Психологія
/ 10. Психологія праці
К.психол.н.
Болотнікова І.В.
Інститут психології
ім.Г.С.Костюка НАПН України
Особливості мислення оптантів як
чинники вибору ними професій типу «людина – людина»
Як показав огляд психологічних джерел, на сьогодні проблема ролі особливостей мислення на різних етапах становлення фахівця у професіях типу “людина – людина” ще недостатньо висвітлена у науковій літературі [1; 4; 5; 6; 10]. Отже, доцільним вбачається експериментальне дослідження ролі особливостей процесів мислення учнів, результати якого стануть підґрунтям для подальшої розробки методів вдосконалення та психофізіологічного забезпечення професійного становлення фахівця на етапі професійної орієнтації та самоідентифікації.
Для вирішення цього завдання ми здійснили дослідження особливостей та закономірностей розвитку у старшокласників таких основних і необхідних представникам професій типу “людина - людина” властивостей мислення, як логічність, лабільність, швидкість, узагальнення та креативність.
Експериментальне дослідження
проводилося на базі київської середньої школи № 57 серед учнів 11-х класів.
Загальна кількість обстежуваних становить 55 чоловік. При цьому було використано такі методики:
-
«Складні аналогії» -
призначена для оцінки логічності
мислення;
- «Інтелектуальна лабільність» - застосовується для перевірки гнучкості, лабільності процесу мислення, а також прогнозування успішності у професіональному навчанні, засвоєнні нового виду діяльності та оцінювання якості трудової практики;
- Тест “Антоніми” – має на меті визначення швидкості мислення, а також рівня узагальнення у вербальному мисленні;
- Тест “Асоціації ” – дає змогу визначити рівень розвитку творчого вербального мислення та уяви.
Вищеназвані методики було нами обрано тому, що, потребуючи невелику кількість часу, вони дають досить об’єктивні дані щодо таких необхідних у професіях типу “людина - людина” якостей мислення, як логічність, лабільність, швидкість, узагальнення та оригінальність, а також показники рівня розвитку уяви. Перевагою даних методик є також їхня універсальність: вони можуть використовуватися на різних етапах професійного становлення фахівця.
Проаналізуємо результати експериментального дослідження.
Описову статистику середніх показників мислення у досліджуваних учнів наведено у таблиці 1.
Таблиця 1. Описова статистика
показників мислення у загальної кількості досліджуваних учнів
|
Показники |
Середні значення |
Std.Deviation
|
|
лабільність |
6,32 |
4,59 |
|
логічність |
2,41 |
2,51 |
|
швидкість |
49,78 |
,87 |
|
узагальнення |
2,67 |
1,61 |
|
креативність |
20,21 |
2,11 |
Серед загальної кількості обстежуваних виявлено такі середні показники
особливостей мислення:
- лабільність – середній рівень розвитку (середній показник кількості помилок дорівнює 6,32) ;
- логічність – високий рівень (середній показник кількості помилок дорівнює 2,41);
- швидкість – високий рівень (середній показник кількості опрацьованих слів дорівнює 49, 78);
- узагальнення – середній рівень (середній показник кількості помилок дорівнює 2, 67);
- креативність – високий рівень (середній показник кількості добраних слів дорівнює 20,2).
На підставі аналізу середнього значення кількості помилок у обстежених учнів, зауважимо, що загалом зафіксовано достатньо високий рівень розвитку у старшокласників означених показників мислення та уяви. Найскладнішим для опрацювання виявився тест на вивчення лабільності мислення (кількість помилок незначно, але перевищує межу середнього рівня). Найменше труднощів викликало виконання тестів на швидкість, креативність та логічність.
Достовірних відмінностей між показниками мислення за статевою ознакою не встановлено.
У таблиці 2 подано результати (у
відсотках) прояву особливостей мислення у досліджуваних.
Таблиця 2. Розподіл показників мислення
досліджуваних учнів у відсотках
|
Показники
|
Рівень прояву |
||
|
низький |
середній |
Високий |
|
|
Логічність |
2% |
17% |
78% |
|
лабільність |
44% |
32% |
24% |
|
узагальнення
|
14% |
57% |
29% |
|
швидкість |
- |
2% |
98% |
|
креативність |
- |
- |
100% |
Дані
Таблиці 2 свідчать про те, що найвищі результати досліджувані учні виявили у рівні
розвитку вербальної креативності мислення: підчас обстеження не зафіксовано не тільки низького, а й,
навіть, середнього рівня прояву даного показника.
