Экономические науки /6.  Маркетинг и менеджмент

 

Кораблінова І.А.

Одеська національна академія зв’язку ім. О.С.Попова

Модифікація природи корпорації в умовах становлення інформаційного суспільства

 

У теперішній час достатньо складно визначити яку корпорацію можна вважати найбільш конкурентоспроможною: ту, у якої найвища ринкова капіталізація, або у якої найбільший об'єм продажів, високий прибуток, або ж ту, у якої штат із найбільшою кількістю працівників. Все частіше конкурентоспроможність капіталу не забезпечується лише його фінансовою стороною, хоча є необхідною умовою його функціонування, особливо у великомасштабному виробництві. Найбільше значення для сучасної корпорації набуває збереження створених і формування нових конкурентних переваг у системі управління конкурентоспроможністю, головним джерелом відтворення якої виступають висококваліфіковані працівники – носії компетенцій. У зв'язку з цим сьогодні говорять про становлення нового типа корпорацій. Так, у сучасних дослідженнях можна зустріти думку про перетворення адаптивної корпорації у креативну, індустріальної корпорації у постіндустріальну, класичної корпорації у фанкі-корпорацію. У першому випадку йдеться про те, що корпорація вже не піклується про пристосування до вимог ринку, а прагне стати першою на новому, створеному нею ринку. Вона прагне бути не тільки конкурентною (добитися виживаності), але й бути конкурентоспроможною (успішною) корпорацією. У другому випадку акцент робиться на тому, що сучасні великі корпорації все більше виходять на новий рівень виробництва, для якого характерна мінімізація частки речовини у виробленій продукції, і максимізація її інтелектомісткості. У третьому випадку, втім, як і у перших двох, основна ідея полягає у високому ступені інноваційності нової корпорації, що забезпечує їй конкурентоспроможність.

Зміні піддаються цілі корпорації, її структура, стратегія розвитку і способи її реалізації. Не можна однозначно визначити первинність зміни самої корпорації або умов її функціонування. На наш погляд, тут присутній діалектичний взаємозв'язок. Модифікація ринку, механізмів його розвитку, перетворює внутрішнє середовище корпорації, визначаючи логіку її подальшої поведінки у відносинах із споживачами, партнерами, конкурентами. Тому, якщо йдеться про модифікацію природи корпорації, природним чином необхідно враховувати тенденції розвитку умов, в яких вона функціонує.

На сьогодні нові технології у сфері телекомунікацій, програмного забезпечення, комп'ютерів та ІТ-устаткування, нанотехнології та інші науково-технічні досягнення, що головним чином вийшли з лона корпорацій високорозвинутих країн, самі стають причинами модифікації природи останніх. Дослідники в області менеджменту, стратегічного планування діяльності корпорацій, маркетингу, брендінгу, а також самі менеджери, керівники корпорацій, орієнтованих на інноваційний розвиток, звертають увагу на формування нового типа організації спільної діяльності людей. Принаймні, акцент робиться на те, що корпорація у традиційному сенсі, що заснована на великомасштабному виробництві та втілює великий капітал, видозмінює свою стратегію розвитку, орієнтуючись на концентрацію високої компетенції, що не вимагає величезної кількості працівників. Приблизно від 8 до 20 працівників є ключовими носіями необхідної для корпорації компетенції. Це підтверджують ряд досліджень консалтингових компаній (наприклад, Corporate Leadership Council), а також відомі професіонали в області менеджменту (Камрасс Р., Фарнкомб М., Нордстрем К., Ріддерстрале Й. та ін.), керівники корпорацій (Гейтс Б., Уелч Дж., Пейдж Дж. та ін.).

Сучасні дослідження консалтингових фірм по вивченню ринку, де панують корпорації, а також вивчення внутрішніх особливостей розвитку інтегрованих корпоративних структур, дають можливість замислитися над наступними питаннями, які вимагають наукового вирішення: За яких умов здійснюється виробництво і обмін в умовах трансформаційної економіки? Чи не зникає категорія «вартості», і відповідно «додаткової вартості» у процесі модифікації природи корпорації, орієнтованої на інноваційність, створенні професійних груп людей, що активно здійснюють творчу діяльність? Що є джерелом багатства? Вартість і багатство є одне й теж саме, чи в умовах трансформації економічної виробничої системи ці категорії різняться за суттю? Хто є власником корпорації? Яка країна є «рідною» для сучасних корпорацій?

