Кримчак Л.Ю., Крымчак Л.Ю., Krymchak L.Yu.

       Дніпропетровський національний

    університет імені Олеся Гончара

                                                           кафедра соціальної роботи,

                                            старший викладач

 

ДО АДАПТАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ З УЧНЯМИ-СИРОТАМИ

ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИХ  НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

 

К  АДАПТАЦИОННОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ИНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГИЧЕСКИХ РАБОТНИКОВ С УЧАЩИМИСЯ-СИРОТАМИ ПРОФЕССИОНАЛЬНО-ТЕХНИЧЕСКИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ

 

TO ADAPTABLE ACTIVITY OF ENGINEERING-PEDAGOGICAL WORKERS WITH STUDENTS-ORPHANS OF COLLEGES

 

 

Ключові слова: професійно-технічний навчальний заклад, учні-сироти, адаптація, адаптаціна діяльність, інноваційний проект.

Ключевые слова: профессионально-техническое учебное заведение, учащиеся-сироты, адаптация, адаптационная деятельность, инновационный проект.

Keywords: colleges, students-orphans, adaptation, adaptable activity, the innovative project.

 

Розглядається адаптаційна робота інженерно-педагогічних працівників закладів профтехосвіти з учнівською молоддю. Висвітлюються інноваційні підходи до вирішення проблем, що пов`язані з дезадаптацією у навчанні.

Рассматривается деятельность инженеро-педагогических работников учреждений профтехобразования по адаптации учащихся. Освещаются инновационные подходы к решению проблем, которые связаны с дезадаптацией к обучению.

Activity of inzhenero-pedagogical workers of establishments of vocational training on adaptation of pupils. Are shined innovative approaches to the decision of problems which are connected with дезадаптацией to training.

 

Як випускник закладу закритого типу, учень-сирота, вступивши до професійно-технічного навчального закладу (далі ПТНЗ) стикається з певними труднощами, які створюють бар`єри на шляху його адаптації до навчання. Відсутність соціального досвіду й нерозвинений інтелект, пасивність, викривлена система стосунків й незрілий інфантилізм – усе це показники, які характеризують першокурсника-сироту та можуть у подальшому стати причиною його дезадаптації.

Щоб недопустити виникнення дезадаптації учня-сироти в процесі навчання, освітній простір ПТНЗ має носити адаптивний характер, тобто бути орієнтованим на психофізіологічні та соціально-психологічні особливості індивіда, який виховувався та розвивався в деприваційних умовах інтернатного закладу. А це вимагає від інженерно-педагогічних працівників інноваційних підходів до вирішення зазначених проблем та наявності новітнього соціально-педагогічного інструментарію.

Дана стаття присвячена висвітленню адаптаційної роботи викладачів та майстрів з учнівською молоддю в закладах профтехосвіти, що дозволить збагатити досвід тих фахівців ПТНЗ, діяльність яких спрямована на гармонізацію взаємовідносин учнів-сиріт з різними сторонами навчання.

Основними завданнями під час написання статті виступають:

1) аналіз інноваційних проектів, що лежать в основі адаптаційної роботи з учнівською молоддю в ПТНЗ України;

2) обґрунтування висновків, які можна буде використовувати у практичній діяльності з метою допомоги учням-сиротам, що мають проблеми з входженням до навчального середовища ПТНЗ.     

Починаючи аналіз інноваційних проектів, що торкаються проблем адаптації учнів закладів профтехосвіти, звернімо увагу на Теплицький професійний аграрний ліцеї Вінницької області, в якому втілено проект «Учнівське самоврядування – шлях до самореалізації особистості». Метою данного проекту є розвиток особистості учня через гуманізацію, демократизацію стосунків в системі «педагог – учень» за умов спільної інтелектуально-творчої, пошукової діяльності учнівського колективу; створення мотивації до самовдосконалення кожного учня, пробудження творчого натхнення, мобілізації особистісного потенціалу на основі радісного успіху в спілкуванні, в процесі інтелектуально-творчої діяльності [1].

