Экономические науки/4.Инвестиционная деятельность и фондовые рынки.

Лис Б.А., Омельчук А.А.

Буковинська державна фінансова академія

Інститути спільного інвестування в Україні: стан та перспективи розвитку

Анотація. Проаналізовано сучасні показники та проблеми розвитку інститутів спільного інвестування (ІСІ) в Україні, надано рекомендації щодо активізації їх розвитку та розкриття їх інвестиційного потенціалу.

Постановка проблеми. ІСІ в країнах з розвинутою економікою є одними з найбільш ефективних інструментів акумуляції інвестиційних ресурсів. В Україні ІСІ поки що відіграють надзвичайно малу роль в сфері залучення інвестицій в реальний сектор економіки. Ситуація ускладнюється наслідками світової фінансової кризи для вітчизняного фондового ринку.

Мета роботи. Проаналізувати основні тенденції розвитку і діяльності ІСІ в Україні, визначити досягнення даного ринку, розробити рекомендації щодо активізації діяльності ІСІ в умовах економічної кризи.

Виклад основного матеріалу. Світова фінансова криза негативно впливає в першу чергу на сферу фінансових інвестицій. ІСІ будучи гнучкими інституційними інвесторами можуть зайняти лідируючі позиції в процесі післякризового відновлення фінансової сфери. Поштовх до активізації ринку спільного інвестування було надано прийняттям Закону України „Про інститути спільного інвестування (пайові і корпоративні інвестиційні фонди)” № 2299 від 15.03.2001р. Відповідно до даного закону, інститут спільного інвестування — корпоративний інвестиційний фонд або пайовий інвестиційний фонд, який провадить діяльність, пов’язану з об’єднанням (залученням) грошових коштів інвесторів з метою отримання прибутку від вкладення їх у цінні папери інших емітентів, корпоративні права та нерухомість.[1]

Перший інвестиційний фонд у світі було створено в серпні 1822 р. у Бельгії. Інвестиційні фонди починають швидко розвиватись лише після другої світової війни, поступово складаючи конкуренцію банкам та іншим фінансовим інститутам. Найбільшого поширення інвестиційні фонди набули у Великобританії і США.. Сьогодні, більше половини американських домогосподарств є вкладниками того чи іншого інвестиційного фонду[2].

До основних досягнень розвитку ринку ІСІ в Україні слід віднести: поступове зростання загального рівня інвестиційної культури серед населення, загострення конкуренції на ринку публічних ІСІ, поступове зміщення інтересу покупців від закритих фондів до інтервальних та відкритих.

2007 рік виявився вельми сприятливим для розвитку ІСІ, що значною мірою було обумовлено надзвичайно високими показниками зростання вітчизняного фондового ринку. За загальною кількістю ІСІ Україна впритул наближається до розвинених країн Західної Європи.(див табл. 1)

Таблиця 1

Кількість фондів спільного інвестування на кінець 2007 р.

Держава

Кількість ІСІ

1

Румунія

41

2

Словаччина

54

3

Чехія

66

4

Польща

188

5

Угорщина

212

6

Росія

533

7

Україна

834

8

Італія

924

9

Німеччина

1462

10

США

8029

11

Франція

8243

12

Люксембург

8782

 

За даними Української асоціації інвестиційного бізнесу у 3 кварталі 2008 року в Україні кількість зареєстрованих  ІСІ зросла до 1158 фондів. Середня кількість ІСІ на одну КУА збільшилася на 0,1 і склала майже 3 фонди. Регіонально, як за кількістю ІСІ так і за загальною вартістю активів в управлінні КУА, як і раніше, лідирує  м. Київ. Друге місце посідає Дніпропетровська область (8% ІСІ та 18% активів), а третє –– Харківська (7% ІСІ та 2% активів).

 

Таблиця 2

Динаміка кількості ІСІ, що досягли нормативів, у 2008 році в розрізі типів фондів

Період

Всього

ПІФ

КІФ

Відкриті

Інтервальні

Закриті диверсиф

Закриті недиверсиф

Венчурні

Закриті недиверсиф

Венчурні

01.01.2008

577

14

25

3

15

423

63

34

01.07.2008

716

23

28

3

18

523

80

41

30.09.2008

780

24

34

4

19

566

90

43

Приріст за 3 квартал

8,9%

4,3%

21,4%

33,3%

5,6%

8,2%

12,5%

4,9%

Приріст з початку року

35,2%

71,4%

36,0%

33,3%

26,7%

33,8%

42,9%

26,5%

 

Зростання кількості фондів, які досягли нормативів, на тлі фінансової кризи пояснюється істотною затримкою у часі між прийняттям рішення щодо створення фонду та досягненням цим фондом нормативів.

