Писар Надія Богданівна

аспірантка кафедри економічної кібернетики

Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника

Моделі і методи теорії логістики

Розробка механізму, який дозволяв би мати підприємству виробничі запаси за величиною не надмірні, а достатні для того, щоб виробництво здійснювалося безперервно – це основне завдання логістичної стратегії. Під запасами, згідно визначення в [1], будемо розуміти продукцію виробничо технічного призначення, споживчі і інші товари, що очікують входження в процес внутрішнього чи виробничого споживання. Норма запасів – розрахована мінімальна кількість сировини і матеріалів, яка повинна знаходитися у підприємства і постачальницько-збутових організаціях для забезпечення безперебійного постачання виробництва чи реалізації продукції [2]. Сукупність правил за якими приймаються ці рішення називаються стратегією (моделлю) управління запасами. Як відомо, стратегії управління запасами базуються. в основному на реалізації відомих систем управління (контролю) запасами – комплексу заходів із створення і поповнення запасів, організації безперервного контролю і оперативного планування постачання. Це в основному:

· система з фіксованим розміром замовлення (двохбункерна система). В даній системі поповнення запасу здійснюється кожен раз на одну і ту ж фіксовану величину, причому замовлення продукції здійснюється в момент, коли наявність запасу на складі знижується до визначеного заданого рівня. Запаси умовно поділяються на два бункери: з першого запас розходується для задоволення потреб на протязі періоду між останньою поставкою і моментом замовлення, а з другого – розходується від моменту замовлення до моменту наступної поставки, тобто за час виконання замовлення, яке є постійною величиною;

· система з фіксованою періодичністю замовлення. Замовлення повторюється через рівні проміжки часу. В момент замовлення, перевіряється наявність запасу на складі і розмір замовлення дорівнює різниці між фіксовано необхідним (максимальним) і його фактичною наявнісю. Застосування даної моделі можливе при встановленні регулярних термінів постачання і можливість створювати запас продукції в будь-якій кількості;

· система з встановленою періодичністю поповнення запасів до визначеного рівня; система „мінімум-максимум”. Ця модель обєднює принципи управління запасами для двох попередніх моделей. Тут замовлення здійснюється через рівні проміжки часу, але в тому випадку, якщо фактичний залишок на складі знизиться до рівня другого бункера, тоді здійснюється позачергове замовлення. Розмір замовлення визначають як різницю між максимальним замовленням і фактичною наявністю запасу на момент замовлення. Регулюючими параметрами, які тут встановлюються – це період між двома замовленнями і максимальний розмір запасу. Всі ці параметри постійні, а об’єм замовлення - змінна величина. Реалізація даної моделі потребує оперативного контролю навності запасу на складі [3]. Інші системи управління запасами є комбінаціями розглянутих вище моделей. В загальному вигляді модель управління запасами на можна представити у вигляді схеми (рис.1).

Рис.1 Схема управління запасами

Логістичний підхід до управління запасами передбачає заміну запасів матеріалів інформацією про можливості їх своєчасного придбання, а також наявність вільних потужностей для оперативного реагування при зміні попиту. Для того, щоб слідкувати за рівнем попиту необхідно виконувати правило виконання замовлення споживачів у відповідності з заданою стратегією управління запасами. Правило поповнення замовлення вказує, яким чином здійснюється доставка продукції, в якому об’ємі а також визначає величину інтервалу часу від моменту замовлення до моменту постачання продукції на склад. Постійне інформування всіх відділів про наявність/відсутність запасів потребує безперервного зв’язку між ними, що вимагає застосування стандартних форм і методів контролю.

Найбільший інтерес з точки зору використання моделей і методів теорії логістики виявлено до задач визначення текучого і страхового запасів. Нагадаємо, що згідно з [1], текучий запас – це основна частина виробничих (товарних) запасів, що забезпечує безперервність постачання виробничого процесу (оптової торгівлі) між двома наступними поставками; страховий чи гарантійний запас призначений для безперервного постачання виробництва в випадку непередбачуваних обставин (порушення терміну, об’єму поставок і т.д.) є величиною постійною і в нормальних умовах недоторканою.

В табл. 1 і 2 розглянемо формули для розрахунку норм текучого і страхового виробничого запасу, взяті в основному з роботи [4].

Таблиця 1

Формули для розрахунку норми текучого виробничого запасу, Т_Т

Автор методу	Норма запасу, дн.	Позначення
М.П.Айзбенберг-Горский 1956.		Тср – середній інтервал між поставками, дн. Scp - середній інтервал між добовими відпустками, дн
Баскин А.М, 1965.
Методика Минтяжмаша
Фасоляк Н.Д.,1972		Rcp – середньодобовий розхід (в год.) ti – інтервал і-ї поставки; Qi – об’єм і-тої поставки; Qi – середній об’єм поставки; N – кількість поставок (в рік)
Федорчук Б.К., 1967

Таблиця 2

Формули для розрахунку складової норми страхового виробничого запасу, Т_с

Автор методу	Норма запасу, дн.	Позначення
Инютина К.В.,Зеваков А.М., Петров В.В., 1969		ti – інтервал і-ї поставки; Тср – середній інтервал між поставками, дн. Qi – об’єм і-тої поставки; γ – коефіцієнт, що показує надійність забезпечення запасом; N – кількість поставок (в рік)
Фасоляк Н.Д,1977.		К – коефіцієнт, що показує надійність забезпечення запасом; ti – величина інтервалів, більша Тср; М – кількість поставок при Тi>Тср
Долгов А.П.,2004		b-інтенсивність розходу, tj^on>=Тср Qi^on– розмір поставки в так званій запізнілій партії

В [2] доведено, що дані формули можуть використовуватися для процесів з двома випадковими величинами, наприклад, випадкове продовження циклу постачання і випадковий щоденний розхід. З аналізу таблиць 1 і 2 спостерігаємо, що представлені залежності відрізняються одна від одної, що підкреслює відсутність єдиного методичного підходу до управління запасами.

Таким чином, в результаті застосування методичних аспектів управління запасами в логістичній системі, можна забезпечити: безперебійність постачання; мінімальне вкладення грошових засобів в запаси; мінімальний ризик; регулярність і безперебійність транспортного процесу.

1. Родников А.Н. Логистика: Термин. словарь. – М.: Экономика, 1995. – 251 с.

2. Модели и методы теории логистики / Учебное пособие. 2-е изд. / Под ред. В.С. Лукинского. – СПб.: Питер, 2007. – 448с.

3. Крикавський Є.В. Логістика. Основи теорії: Підручник – 2-е вид., доп. і переробл. – Львів: Національний університет „Львівська політехніка”, „Інтелект–Захід”, 2006. – 456с.

4. Родионова А.Р., Родионова Р.А. Логистика: Нормирование сбытовых запасов и оборотных средств предприятия. – М.: Дело, 2002.