Дуже
високими також виявилися показники швидкості мислення: тут середній рівень
прояву (при відсутності низького) спостерігається лише у 2% обстежуваних, а 98%
показали високий рівень.
Досліджувані
учні продемонстрували високі показники і в рівні розвитку логічності мислення:
низький рівень прояву даного показника зафіксовано лише у 2% обстежуваних
учнів, середній – у 17%, а 78% виявили високий рівень прояву даного показника.
За результатами нинішнього, а також
попередніх наших досліджень 2002р. та 2006р. учні, порівняно зі
студентами педагогічних ВНЗів та вчителями, виявили найвищі показники логічності мислення.
Більшість
обстежуваних учнів (57%) продемонстрували середній рівень прояву узагальнення у
вербальному мисленні.
Низький,
середній та високий рівні прояву лабільності мислення розподілилися майже однаковою мірою серед загальної кількості учнів:
низький рівень прояву виявлено у 44% обстежуваних, середній рівень – у 32%,
високий – у 24%.
З метою
порівняння відсоткового розподілу показників мислення учнів з показниками
мислення обстежених нами у 2002 році вчителів [2] та у 2006 році
студентів київських педагогічних ВНЗів [3] проаналізуємо дані
таблиць 2, 3 та 4.
|
Показники
|
Рівень прояву |
||
|
низький |
середній |
Високий |
|
|
Логічність |
18% |
57% |
25% |
|
лабільність |
5% |
37% |
58% |
|
узагальнення
|
9% |
33% |
58% |
|
швидкість |
0% |
0% |
100% |
Зауважимо, що
неповна тотожність показників зумовлена тим, що креативність мислення у
вчителів не досліджувалася.
Рівень логічності мислення у
більшості учнів (78%) - високий, у
більшості (57%) вчителів – середній, а у
більшості (53%)студентів - низький.
|
Показники
|
Рівень прояву |
||
|
низький |
середній |
Високий |
|
|
логічність |
53% |
32% |
15% |
|
лабільність |
32% |
36% |
32% |
|
узагальнення
|
40% |
33% |
27% |
|
швидкість |
0% |
5% |
95% |
Серед досліджуваних вчителів більшість (58%) мають високий рівень лабільності мислення і лише 5% - низький. Серед досліджуваних учнів і студентів низький, середній та високий рівень прояву лабільності розподілилися у рівній пропорції.
Найбільший відсоток (40%) досліджуваних студентів виявив низький рівень узагальнення вербального мислення, більшість учнів (57%) показала середній, а більшість (58%) вчителів показала високий рівень його прояву.
Показники швидкості мислення суттєво не відрізняються в учнів, вчителів і студентів і є високими в усіх порівнюваних групах.
Результати
порівняння загальної середньої кількості показників мислення учнів, студентів
та педагогів свідчать, що найвищий рівень розвитку означених особливостей мають
учні 11-х класів. Вчителі продемонстрували переважно середні показники, а
студенти – найнижчі. Пояснити таку значну відмінність в показниках можна, з
одного боку, зниженням загального рівню
сучасної вищої освіти, а з другого – підвищенням рівня розумової
діяльності в процесі педагогічної діяльності, що зумовлюється специфікою
педагогічного фаху.
Таблиця 5. Кореляційні звязки між показниками мислення і успішністю навчання, їх
організаторськими здібностями та схильністю до певної професії
|
Показник |
Лабільність |
Логічність |
Швидкість |
Узагальнення |
Креативність |
А1 |
А2 |
А3 |
|
Лабільність |
1 |
0,42** |
0,22** |
0,31** |
0,20* |
,004 |
0,37** |
,158 |
|
Логічність |
0,42** |
1 |
0,31** |
0,01 |
0,25** |
-,201 |
-,175 |
,282 |
|
Швидкість |
0,22** |
0,31** |
1 |
0,06 |
0,37** |
,071 |
-,076 |
-,110 |
|
Узагальн. |
0,31** |
0,01 |
0,62 |
1 |
0,41** |
0,293* |
-,088 |
,309* |
|
Креативн. |
0,20* |
0,25** |
0,37** |
0,41** |
1 |
0,38** |
0,26** |
,012 |
|
А1 |
,004 |
,201 |
,071 |
0,293* |
0,38** |
1 |
, 044 |
-,150 |
|
А2 |
0,37** |
,175 |
,076 |
,088 |
0,26** |
,044 |
1 |
-,019 |
|
А3 |
,158 |
,282 |
,110 |
,309* |
,150 |
-,150 |
-,019 |
1 |
А1 – організаторські
здібності ; А2 – успішність навчання; А3 – схильність до професій типу
«людина-природа»
В
результаті аналізу кореляційної матриці показників особливостей мислення, даних
анкетування та опитувальника Климова (см.Таблицю 5) нами одержано слідуючи дані.
