Филологические науки / 3. Теоретические и

методологические проблемы исследования

языка

К.філол.н. Агапій А.П.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Про зв’язки лексико-семантичної групи дієслів мовлення з іншими лексико-семантичними групами дієслів у сучасній німецькій мові

Дієслова мовлення давно привертають увагу лінгвістів. Вивченню дієслів даної групи присвячена досить велика кількість праць у різних мовах. Ці дієслова аналізувались у різних аспектах: в синхронії і діахронії [8; 15], в літературній мові [13] і в діалектах [11; 13], на матеріалі однієї мови [5; 6 тощо] і в порівняльному плані [9; 10]. Досить широко досліджувались питання дієслівної сполучуваності [7;8 тощо]. Багато уваги приділялось вивченню дієслів мовлення в конструкціях з прямим, непрямим та тематичним мовленням [3;4 тощо].

Незважаючи на велику кількість праць, присвячених дієсловам мовлення, питання щодо численних зв’язків дієслів даної групи з цілою низкою інших лексико-семантичних груп не знайшло достатнього висвітлення в науковій літературі з зазначеної проблематики, що зумовлює доцільність даної праці.

Предметом дослідження цієї статті є зв’язки ЛСГ дієслів мовлення з іншими ЛСГ в сучасній німецькій мові.

Матеріал дослідження – вибірка з 20 творів сучасної німецької художньої прози загальним обсягом понад 2 млн. слововживань.

Дослідження проводилось в два етапи. На першому етапі вивчались особливості системної організації ЛСГ дієслів мовлення сучасної німецької мови на парадигматичному та синтагматичному рівнях за допомогою деяких статистичних методів: критерій „хі-квадрат“, коефіцієнт взаємної спряженості тощо (дет. див.[1;2]).

Другий етап: встановлення семантичних зв’язків, які існують між ЛСГ дієслів мовлення та іншими ЛСГ дієслів у сучасній німецькій мові, що дозволить, на наш погляд, точніше з’ясувати місце досліджуваної ЛСГ в лексико-семантичній системі німецької мови.

Слід відзначити, що статистичні характеристики дієслів мовлення несуть значущу інформацію про характерні взаємозв’язки, які виникають як всередині ЛСГ, так і поза її межами. Їх релевантність засвідчується статистичними розрахунками.

ЛСГ дієслів мовлення, як відзначає Т.М.Недялкова [13], не є замкненим цілим по відношенню до інших лексико-семантичних груп.

При аналізі дієслів мовлення неодноразово зустрічаються слова, які прийшли в дану групу з інших груп, тобто такі слова, для яких значення мовлення не споконвічне, а похідне, яке виникло завдяки непрямому вживанню, частіш за все метафорі.

У ході дослідження було виявлено, що разом із досліджуваними дієсловами регулярно вживаються дієслова, що позначають переміщення в просторі (рух), розумову діяльність, міміку, жести, зовнішні прояви емоцій та стану мовця (маються на увазі випадки сурядного зв’язку з дієсловами мовлення й вживання дієслів у формі Partizip Präsens).

Результатом регулярного синтагматичного зв’язку дієслів мовлення з дієсловами інших ЛСГ є можливість переносу на них функції оформлення мікротексту (під мікротекстом розуміється самостійний текст всередині більш широкого мовного твору, тобто мова іншої особи, яка передається дослівно (і тоді оформляється у вигляді самостійного речення і береться в лапки) чи підрядним реченням, яке вводиться сполучником чи без нього).

Дієслова, які не мають лексикографічно зафіксованого значення процесу мовлення (говоріння), можуть вживатись у конструкціях з мікротекстом, які притаманні дієсловам мовлення.

На можливість переносу функції оформлення мікротексту з дієсловами мовлення на інші дієслова в англійській мові вказувалось А.С.Хуршудянц, Л.Г.Мїхедовою [16; 12], крім того існують дані про схоже явище в інших індоєвропейських мовах.

Проведене дослідження дозволяє зробити деякі висновки . Між дієсловами мовлення та іншими ЛСГ спостерігається тісний зв’язок за трьома напрямками:

1) зв’язок дієслів мовлення з дієсловами, в яких одне із значень співвідноситься з денотатом – мовною діяльністю. Завдяки іншим своїм значенням дані дієслова входять до інших ЛСГ, тобто спостерігається перехрещування ЛСГ;

2) зв’язок з дієсловами звучання та дієсловами, які імітують певні звуки, що характеризують звукову сторону мовлення;

3) зв’язок дієслів мовлення з дієсловами, які не мають значення мовної діяльності, проте пов’язані з досліджуваною групою на підставі спільності їх синтагматичної властивості оформляти мікро текст.