Ці питання повинна вирішувати низка фундаментальних досліджень з економічної теорії. Особливо гострою зазначена проблема виступає для України, яка теж зорієнтувала свій розвиток на шлях інформаційного суспільства. Так, наприклад було прийнято Закон України «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки» від 9 січня 2007 року № 537 – V. У законопроектах знаходяться ще кілька Стратегій та Концепцій розвитку інформаційного суспільства, що безумовно спрямовують економічну політику держави на шлях інноваційності та конкурентоспроможності економіки України. Але, перш за все необхідно розуміти, що перетворення соціально-економічного характеру не можливо за короткий час, а по-друге, побудова штучних механізмів функціонування нової економіки є досить суперечливим моментом. Тільки у здоровій ринковій системі із природним механізмом конкуренції, що обумовлює науково-технічний прогрес, можливе формування нових форм організації виробництва на зрілій індустріальній базі, яка вже здатна виходити на рівень інформаціональності.

Інформація у сучасних умовах розвитку суспільства стає найважливішим ресурсом виробництва. Розвиток сфери телекомунікацій привів до того, що фірма, яка прямує до успішного функціонування на ринку, має можливість отримати необхідну інформацію миттєво, якщо вона має доступ до сучасних інформаційних технологій. Також обмеженням може бути закритість інформації до перетворення її на товар. Тобто тільки після обміну на інший товар (зокрема гроші) інформація може бути передана (розкрита) її потенційним споживачам. Але розвиток продуктивних сил суспільства призводе на сучасному етапі до несподіваного, але передбаченого ще К.Марксом, наслідку. Саме в інформації мінова вартість втрачає свої позиції у формі прояву трудових витрат на ринку під час обміну. Таким аргументом може служити поява систем із відкритим кодом, завдяки яким поширюються можливості технологій, що має суспільну корисність, але не мають вартості, не проявляють себе на ринку в якості товару. Програмні коди доступні для використання та редагування із подальшим оприлюдненням цього редагування. Вихідні коди відкритих програм випускаються як всезагальне надбання, або на умовах «вільних» ліцензій, як наприклад GNU General Public License або BSD License [1]. Відкрий код дає учасникам інформаційного ринку свободу у розробці нових технологій, можливість проявити себе у творчій діяльності, створюючи та реалізуючи корисні для суспільства ідеї. Безперечно, цим і обумовлюється прогрес людства у сучасних умовах. Доречно згадати тут слова Бернарда Шоу: «Якщо у вас є яблуко і у мене є яблуко, і якщо ми обміняємося цими яблуками, то у вас і у мене залишиться по одному яблуку. А якщо у вас є ідея, і у мене є ідея, і ми обміняємося ідеями, то у кожного з нас буде по дві ідеї». Розуміння цієї всезагальності, на наш погляд, і розкривало у рукописах К. Маркса наступну за працею форму діяльності людей, що проявляє себе як творчість, як наука, як творення. Але, оскільки, річ йде лише про зародження нової форми обміну між людиною і природою, між людьми у процесі виробництва і міжособового спілкування, то, безумовно, виникає необхідність аналізу того суспільства, в якому закладаються елементи нової матеріальної основи (перехідні форми). Світ великих корпорацій, таких як Microsoft панує у світовій виробничій системі, але як зазначають спеціалісти-практики вихід технологій на новий рівень свого розвитку обумовить втрату домінуючих позицій великих корпорацій у даному способі виробництва.

Як відомо корпорація Microsoft, користуючись монопольним положенням контролює ціни на ринку програмного забезпечення та обмежує встановлення нових інформаційних продуктів на більш ніж одному персональному комп’ютері. Але за останні роки з`явилися нові технології, які створюють можливість споживачам знаходити рішення в інформаційній сфері необов`язково за допомогою програмного забезпечення, створеного висококваліфікованими спеціалістами Microsoft. Так, у масові технології перетворились якнайменш п`ять окремих напрямків програмного забезпечення, що непідконтрольні корпорації Microsoft: веб-сфера (HTML+JavaScript), мобільні телефони, кишенькові міні-комп`ютери (PDA), програмування на Java, проекти з відкритим кодом (GNU, Linux, BSD, Apache, OpenOffice та тисячі інших) [2].

