Кемкіна Вікторія Ігоревна

Класичний приватний університет (м. Запоріжжя)

Експериментальне вивчення функціональних особливостей дорослих сліпих

Аннотація

Стаття присвячена проблемі корекції рухової сфери дорослих сліпих засобами ігрової діяльності. В роботі наведено теоретико-методичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми корекції рухової сфери дорослих сліпих віком 22-35 років засобами ігрової діяльності, що виявляється в науковому обґрунтуванні комплексу педагогічних умов корекції рухової сфери дорослих осіб з набутою сліпотою засобами ігрової діяльності, які передбачають: врахування первинних, вторинних і подальших відхилень в розвитку осіб з вадами зору; застосування спеціального цілеспрямованого педагогічного впливу на осіб з вадами зору, зміст і спрямованість якого визначається віковими та специфічними психофізичними особливостями розвитку дорослих сліпих; широкого використання модифікованих засобів ігрової діяльності з урахуванням первинної вади – відсутності зору; впровадження в практику методів і методичних прийомів, що дозволяють активізувати роботу збережених аналізаторів; розробка спеціального мовленнєвого забезпечення задля супроводження процесу корекції рухової сфери дорослих сліпих засобами ігрової діяльності.

Результати дослідження можуть слугувати підставою для розробки психолого-педагогічних рекомендацій і стандартів спеціальної освіти, для удосконалення нині діючих програм спеціальної освіти і навчання та набуття спеціальностей особами зі втратою зору, а також дозволять доповнити та поглибити зміст корекційної педагогіки та тифлопедагогіки зокрема з проблем корекції рухової сфери дорослих сліпих, допоможуть успішному здійсненню трудової діяльності та їх інтеграції в сучасне суспільство.

Ключові слова: корекція, компенсація, дорослі сліпі, корекційно-педагогічний процес, ігрова діяльність, рухова сфера, голбол, психофізичні можливості

 

I.Вступ

 

Важливим завданням України як  європейської і демократичної держави є створення  умов для повноцінної самореалізації й життєдіяльності своїх громадян. Люди з особливими потребами, в силу обмежених можливостей, потребують особливої уваги і підтримки з боку суспільства. Саме ставлення до найменш соціально захищених верств населення завжди було свідоцтвом цивілізованості суспільства і держави. Зважаючи на це, Конституція та закони України, ратифіковані міжнародні нормативно-правові акти, що визначають права людини, спрямовані на створення правових, соціально-економічних та освітніх умов для інтеграції у суспільство дорослих і дітей з особливостями фізичного та розумового розвитку. Практична реалізація зазначених завдань визначена  у концепції "Спеціальна освіта осіб з фізичними та психічними вадами в Україні на найближчі роки та на перспективу".

У корекційній педагогіці проблема корекції психофізичних порушень у розвитку людей різного віку зі втратою зору була предметом дослідження багатьох вітчизняних та зарубіжних учених. Вивчено окремі аспекти фізичного розвитку та фізичної підготовленості осіб із втратою зору (В.Г. Ковиліна, Ю.В. Павлов, Б.В.Сермєєв, В.В.Тарасун та ін.).; особливості функціонування різних систем їх організму (В.Ф. Афанасьєв, В.Г. Григоренко, Д.М. Малаєв та ін.); вплив фізичних навантажень на функції зорового аналізатора (А.І. Каплан, Є.М. Кузнєцов, О.В. Ніцел, Б.В. Сергєєв та ін.); корекційне значення різноманітних фізичних вправ для їх фізичного розвитку й адаптації в суспільство (Р.М. Азарян, Л.П. Касаткін, О.В. Криличенко, В.О. Кручинін та ін.); роль рухової активності для розвитку в осіб з вадами зору координації рухів і орієнтації у просторі (Л.А. Семенов, В.М. Синьов, Б.Г. Шеремет та ін.).

