Економічні науки/4. Інвестиційна діяльність та фондові ринки

Король Т.О.

Ст. викладач Вербицька Ю.В.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

Інвестиційна політика підприємства в системі антикризового управління

В сучасних умовах економічної, політичної, фінансової нестабільності, недосконалості ринку товарів і послуг є висока імовірність виникнення і розвитку кризи в процесі діяльності будь-якого підприємства. Саме тому зростає необхідність здійснення спеціалізованого антикризового управління.

Метою даної роботи є розгляд інвестиційної політики у розрізі значення, процесу розробки та завдання управління інвестиційною стратегією, а також оцінки ефективності інвестиційних проектів як важливого елемента в системі антикризового розвитку підприємства.

Інвестиційна політика підприємства є одним з ключових факторів передбачення та подолання кризових ситуацій, адже розвиток будь-якого підприємства залежить не тільки від розміру капіталу, що знаходяться у його розпорядженні, а й від того, на скільки ефективно вони використовуються управлінцями.

Інвестиційна стратегія являє собою генеральний план дій підприємства, який охоплює питання стратегічних напрямів інвестиційної діяльності, забезпечення її інвестиційними ресурсами, їхнього планування й ефективного використання.

Згідно з методологією І. Бланка, початковим етапом розробки інвестиційної стратегії є визначення загального періоду її формування (3-5 років) На другому етапі визначають стратегічні цілі (забезпечення приросту капіталу, зростання рівня прибутковості інвестицій та ін.). На третьому - здійснюється вибір найефективніших шляхів реалізації стратегічних цілей інвестиційної політики, розробляються її стратегічні напрямки та стратегія формування інвестиційних ресурсів, відбувається конкретизація інвестиційної стратегії за періодами реалізації. На заключному етапі здійснюється оцінка розробленої стратегії. [1,2,3]

На думку В. Федоренка та А. Гойка, ефективна реалізація інвестиційної стратегії вимагає розв’язання таких завдань як:

- забезпечення високих темпів економічного розвитку підприємства шляхом здійснення ефективної інвестиційної політики;

- максимізація прибутку від інвестиційної діяльності;

- мінімізація інвестиційного ризику;

- забезпечення фінансової стабільності та платоспроможності підприємства у процесі реалізації інвестиційних програм;

- визначення варіантів прискорення реалізації інвестиційних програм.

Ключовим моментом в антикризовому управління підприємством виступає роль інвестиційної політики, яка полягає в забезпеченні високих темпів економічного розвитку підприємства в довгостроковій перспективі за умови попередження або завчасної ліквідації чинників ослаблення його стратегічного потенціалу.

А.Штангет та О. Копилюк пропонують таку систему, яка повинна враховувати особливості інвестиційної політики підприємства (рисунок 1).

Рисунок 1 Система раннього попередження та реагування (СРПР) в інвестиційному менеджменті

Завдяки вмілій побудові СРПР на підприємстві можна уникнути значної частини ризиків та забезпечити економічне зростання, бо дана система є складовою в розрізі кожної інвестиційної програми, у тому числі й антикризовій.[3]

Для оцінювання ефективності інвестиційних проектів використовується ряд методів, які умовно можна поділити на такі:

1) у розрахунках використовується дисконтування: метод розрахунку чистого приведеного доходу (NPV); метод визначення індексу рентабельності інвестицій (PI); метод визначення внутрішньої норми доходності інвестицій (IRR).

2) у розрахунках дисконтування не використовується: метод визначення строку окупності інвестицій(PP); метод визначення бухгалтерської рентабельності інвестицій (ROI) або середньої норми прибутку на інвестиції (ARR).

Підводячи підсумки, можна сказати, що прийняття ефективних управлінських рішень щодо антикризового управління підприємством вимагає від сучасного менеджера детальної розробки питань, пов’язаних із інвестиційною політикою, а саме процес вивільнення коштів, що знаходяться в розпорядженні підприємства, вдале розроблення інвестиційної стратегії, ефективна система раннього попередження та реагування.[2]

Література

1. Іванюта С.М. Антикризове управління. Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007.-288 с.

2. І.В. Кривов’язюк Антикризове управління підприємством: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів.- К.: Кондор, 2008.- 366 с.

3. Штангрет А.М., КопилюкО.І. Антикризове управління підприємством: Навч. Посіб.- К.: Знання, 2007.- 335 с.