На тлі падіння фондового ринку, у 3 кварталі зменшилася вартість активів невенчурних фондів, яка на кінець кварталу склала 4669,2 млн.грн. (-2,5% до попереднього кварталу, +16,08% до початку року). У третьому кварталі невенчурні фонди усіх типів зазнавали втрат вартості активів відносно рівномірно. Порівняно з попереднім кварталом, значно уповільнилися темпи зменшення вартості найбільш ліквідних відкритих ІСІ, які скоротилися на 3,52% (-24,36% з початку року) і на кінець кварталу склали 427,2 млн. грн.

Таблиця 3

Динаміка вартості активів невенчурних ІСІ у 2008 році

Інвестиційні фонди

ВА на 01.01.2008, млн. грн.

ВА на 01.07.2008, млн. грн.

ВА на 30.09.2008, млн. грн.

Приріст за 3 квартал

Приріст з початку року

відкриті

564,8

442,8

427,2

-3,52%

-24,36%

інтервальні

294,1

263,6

258

-2,12%

-12,27%

закриті

3163,4

4083

3984

-2,42%

25,94%

Всього

4022,3

4789,4

4669,2

-2,51%

16,08%

 

Через рівномірність змін вартості активів невенчурних ІСІ у розрізі типів фондів їх співвідношення за цим показником не змінилося. Як і раніше, найбільшу частку –– 85% –– складають закриті фонди.

Загальна вартість чистих активів невенчурних фондів також зменшилася. Це відбулося за рахунок відкритих (-0,98%) та інтервальних (-2,64%) ІСІ, в той час, як вартість чистих активів закритих ІСІ збільшилася. Частка зобов’язань закритих ІСІ у їхній вартості активів зменшилася що імовірно, пов’язано із розрахунками за активи, поставлені у минулому.

Як і у попередні періоди, структура активів відкритих та інтервальних фондів є досить схожою. Частка грошових коштів та банківських депозитів в агрегованому портфелі цих типів фондів становить  20,1% та 24,57%, відповідно, а цінних паперів – 72,67% та 67,51%, відповідно. Структура агрегованого портфеля закритих ІСІ є менш ліквідною. Частка грошових коштів та банківських депозитів становить 9,13%, а частка цінних паперів – 65,45%.

Основні зміни структури активів невенчурних ІСІ протягом кварталу полягають у зменшенні частки акцій та збільшенні частки облігацій у структурі агрегованих портфелів відкритих та інтервальних ІСІ. У перших – частка акцій зменшилася на 15 відсоткових пунктів (в.п.), а частка облігацій збільшилася на 11,7 в.п., а у других частка акцій зменшилася на 12,9 в.п., частка облігацій збільшилася на 4,8 в.п. Ці зміни, з одного боку, пояснюються обезціненням акцій, а з іншого – намаганням керуючих позбутися цих активів, задовольняючи вимоги диверсифікації портфеля за рахунок купівлі облігацій.

Характерно те, що така тенденція значно менше спостерігається у закритих фондах, частка акцій у агрегованому портфелі яких зменшилася лише на 4 в.п. Враховуючи вимоги до оцінки акцій недиверсифікованих закритих фондів можна припустити, що акції в портфелях закритих фондів, які не котирувалися на біржі, не були переоцінені.

Розглянемо структуру зведеного портфеля цінних паперів ІСІ за галузями інвестування. Як видно з рис. 7, на 30.09.2008 основними галузями, в які вкладені кошти невенчурних ІСІ, були промисловість (25% +3 в.п.) та споживчі товари (20% +3 в.п.). У порівнянні з початком кварталу, найбільше зменшилася частка галузі сировинних матеріалів (13%, -7 в.п.), що, ймовірно, пояснюється різким зменшенням попиту на сировину.

Найбільш популярними за присутністю у портфелях невенчурних ІСІ залишаються «блакитні фішки» українського фондового ринку, перша десятка яких, за винятком Луцького автомобільного заводу (LUAZ) та Полтавського гірничо-збагачувального комбінату (PGZK), є складовими індексу ПФТС. Як і на початок кварталу, лідерами є акції металургійного комбінату «Азовсталь» (AZST), які входять до портфелів 90 фондів.

У порівнянні з початком кварталу, у десятці лідерів з’явилися акції «АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» (USCB) та зникли акції Донбасенерго (DOEN).

Продовження падіння фондового ринку у третьому кварталі 2008 року спричинило ще більші, порівняно з другим кварталом, втрати дохідності ІСІ. За результатами кварталу лише закриті невенчурні ІСІ в середньому показали меншу збитковість, ніж у попередньому кварталі (-3,5%).

