має не завжди лінійний характер, а як мінімум лінійно зважений на похибку у часових змінах. Планування об’єму посівних площ під окрему культуру загалом будується на основі зваження поведінки цінової політики, але кожне господарство не робить її в лінійній залежності. Кожне окремо взяте господарство у різній мірі перестраховується за для отримання хоча б меншого, але гарантованого доходу, котрий би давав змогу хоча б малому розвитку господарства. Для таких цілей можна користуватися моделлю Токарєвої для оптимізації ведення сільськогосподарських процесів, котра у своїх рамках дає досить непогані прогнозні розрахунки із яких вже далі можна будувати стратегію поведінки.[1]

Але запинимося більш детально на проблемі цінового впливу на стратегічний розвиток сільського господарства. Для прикладу візьмемо найбільш поширені групи культур, що беруться до посівного плану найбільшою кількістю сільгоспвиробників. Серед таких культур визначимо наступні: зернові та зернобобові культури, цукрові буряки, насіння соняшнику.

Розглянемо першу групу продуктів сільгоспвиробництва – зернові та зернобобові культури(Рис.1. Зернові культури). Помістивши для зручності аналізу дані, що характеризують об’єми виробництва та відповідні ціни на реалізацію продукції можна зробити наступний висновок: реакція змін об’ємів виробництва зернових культур у поточному періоді залежить від цінової політики попереднього звітного періоду. Проте, коли взяти до уваги часові зміни у статистичній вибірці бачимо, що з а останні три звітних роки розмір перестрахування господарств дещо збільшується з кожним роком, що можна побачити із все більшого «відставання» об’ємів продажу від характеру зміни цінової політики.

Рис.2. Цукрові буряки

Розглянемо другу групу продуктів сільгоспвиробництва – цукрові буряки(Рис.2. Цукрові буряки). Проаналізувавши зіставлені дані ціни та об’ємів виробництва можемо зробити висновок: об’єм виробництва цукрових буряків є менш еластичним по відношенню до цінових змін, але у свою чергу також має тенденцію до «запізнення» цінової реакції у часовому проміжку. Також виходячи із наведених даних можемо зробити висновки щодо збільшення об’ємів виробництва продукту як наслідок реакції зростанню цін.

Розглянемо наступну групу продуктів – насіння соняшника(Рис.3. Насіння соняшника). Аналіз цієї групи продукції має свої особливості через досить велику залежність об’єму проданої продукції від кліматичних умов зростання культури, тобто її врожайності у поточному періоді.

Рис.3. Насіння соняшника

У 2007 році було зібрано досить скрутний врожай соняшникового насіння, через це дані статистики мають не зовсім чіткий характер. Як відомо, незважаючи на невеликий врожай, більшість господарств за зниженими цінами не захотіло продавати насіння і вирішило залишити його на зберіганні у складах. Проте у наступному 2008 році коли ціна на соняшникове насіння досить реально зросла навіть у порівнянні із 2006 роком, господарства продали і отриманий свіжий врожай і сховане на складах насіння. Саме такий фактор і дав статистику стрімкого зростання об’ємів виробництва продукції у 2008 році. Можливості експорту соняшникового насіння спонукали господарства до збільшення об’ємів виробництва даного виду продукції.

Тому за таких умов, що склалися внаслідок багатьох чинників як природного так і політичного характеру ми не можемо говорити про функціональний вплив на об’єми виробництва впровадженої цінової політики. Проте аналізуючи зміщену ціну реалізації можна прогнозувати і подальше зростання виробництва даного виду продукції сільськогосподарського призначення.

Таким чином, ми бачимо вплив цінової політики на розвиток сільгоспвиробника як економічно активної одиниці ринкової економіки і визначили його досить вагомий спектр. Через це, можна сказати, що раніше прийняті міри прогнозування плану посівної за стаціонарних раніше заданих цін неможливо, так як буде давати неточні результати підрахунків, а отже і збою системи прогнозування на мікроекономічному рівні.

За таких умов запропонована нами раніше модель Токарєвої для оптимізації ведення сільськогосподарських процесів потребує уточнення та доповнення і на практиці без змін може прийматися як неточний метод прогнозування.

Література

1. Васильев Ф.П. Численные методы решения экстремальных задач., М.: Наука, 1980

2. Токарєва Н. І. Моделювання оптимальних дій щодо підвищення врожайності сільськогосподарських культур. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Новітні досягнення науки-2010»., Прага, 2010