УДК 316+140.8

С.В. Глазунов

S.V. Glazunov

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

Сім’єзнавство в соціальній роботі: деякі теоретичні й практичні аспекти

Семьеведение в социальной работе: некоторые теоретические

и практические аспекты

Family conducting in social work: some theoretical and practical aspects.

Проаналізовано розвиток науково-методичного забезпечення соціальної роботи із сім’єю, обґрунтовано необхідність розвитку в Україні комплексного міждисциплінарного підходу до вивчення та вирішення проблем сім’ї.

Ключові слова: соціальна робота, сім’я, комплексний міждисциплінарний підхід до вивчення та вирішення проблем сім’ї.

Проанализировано развитие научно-методического обеспечения социальной работы с семьей, обоснована необходимость развития в Украине комплексного междисциплинарного подхода к изучению и решению проблем семьи.

Ключевые слова: социальная работа, семья, комплексный междисциплинарный подход к изучению и решению проблем семьи.

Development of scientifically-methodical supply of social work with a family is analyzed; necessity of development complex interdisciplinary approach to studying and the problem-solving of a family in Ukraine is proved.

Key words: Social work, family, the complex interdisciplinary approach to studying and the problem-solving of a family

Розвиток соціальної роботи як професії вимагає осмислення сучасних потреб теорії й практики цієї діяльності. Зокрема, це стосується й соціальної роботи із сім’єю. Підтримка сім’ї, посилення її соціального потенціалу потребує від фахівців, що працюють із сім’єю, глибоких системних знань, умінь визначати точки дотику професійних зусиль, знаходити адекватні засоби й способи взаємодії з нею.

В останнє десятиріччя зроблено важливий крок уперед у плані науково-методичного забезпечення соціальної роботи із сім’єю. Вийшла ціла низка робіт [3;4;6;8;12;13 та ін.], заснованих на зарубіжному та вітчизняному досвіді соціальної роботи з сім’єю. Вони стосуються консультування сім’ї, формування батьківської компетентності, навчання викладачів (тренерів) для роботи з батьками, інноваційних технологій соціальної роботи із профілактики відмов від новонароджених дітей, створення, функціонування та розвитку прийомної сім'ї, родинної педагогіки, соціально-педагогічної роботи з неблагополучною сім'єю, мобілізації громади на підтримку дітей та сімей, соціальної роботи із сім’ями, які опинилися в складних життєвих обставинах та інших напрямів соціальної роботи, пов’язаних із сім’єю.

Таку роботу, безумовно, необхідно продовжувати, у тому числі з урахуванням сучасних тенденцій розвитку соціальної роботи. Зокрема, проглядається, на наш погляд, дві тенденції у формуванні знань у цій галузі. З одного боку, поглиблюється спеціалізація фахівців соціальної роботи щодо забезпечення різних напрямів соціальної роботи. З іншого боку, здійснення соціальної роботи потребує й ширшого уявлення про об'єкт соціальної роботи. У такому випадку єдиний об'єкт соціальної роботи – соціальна сфера – може конкретизуватися шляхом виділення складових частин, що дає змогу ефективніше застосовувати різні технології соціальної роботи.

На думку російських фахівців [14], найважливішими сферами діяльності соціальних працівників нині можуть виступати: виробництво, виробнича й соціальна інфраструктури, зайнятість, охорона здоров'я, освіта, наука, культура, проведення дозвілля, пенітенціарна системи, побутове обслуговування, особливості соціальної роботи в міській і сільській місцевостях, у соціально-етнічному середовищі та інших сферах. Сім’я як об’єкт соціальної роботи, таким чином, має розглядатися не тільки як група населення, що опинилася в складних життєвих обставинах, але і як соціальну сферу суспільства з урахуванням його структури.