За останні 7 років темпи зростання доходів корпорації Microsoft перевищували 10 %, а сама компанія довгий час була єдиним лідером у сфері програмного забезпечення і відігравала значну роль у становленні нових продуктивних сил. Незважаючи на зростання доходів, експерти прогнозують втрату корпорацією у найближчі роки домінуючих позицій на ринку програмного забезпечення. Перш за все, завдяки розповсюдженню ідеології відкритого коду, згаданого нами вище. Аналітики доводять, що на початку 2000-х років кількість інновацій у проектах відкритого коду вже перевищує кількість інновацій, розроблених висококваліфікованими спеціалістами корпорації Microsoft. Але за інерцією розвитку ринку продуктів програмного забезпечення у США, корпорація ще деякий час буде мати домінуюче положення у якості монополіста.

Взагалі лідерство корпорації Microsoft пояснюється реалізацією винаходу 16-бітної операційної системи Windows, що випередила у 1981 році операційну систему «Макінтош», розробленою раніше компанією Apple, але запланованою до запуску у січні 1984 року. Упродовж майже 30 років корпорація Microsoft укріплювала свої позиції завдяки прагненню до інноваційного розвитку. Залишаючись лідером у секторі програмного забезпечення, корпорація по мірі розширення виходить на нові ринки, створюючи департаменти у різних напрямках. Починаючи з 2005 року третій рік поспіль ця компанія посідає третє місце у світовому рейтингу за показником ринкової капіталізації.

Вважається, що вартість бренду Microsoft є найбільшою у світі після бренду із багаторічною історією Coca-Cola, і консалтинговою компанією «Інтербренд» оцінюється у 65 млрд. долл. США. Аналізуючи походження брендів в одноіменній книзі Ел і Лора Райс у 2004 році висловили думку, що корпорація Microsoft «стане найбільш дорогим брендом в історії» [3, с. 22]. Але, якщо прослідкувати стратегії виходу цієї корпорації на нові ринки, то ми прийдемо до наступного висновку: корпорація, завойовуючи позиції на ринку у якості новатора, у подальшому неодмінно повинна постійно генерувати нові ідеї і втілювати їх у нових споживчих вартостях, виконуючи у ринковому механізмі роль «підприємця-новатора» (за теорією Й.Шумпетера), що збуджує якісні зміни у розвитку економіки. Однак, ринок, що динамічно розвивається, набираючи нові характеристики внутрішньої структури і правил поведінки його учасників, в умовах науково-технічного прогресу дає підстави для зовнішнього зростання корпорацій, зокрема для злиттів, поглинань, побудови стратегічних альянсів тощо. Останній процес розкривається як конвергенція, що стала упродовж багатьох років ідеєю найбільш прискореного шляху здобуття конкурентоспроможності. Так, на прикладі корпорації Microsoft бачимо зовнішнє зростання фірми, вихід на новий ринок через скупку акцій компанії, яка на ньому вже функціонує: у 1997 р. корпорація купила компанію WebTV Networks за 425 млн. долл., вийшовши на ринок інтерактивного телебачення. Не отримавши передбачену кількість попиту, корпорація почала новий проект – Ultimate TV.

Представники менеджменту Microsoft вважають, що корпорації необхідно було б раніше перейти на Інтернет-технології. За час стрімкого розвитку Інтернету з`явились інші лідери, тому для здобуття конкурентних позицій на ринку високих технологій корпорація щорічно інвестує у венчурні компанії – володарів технологій, що можуть доповнити технології, розроблені Microsoft. Так, у 2006 р. корпорація Microsoft купила приватну компанію DesktopStandard (США), на базі додатків якої створюються нові програмні продукти від Microsoft (наприклад, Group Policy Management Console). У 2007 році корпорація Microsoft посилила свої прагнення вийти на ринок продажу реклами в Інтернеті, і вклала кошти розміром у 240 млн. долл. в 1,6 % акцій компанії Facebook (соціальна мережа). Представництво корпорації у Росії викупило домен MSN, що відкрило шлях до продажу реклами. Але на швидкозростаючому ринку продажу Інтернет-реклами, корпорація Microsoft не займає домінуючих позицій, поступаючись місцем корпораціям Google та Yahoo! Тому керівництво Microsoft приймає рішення за рішенням щодо купівлі існуючих компаній на цьому ринку задля підвищення конкурентоспроможності. Спочатку заключає у 2007 році договір про покупку акцій американської компанії aQuantive за 6 млрд. долл. Результатом цього злиття для корпорації є можливість займатися IP-телефонією, передачею відео, мати частку контролю розміщення реклами у мережі Інтернет. Для посилення позицій на ринку інтерактивних серверів Microsoft також купує компанію Multimap і розширює спектр надаваних послуг. У лютому 2008 року підписує договір про покупку компанії Danger розробника програмного забезпечення для мобільних телефонів.