Адаптація учнів-першокурсників до навчання через розвиток у них творчих особливостей, інноваційного мислення, альтернативного бачення, вмінь продукувати нові ідеї; через підвищення загальної культури учнів, рівня їх компетентності – стала метою інноваційного проекту «Вчити по-новому». Для досягнення поставленої мети педколективом вищого професійного училища (далі ВПУ) міста Івано-Франківська було створено Педагогічні майстерні та авторські школи. Навчання велося на базі віртуальних навчально-тренувальних фірм та навчально-практичного центру. Організація практики учнів ВПУ за межами України дала можливість адаптуватися їм в інтеграційному просторі ринку праці, сформувати потреби в самоосвіті, постійному пошуку нових знань і вмінь, застосуванні їх у практичній діяльності [2].

Інноваційним у сучасній професійно-технічній підготовці, яка сприяє успішній адаптації учнів до навчання є діяльність навчально-тренувального центру (НТЦ) «Антей» при Іллічівському ВПУ морського транспорту Одеської області. Завдяки використанню інженерно-педагогічним колективом НТЦ програмного методу навчання «Віртуальний вчитель», учні не тільки сприймають (завдяки медіаможливостям) новий навчальний матеріал з будь-якого предмету, а  і глибоко та в повному обсязі вивчають й засвоюють його інформаційні складові. Використання зазначеного методу  сприяє розвитку в учнів інтересу до предмету, їх здатності вирішувати питання організації практичного навчання, приймати рішення у нестандартних соціально-економічних умовах [3].

Зазначений вище досвід адаптаційних заходів є дуже цінним і заслуговує, з нашої точки зору, широкого впровадження для використання його елементів в адаптаційній роботі з учнями-сиротами ПТНЗ. Проте, слід враховувати, що ці заходи матимуть позитивне забарвлення лише тоді, коли будуть носити  систематичний та послідовний характер, і незалежати від державного фінансування.

У світлі адаптаційних інновацій в діяльності ПТНЗ України представлена багаторічна робота учнівської редакції училищної газети «Дев’ятка», яка поєднала весь колектив Ізмаїльського ВПУ Одеської області. Яскраве висвітлення внутрішньоучилищного життя на сторінках «Дев’ятки» служить найкращою допомогою в адаптаційній роботі коллективу викладачів та майстрів. Через газету інженерно-педагогічні працівники пропонують учням різних спеціальностей додаткову інформацію з предмету, зосереджують їх увагу на вузлових проблемах та можливостях їх розв’язання. На сторінках газети друкуються матеріали полемічного характеру, учні можуть вести дискусії на сторінках газети, обмінюватися думками [1].

На наш погляд, така інноваційна методика розвиває психічні і творчі здібності учнів, їх особисті якості, дає можливість самоствердитися, відчути себе рівним серед рівних у вислові власної обґрунтованої думки, в суперечці. Завдяки усвідомленню матеріалу, який друкується на сторінках даної газети, в учнів формується уміння розсудливо оцінювати кожну статтю не тільки своїх ровесників, але й викладачів або майстрів виробничого навчання, виробляти відповідне ставлення до навколишнього світу, до оперативної інформації, яка друкується в газеті, до преси в цілому, що формує, виховує вільну, самодостатню особу. Газета популяризує здоровий спосіб життя. На сторінках газети друкуються матеріали виховного характеру, висвітлюються конкурси професійної майстерності, профорієнтаційна робота. Для висвітлення цих напрямів роботи, газета використовує різні жанри і форми: оперативна інформація, публіцистика, хроніка, замітки, репортажі, інтерв'ю, огляд і аналіз. В газеті публікуються статті, нариси, вірші та твори учнів ВПУ. Позиція редакції з найважливіших питань освітлюється в передовиці. Робота з фотографією активізує розумові та аналітичні здібності учнів, їх образне мислення, створює атмосферу азарту і пошуку.