Від себе зазначимо, що сім’я, як соціальна одиниця, при цьому підході в різній мірі може виступати об’єктом застосування технологій соціальної роботи практично у всіх перелічених напрямах, однак соціальна робота в кожному випадку буде мати свою специфіку. Скажімо, основними видами соціальної роботи, які використовують центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді є соціальне обслуговування, соціальний супровід, соціальна профілактика, соціальна реабілітація. До переліку послуг, які вони мають надавати належать юридичні, психологічні, соціально-медичні, соціально-педагогічні, соціально-економічні, інформаційні послуги. Таким чином, сучасний фахівець у галузі соціальної роботи із сім’єю повинен мати знання як вузько професійні, так і уявлення про розвиток інституту сім’ї з урахуванням мікропроцесів під кутом зору різних галузей знань. Іншими словами, ідеться про комплексний підхід спеціаліста до розуміння проблем сучасної сім’ї.

Модернізація суспільства викликає не тільки політичні та економічні трансформації, але й світоглядні, інтелектуальні, що взаємно впливають один на одного. Сьогодні необхідно розуміти, від чого, від яких інституціональних форм сім’ї суспільство йде, і що відбувається з ними в процесі модернізацій них трансформацій. Егалітарна сім’я сьогодні стала нормативною в ареалі сучасної постхристиянської цивілізації, розлучення, припинення сімейних зобов'язань також одержали максимальне поширення, шлюб і сім’я не одержують адекватної підтримки в суспільній думці, і в значній мірі спираються на індивідуальне моральне почуття або бажання визнання. Відбувається диверсифікація форм сімейних відносин. У деяких країнах Європи й Північної Америки вже легалізовані одностатеві шлюби, причому нетрадиційні родини одержують той же обсяг юридичних прав, що й традиційні, у тому числі й право всиновлення дітей. Ці процеси ставлять під сумніви ціннісні підстави, на яких тривалий історичний час ґрунтувалася західна цивілізація. Але незважаючи на всю глибину й масштабність соціокультурних трансформацій, що все більше змінюють людину й суспільство, гендерні ролі, сімейні відносини й змістовне наповнення сім’ї, вона залишається місцем найбільш глибоких і значимих людських зв'язків, важливе смислове значення.

Соціальний працівник у своїй роботі керується своїми переконаннями, певними світоглядними принципами. Переконання соціального працівника формуються на основі принципів, цінностей, стандартів соціальної роботи, нормативно-правових актів, особистих моральних якостей, знань попередніх поколінь і життєвого досвіду, наукових досягнень. Однак сьогодні швидкість історичної й соціокультурної динаміки перманентно зростає, і сім’я як первинна соціальна група виявляється на вістрі всіх суспільних трансформацій. Буде, мабуть, неправильно, якщо переконання соціального працівника ґрунтуватимуться на якомусь одному вузькому світоглядному баченні проблеми (світогляді певної релігійної конфесії, феміністичному чи патріархальному уявленню про сімейні відносини тощо).

У сучасних умовах, коли в суспільстві діють внутрішні й зовнішні різновекторні чинники, особливе значення має системне уявлення стану й перспектив розвитку сім’ї. Якщо раніше сім’я була об'єктом вивчення філософії, соціології, демографії, юриспруденції, психології, педагогіки, історії та деяких інших наук, то тепер її проблемами також активно займаються економісти, екологи, медики, представники інших галузей знань. Однак для соціальної роботи особливо важливо мати саме системне уявлення про сім’ю, можливості різноманітних технологій роботи з нею. Про необхідність виникнення фамілістики як втілення міждисциплінарного, системного підходу до проблем сім’ї у свій час писали відомі вчені А.І.Антонов та В.М. Медков [2]. Нині такий підхід до аналізу й вивчення форм сімейної організації, сучасного стану сім’ї все більше про себе заявляє в Російській Федерації, де в державний стандарт спеціальності «Соціальна робота» навчальна дисципліна «Сім’єзнавство» введена як нормативна професійно-орієнтована (спеціальна) дисципліна. Поступово починає вимальовуватися комплексний, міждисциплінарний підхід до дослідження сім’ї та відповідного викладання цієї галузі знань студентам. Підручники із сім’єзнавства створюються не тільки для фахівців соціальної роботи, але й для інших спеціальностей, пов’язаних із соціальною сферою [1;5;7;9;11;15 та ін.]. На наш погляд, це є актуально й для України.

Курс сім’єзнавства може виступати прелімінарною основою, базою для реалізації технології соціальної роботи, які застосовуються в роботі із сім’єю. Тим більше, що соціальна робота включає не тільки практичну діяльність із надання допомоги, підтримки, соціального захисту населення, але й теорію, є освітнім процесом у галузі соціальної роботи.

