Педагогіка / 2. Проблеми підготовки спеціалістів

Чорнобай К.Г.

Луганський національний університет імені Тараса Шевченка

ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ФІЗИКИ

В останні роки все частіше на сторінках українських та російських видань піднімається питання|однак| про професійну компетентність вчителя-практика й формування її в стінах ВНЗ.|спеціаліста|

Серед робіт, присвячених висвітленню цієї проблеми, можна виділити роботи Башева В. [2], Коломіна В. [1], Лебедєва О. [2], Митіної Л. [3], Сластьоніна В. [5], в яких повною мірою розкрите визначення самого поняття «професійна компетентність» і представлена структура його компонентів.

Одним з показників результативності діяльності учителя являється ступінь використання ним всіх видів фізичного експерименту в процесі викладання своєї дисципліни.

Аналіз змісту методики навчання фізики показує, що абсолютно всі компоненти наукових знань пов’язані з експериментом з фізики. Він є одним з основних методів навчання та засобом наочності. Роль фізичного експерименту настільки значна, що формування у майбутніх вчителів фізики компетентності у галузі навчального фізичного експерименту, а особливо шкільного, є необхідною умовою їх підготовки до професійної діяльності. Тому при формуванні компетентності майбутнього вчителя фізики, першочергово, слід мати на увазі експериментальну компетентність.

На фізичний експеримент з певної дисципліни покладають наступні завдання:

· забезпечення засвоєння інформації, і формування вмінь засвоєння її в практичній діяльності;

· ознайомлення із важливими методами дослідження природи;

· систематизація, обробка і передача інформації;

· розвиток у студентів (учнів) інтересу до предмету;

· формування вмінь самостійної роботи і творчого відношення до справи;

· формування практичних вмінь та навичок, підготовка до діяльності на виробництві.

В своїй роботі Павлова М. [4] виділяє наступні риси експериментальної компетентності:

1. Компетенція в галузі обладнання шкільного кабінету фізики: знання обладнання та уміння користуватися ним; здатність отримувати інформацію про прилади та нових розробках, реалізовувати НФЕ за допомогою основного обладнання, впроваджувати новее обладнання в процесі навчання фізики, створювати принципіально нові експериментальні установки, використовувати саморобні прилади.

2. Компетенція в галузі шкільного фізичного експерименту (фронтальні лабораторні роботи, роботи фізичного практикуму, домашній експеримент, експериментальні задачі та експеримент з використанням ІКТ): знання методики шкільного експерименту, володіти технікою його проведення, здатність проектувати та реалізовувати експеримент.

3. Компетенція в галузі демонстраційного експерименту: знання методики та техніки проведення демонстраційного експерименту та розкриття його звязку з теоретичним матеріалом, здатність проектувати експериментальні установки.

4. Компетенція щодо керування пізнавальної діяльності учнів в процесі спостережень та досліджень фізичних явищ: знання системи ШФЕ та її значущості для пізнавальної діяльності; здатність робити вибір виду та методу проведення ШФЕ в залежності від дидактичних завдань, організовувати пізнавальну діяльність (самостійну) при проведенні фізичного експерименту в школі та дома, контролювати та оцінювати цей вид діяльності.

5. Компетенція в галузі правил з техніки безпеки: знання правил; здатність дотримуватися правил при виконання ШФЕ; здатність раціонально організовувати навчальний процесс при проведенні ШФЕ з метою збереження здоровья учнів та учителя.

Всі вище зазначені компетенції майбутнього вчителя фізики в галузі ШФЕ формуються в рамках вивчення такої дисципліни як «Шкільний курс фізики та методика її викладання». ШКФ та методика викладання вивчається упродовж 4 – 8 семестру за кваліфікаційним рівнем бакалавр та 9 – 10 семестрів за кваліфікаційним рівнем спеціаліст. У кожному семестрі з цієї дисципліни програмами ВНЗ передбачені лабораторні практикуми. Ці лабораторні практикуми включають ознайомлення з кабінетом фізики та його обладнанням, виконання всіх демонстрацій, передбачених шкільною програмою, виконання фронтальних робіт та фізичних практикумів.

Таким чином, на наш погляд, під готовністю майбутнього вчителя|учителя| до професійної діяльності, можна приймати наявність відповідних знань, умінь і навиків|навичок|, педагогічної спрямованості, педагогічного мислення, особових якостей, що в цілому|загалом| забезпечують здійснення професійної діяльності. В ході професійної підготовки повинні формуватися всі виділені компоненти, але найважливішу роль треба відводити саме компетентності в галузі навчального фізичного експерименту (шкільного фізичного експерименту).

Література

1. Коломин В.И. Компетентностный подход в профессиональной подготовке учителя физики / В.И. Коломин // Наука и школа. — 2008. — №  1. — С. 5-7.

2. Лебедев О.Е. Компетентностный подход в образовании // Школьные технологии. – 2004. – № 5. – С. 3 – 12.

3. Митина Л. М. Учитель как личность и профессионал (психологические проблемы). - М: Флинта, 1994. -215с.

4. Павлова М.С. Экспериментальная компетентность будущего учителя физики // Вестник ТГПУ. – Випуск 1 (90). – 2010. – С. 40 – 44.

5. Сластенин В. А. Формирование личности учителя советской школы в процессе профессиональной подготовки. М: Просвещение., 1976. - 176с.