УДК 378.147 Сіняговська І.Ю.

Криворізький державний педагогічний університет,Україна

Когнітивна складова пізнавальної самостійності студентів педагогічного університету у процесі навчання іноземної мови

Аналіз філософської, психологічної і педагогічної літератури свідчить, що професійна перспектива пов’язана із самостійністю мислення, спроможністю особистості самостійно займатися пізнавальною діяльністю, яка б позитивно відбивалася на поліпшенні педагогічного процесу в цілому.

Проблема пізнавальної самостійності привертала увагу зарубіжних і вітчизняних дослідників з античних часів (Конфуцій, Сократ), в період становлення педагогічної науки (Я. А. Коменський, Ж. Ж. Руссо, Г. С.  Сковорода), була і залишається об’єктом наукових досліджень сучасної епохи (Л. І. Божович, В. К. Буряк, О. В. Ковальов, В. М. М’ясищев, О. Я. Савченко, Ю. О. Самарін, В. І. Щукіна та ін.).

Виходячи з наведених положень мета даної роботи полягає в тому, щоб визначити когнітивну складову пізнавальної самостійності студентів педагогічного університету у процесі навчання іноземної мови.

Поняття “педагогічні умови” як сукупність об’єктивних можливостей змісту навчання, методів, організаційних форм і матеріальних можливостей його здійснення, забезпечують успішність досягнення поставленої задачі [1]. У теорії виховання умови розглядаються як середовища, в якому відбуваються ті чи інші педагогічні процеси.

У нашому досліджені розглядаємо когнітивну складову в якості наявності певних обумовлюючих обставин, що сприяють формуванню пізнавальної самостійності студентів педагогічного університету у процесі навчання іноземної мови. Виходячи з цього виділяємо наступне.

Когнітивні умови:

- інтенсифікація процесу навчання і засвоєння знань;

- забезпечення варіативності змісту навчання у контексті діяльності майбутнього вчителя.

У своїй роботи визначаємо інтенсифікацію процесу навчання й засвоєння знань як провідну умову, що визначає розвиток когнітивного компоненту пізнавальної самостійності студента педагогічного університету у процесі навчання іноземної мови. Провідною задачею інтенсифікації навчання виступало забезпечення функціонування педагогічної системи таким чином, щоб той, хто навчається, у межах системи свідомо й активно приймав участь у відповідних видах діяльності протягом максимально можливого часу.

Варіативність передбачає розробку варіативної навчальної програми, визначення пріоритетів у доборі різновидів можливої лінгвопрофесійної діяльності, створення професійно орієнтованого навчального посібника, що враховує лінгвопрофесійні інтереси суб’єкта навчання й такого, що орієнтує на пізнання як цінність.

З цією метою й задля реалізації аксіологічного підходу до пізнавальної самостійності було розроблено робочі програми. Це також було зроблено для реалізації професійного орієнтованого навчання студентів – майбутніх учителів.

Перспективний напрямок інтенсифікації процесу засвоєння знань було пов’язано з розробкою теорії формування раціональних пізнавальних дій. Під раціональними пізнавальними діями розуміємо таку дію, яка забезпечує тому, хто навчається:

- засвоєння учбового матеріалу на ґрунті мінімальної кількості факторів, що розкривають достатньо повно його сутність;

- економне використання потенційних можливостей логічного мислення і пам’яті за умови запобігання будь-яких перевантажень;

- виникнення стійкої впевненості в тому, що учбовий матеріал є засвоєним [2].

Розглядаємо використовувану технологію формування пізнавальної самостійності студентів педагогічного університету у процесі навчання професійно орієнтованому читанні споріднену з даним методом, як спеціалізований активний метод навчання, що характеризується наступними ознаками:

1) обумовлений цілісним, комплексним підходом до організації навчання іноземної мови;

2) тісно пов’язаний з умовами формування раціональних пізнавальних дій;

3) спрямований на стимулювання процесу активного збагачення знань;

4) зорієнтований на розвиток у тих, хто навчається, здатності до рефлексивної діяльності;

5) зорієнтований на активну участь того, кого навчають, в учбовому процесі.

Таким чином, на ґрунті аналізу психолого-педагогічної літератури з питань технології навчання, з одного боку, і методик навчання граматики і читання іноземною мовою, з іншого, а також узагальнення власного педагогічного досвіду викладання іноземної мови у вищому педагогічному навчальному закладі визначаємо, що когнітивна складова є провідним компонентом пізнавальної самостійності студентів педагогічного університету у процесі навчання іноземної мови.

Використана література

1. Андреев В.И. Педагогика творческого саморазвития. Инновационный курс. Кн. 1. / Валентин Иванович Андреев. – Изд-во Казан. ун-та, 1996. – 552 с.

2. Ариян М.А. Повышение самостоятельности учебного труда школьников при обучении иностранным языкам / Маргарита Анастасовна Ариян // Иностр. яз. в шк. – 1999. - №6. – С. 17-21.

3. Философский энциклопедический словарь. – М., 1997. – 576 с.