Доведено, що систематичне використання засобів рухової діяльності розширює рухові можливості тих, хто нею займається; забезпечує повноцінне засвоєння життєво важливих рухів, розвиток рухових здібностей і здатність до орієнтування у просторі. Поряд з цим рухова активність сприяє формуванню в осіб з особливими потребами цілого комплексу морально-вольових якостей, зокрема, дисциплінованості, організованості, ініціативності, рішучості, сміливості, наполегливості, витримки, стійкості, цілеспрямованості, здорового суперництва (Н.Г. Байкіна, М.С.Бесарабов, І.М.Ляхова) тощо.

Корекції рухових порушень сприяє ігрова діяльність, яка є важливим напрямком корекційно-виховної роботи (М.І. Земцова, Л.І. Солнцева та ін.). Однак наукові розробки вчених зосереджені переважно на корекційно-педагогічній роботі з особами, які мають вади зору,  дошкільного і шкільного віку. Особливості корекції порушень  рухової сфери у дорослих з набутою сліпотою не були предметом спеціальних наукових досліджень, не визначено також  роль у цьому процесі  ігрової діяльності.

 

II. Постановка задачі

 

Мета дослідження: визначити та обґрунтувати педагогічні умови корекції рухової сфери дорослих осіб з набутою сліпотою засобами ігрової діяльності та перевірити їх ефективність.

Завдання дослідження:

1. Схарактеризувати організаційно-педагогічні та дидактичні особливості корекційної роботи з розвитку рухової сфери дорослих з набутою сліпотою.

2. Виявити функціональні особливості стану організму дорослих сліпих і рівень розвитку їх рухових якостей та ігрових дій.

3. Визначити педагогічні умови корекції рухової сфери дорослих з набутою сліпотою засобами ігрової діяльності.

4.  Розробити методику реалізації та експериментально перевірити ефективність визначених педагогічних умов корекції рухової сфери дорослих сліпих засобами ігрової діяльності.

Об’єкт дослідження: рухова сфера дорослих сліпих.

Предмет дослідження: корекція рухової сфери дорослих сліпих засобами ігрової діяльності.

Методи дослідження. З метою визначення   вихідних положень дослідження, його науково-термінологічного апарату, обґрунтування педагогічних умов корекції рухової сфери дорослих з набутою сліпотою використовувався метод аналізу й узагальнення літературних джерел, навчально-методичних і нормативних матеріалів. З метою вивчення практики корекційної роботи  з дорослими сліпими та її ефективності було використано методи спостереження та тестування.  Визначення ефективності розроблених педагогічних умов корекції рухової сфери дорослих з набутою сліпотою засобами ігрової діяльності забезпечувалось методом педагогічного експерименту. Кількісний і якісний аналіз отриманих емпіричних даних було проведено методами математичної статистики.                      

 

III. Результати

 

У статті подано методику, результати констатувального експерименту щодо визначення показників функціонального стану організму дорослих з набутою сліпотою та їх аналіз; схарактеризовано особливості розвитку їх рухової сфери.

Відомо, що заняття адаптивною фізичною культурою щільно пов’язані з фізичними навантаженнями, яким підлягає людина в процесі їх реалізації. Для того, щоб ураховувати, яке саме фізичне навантаження організм людини здатний переносити, виникає необхідність у визначенні функціональних показників тих систем організму, які швидко реагують на фізичне навантаження. Це набуває особливого значення у роботі з особами, які мають особливі потреби, в тому числі й з дорослими з набутою сліпотою. Для реалізації цього завдання дослідження на констатувальному етапі експерименту використовувався комплекс фізіологічних методів, який включав запис електрокардіограми за методикою Г.А. Бобкова; визначення  варіаційної  пульсографії  за методикою Р.М. Баєвського, фізичної працездатності за методикою В.Л. Карпмана (PWC170), показників зовнішнього дихання за допомогою оксигемограми за методикою А.Г. Дембо, вивчення медичних карт. Результати, отримані за цими методиками слугували підставою для визначення осіб, які могли увійти до складу експериментальних груп за фізичним станом здоров’я.