Найгірші результати продовжують демонструвати інтервальні фонди (22,15% за квартал та -29,43% з початку року). Здебільшого ці результати зумовлені діяльністю «старих» інтервальних фондів – спадкоємців приватизаційних фондів, портфелі яких були сформовані на аукціонах сертифікатів і не можуть похвалитися високою якістю. На другому місці за втратами – відкриті ІСІ (-14,66% за квартал та -22,55% з початку року). Регламентація щоденного викупу сертифікатів такими фондами вимагає від них максимально об’єктивної переоцінки активів, що робить їх найбільш реальним індикатором стану ринку спільного інвестування. Дещо знижують їх ефективність існуючі вимоги до диверсифікації відкритих фондів та те, що вони найбільше потерпають від відтоку капіталу.

Вперше від’ємну дохідність (-0,32% за квартал) продемонстрували інвестиції в нерухомість. На тлі стабілізації долара та падіння сировинних ринків втратило свої позиції і золото (-4,8% за квартал та -1,75% з початку року).

Найдохіднішим фінансовим інструментом у 3 кварталі став депозит у національній валюті, ставки за яким дещо зросли на тлі кризи ліквідності (+4,5% за квартал та +12,75% з початку року) і значно перевищили рівень квартальної інфляції (0,6%). Однак, низьке значення останнього показника має швидше сезонний характер. Так, за період з початку року інфляція перевищила дохідність депозитів у національній валюті на 3,35%.

Отже, світова фінансова криза негативно вплинула на розвиток фондового ринку в Україні. Імовірно, уповільнення темпів зростання кількості ІСІ слід очікувати у 4 кварталі 2008 – 1 кварталі 2009 року.

Третій квартал 2008 року характеризувався поглибленням фінансової кризи та її впливу на економічні процеси. На відміну від попереднього кварталу, падіння вітчизняного фондового ринку отримало економічне обґрунтування, однак, більшість експертів погоджуються із тим, що рівень цін, який склався на ньому є суттєво заниженим.

Ринок спільного інвестування також зазнав втрат, однак продемонстрував певну стабільність щодо обсягів залучених інвестицій, що свідчить про збереження потенціалу його росту. ІСІ проявили здатність мінімізувати збитки своїх учасників, проте жорсткі законодавчі обмеження, зокрема, щодо диверсифікації, та неспроможність владних структур оперативно втілити антикризові заходи не дали їм змоги уникнути втрат.

За умови термінового впровадження таких заходів та стабілізації внутрішньої економічної ситуації можна очікувати швидкої позитивної реакції фондового ринку та реалізації потенціалу ринку спільного інвестування.

Висновки і пропозиції.

Таким чином, незавершеність процесу інституційного формування ринку ІСІ дає підстави припустити неефективність, а за певними напрямками – й неможливість використання потенціалу цієї інституційної форми у післякризовому відновленні фінансового сектору України.

З нашої точки зору, період кризового звуження діяльності ІСІ через загальне падіння зацікавленості в фінансових інвестиціях та різке підвищення їх ризиковості має бути використаний для модернізації цієї складової фінансової системи України. Політика держави стосовно ІСІ повинна спрямовуватись на планомірний розвиток ринку ІСІ та його інфраструктури з метою усунення загальної недорозвиненості та покращення якісних параметрів.

Основними заходами, спрямованими на розкриття і посилення інвестиційного потенціалу ІСІ в контексті завдань подолання наслідків світової фінансової кризи для української економіки, на нашу думку, є-

- приведення законодавства, що врегульовує діяльність ІСІ, до європейських і світових вимог;

- посилення контролю за емітентами, цінні папери яких котируються на організованому ринку, з метою підвищення якості активів;

- розширення кола переліку інструментів для інвестування, доступних для ІСІ, зокрема, повноцінне впровадження похідних цінних паперів;

- пільгове оподаткування прибутків інвесторів, які  вкладають кошти в ІСІ на довгий термін  з метою підвищення інвестиційної активності;

- вдосконалення методології розрахунку вартості чистих активів ІСІ;

- спрощення процедури оформлення придбання цінних паперів ІСІ;

- проведення повного повторного ліцензування ДКЦПФР інвестиційних фондів на ринку;

- проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи щодо популяризації серед населення України ІСІ та їх діяльності, операцій на ринку.

Література:

1.      Закон України „Про інститути спільного інвестування (пайові і корпоративні фонди)” № 2299 від 15.03.2001р.

2.      http://uk.wikipedia.org/wiki/Інститут_спільного_інвестування

3.      Українська асоціація інвестиційного бізнесу –– http://www.uaib.com.ua/abcpeople/abetka_isi/5908.html