Поліщук О.М., Банарь А.Ю

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

м. Чернівці

ВПЛИВ ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ НА ПРОФЕСІЙНЕ САМОВИЗНАЧЕННЯ

Вибір професії – досить складне завдання, а світ професій дуже великий і включає в себе безліч цікавих спеціальностей, тому тема самовизначення та вибору професії на сьогодні досить актуальна. Є багато можливостей для того, щоб професійна самоідентифікація приносила задоволення людині, яка повинна не лише зрозуміти, яка професія більше підходить їй, її якостям, а й чи буде вона приносити задоволення.

В період юності кожна особистість стає на шляху вибору: ким бути? чим займатись? що мені потрібно? Саме такі питання постають перед юнаками і дівчатами. Як відомо, саме цінності та ціннісні орієнтації, які закладаються протягом шкільного віку,  впливають на самовизначення та життєвий вибір. Свою увагу на процес вибору життєвої позиції та професії звернули увагу такі вчені як І.С.Кон, Е.А.Клімов, Л.І.Божович, В.Д.Шадрікова, Н.І.Калугіна, Н.С.Пряжніков та ін..

Протягом життя людини одні цінності підкріплюються, інші відкидаються або видозмінюються, і, в кінцевому рахунку, формується індивідуальна, специфічна ієрархія особистісних цінностей, притаманна лише їй. Зіткнення індивіда з новими ціннісними системами, а також протиріччя між реальним життям і вже засвоєними цінностями нерідко призводить до формування «багатошарових» ціннісних систем, в яких декларовані цінності значною мірою розходяться з дійсними [3].

Проявляючись у різних формах (цілях, установках, оцінках, нормативних уявленнях, імперативах, заборонах і т. д.), ціннісні орієнтації виступають орієнтиром діяльності індивіда і дозволяє йому оцінювати навколишній світ у плані добра і зла, правди чи брехні, краси чи неподобства, допустимого чи забороненого, справедливого чи несправедливого. Таким чином, цінності є базовими уявленнями про те, що певні ідеї, цілі, форми поведінки або інститути стають індивідуально або соціально переважаючими над іншими ідеями, цілями, формами поведінки і т. д. Цінності несуть в собі моральні уявлення індивіда про те, що є правильним, позитивним чи бажаним, вони – усвідом­лений чи інтуїтивний моральний вибір того, що для людини є важливим.

Особливе місце в ціннісній сфері займають цінності праці, і багато психологів вважають, що саме вони є базовими координатами організаційної культури і всієї ціннісної сфери людини [3].

А.В.Бітуєва стверджує, що про соціально-політичні позиції, духовний світ особистості можна судити з того, на досягнення яких цінностей вона спрямовує свої зусилля, які об'єкти є для неї найбільш значущими, тобто ціннісні орієнтації виступають як узагальнений показник спрямованості інтересів, потреб, запитів особистості, соціальної позиції, рівня духовного розвитку й визначають напрям самовизначення [1].

Професійне самовизначення розглядається не тільки як конкретний вибір професії, але і як безперервний процес пошуку сенсу у вибраній, освоюваній виконуючій професійній діяльності. При такому розумінні професійне самовизначення – це процес виборів, які передують наступним крокам, і кожен з яких розглядається як важлива життєва подія, яка визначає подальші кроки на шляху професійного розвитку особистості [5].

Уявлення про існуючі професії складаються на попередніх вікових ступенях. Інформація про професії, врахування позиції близьких людей, особистісні схильності і здібності впливають на професійне самовизначення молоді.