Так,  було виявлено, що моторна активність дорослих сліпих  нижча, ніж у здорових осіб: при нормі у 156 натискань за тепінг-тестом вона коливалась у межах 1-16. При цьому найбільш висока моторна активність була зафіксована в осіб із захворюваннями сітківки і судинної оболонки ока (16 натискань), сліпі з ускладненням короткозорості і,  дещо меншою мірою, атрофією зорових нервів, рогівки і кришталика виконали 15 і 14 натискань відповідно. Було встановлено, що зниження гостроти зору супроводжується зниженням моторної активності (r = 0,31 при р = 0,999). Значне зниження її спостерігається у сліпих з гостротою зору 0,01 – 0,02. Зворотна залежність виявлена між віком, в якому відбулося порушення зору і моторною активністю (r = -0,16 при р = 0,95), при цьому зміна сумарного показника з віком відбувалася за рахунок зростання кількості натискувань правою рукою (r = 0,26 при р = -0,99); Cтатистично достовірних відмінностей за показниками моторної активності та її функціональної асиметрії (ФА) між групою сліпих, що мають рівну гостроту зору обома очима і групою здорових осіб  не виявлено.  Негативний вплив на моторну активність чинить наявність асиметрії гостроти зору:  в осіб з асиметрією гостроти зору чи сліпотою одного ока ФА значно збільшується - в 1,5-2,7 рази по відношенню до норми. Виражене виявлення функціональної асиметрії характерне при сліпоті (ФА = 18%) або більшому зниженні гостроти зору на правому оці (ФА = 24,7%).

Для зрівнювання складу експериментальних і контрольної групи було проведено констатувальний зріз, метою якого було визначення базових показників рухової сфери дорослих сліпих та зрячих, стан здоров’я яких дозволяв залучити їх до експериментальної роботи.  Методами тестування було проведено обстеження за показниками сприйняття простору, просторової орієнтації, точності і координації рухів, швидкісно-силових якостей.

Виявлено, що в ЕГ1 до початку формувального експерименту точність сприйняття часу рухів у дорослих сліпих із втратою зору коливалась у межах 2,17± 0,47сек; у ЕГ2 - 1,78 ± 0,24сек; у КГ – 1,2 ± 0,12сек. Точність сприйняття простору рухів в учасників ЕГ1 була у межах 4,23 ± 0,6°; в ЕГ2 – 2,54 ± 0,32°; КГ – 2,98 ± 0,25°. Точність сприйняття м’язових зусиль в ЕГ1 складала  6,29 ± 1,11кг;  ЕГ2 – 4,33 ± 0,76кг;  КГ – 4,45 ± 0,43кг. Статична стійкість за даними тестування в ЕГ1 коливалась у межах 5,35± 1,08сек;  в ЕГ2- 4,83±0,94сек; у КГ – 17,2 ±0,5сек. Динамічна рівновага в ЕГ1 складала 89,0 ± 30,9см; в ЕГ2 56,4 ± 15,4см; у КГ – 74,0 ± 11,25см. За результатами виконання семи тестів високий рівень швидкісно-рухових якостей було виявлено у 23,78 % дорослих сліпих ЕГ1,  8,33% - ЕГ2 та у 51,78 % осіб  КГ. Середній рівень розвитку цих якостей в ЕГ1 було виявлено у 41,65% осіб, в ЕГ2 – у 38,09% і в КГ – у 40,47%. Низький рівень розвитку швидкісно-силових якостей був зафіксований у 34,49% учасників ЕГ1, 53,56% - ЕГ2 і у 7,73% КГ.

Отже результати констатувальних зрізів характеризували вихідний стан розвитку рухової сфери дорослих з набутою сліпотою та слугували підставою для подальшого диференціювання їх фізичного навантаження у процесі корекційної роботи за експериментальною методикою.

 

IV. Висновки

 