Важливу роль в процесі адаптації учнів ПТНЗ до навчання відіграють і уроки за методикою інтерактивного навчання, коли учень є співавтором уроку, а також нестандартні уроки: урок-суд, урок-олімпіада, урок-конкурс, урок-ярмарок, які залучають учнів до активного навчання з метою удосконалення форм навчально-пізнавальної роботи для забезпечення активної і самостійної теоретичної та практичної діяльності [2]. На думку педагогів та психологів, такі уроки не тільки підвищують в учня рівень теоретичних знань, навичок практичної діяльності, а і поряд з формуванням у особистості вмінь спілкуватися з оточуючими, дають їй можливість застосовувати ці знання та навички в конкретних ситуаціях, при розгляді різноманітних питань як у навчальній, так і у виробничій діяльності.

На основі соціально-педагогічних досліджень зарубіжних країн та  аналізу результатів адаптаційної діяльності з учнями-сиротами Г. Гунда та М. Павлишин надрукували статтю «Міжнародна соціально-педагогічна діяльність організації «Sos-Кіндердорф» в якій розглянули сучасні напрями соціально-педагогічної роботи з дітьми-сиротами міжнародної організації «Sos-Кіндердорф». Найбільше значення у цій статті для нас має інформація відносно того, що діяльність «Sos-Кіндердорф» як приватної, політично та конфесійно незалежної соціальної організації, спрямована на створення педагогічних інституцій сімейного характеру, соціальних й медичних установ, які реалізовують програми, міжнародні проекти, покликані сприяти повноцінному розвитку та адаптації дітей-сиріт до умов реальної дійсності.

Висновок. Таким чином, проведений аналіз дозволяє зазначити, що адаптаційна діяльність закладів профтехосвіти носить різноманітний характер. Наявність інноваційних проектів відносно данного аспекту засвідчує, що вона може проходити різними шляхами і мати різні результати, але є необхідною складовою процесу навчання, що визначає його успішність. Залежить цей процес як від психофізіологічних й соціально-психологічних особливостей індивіда, так і від особливостей навчального середовища, до якого намагається пристосуватися учень. Важливу роль в цьому процесі відіграють і новітні технології, якими наповнюють цей процес викладачі та майстри ПТНЗ. У свою чергу, від адаптаційної діяльності, яка ведеться інженерно-педагогічними працівниками в ПТНЗ залежить навчальний та особистісний розвиток молодої людини, її соціальне становлення та гармонізація взаємовідносин з різними сторонами навчання.

Перспективи. Дана стаття може стати підґрунтям у створенні адаптивного середовища в ПТНЗ для вихованців інтернатних закладів. Усвідомлення інженерно-педагогічними працівниками інноваційних підходів та новітніх соціально-педагогічних технологій в адаптаційній роботі з учнівською молоддю дасть можливість не тільки викладачам й майстрам ПТНЗ урізноманітити роботу з учнями-сиротами, а і усім фахівцям, діяльність яких спрямована на допомогу цій молоді в досягненні рівноваги з різними сторонами процесу навчання.

 

Література:

 

1. Інноваційні проекти у системі професійно-технічної освіти // Матеріали Всеукраїнської естафети інноваційних проектів у системі професійно-технічної освіти лютий-травень 2007 р. Частина 3. Тернопільська область – Хмельницька область. – К. : М О Н України, 2007. – 174 с.

2. Інноваційні проекти у системі професійно-технічної освіти // Матеріали Всеукраїнської естафети інноваційних проектів у системі професійно-технічної освіти лютий-травень 2007 р. Частина 1. Автономна Республіка Крим – Івано-Франківська область. – К. : М О Н України, 2007. – 212 с.

3. Інноваційні проекти у системі професійно-технічної освіти // Матеріали Всеукраїнської естафети інноваційних проектів у системі професійно-технічної освіти лютий-травень 2007 р. Частина 2. Книга 2. Одеська область – Сумська область – К. : М О Н України, 2007. – 186 с.