Рішення про вибір професії приймається протягом декількох років,  проходячи ряд стадій. На стадії фантастичного вибору (до 11 років) дитина лише роздумує про майбутнє і ще не вміє зв’язувати цілі і засоби. Первинний вибір, який здійснюється на цій стадії, виробляється в умовах малодиферен­ці­йованого уявлення про професії і при відсутності виражених інтересів і схильностей. В міру інтелектуального розвитку підліток чи юнак все більше цікавиться умовами реальності, але ще не впевнений у своїх здібностях – стадія пробного вибору (до 16-19 років). Поступово фокус його уваги зміщується з суб’єктивних факторів до реальних обставин. З більшості варіантів, виділяються декілька найбільш реальних. Стадія реалістичного вибору (після 19 років) включає обговорення питання з обізнаними особами, усвідомлення можливості конфлікту між здібностями, цінностями і об’єктивними умовами реального світу [5].

Розглядаючи особистісне самовизначення як процес набуття люди­ною своєї ціннісно-смислової єдності разом з її практичною реалізацією і, одночасно, як психологічне явище, яке володіє певною структурою, М.Р.Гінзбург виділяє такі структурні компоненти особистіс­ного самови­значення: психологічне теперішнє і психологічне майбутнє, кожне з яких двопланове, тобто володіє ціннісно-смисловим (вертикальна складова) і просторово-часовим аспектами (горизонтальна складова). Ав­тор підкрес­лює, що особистісне самовизначення можна визначити як зміс­товне кон­струювання людиною свого життєвого поля, яке включає в себе як сукуп­ність індивідуальних цінностей і смислів, так і  простір реальної дії. Тобто охоплює минуле, теперішнє та майбутнє [2]. Таким чином особистісне самовизначення включає професійне, але не зводиться до нього.

Професійне самовизначення – це багатомірний процес, в якому відбувається виділення завдань суспільства і формування індивідуального стилю життя, частиною якого є професійна діяльність. Професійне самовизначення можна розглядати як серію завдань, які суспільство ставить перед особистістю і які вона повинна послідовно вирішити протягом певного періоду часу; процес поетапного прийняття рішень, за допомогою яких формується баланс між своїми вподобаннями та схильностями, з одного боку, та потребами існуючої системи суспільного поділу праці – з іншого; процес формування індивідуального стилю життя, частиною якого є професійна діяльність (І. С. Кон) [4].

В розробленій Пряжніковим Н.С. змістово-процесуальній моделі професійного самовизначення центром визнається ціннісно-моральний аспект, розвиток самосвідомості (рефлексія, самопізнання) і потреба в професійній компетентності. Основу професійного самовизначення складають наступні психологічні чинники: усвідомлення цінності суспільно корисної праці, загальна орієнтація в соціально-економічній ситуації в країні, усвідомлення необхідності загальної і професійної підготовки для повноцінного самовизначення і самореалізації, загально орієнтація в світі професійної праці, виділення подальшої професійної цілі (мрії), зіставлення мрії з іншими важливими життєвими цілями, знання про обранні цілі, внутрішні перепони, які ускладнюють досягнення обраної цілі та ін. [5].

Отже, вибір професії є дуже важливим життєвим кроком, і від того на скільки правильно обраний життєвий шлях, залежить душевний стан особистості, її місце серед людей, усвідомлення власної системи цінностей. Важливий момент у професійному самовизначенні особистості – стимулювання власної активності, розвитку властивостей особистості, які б опирались на визначену систему мотивів, потреб і ціннісних орієнтацій.

 

Список використаної літератури:

1.                     Битуева А.В. Особенности структурного строения ценностных ориентаций //Теоретический журнал "Credo".- № 3,  2000.

2.     Гинзбург М.Р. Личностное самоопределение как психологическая проблема / Гинзбург М.Р.// Вопросы психологи. – 1988. – № 2. – С.19 – 27.

3.                     Занковский А.Н. Организационная психология: Учебное пособие для вузов по специальности «Организационная психология». — 2-е изд. — М.: Флинта: МПСИ, 2002. — 648 с.

4.                                     Климов Е.А. Психология профессионального самоопределения. -М.: Академия, 2004 - 304 с.

5.                     ШаповаленкоИ.В.  Возрастная психология.- М.: Гордарики, 2005.