Найбільш ефективною для корекції та розвитку рухової сфери дорослих з набутою сліпотою є методика корекційно-педагогічної роботи, що забезпечується комплексом  педагогічних умов. Вони передбачають використання форм ігрової діяльності,  адаптованих до первинної  вади - набутої сліпоти та диференціювання фізичних навантажень з урахуванням стимулювання роботи збережених аналізаторів.   Використання форм ігрової діяльності, адаптованих до первинної вади дорослих сліпих та диференціювання фізичних навантажень з урахуванням стимулювання роботи збережених аналізаторів, первинних, вторинних і подальших відхилень в їх розвитку,  визначається віковими та специфічними психофізичними особливостями, впровадженням модифікованих засобів ігрової діяльності  з елементами спортивних і рухливих ігор, гри в голбол, естафет тощо. Урахування первинної вади – відсутності зору зумовлює використання у практиці корекційної роботи методів і методичних прийомів, спрямованих на стимулювання і підтримку роботи збережених аналізаторів (слухового, дотикового, нюхового); створення спеціальних мовленнєвих інструкцій і наочних приладь для методичного супроводу корекційно-педагогічного процесу з розвитку рухової сфери дорослих сліпих засобами ігрової діяльності.

Методика корекційної роботи  з розвитку рухової сфери дорослих сліпих засобами  ігрової діяльності базується на урахуванні загальних педагогічних і спеціальних корекційно-педагогічних принципів. До перших належать принципи цілеспрямованості педагогічного процесу, його цілісності і системності, гуманістичної спрямованості, поваги до особистості у поєднанні з розумною вимогливістю, свідомої й активної участі вихованця в педагогічному процесі, поєднанні прямих і паралельних педагогічних впливів. Спеціальні корекційно-педагогічні принципи означеної методики передбачають єдність діагностики і корекції, компенсаторної спрямованості,  адекватності і варіативності педагогічних дій, пріоритетної ролі мікросоціуму.

Література

 

1.                 Вавіна Л.С. Науково-теоретичні засади удосконалення змісту початкової освіти сліпих і слабозорих учнів / Л.С. Вавіна // Дидактичні та соціально-психологічні аспекти корекційної роботи у спеціальній школі : наук. метод. зб. Вип. 5. - К. : Науковий світ, 2004. - С. 8-11.

2.                 Виноградов В.И. Динамика фазовой структуры систолы после ампутации нижних конечностей / В.И. Виноградов, И.Б. Калинина // Протезирование и протезостроение : сб. трудов. Вып. 80. - М. : ЦНИПП. - 1987. - С. 21-24.

3.                 Евсеев С.П.  Теория и организация адаптивной физической культуры: Учебник. В 2 т. Т.1. Введение в специальность. История и общая характеристика адаптивной физической культуры / Под общей ред. проф. С.П.Евсеева. – М.: Советский спорт, 2002. – 448 с.: ил.

4.                 Крет Я.В. Діагностика і корекція психомоторних функцій у дітей з ДЦП з порушеним зором / Я.В. Крет // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки : зб. наук. праць. Вип. 30. – К. ; Запоріжжя, 2004. – С. 380-386.

5.                 Летунов С.П. Определение готовности к напряженной мышечной работе в спортивно-медицинских исследованиях / С.П. Летунов, Р.Е. Мотылянская, Л.И. Стогова // Теория и практика физической культуры. – 1969. - № 4. – С. 19-23.

6.                 Литвак А.Г. Пути развития отечественной тифлопсихологии : автореф. дис. ... докт. пед. наук / А.Г. Литвак. – Л., 1974. – 43 с.

7.                 Литвак А.Г. Теоретические вопросы тифлопсихологии : учеб. пособие / А.Г. Литвак. – Л., 1973. – 155 с.

8.                 Маліков М.В. Фізіологія фізичних вправ у запитаннях і відповідях : навч. посіб. / М.В. Маліков. - Запоріжжя : ЗНУ, 2007. - 218 с.

9.                 Сердюченко В. I., Шеремет Б. Г., Криличенко О.В. Влияние дозиро-ванных физических нагрузок на некоторые функциональные показатели органа зрения // Актуальні проблеми офтальмології: Матеріали міжобласної науково-практичної конференції офтальмологів Дніпропетровської, Запорізької, Кіровоградської, Полтавської областей, 23-24 жовтня 2002 р., АМН України. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2002. – С. 19-20.

10.            Шеремет Б.Г., Евтухова Т.А. Інтеграція  школярів з глибокими порушеннями зору в соціальні відносини на основі рухливих ігор префесійно-побутового змісту // Інтеграція аномальної дитини в сучасній системі соціальних відносин.- Київ, 1994.- С.13-22.