Важливо також відзначити, що постійно відбувається процес поповнення лексичної групи дієслів мовлення за рахунок дієслів інших груп. Та ж обставина, що поповнення відбувається за рахунок лише певних груп, є свідченням тісного зв’язку між лексичною групою дієслів мовлення та цими дієсловами, наприклад дієсловами звучання тощо.

Підсумовуючи все вищевикладене, можна зробити такий висновок: окрема лексична група існує не ізольовано, а у зв’язку з іншими лексичними групами. Цей тип зв’язку відрізняється від зв’язку, який можна спостерігати в синонімічному чи тематичному ряді.

Література:

1.Агапій А.П. Семантичні особливості лексико-семантичної групи дієслів мовлення в сучасній німецькій мові // Науковий вісник Чернівецького університету: Германська філологія. – Чернівці: Рута. – 2000. – Вип..71. – С.24 – 31.

2. Агапій А.П. Семантичні характеристики ЛСГ дієслів мовлення у сучасній німецькій мові // Науковий вісник Чернівецького університету: Германська філологія. – Чернівці: ЧДУ. – 1998. – Вип.41. – С. 61 – 64.

3. Багдасарова А.А. Закономерности распределения глаголов

коммуникации //Слово и предложение в структурно-семантическом

и соціально-стилистическом аспектах. – Пятигорск: ПГПИИЯ. – С.27 – 31.

4. Баранова О.П. Особенности глаголов, вводящих тематическую речь // Глагол в германских и романских языках. – Днепропетровск: ДГУ, 1982. – С.15 – 22.

5.Быркэ М.Г. Лексико-семантический анализ глаголов говорения в молдавском языке: Автореф. дис…канд. филол. наук: 10.02.02/ Кишин.гос.ун-т. – Кишинев, 1974. – 33 с.

6. Возиянова Н.В. Семантическая структура глаголов речи // Анализ текста. Лексика и лексикография. – М.: Ин-т язык-я АН СССР. – 1989. –С. 155 – 164.

7. Дзюба В.Н. Функционирование глаголов коммуникации в тексте // Сб. науч. трудов МГПИИЯ . – 1983. – Вып.214. – С. 73 – 83.

8. Кибардина М.С. Структурно-семантическое поле глаголов с одинаковой валентностью (на материале немецких глаголов речи) // Семантико-функциональные поля в лексике и грамматике. – Л.: ЛГПИ. – 1990. – С.

9. Клибанова Л.А. Глаголы, выражающие понятие процесса речи в русском, молдавском, немецком языках: Автореф. дис…канд. филол. наук: 10. 02.04/ Кишинев: Кишин. гос. ун-т. – 1973. – 22 с.

10. Коптелова Г.В. Опыт сопоставительного изучения глаголов речи английского и русского языков: Автореф. дис…канд. филол. наук: 10.02. 04 / Киевский гос. ун-т им.Т.Г.Шевченка. –К., 1973. 27 с.

11. Лобова Ю.Б. Взаимодействие глаголов говорения с глаголами других семантических классов // Диалектное слово в лексико-системном аспекте. – Л.: ЛГПИ, 1989. – С.51 -58.

12. Михедова Л.Г. Тематический ряд verba dicendi в современном английском языке: Автореф. дис…канд.филол. наук: 10.02.04 /Моск. гос.ун-т. – М., 1971. -29 с.

13. Недялкова Т.М. Лексическая группа глаголов речи в современном немецком языке // Труды Горьковского пед. ин-та ин. яз. – 1961. – Вып. 19. – С.176 -178.

14. Скитова Ф.Л. Из наблюдений над лексикой говорения в народной

речи (опыт определения границ и структуры лексико-семантической группы) // Труды 4-й зон-й конф. вузов Урала «Вопросы фонетики, словообразования и лексики русского языка и методики его преподавания». – Пермь: Перм.гос.ун-т. – 1964. –Вып.1. – С.74 -84.

15. Умарова Б.С. Этимологическое и ареальное исследование verba dicendi в древнегерманском языке: Автореф. дис…канд. филол. наук: 10.02.04 / Моск. гос. ун-т. – М., 1976. – 23 с.

16. Хуршудянц А.С. Опыт исследования системных отношений в лексике (на материале лексико-семантической группы глаголов говорения современного английского языка): Автореф. дис…канд. филол. наук: 10.02.03 / М.: МГПИ. – 1971. – 29 с.