Лабільність мислення перебуває у прямому достовірному зв’язку з логічністю, швидкістю, узагальненням (р=0,00) та креативністю (р=0,02). Цей факт свідчить про єдність і взаємозумовленість всіх складових такого важливого і багатогранного процесу людської психіки, як мислення.
Спостерігається прямий достовірний зв’язок між лабільністю мислення та успішністю у навчанні (р=0,00). Цей зв’язок свідчить про те, що гнучкість мислення є одним з складових факторів успіху у навчальній діяльності.
Логічність мислення має достовірний прямий зв’язок зі швидкістю та креативністю мислення (р=0,00).
Швидкість мислення знаходиться у прямому достовірному зв’язку з креативністю (р=0,00).
Рівень прояву узагальнення у вербальному мисленні мислення знаходиться у прямому достовірному зв’язку з креативністю (р=0,01) та з організаційними здібностями (р=0,04), а також у зворотньому зв’язку зі схильністю до професій типу “людина – природа” (р=0,04).
Спостерігається прямий достовірний зв’язок між креативністю мислення та організаторськими здібностями (р=0,00) й успішністю у навчанні (р=0,00).
Як бачимо,
досліджувані особливості мислення учнів не тільки взаємообумовлені та тісно
пов’язані між собою, вони також здійснюють позитивний вплив на рівень навчальної
діяльності, є важливими факторами її успіху.
Таким чином, можна
зробити такі висновки:
·
Загальна кількість досліджуваних учнів виявила високий рівень
логічності, швидкості й креативності мислення та середній рівень прояву
лабільності та узагальнення у вербальному мисленні;
·
У порівнянні з обстеженими студентами та вчителями учні виявили найвищі показники логічності та швидкості
мислення;
·
В результаті аналізу кореляційної матриці показників особливостей
мислення та даних анкетування виявлено: досліджувані особливості мислення учнів
не тільки взаємообумовлені та тісно пов’язані між собою, вони також здійснюють
позитивний вплив на рівень навчальної діяльності студентів, є важливими
факторами її успіху.
1.
Бодров В.А.
Психология профессиональной пригодности. – М.: ПЕР СЭ, 2001. – 512 с.
2.
Болотнікова І.В. Особливості пізнавальних процесів студентів як
критерії психологічної готовності до професійної діяльності // Особливості формування
та становлення психофізіологічних функцій в онтогенезі: Матер. Всеукр. наук.
симпозіуму / За ред. М.В. Макаренка. – Київ, Черкаси: В-во ЧДУ ім.
Б.Хмельницького, 2006. - С. 15 - 20.
3.
Болотнікова І.В. Особливості процесу мислення у педагогічній
діяльності. //Актуальні проблеми психології: Наукові записки Інституту психології
ім. Г.С. Костюка АПН України. - Том. V: Психофізіологія. Медична психологія.
Генетична психологія / За ред. С.Д.Максименка
– К.: Нора-Друк, 2002, ч. 1. –
С. 15 – 19
4.
Вітковська О.І.
Психологічні умови професійного самовизначення випускників середніх шкіл у
процесі профконсультації: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Інститут
педагогіки і психології професійної освіти АПН України. — К., 2002. — 21 с.
5.
Зеер Э.Ф.
Психология профессий: Учебн. пособие. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Академический
Проект, Фонд «Мир», 2005. - 336 с.
6.
Климов Е.А.
Индивидуальный стиль деятельности в зависимости от типологических свойств
нервной системы. - Казань: Изд-во Казанского ун-та, 1969. - 278 с.
7.
Климов Е.А. Как
выбирать профессию. - М.: Просвещение, 1990. - 159 с.
8. Климов Е.А. Психология профессионала. - М.: Изд-во "Институт
практической психологии"; Воронеж: НПО "МОДЭК". - 1996. - 400 с.
9.
Маркова А.К.
Психология профессионализма. - М.: Знание, 1996. - 308 с.
10.
Пряжников Н.С.
Профессиональное и личностное самоопределение. - М.: Изд-во "Институт
практической психологии"; Воронеж: НПО "МОДЭК". - 1996. - 256 с.