Математична підготовка майбутніх інженерів-педагогів
Наше дослідження присвячене розробці
методичної системи навчання вищої математики, здатної реально посилити
професійну спрямованість курсу, забезпечити підвищення якості математичної
освіти, інтересу до математичних методів пізнання дійсності й сформувати
готовність майбутніх інженерів-педагогів розв’язувати професійні задачі.
На базі створеної нами
концептуальної моделі реалізації професійної спрямованості курсу вищої математики розроблено і науково
обґрунтовано цілі, завдання, методи, форми та засоби навчання вищої математики
інженерів-педагогів. Чинниками
професійної спрямованості визначено мотиваційний фактор та системно-структурний
розподіл матеріалу.
На основі дослідження міжпредметних
зв’язків виявлено місце і структуру змісту курсу вищої математики для інженерів-педагогів.
Вміння застосовувати математику в професійній діяльності формуються шляхом
розгляду великої кількості прикладних і професійних задач, в процесі
розв’язання яких студенти будують та досліджують математичні моделі різних
процесів. Наведена система таких задач диференційована до рівнів навчальних
можливостей студентів. Показано можливість та необхідність використання
сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. Зроблені висновки з результатів
експериментальної перевірки методичної системи:
1.
Професійна спрямованість навчання математики є одним з перспективних шляхів вдосконалення математичної
підготовки майбутніх інженерів-педагогів.
2.
Тільки інтегральний підхід до вирішення проблеми належної професійної
спрямованості
курсу вищої математики може дати бажаний результат:
інтерес до навчання, оволодіння алгоритмами і методами
розв’язання задач,
оволодіння методом математичного моделювання – потужним
методом пізнання навколишньої дійсності.
3.
Для успішної реалізації принципу професійної спрямованості навчання зміст курсу вищої математики має бути чітко
структурованим за цілями. В системі підготовки інженерів-педагогів вивчення
розділів та тем курсу вищої математики має по можливості слідувати наступній схемі:
1) задачі, що приводять до понять, 2) теоретичний виклад матеріалу, 3)
коментарі та
інтерпретації
фактів, 4) прикладні аспекти теми (застосування).
4.
Особливо значущими для
інженера-педагога є наступні розділи математики: вектори, аналітична геометрія,
похідна, інтеграл, функції багатьох змінних, диференціальні рівняння,
математична статистика, факти яких мають широке застосування в
професійно-орієнтованих дисциплінах інженерного напряму. Різні тлумачення базових понять цих розділів, що зустрічаються в моделях
хіміко-технологічних процесів, мають бути обов’язковим елементом процесу
навчання.
5.
Педагогічно доцільне таграмотне впровадження методики реалізації
професійної спрямованості курсу «Вища математика» з урахуванням
психолого-педагогічних основ навчальної діяльності забезпечує належний рівень
формування вмінь та навичок застосовувати математику при вивченні спеціальних
дисциплін і в подальшій професійній діяльності, підвищує ефективність навчання
математики в технічному ВНЗ взагалі; сприяє якісному, свідомому засвоєнню
навчального матеріалу; формуванню вмінь самостійної роботи у студентів; надає
навчально-пізнавальній діяльності дослідницького, творчого характеру.
6.
Організація навчальної діяльності, що забезпечує професійну спрямованість
курсу «Вища математика», повинна здійснюватися на основі системного,
діяльнісного, комплексного, особиснісно-орієнтованого підходів і потребує
педагогічно доцільної диференціації навчання і комплексного використання
традиційних засобів і нових інформаційно-комунікаційних
технологій.
7.
Збалансованість програм, узгоджена діяльність викладачів математики та
спеціальних дисциплін щодо єдиної стратегії
професійно-орієнтованого навчання студентів значно підвищує рівень готовності
їх до професійної діяльності.
8.
Експеримент підтвердив, що доцільні
методи, організаційні форми сприяють активному навчанню. В системі підготовки
інженерів-педагогів мають переважати проблемний виклад, евристична бесіда та
дослідницький метод. Доцільно поєднувати групові та індивідуальні форми
навчання.
9.
Залучення студентів до формування банку прикладних задач, пов’язаних з
хіміко-технологічними процесами, обладнанням підприємств хімічного
машинобудування, знайомство з Інтернет-ресурсами та їх використання, виконання
творчих завдань, участь в конференціях, підготовка публікацій, керування
гуртками в ліцеях, коледжах, технікумах сприяє розвитку творчих здібностей
особистості і професійних якостей педагога.
10. Виконане дослідження не вичерпує проблему
професійної спрямованості математичної підготовки інженерів-педагогів в цілому. Слід далі працювати над вдосконаленням методичного
забезпечення навчального процесу, над гармонізацією методів і форм, більш
глибокого врахування міжпредметних зв’язків. Ми плануємо розробити методику використання методу проектів, до складу
яких входять математичні компоненти.
Література:
1.
Працьовитий М.В. Про посилення професійної спрямованості курсу “Вища математика»
в системі підготовки інженерів-механіків хімічних виробництв /М.В.Працьовитий, І.М.
Главатських //тези Міжнародної науково-практичної конференції «Математична
освіта в Україні: минуле, сьогодення, майбутнє»
(Київ, 16-18. 10 2007 р.). – К.: НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2007. – С. 250-251.
2.
Працьовитий М.В. Реалізація принципів прикладної і професійної спрямованості
в процесі навчання математики студентів інженерних спеціальностей /М.В.
Працьовитий, І.М. Главатських
//матеріали ХХІІ Міжнародної наукової конференції імені М. Кравчука
(Київ, 15-17 травня 2008 р.) – К.: ТОВ «Задруга», 2008. – С. 303.