У навчальному курсі сім’єзнавства (як галузі знань, як вчення про життєдіяльність і проблеми сім’ї, її ролі в суспільстві й сімейній політиці) заслуговують вивчення теми, пов’язані з розумінням сім’ї як соціального інституту й соціальної групи, їх ролі в підтриманні стабільності суспільства, основні функції сім’ї у світі, що змінюється, демографічні аспекти стану й розвитку родини, соціально-економічні аспекти становища сім’ї в сучасних умовах, її культури й побуту. Важливо розглядати різні методологічні підходи до вироблення принципів, змісту соціального захисту сім’ї, державної сімейної політики, механізмів, технології соціальної роботи з різними категоріями сімей, у тому числі із сім’ями, які опинилися в складних життєвих обставинах, підготовки молоді до сімейного життя, особливостей соціальної підтримки, соціальної роботи з молодою сім’єю, з родинами, які мають у своєму складі інвалідів, неповними сім’ями та деякі інші проблеми. Усе це потрібно вивчати, ураховуючи як вітчизняний, так і зарубіжний досвід у цій сфері.

Бібліографічні посилання

1. Агапов, Е.П., Нор-Аревян, О.А. Семьеведение. – М.: ДАШКОВ И К, 2010.

2. Антонов, А.И., Медков, В.М. Социология семьи. – М.: Изд-во МГУ, 1996. – 304 с.; Антонов, А. И. Микросоциология семьи. – М.: Инфа-М, 2005. – 368 с.

3. Батьківство в радість. Тренінговий курс з формування батьківської компетентності / автори-упоряд. Г.М.Лактіонова, І.Д.Звєрєва. – Вид. 2-ге, перероб. та доповн. – К.: Фенікс, 2009. – 360 с.

4. Бевз, Г. М. Прийомна сім'я (оцінка створення, функціонування та розвитку). - К.: Главник, 2006. - 112 с.

5. Гагарина, Е.Ю., Коноплева, Н.А., Карабанова, С.Ф. Семьеведение.– М.: Изд-во «Флинта», 2009. – 383 с.

6. Гальчинська, О.А. Мобілізація громади на підтримку дітей та сімей: Тренінговий модуль з підготовки тренерів / О.А.Гальчинська, О.Ю.Герасимов, Т.Клаф, Н.М.Комарова. К.: Фенікс, 2010. – 80 с.

7. Дивицына, Н.Ф Семьеведение. – М.: Владос, 2006. – 325 с.;

8. Зберегти сім’ю. Соціальна робота із сім’ями, які опинилися у складних життєвих обставинах / автори-упорядники: О.М.Мороз, Г.І.Постолюк, Т.В.Семигіна, О.С.Шпіленко. – К.: ЕКМО, 2008. – 160 с.

9. Зритнева, Е.И., Клушина, Н.П. Семьеведение. – М.: Владос, 2006. – 246 с.

10. Ковбас, Б., Костів, В. Родинна педагогіка: у 3-х т. - Т. 1. Основи родинних взаємовідносин. – Івано-Франківськ, 2002. – 288 с.

11. Лукьянова, И.Е., Шиповская, Л.П., Прохорова, Э.М. Семьеведение. – М.: Инфра-М, 2009. –265 с.

12. Соціальний супровід сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах / За ред.. І.Д.Зввєрєвої, Ж.В.Петрочко. – К.: Держсоцслужба, 2008. – 300 с.

13. Стаємо батьками. Посібник для батьків (частина 1). Посібник для викладача (тренера) (частина 2). / авт. та укл. Л.Волинець, Л.Балим, Т.Губанова, О.Ромень, І.Савчук, І.Синельник, А.Філіпішина, – К.: Фенікс, 2008. – 320 с.

14. Технологии социальной работы в различных сферах жизнедеятельности: Учеб. пособие / Под ред. проф. П.Д. Павленка. – М.: ИНФРА-М, 2009. – 379 с.

15. Тюгашев, Е.А. Семьеведение. – Новосибирск: СибУПК, 2006. – 194 с.