За різними напрямками діяльності корпорації Microsoft на ринку є конкуренти. Причому, за традиційним розумінням конкуренції, корпорація є лідером на ринках програмних продуктів, за якими видається ліцензія, і вони представляють собою об’єкт комерційної справи, тобто є товарами. А із розвитком технологій відкритого коду, і формуванням на базі нього нових систем різними розробниками із різних країн світу, у продуктів корпорації  Microsoft з`являються конкурентні продукти, що втрачають класичне порівняння у ринковому механізмі продуктивності праці, ціни, технічного рівня тощо. Так, за словами генерального директору Microsoft в Україні, корпорація конкурує на ринку операційних систем Microsoft з операційною системою Linux і з компаніями, що просувають цю систему на комерційній основі [4]. В області офісних додатків знову ж таки у користувачів є вибір між вільно розповсюджуваними OpenOffice.org та Microsoft Office System. У сегменті серверів корпорація конкурує із компаніями HP, Cisco, Symantec, IBM, Sun Microsystems. При створенні систем управління підприємствами корпорація конкурує з SAP, Oracle, IBM (дані подані у таблиці 1) [5, с. 33]. Конкурентами Інтернет-бізнесу MSN є Google и Yahoo! За даними компанії Company Data у таблиці 3 представлені дані за трьома найбільш великими корпораціями у цьому сегменті [5, с. 32]. У 2008 року корпорація Microsoft уперше оприлюднила пропозицію щодо злиття із компанією Yahoo!, демонструючи прагнення завоювати сектор продажу реклами в Інтернеті, змістивши з домінуючих позицій компанію Google.

Таблиця 1 – Найбільш великі корпорації на ринку Інтернет-реклами

 

Корпорація

Доходи, млрд. долл.

Частка ринку, %

2005 р.

2006 р.

2007 р.

2005 р.

2006 р.

2007 р.

Google

6,0

10,5

16,0

32

43

51

Yahoo!

4,6

5,6

6,5

25

23

21

Microsoft

(лише доходи від реклами)

1,5

1,6

2,0

8

7

6

 

Таблиця 2 – Найбільш великі корпорації, що є постачальниками систем управління компаніями

Корпорація

Доход, млрд. долл.

Частка ринку, %

Темпи зростання у 2006 році, %

Oracle

2,75

14,2

12,8

SAS

1,59

8,2

14,0

SAP

1,39

7,2

12,6

IBM

1, 31

6,8

12,0

Microsoft

1,29

6,7

24,0

 

За попередніми даними злиття конкуруючих компаній  у зазначеному секторі ринку не було завершено підписом договору, але питання про збільшення частки ринку корпорацією Microsoft залишається відкритим. Тож конвергенція є найбільш ефективна на даний час для великих корпорацій, що прагнуть постійно оновлювати створену систему управління конкурентоспроможністю. Але, проаналізувавши сучасні тенденції у світі високих технологій, ми приходимо до висновку, що цей процес збільшення конкурентоспроможності є суперечливим для самого капіталу, який у пошуку інструментів укріплення своїх позицій поступово змінює свою природу, поступаючись місцем активно творчим, висококваліфікованим учасникам сучасної системи виробництва. Саме у великих корпораціях починається цей процес.

Література:

 

 

1.     Открытый код и национальная безопасность [Електронний ресурс] / П.П. Житнюк, В.Б. Кузьмичёв, Л.Н. Сомс // Россия в глобальной политике. – 2007. – № 4 – Режим доступу до журн.: http://www.globalaffairs.ru /numbers/27/8085.html.

2.     Open source спасет Россию [Електронний ресурс] / А. Пандре // Босс – 2002. – № 2 – Режим доступу до журн.: http://www.cfin.ru/press/boss/2002-02/24.shtml.

3.     Райс Э., Райс Л. Происхождение брендов: естественный отбор в мире бизнеса / Эл и Лора Райс; [пер. с англ. Д. Кунташова]. – М.: Хранитель, 2007. – 345 с.

4.     Человек Гейтса [Електронний ресурс]  / А. Бережанский // Контракты. – 2007. – № 3. – Режим доступу: http://kontrakty.com.ua/show/rus/article/ 34/0320078449.html.

5.     Мельник Д. Борьба за облака/ Дарья Мельник // Эксперт Украина. – 2008. – № 22. – С. 30 – 33.